

По-перше, радий бачити, що Академія працює. Мирне життя все-таки є. Служба, як завжди, складна, але ми справляємось, боронимо нашу землю. Зараз на виконанні завдання, але є час і трохи поспілкуватися, і переглянути новини.
Так, це вже зі мною назавжди. Навіть тут, у вільну хвилину і коли ловить Інтернет, намагаюсь щось читати, навіть кодити на телефоні, щоб просто не забути, чого я навчився. Якби не війна, 3-го березня я мав би вийти на нову роботу, на позицію front-end розробника. Зараз — на позиції фронт у ЗСУ (жартує).
З Дашею все добре, продовжує працювати у Молдові. Компанія допомагає їй. Тільки я трішки не встиг світчнутися, але обов‘язково приєднаюсь до Даші після перемоги.
Сподіваюся, що дуже скоро. Перемога буде за нами, це однозначно. Питання лише в часі. Усі відчули, що таке коли на місто падають бомби, летять снаряди, а рідні та близькі — у небезпеці. Усі проти поділу, проти цієї війни й ведуть спротив навіть в тимчасово окупованих містах з голими руками. Люди показують, що вони не бояться окупанта і готові битися. Такого єднання я не бачив з 2014-го року. Тому залишайтесь здоровими, бережіть себе і працюйте. А ми будемо тут. Все буде добре і перемога близько.

Війна… Це було очікувано і десь усередині я завжди був готовий. Наша історія наповнена боротьбою. Коли стоїш на балконі й бачиш, як ракети підривають військові частини, відчуваєш, що маєш якось допомогти. Вивіз сім'ю за місто та пішов у військкомат. Я повинен був довести собі, що я — козацького роду. Дідусі партизанили й завжди були скелею за рідну землю. Та й онукам треба буде щось розповідати (жартує).
Гумором. Іноді він дуже чорний, але такий час. Зараз усіх об'єднує бажання перемоги, і якщо на початку ще була надія на людяність «орків», то зараз усі готові боротися до кінця.
Працювати та воювати виходить, тому що я потрапив у шпиталь і треба чимось відвертати свою увагу від картинки навколо, стогонів тощо (жартує). Тут два виходи – або назад в Академію, або в Вальгаллу.
ЗСУ це звичайно добре і здається, мене вже хочуть підвищити. Я пройшов шлях від звертання на ім'я Данило, потім Даня, а тепер я — Денчик (жартує). До того ж, хто відмовиться від можливості позбавляти світ від «орків». Боюся ненависть ця — на десятиліття. І я навіть дітей виховуватиму так, щоб не забували, що ворог може повернутись і ми маємо бути завжди готові.

Волонтери — це люди, яких об'єднує одна спільна ціль, які готові віддати анонімно все що необхідно, лише б комусь допомогти та бути корисними й не чекати ніякої дяки у відповідь.
Спочатку війни постійно намагався допомагати, возив речі, людей своїм авто, будував укріплення, носив та розвозив найнеобхідніше на блокпости, а зараз, коли вже всі укріплення готові, став більше працювати.
Головне – бажання. І менше сирен. Тоді все вийде.
Все просто — люди настільки об'єднані, що коли привозять машину піску для будівництва укріплення, вона розходиться по мішках за лічені хвилини. А ще, коли бачиш ту кількість людей, яка до мене зверталась із запитом «чим допомогти, куди йти», то розумієш, що ми — непереможні!

Лара:
Війна війною, а життя йде далі. І потрібно, зараз як ніколи, радіти якимсь милим дрібничкам і просто насолоджуватись тим, чим можемо. Бо у когось і такої можливості немає. Хоча, всі зараз живуть у тривозі та напрузі, кожен має бути там, де він є і допомагати тим, чим може. Тому життя під час війни є. І робота також є. Особливо у нас, тому що ІТ-сектор найменше постраждав. Продовжуємо працювати, рухати економіку, наповнювати бюджет і, тим самим допомагати державі, армії й тим, кому це потрібно.
