Гарний вигляд каверів привертає увагу одразу. Вони мають одразу передавати ваш стиль і рівень майстерності. Використовуйте динамічний візуальний елемент або навіть легку анімацію. Але не менш важливо, щоби за красивою картинкою стояв зміст. Додавайте кейс-стаді, розповідайте про свою логіку рішень – роботодавцям цікаво не просто те, що ви вмієте малювати, а як ви мислите.
Так, можна зробити кілька варіантів портфоліо. Наприклад, якщо компанія шукає продуктового дизайнера, варто робити акцент на аналітиці, дизайн-системах та робочих процесах. А якщо у вакансії наголос на UX-дослідженнях, логічно більше уваги приділити цьому аспекту.
Якщо ви вже маєте чітке позиціювання – можна залишати портфоліо в одному стилі. Але реальність така, що гнучкість відкриває більше можливостей. Важливо знайти баланс між вашими цінностями та коригуваннями під конкретну компанію або індустрію. Загалом, показуйте процес мислення, щоб воно говорило за вас.
Щоби позбутися страху чистої сторінки перед початком оформлення портфоліо, я рекомендую пошукати референси на таких платформах, як Behance та Dribbble. Під час збору референсів звертайте увагу не тільки на візуал, а й на структуру: які секції містить кейс-стаді, як подається інформація, який баланс між текстом та візуалами.
Зазвичай багато тексту ніхто не читає, тому в кейс-стаді важливо включати лише найголовніше. Наприклад, у своєму портфоліо я додавала ключові фрагменти CJM та User Flow, щоби показати логіку та етапи прийняття рішень. А для тих, хто хоче заглибитись у деталі, залишала лінку на файл Miro з повними артефактами. Це дозволяє не перевантажувати кейс інформацією, але при цьому дає можливість переглянути весь процес роботи.
Я вважаю, що для роботодавця важливо побачити не лише фінальний результат, але й процес, який ви проходили під час роботи над проєктом: дослідження, тестування та покращення. Це продемонструє вашу здатність вирішувати проблеми. Якщо ви маєте досвід роботи в різних напрямках (мобільні додатки, вебдизайн, UI/UX для SaaS, e-commerce тощо), включайте проєкти, що демонструють цей досвід. Потенційним роботодавцям важливо побачити, що ви вмієте вирішувати різні задачі.
Бажано регулярно оновлювати портфоліо, оскільки ринок постійно змінюється. З'являються нові технології та тренди, які важливо враховувати. Наприклад, кілька років тому мало хто звертав увагу на AI, а сьогодні майже кожен продукт має AI фічу. Тому важливо оновлювати портфоліо, щоби показувати актуальні навички та знання, які відповідають вимогам сучасного ринку.
Оптимальна кількість – 3-5 кейсів, які демонструють ваші навички та підхід в дизайні. Краще менше, але якісніше. Немає сенсу додавати посередні роботи лише для кількості – кожна робота повинна бути продумана, з чітким поясненням ваших рішень і процесу роботи.
Ви можете створювати портфоліо на будь-якій платформі, яка зручна для вас, головне — це якісно презентувати свою роботу. Однак найбільш популярні платформи для дизайнерів це:
Для додаткового ефекту «вау» можна також створити власний сайт, якщо є така можливість. Це дозволить краще розкрити себе як спеціаліста, без обмежень, які накладають платформи. Власний сайт дасть більше свободи в оформленні та представлення робіт.
Обирайте тему, яка вас дійсно цікавить, чи своє хобі (авто, медицина, освіта, спорт) та створіть проєкт на цю тематику – так буде легше почати й ви зможете підійти до процесу з більшим натхненням. Крім цього, ви будете глибше знати продукт та краще розуміти потреби користувача, оскільки самі є на його місці.
Слідкуйте за трендами і обирайте актуальні теми, наприклад, зараз це: фінтех, AI-додатки, екологічні сервіси або інклюзивний дизайн. Так ви зможете знайти багато цікавих референсів із найактуальнішими дизайн-рішеннями для того, щоб створити свій кейс з ефектом "вау", а також продемонструєте, що слідкуєте за трендами. Проте уникайте надто заїжджених напрямків.
Обирайте реальну задачу: знайдіть сайт або додаток з поганим UI/UX і покращте його. Ідеально для цього підходять маленькі локальні компанії, наприклад, кав'ярня поряд. Уникайте великих брендів — новачку складно буде зробити кращим те, над чим вже попрацювала команда досвідчених спеціалістів.
