Дизайн-мислення: як застосовувати метод на практиці

Опубліковано

Червень 11

За останній рік в Україні відбувся бум на лекції і майстер класи з дизайн-мислення. Ми розповімо, чому цей напрямок дуже поширений.

 

Дизайн-мислення — це метод для створення будь-якого продукту, орієнтованого, в першу чергу, на інтереси користувача. Часто замінюється формулюванням “дизайн, орієнтований на людину” (Human-Centered Design).

 

Засновники методу

 

Одні джерела вказують на те, що дизайн-мислення винайшли Хассо Платтнер і Девід Келлі, засновників дизайн-школи Hasso Plattner Institute of Design. Інші — згадують роботу Герберта Саймона 1969 року, книгу “Науки про штучне” (The Sciences of the Artificial), в якій він озвучив ідею дизайн-мислення. Пізніше цей підхід, заснований на спостереженнях, експериментах і швидких змінах починає застосовуватись в бізнесі. Вже в 90-х роках Девід Келлі засновує IDEO — компанію, де дизайн-мислення є основною спеціалізацією.

Важко сказати, що засновники методу винайшли щось нове. Вони відобразили основу практичної роботи інженерів і розписали основні етапи алгоритму, щоб це було зрозуміло і для людей творчих професій, і для представників бізнесу.

 

Метод базується на необхідності максимально зрозуміти користувача, всебічному підході до визначення проблем та фокусуванні на частих сценаріях взаємодії і пошуку оптимальних рішень. Чудовий приклад практичного застосування — меблі з IKEA, які легко і швидко можна зібрати самостійно. Всі деталі позначені, в інструкції є великі і чіткі ілюстрації майже кожного кроку.

 

Ще один приклад — сервіс оренди AirBnb. Завдяки дизайн-мисленню компанія перетворилась зі збиткового стартапу у великий бізнес. Як і багато невеликих компаній, сервіс запустився, проте це мало хто помітив. Прибуток складав 200 доларів на тиждень, ці кошти між собою ділили три співзасновники. Спочатку один із засновників, Джо Геббіа, зрозумів, що користувачі завантажують дуже неякісні світлини з квартирами. Команда вилетіла до Нью-Йорку та зустрілась з клієнтами, аби зробити фото на професійну камеру. Цей період став вирішальним, прибутки одразу зросли до 400 доларів в тиждень та зростали надалі. Геббіа навчив команду — всі рішення мають легко масштабуватися, а найкращий шлях до вирішення проблем — зустріч із клієнтами в реальності.

Спочатку цей метод використовувався для створення фізичних об’єктів. Зараз його можна застосувати де завгодно: в бізнесі або навіть в особистому житті. Наприклад, Бернарда Рос в своїй книзі “Звичка досягати” розповідає, як використовувати дизайн-мислення для позитивних змін в житті.

 

Дизайнер проектує “спілкування” користувача з продуктом і має вміти вирішувати проблеми під час такої комунікації.

 

Дизайн-мислення схоже на провідника екскурсійної групи, який йде попереду та прибирає з дороги каміння, аби людям нічого не заважало.

 

Цей процес поділяється на 5 послідовних етапів

 

1 етап. Емпатія

 

Це усвідомлене розуміння внутрішнього світу або емоційного стану іншої людини. На цьому етапі ведуться спостереження за користувачами. Мета дизайнера: розібратися що люди роблять і навіщо. Які вони мають потреби прямо зараз? Заважає чи допомагає зовнішнє оточення? Чи є больові точки на будь-якому етапі використання продукту?.

 

Дизайнери не завжди проводять дослідження в реальному житті. Відмовляючись від “польових робіт” вони уявляють себе на місці користувача. Але так навряд чи вдасться пізнати щось нове.

 

Перший етап полягає в правильному розумінні проблеми. Це єдиний спосіб знайти вірне рішення.

 

 

2 етап. Фокусування

 

На цьому етапі обробляється вся отримана інформація. Необхідно впорядкувати її і виділити найважливіші моменти.

 

Інколи радять записати на стікерах цитати та знахідки в процесі спостереження. Тоді ви побачите проблему загалом і вносити правки буде дуже легко — потрібно лише пересунути стікер.

 

На цьому етапі вже можна побачити шаблони поведінки, портрети груп користувачів. Але, найголовніше — виділити ключові проблеми, які ми будемо вирішувати.

 

3 етап. Генерація ідей

 

Вигадай якнайбільше ідей — все, що спаде на думку. Від примітивних і очевидних, до абсурдних і неможливих. Відмовся від оцінки та критики, аби уникнути психологічного блокування під час мозкового штурму.

 

Цікавий результат вийде, коли на цьому етапі будуть люди з різним досвідом. Тоді і ідеї виникнуть різні. Після такого мозкового штурму можна обирати найкращі ідеї. Виділи декілька категорій, наприклад: “найраціональніша думка”, або: “ідеальна, коли зросте рівень технологій.

 

4 етап. Прототипування

 

На цьому етапі ти створиш макет, який можна протестувати аби оцінити рішення проблеми. Прототипи мають бути прості, іноді потрібно декілька варіантів, щоби знайти оптимальне рішення.

 

Наприклад, ти можеш створити прототип гри або додатку, використовуючи папір. Намалювати та вирізати окремі екрани. Швидкі та дешеві рішення мають привести до вірних висновків.

 

5 етап. Тестування

 

На цьому етапі повторюються всі кроки користувача в реальному житті. Процес виказує, чи не забув дизайнер про якийсь крок. Потрібно визначити зрозумілість та зручність рішення для користувача.

 

Наприклад, після тестування ти можеш виявити, що потрібно змінити прототип, або, навіть, повернутись до генерації ідей. Цей процес може повторюватись декілька разів, доки не отримаєш бажаний результат.

 

Тепер тобі відомі всі етапи дизайн-мислення. Не забудь послідовність кроків — для цього збережи собі цю статтю. Або ж зареєструйся на наш курс з веб-дизайну, де ми навчимо застосовувати дизайн-мислення на практиці.

Бажаєш почати навчання? Дивитись курси
Не втрачай можливість навчатись та розвиватись