Лара:
Почну з того, як я взагалі потрапила на цей проєкт. Зараз я працюю у SoftServe на позиції junior front-end dev. У нас є відділ благодійності, який допомагає створювати різні сайти та додатки. Я доєдналась як волонтер, бо хотілось бути корисною, хоча там технології з якими я не працювала. До того ж, тут усе відбувається дуже швидко, все потрібно «на вчора» і це зрозуміло. В нашій компанії є розробник з Харкова, який попри бомбардування, відключення світла й зв’язку робить свою справу. Це надзвичайно надихає. Тому, поки наші захисники обороняють нас там, ми тут прикриваємо тил. Хочеться хоч трохи дати їм тепла, підтримки й показати, що ми їх любимо і, що їм є, за що стояти.
Богдан:
Волонтерство – це шматочок себе, який ми можемо віддати комусь. Але кількома словами це не описати. До війни у нас був план «тривожної валізки» та що за чим робити. В перший день зібралися і поїхали до себе в село в Рівненській області біля білоруського кордону. Поїхали з очікуванням, що це безпечне місце, проте вже з другого дня зрозуміли, що це не так: війна і тут. Почали волонтерити, донатили ЗСУ з єПідтримки, родичів «мотивували» на це. Потім долучилися до кібервійськ. Зробили канал в TikTok про реальні події в Україні і як SMM-ник допомагав діджитал-фронту. Допомагаємо й гуманітарно: проїжджаємося по магазинах і аптекам. Пройшли імпровізовану воєнну підготовку і тепер вже знаємо, як правильно користуватись зброєю. Також на фріланс-проєкті по SMMy запустили збір коштів для ЗСУ. Після того, як трохи призвичаїлися, повернулися в місто. Перше, що зробили, — пішли здавати кров. Зараз перевіряємо списки потреб нашого волонтерського штабу і скуповуємо, що треба. Зробили домашню ревізію, знайшли багато теплих речей, ковдри, подушки, якими не користуємося, перебрали аптечку. І рекомендуємо усім зробити те саме.
Богдан:
В мене до війни було хобі. Коли питають: «Яке в тебе хобі?», я кажу: «Книжок багато не читаю, у футбол давно не граю, картини не малюю. Моє хобі – підприємницька діяльність». Допомагав мамі з відкриттям її справи у косметології. Татові з його діяльністю, бо він має класні навички. Сам мав 2 фріланс-проєкти. Але зараз увесь мій час на «хобі» йде на волонтерство. Але воно не забирає багато часу, особливо, якщо працюєш в ІТ-секторі. Бо головна допомога волонтерства зараз – це фінанси. Не всі можуть організовувати процеси, але ті, хто працює і заробляє можуть донатити волонтерам «зі стажем». Наприклад, чув історію у Сергія Притули, якому привезли купу касок, але вони не підходять для воєнних дій. Хтось ініціативний витратив час та кошти, проте все дарма.
Лара:
Зараз ми живемо не просто в час, коли Росія напала на Україну, ми живемо під час Першої кібервійни. А це якраз діджитал-фронт, тому ІТ-спеціалісти мають бути на своєму місці й допомагати. Anonymous цим дуже надихають — кожна їхня атака руйнує економіку РФ. Тому маємо їх «мочити» ще й діджитал-бомбами.
Лара:
В котиках! Тому що ЗСУ – котики, волонтери – котики, айтівці — котики, й всі разом роблять добре діло. Але якщо серйозно, то наша сила – в рідній землі. Ми не просто воюємо, ми оберігаємо своїх близьких. І тому, ми знаємо, кого любимо, за що боремось і якого майбутнього хочемо.
Богдан:
І ще, якось порівнювали українців з бджолами. Коли все добре, кожен собі літає, збирає мед, так і у нас — децентралізація, кожен знає що робити. Але коли приходить якийсь ведмідь і запихає свою лапу в наш вулик, всі бджоли об‘єднуються і йдуть на нього. Тому сила українців в єдності, вона в нас на генетичному рівні.
Богдан:
Потрібно продовжувати робити свою роботу, сплачувати податки, перераховувати кошти в фонди допомоги. Тому я бачу, що ІТ-сектор має бути нашим фінансовим тилом. Кожен благодійний внесок – це заряджена обойма в автоматі наших воїнів. Фінанси – це важливо, тому для ІТ-сектору раджу саме це робити. А ще – допомагати всім, хто хоче «світчнутися» в ІТ, допомагати розібратися зі специфікою. І трохи згодом ця людина так само зможе допомогти й іншим. Тому ми переможемо. Слава Україні!Ось такі вони, герої з Beetroot Academy. Таких ще сотні й навіть тисячі. Сьогодні усе залежить від кожного з нас. У тилу й на фронті.