Порівняння з досвідченими дизайнерами — це природний процес, але важливо пам'ятати, що кожен має свій шлях і темп розвитку. Замість того, щоб засмучуватись, сприймайте це як мотивацію для вдосконалення: дивіться на чужі роботи, як на натхнення та можливість чомусь навчитись, а не на змагання. Зафіксуйте свої досягнення і маленькі перемоги, бо вони є важливими етапами на твоєму шляху. Зосередьтесь на процесі навчання, а не на результатах інших. Вчіться у старших колег, але не забувайте про свої унікальні ідеї та підхід. Крок за кроком ви будете бачити власний прогрес, і це стане вашою основною мотивацією. Крім цього, пам'ятайте, що досвідчені дизайнери теж починали з нуля, і саме регулярна практика веде до успіху.
Використай проєкти з курсів. Обов’язково додай проєкти, зроблені в рамках навчання. Це пришвидшить наповнення портфоліо та послугує демонстрацією твоїх початкових навичок.
Створюй практичні проєкти. Можна створити вигадані проєкти або покращити наявні сайти/додатки як частину практики та демонстрацію твоїх навичок. Для спрощення задачі можеш використовувати генератори завдань або долучатися до дизайн-челенджів.
Бери участь у пет-проєктах (проєкти, які айтівці створюють у вільний від роботи час). На додачу до кейсу у твоє портфоліо, це дозволить покращити навички як в UI/UX дизайні, так і в командній роботі. Також це дуже добре повторює атмосферу роботи над реальним проєктом, де ти не створюєш дизайн заради дизайну, а дійсно вирішуєш проблеми користувачів.
У тренді структуровані, мінімалістичні та інтерактивні портфоліо. Мінімалізм залишається актуальним, оскільки допомагає сфокусувати увагу на самих проєктах, а не на оформленні. А мікровзаємодії та відеопрезентації дозволяють краще передати процес роботи.
Важливо підкреслювати свій аналітичний процес: пояснювати, чому приймались ті чи інші рішення і обґрунтовувати це реальними проблемами та прикладами.
Для демонстрації дослідницьких навичок опиши, як ти провів дослідження, які саме і, найголовніше, підкресли підсумки досліджень і їхній вплив на фінальний дизайн. Можна посилатись на результати досліджень під час аргументації дизайн рішень. Для демонстрації UX-процесу можна додати вайрфрейми, юзер флоу (якщо вони цікаві), інформаційну архітектуру, юзабіліті-тестування. UI навички демонструє сам кейс і фінальний дизайн.
У цьому блоці поради експертів зібрані у конкретні кроки – щоби полегшити процес планування та підготовки до створення портфоліо. Його також можна використати, аби перевірити вже створену добірку робіт і за потреби покращити її.
Для кожного проєкту підготуйте:
Пам'ятайте: фокусуйтесь на сторітелінгу та логічному поясненні ваших рішень, а не просто демонстрації візуальних матеріалів.
А для того, щоби створення портфоліо було ще простішим, команда Uitop підготувала для вас бонус – детальне кейс-стаді на прикладі реального проєкту, який ілюструє все те, про що ми говорили у статті. Щоби отримати його, перейдіть за цим посиланням та та напишіть слово “Кейс” у коментарях.
Тепер у вас є все, аби оформити найкрутіше портфоліо на ринку. Слідуй порадам, проаналізуй кейс-стаді та сідай за драфт – все обовʼязково вийде. Щасти вам!
У світі UX/UI дизайну твоє портфоліо не просто колекція красивих картинок — це демонстрація твого мислення, підходу до вирішення проблем та розуміння потреб користувачів. Для початківців портфоліо стає особливо критичним елементом, адже воно компенсує брак досвіду роботи та дозволяє продемонструвати потенціал. Влаштуватись на роботу без нього буде важко, тож братись за його створення треба якомога раніше. Як саме портфоліо має виглядати, що до нього включити та які поради ми можемо дати – читай нижче.
Портфоліо — це значно більше, ніж просто збірка твоїх робіт. Це:
У світі дизайну портфоліо часто важливіше за резюме, особливо для початківців. Воно показує твої навички на реальних прикладах, а не гучних словах, тому його так уважно оцінують роботодавці.
Поговорімо спочатку про те, які цілі твого портфоліо:
.jpg)
Попри слова спеціалістки, ми розуміємо, що починати “з білого аркуша” без розуміння структури можу бути важко. Тому ми пропонуємо тобі приблизну структуру, якій можна слідувати, аби спростити процес підготовки портфоліо:
Перейдімо до справді важливих частин портфоліо. Для початківців вибір проєктів часто стає справжнім викликом. Ось найкращі варіанти, які ти можеш додати:
Так, після навчання в Beertoot Academy ти отримуєш мінімум 2 повноцінних кейс-стаді, вебсайт та мобільний додаток. Ці проєкти:
Ти також можеш додати проєкти, створені під час воркшопів чи дизайн-спринтів, якщо братимеш участь у таких ініціативах.