Ось такі вони, герої з Beetroot Academy. Таких ще сотні й навіть тисячі. Сьогодні усе залежить від кожного з нас. У тилу й на фронті.
Ми будемо дуже раді, якщо у тебе виникне бажання поділитися своєю історією та розказати, як змінилося твоє життя під час війни. Стукай у Телеграм або на community@beetroot.academy.
Тримаймо стрій та наближаймо перемогу разом!

Чи знали ви, що в усьому світі жінки складають лише близько 22% професіоналів у сфері розробки та впровадження штучного інтелекту (ШІ)? Такий гендерний розрив у навичках у сфері ШІ звужує потенціал для інновацій. Навіть коли цифрові технології стануть доступнішими, ця нерівність залишиться, якщо ми не змінимо гендерні соціальні норми.
В епоху цифрової трансформації штучний інтелект змінює індустрію, освіту та ринок праці. Однак гендерні упередження в освіті та впровадженні ШІ залишаються значною проблемою, що потенційно обмежує можливості для жінок зокрема. Жінки меншою мірою представлені в STEM-дисциплінах (наука, технології, інженерія та математика), що пов’язано з усталеними упередженнями про «чоловічі» та «жіночі» професії та відповідно формувало їхній вибір ще в дитинстві. Навіть згадайте свої шкільні підручники, чи багато ви там бачили реальних прикладів жінок у науці? Для наочності радимо подивитися експеримент у київській школі, де дітей попросили намалювати представників чотирьох професій – вірусологів, аеророзвідників, реаніматологів та рятувальників. Спойлер, усі діти намалювали чоловіків-представників заданих професій. Для України, яка прагне розвивати стабільну економіку попри поточні виклики, важливо забезпечити інклюзивний доступ до навчання без стереотипів, особливо у сфері штучного інтелекту – це сприятиме інноваціям, інклюзивному економічному зростанню та довгостроковій стійкості бізнесу.
Системи штучного інтелекту працюють на основі даних, які в них завантажують. Якщо набори даних містять упередження, які вже існують в суспільстві, ШІ може посилити гендерну нерівність та інші стереотипи — особливо під час наймання на роботу, доступу до фінансів та надання послуг з підтримки бізнесу. До прикладу, алгоритми штучного інтелекту, які використовуються для найму персоналу, можуть відтворювати упередження, віддаючи перевагу кандидатам-чоловікам у технічних чи керівних ролях. Аналогічно, якщо історичні дані містять дискримінацію за віком, ШІ може знижувати рейтинг кандидатів 45+ років, вважаючи їх менш гнучкими чи здатними до навчання.
У сфері кредитування алгоритми можуть автоматично знижувати шанси на отримання позик для підприємців-жінок або представників етнічних меншин, якщо в минулому такі групи мали менший доступ до фінансування.Це створює замкнене коло, де нерівність з минулого продовжує впливати на можливості в майбутньому.
Брак різноманітності в освіті зі штучного інтелекту та серед технічної робочої сили тільки загострює ці проблеми, залишаючи жінок та недостатньо представлені групи без права голосу у формуванні цифрової економіки. Їхні потреби, досвід і перспективи не враховуються при розробці алгоритмів, що призводить до створення технологій, які не відображають реальну різноманітність суспільства та можуть посилювати дискримінацію.
Сам по собі штучний інтелект може позитивно впливати на гендерну рівність. Наприклад, спеціально натреновані програми можуть підбирати працівників неупереджено, генерувати дані з розподілом за статтю, створювати кращі навчальні матеріали тощо. Агентний штучний інтелект, який не просто реагує, а активно допомагає, має потенціал революціонізувати домашню працю, автоматизуючи трудомісткі завдання та звільняючи жінок від непропорційного тягаря неоплаченої доглядової роботи. Жінки досі виконують у 2,5 раза більше домашніх обов’язків, ніж чоловіки, що обмежує їхню можливість займатися професійною або творчою діяльністю. Крім того, згідно з дослідженням у журналі Nature, штучний інтелект може допомогти досягти 79% цілей сталого розвитку ООН, тому світу потрібно більше фахівців у цій галузі.