Це те, що ти можеш розробити у вільний час, демонструючи свої навички:
Це чудова можливість попрацювати на реальному проєкті, здобути досвід та покращити свої уміння:
Для пошуку таких ініціатив звертайся до викладачів, пиши організаціям з пропозицією редизайну їхнього сайту. Це майже завжди безкоштовна робота, тому сприймай це як інвестицію у майбутнє.
Залежно від вибору проєктів портфоліо, на дизайнера звертатимуть увагу компанії, які працюють зі схожими нішами, або клієнти з подібного типу продуктами.
Наприклад, щоб працювати з компанією, що працює із SaaS-продуктами та ERP-системами, дизайнеру без досвіду потрібно демонструвати розуміння відповідних продуктів. Або якщо немає комерційного досвіду, можна створювати проєкти, які імітують реальні завдання у подібних галузях.
Дизайнеру-новачкові треба визначити, в якій ніші він хоче розвиватися, і вибудовувати своє портфоліо в цьому напрямку. Портфоліо має не просто показувати гарні роботи, а відображати здатність вирішувати реальні завдання, розуміти користувачів та створювати рішення
Це – основні поради, які допоможуть тобі не боятися “чистого аркуша” та почати створювати своє портфоліо. Невдовзі випустимо другу частину статті, де спеціалісти Uitop дадуть відповіді на всі ваші питання, тому до зустрічі!
Твоє портфоліо відіграє роль візитівки, адже завдяки йому замовники та роботодавці можуть швидко ознайомитись з твоїми найкращими роботами та оцінити твої знання та навички. Воно повинно бути у будь-якого UX/UI дизайнера, не зважаючи на рівень та досвід. Як же тобі, як новачку, підготувати його?
Почни створювати своє портфоліо ще під час навчання, наповнюючи його роботами з курсу. У Beetroot Academy ти зможеш створити три роботи протягом навчання, які зможеш показати на співбесіді. Портфоліо можна оформити по-різному, найкраще підготувати власний сайт-візитівку, але якщо не маєш часу та ресурсів – додай свої роботи на Beehance чи Dribble, або ж збери їх у PDF-файл.
Радимо додавати різноманітні роботи в плані стилю та тематики, а також детально вказувати свої попередні дослідження. Так портфоліо ілюструватиме твої аналітичні здібності та процес прийняття рішень, що часто для роботодавців один з ключових моментів.
Пошук роботи – це процес, що складається з безлічі етапів, і часто найбільше лякає саме співбесіда. На ній треба підтвердити свої знання та презентувати себе як спеціаліста. Багато хто почувається себе некомфортно через страх перед спілкуванням з незнайомцями, які на додачу будуть тебе оцінювати. Ти боїшся забути ключові терміни, не переплутати своє ім'я та прізвище і хвилюєшся ще через купу інших факторів.
Хвилюватись нормально, адже ти жива людина, яка хоче отримати роботу і прагне показати себе якнайкраще. Порад “просто заспокоїтись” тут не підійде. Натомість ми радимо тобі потренуватись відповідати на питання, а також відкрито сказати рекрутерам на співбесіді, що ти переймаєшся і можеш потребувати часу, аби сформувати свої думки чи попити води. А ще не бійся визнати, що ти чогось не знаєш. Рекрутери не очікують від тебе ідеальних знань, їм важливіше бачити твій хід думок та вміння аналізувати. Якщо трапиться складне питання, просто скажи “Я з таким ще не стикався/лась, але гадаю, тут можна було б зробити ось так”.
Впевнені, тобі ще на курсі казали фрази типу “Тільки вчора вийшло оновлення програми”, “А ось так ми вже не робимо, бо тепер популярний інший підхід” чи “Ці елементи/шрифти/інтерфейси вже застаріли”. І не дивно, адже дизайн, як і багато інших ІТ-напрямків, постійно розвивається. Змінюється буквально все, від програм, у яких ти працюєш, до трендів на кольори – і тобі треба слідкувати за всім цим, аби давати найкращий результат.
На перший погляд, це здається неможливим – услідкувати за всім. Проте поглянь на це з іншого боку: тобі ніколи не набридне один і той самий підхід, однакові елементи чи навіть тематика проєктів. UX/UI дизайнери мають можливість постійно вчитись нового, відкриваючи нові теми й методики, хіба ж це не захопливо? На початку може бути складно, однак з часом це стане невіддільною частиною твого життя – спостерігати та підмічати нові тенденції. Для цього просто будь відкритим до нового і підмічай цікавинки навколо себе, адже бути life-long learner це пригода, а не тягар.