Розвиток різноманітної та інклюзивної спільноти – це непросто мета, а необхідність. Різноманіття перспектив приносить нові ідеї та відкриття, які можуть трансформувати світ технологій і принести користь суспільству в цілому.
З появою глобальних етичних норм у сфері штучного інтелекту, на кшталт розроблених ЮНЕСКО, компанії, які активно протидіють гендерним упередженням, випереджатимуть регуляторні вимоги.
В Україні бізнес стрімко впроваджує рішення на основі штучного інтелекту, тому важливо забезпечити справедливий та рівний доступ до можливостей для всіх. Якщо не подолати гендерні упередження у сфері ШІ, то підприємства, очолювані жінками, ризикують отримувати менше фінансування та обмежений доступ до цифрових інструментів, що ще більше поглибить економічну нерівність.
Будьмо відвертими: залучення жінок до ШІ – це не просто створення голосового помічника з жіночим голосом; це буквально надання жінкам права голосу у сфері ШІ. Це означає забезпечення їхньої присутності в розробці ігор, зборі гендерночутливих даних, дослідницьких групах ШІ та навіть радах венчурного капіталу, де приймаються рішення про фінансування. У венчурному бізнесі жінкам складніше отримати фінансування, оскільки алгоритми, навчені на попередніх інвестиційних рішеннях, частіше віддають перевагу чоловічим командам, повторюючи упередження ринку. І самих жінок лише 5% серед венчурних інвесторів. Стартапи зі штучним інтелектом, очолювані жінками, стикаються зі значними розбіжностями в сумах фінансування, отримуючи в середньому в шість разів менше капіталу за угоду, ніж засновані чоловіками. Попри те, що глобальні дані показують, що стартапи, засновані жінками, генерують вищий дохід на кожен вкладений долар, ніж ті, які очолюють чоловіки.
Згідно зі звітом AI Ecosystem of Ukraine від AIHouse та Roosh, Україна має успішний ШІ-ландшафт із понад 150 стартапами ШІ та більш ніж 100 R&D-центрами. Україна посідає друге місце за кількістю ІТ-спеціалістів (307 000) серед країн Центральної та Східної Європи, тоді як кількість спеціалістів зі штучного інтелекту становить менш ніж 1%. Однак гендерна нерівність зберігається: жінки становлять лише 16% української робочої сили у сфері ШІ. Цей дисбаланс підкреслює необхідність цілеспрямованих заходів для сприяння гендерному розмаїттю в галузі ШІ-освіти та підприємництва.
У звіті підкреслюється, що український бізнес дедалі більше покладається на рішення на основі штучного інтелекту для автоматизації, аналізу даних та залучення клієнтів. Однак, якщо ці моделі ШІ навчаються на упереджених наборах даних або розробляються без гендерно-інклюзивних підходів, вони ризикують увічнити нерівність у сфері найму на роботу, фінансів та бізнес-операцій.
Прогнозується, що ринок аналітики в галузі штучного інтелекту стрімко розвиватиметься й досягне 223,32 мільярда доларів до 2034 року, що свідчить про зростальну залежність від прийняття рішень на основі штучного інтелекту в різних галузях промисловості. Також McKinsey оцінює, що генеративний ШІ може збільшити загальний економічний вплив ШІ на 15–40% та додати $2,6–$4,4 трлн щорічної вартості в різних сферах застосування, що свідчить про суттєве зростання продуктивності, обсягів виробництва та бізнес-цінності. Для української екосистеми штучного інтелекту це створює як можливості, так і виклики – без гендерно-інклюзивної освіти в галузі штучного інтелекту та вільної від упереджень розробки компанії ризикують посилити нерівність у сфері найму на роботу, фінансів та підприємницької діяльності. Щоби залишатися конкурентоспроможними та стійкими, українські компанії повинні надавати пріоритет різноманітним талантам у сфері ШІ, етичному впровадженню ШІ та інклюзивним бізнес-моделям, гарантуючи, що ШІ слугуватиме інструментом для справедливого економічного зростання, а не увічнення системних упереджень.
Гендерна рівність та неупереджене навчання штучному інтелекту – це не лише етичні імперативи, а й економічна необхідність для сталого розвитку бізнесу в Україні. Розвиваючи інклюзивну освіту зі штучного інтелекту та усуваючи гендерні упередження в цифровій трансформації, Україна може побудувати більш стійку економіку, в якій інновації, справедливість та сталість є рушіями довгострокового успіху.
З огляду на вищезазначене, Швейцарська міжнародна організація Helvetas радо презентує рекомендації щодо відповідальних та інклюзивних стратегій у сфері штучного інтелекту для регіону Східного Партнерства, включно з Україною. Рекомендації спрямовані на державні установи, приватний сектор, громадянське суспільство та освітні установи. Розробка документа відбувалася у співпраці з організацією StrategEast та Help.
Також важливо зазначити такі проєкти з диджиталізації, на кшталт Beetroot Academy в Україні в рамках програми RECONOMY. Освітній продукт з ШІ надає компаніям та окремим особам, зокрема жінкам, навички, необхідні для процвітання в сучасній цифровій економіці, що сприяє інноваціям та інклюзивності. (лінк на відео)
RECONOMY – це програма, що реалізується Helvetas Swiss Intercooperation у партнерстві зі Шведським агентством міжнародного розвитку (Sida). Програма сприяє інклюзивному та зеленому економічному розвитку в регіонах Східного партнерства та Західних Балкан.

Поряд із програмами з класичних IT-професій Beetroot Academy системно розвиває навчання в defence tech та dual-use технологіях, орієнтованих на досвідчену технічну аудиторію та реальні індустрійні запити.
За понад 12 років роботи Beetroot Academy навчила 14 000+ студентів, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія акредитована європейською організацією Almega та відповідає шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Академія вже співпрацює з великими європейськими компаніями, проводячи тренінги та воркшопи з підвищення кваліфікації команд у сферах штучного інтелекту, проєктного менеджменту, кібербезпеки та інших прикладних технологій, і паралельно розпочинає масштабування апскілінг-програм для українського ринку — з фокусом на розвиток команд, що драйвлять економіку країни. Цей досвід став основою для нового етапу розвитку — роботи зі складнішими технологіями та аудиторією, якій важлива системна інженерна підготовка.
Новий візуальний стиль став стриманішим і глибшим, поєднуючи інженерну зрілість із відчуттям тепла та стійкості через продумані кольорові акценти. Ілюстрації залишаються важливою частиною візуальної мови Beetroot — вони передають культуру, людяність і tech-forward характер бренду.
З листопада 2025 року Beetroot Academy запустила п’ять груп з Embedded Development для ready-to-train engineers — технічних спеціалістів, які прагнуть працювати з реальними системами, бачити фізичний результат своєї роботи та застосовувати свої навички у MilTech, Robotics, Energy automotive та healthcare. Напрям орієнтований на фахівців із software, engineering або IT-бекграундом, які шукають системний перехід до роботи з апаратно-програмними та dual-use рішеннями з високим рівнем відповідальності та впливу.
Навчання розроблене спільно з топ-спеціалістами індустрії. Викладають senior embedded-інженери з багаторічним практичним досвідом, серед яких Олександр Іванчук, Ігор Гала, Володимир Калюжний та інші експерти галузі.
Компанія планує активно розвивати hardware-напрям і запускати нові продукти для підготовки інженерів.
Фокус Академії залишається незмінним: практична освіта, інженерний підхід і робота з контекстом застосування технологій. Програми з defense і dual-use контекстів орієнтовані на розвиток глибокої, прикладної експертизи.
Beetroot Academy працює з освітою, що не зводиться до швидких рішень, а формує практичну цінність і довгостроковий сенс для інженерів, IT-спеціалістів і нетехнічних ролей у технологічних індустріях.


За понад 12 років через програми Beetroot Academy пройшли 14 000+ фахівців, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія співпрацює з 400+ експертами у власному нетворку та акредитована європейською організацією Almega, що підтверджує відповідність шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Цей досвід ліг в основу роботи з корпоративними клієнтами — з розумінням того, як навчаються дорослі команди, які виклики стоять перед бізнесом і які навички справді мають прикладну цінність.
Сьогодні Beetroot Academy посилює напрям корпоративних воркшопів для команд. Це онлайн-формати з експертами-практиками, які допомагають командам швидко зрозуміти новітні технології та застосовувати їх у щоденній роботі.
Ми проводимо стандартизовані практичні воркшопи для команд середнього та великого бізнесу, що дозволяють узгодити підходи, сформувати спільну робочу мову та впроваджувати інструменти одразу після навчання.
Портфель корпоративних програм Beetroot Academy сфокусований на темах, які мають прямий вплив на ефективність команд і готовність бізнесу до технологічних змін.
ШІ для продуктивності
Воркшоп для команд, які хочуть перетворити ШІ з експерименту на системний інструмент роботи. Практичне застосування GenAI: автоматизація рутини, швидші рішення, оптимізація щоденних процесів і зростання продуктивності.
ШІ для розробників
Інтеграція AI в цикл розробки: генерація та рев’ю коду, тестування, аналіз вимог, документація. Команди відпрацьовують реальні сценарії використання інструментів для підвищення швидкості delivery та якості технічних рішень.
Agile, Scrum та Kanban з ШІ
Адаптація Agile-підходів до реальних задач команди. ШІ вбудовується в планування, backlog, user stories та ретроспективи, щоб зменшити операційну рутину, підвищити прозорість і зробити процеси передбачуваними.
Green Coding
Енергоефективність коду та стійка архітектура рішень з урахуванням вимог європейських ринків і ESG-контексту. Воркшоп допомагає командам оптимізувати технічні рішення та закладати довгострокову ефективність продукту.
Beetroot Academy працює з компаніями заради результату, а не відпрацьованого часу. Команди отримують доступ до актуальної галузевої експертизи, перевіреної методології та практиків з реальним досвідом. Фокус на практиці залишається ключовим — близько 70% кожного воркшопу присвячено роботі з кейсами та вправам, які допомагають командам зрозуміти, як застосовувати знання у своїй реальності, а не створюють ілюзію миттєвих змін.
Для HR та L&D менеджерів Beetroot Academy пропонує партнерство, орієнтоване на результат:
Оновлений візуальний стиль Академії став стриманішим і зрілішим — він відображає фокус на експертності, системному підході та довгостроковій співпраці з бізнесом.
Beetroot Academy позиціонує себе як надійного освітнього партнера для компаній, які розглядають розвиток команд не як разову ініціативу, а як інвестицію в стійкість і готовність до майбутніх викликів.
Тренінг для нас — не самоціль. Головне — розвиток компетенцій і відчутний вплив на результати команди.

За 12 років через програми Beetroot Academy пройшли 14 000+ студентів, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія акредитована європейською організацією Almega та відповідає шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Оновлення бренду відображає дорослішання Академії та чесний підхід до зміни професії як тривалого процесу. Beetroot Academy не обіцяє легкого входу в IT чи гарантованого працевлаштування за кілька місяців. Натомість вона пропонує інструменти, практичні навички та менторську підтримку для тих, хто готовий інвестувати час і зусилля у власний розвиток.
Навчання будується як партнерство, у якому результат можливий лише за умови спільної відповідальності: експертизи та підтримки з боку Академії й активної залученості з боку студента.
Освітні програми Beetroot Academy поєднують кілька ключових елементів:
Роль студента в цьому процесі є визначальною. Регулярна практика, розвиток soft skills і робота з кар’єрними можливостями — необхідні умови для досягнення стійкого результату.
Beetroot Academy пропонує курси-професії для тих, хто переходить в IT з інших сфер або системно змінює напрям розвитку.
Технічні напрями: Front-end розробка, Python розробка, QA Manual.
Нетехнічні напрями: Project Management в IT, Business Analysis в IT, Digital Marketing, HR Generalist.
Дизайн: UI/UX Design.
Для людей, які лише починають замислюватися про зміну професії, Академія створила безплатні формати знайомства з IT: кар’єрний тест для визначення схильності до напрямів та самостійний практичний курс, у межах якого можна спробувати кілька популярних ролей на практиці.
Beetroot Academy формує середовище, у якому зміна професії відбувається через практику, підтримку спільноти та партнерство. Це шлях, що потребує послідовності й відповідальності, але саме такий підхід робить кар’єрний результат реальним і довгостроковим.