Сфера дизайну пропонує спеціалістам різні напрямки для подальшого розвитку: UX Research, UI Designer, Product Designer, Service Designer, Mobile App Designer, Accessibility Specialist тощо. З одного боку, ти можеш обрати будь-який з них і впевнено крокувати карʼєрними сходами, але з іншого – постає питання, як цей напрям обрати і що треба робити, аби стати умовним Product Designer, коли ти начебто завершив курси просто UX/UI дизайну?
По-перше, ця різнонаправленість не мусить хвилювати новачків. Питання виходу у вужчу спеціалізацію варто ставити собі пізніше, коли вже була змога попрацювати з проєктами та спробувати різне. Важливо памʼятати, що база всюди одна – UX/UI дизайн, далі питання лише твоїх уподобань. По-друге, не соромся попросити допомогу у своїх колег, якщо вже вирішив визначатись із подальшим напрямком. Зокрема проєктні менеджери, залучені у розвиток своєї команди, з радістю допоможуть тобі розібратись із карʼєрними можливостями. Будь готовий також до постійного навчання – ми вже згадували це вище, дизайн стрімко змінюється, не залежно від спеціальності.
Прикро чути негативний фідбек про роботу, яку ти готував тижнями, а то й місяцями. Однак те, що клієнт лишає коментарі щодо покращення чи змін, ще не означає, що твій дизайн нікуди не годиться.
Взагалі створення дизайну для когось – це ітеративний процес. Тобто неможливо зробити все ідеально з першого разу, обов'язково будуть правки та коментарі. І це зовсім не означає, що ти погано впорався. Це лише підсвічує моменти, про які клієнт не подумав спочатку або ж помітив їх лише у готовому продукті. Зі свого боку ти робиш все можливе, аби передати бачення замовника, а потім покращуєш продукт за фідбеком, аби клієнт був задоволений. Чути відгуки (і не завжди позитивні) – частина роботи, тож, будь ласка, не сприймай їх як особисту невдачу.
Також важливо уміти вести перемовини з замовниками, тому що ти як дизайнер можеш захищати свої рішення та пояснювати їх клієнту. Будь відкритим щодо свого ходу думок та пояснюй, чому ти ухвалив саме таке рішення й обрав саме цей стиль чи елемент. Покажи, що ти знаєш, що робиш і готовий працювати на крутий результат – врешті-решт, замовник зацікавлений саме в цьому. Потренуйся пітчити (тобто презентувати й переконувати) свої ідеї – гарна навичка, яку слід розвивати всім дизайнерам.
Пошук роботи після закінчення курсів може видаватись страшним, на перший погляд. Щоби не опустити руки, нагадуй собі, скільки всього ти вже пройшов: вибір напрямку, навчання, створення проєктів для портфоліо. Хвали себе за успіхи і не картай за невдачі. Гарно підготуйся до співбесіди та продовжуй розвиватись і навчатись – і ми певні, що ти обовʼязково отримаєш офер.
До початку навчання я був досить пересічною людиною в плані карʼєри, працював менеджером у компанії, яка, як і багато інших бізнесів, закрилась під час пандемії. Робота мені не надто подобалась, найгірше було те, що я був привʼязаний до місця. Тож я почав шукати іншу роботу в часи ковіду у Варшаві, а тут із пошуком роботи є свої особливості. Наприклад, важко влаштуватися за спеціальністю, бо українські дипломи не приймають. Ступінь у менеджменті, що я здобув уже тут, могла підійти хіба що для роботи в ресторані.
Врешті-решт, я пішов на доставку Glovo, де на той момент була дуже непогана зарплата, ще й бонусом я дуже люблю їздити на велосипеді, тож мені це був прям метч. Там же я і спробував ось цей стиль фрилансу, коли ти сам вирішуєш, коли і скільки ти працюєш, і мені це сподобалось. Однак на доставці ти довго не протримаєшся, а повертатись у менеджмент мені не хотілось. Тож я зрозумів, що час опанувати нову для себе сферу.
Здається, це завжди було в мені, тільки я не знав, як його правильно назвати і втілити. У дитинстві, памʼятаю, я міг годинами дивитися на обкладинку журналу Х3М (Екстрим), розглядати підбір картинок та типографію. Згадуються і мої роки в Києві, коли працював фотографом — я міг годинами редагувати фото та клеїти відео. Я робив багато такого: то постер, то цікава обробка фото, і мені це подобалось. Хотілося знайти щось таке, що поєднувало б у собі творчість та буквальне створення з нуля, і мій знайомий підказав, що варто спробувати UX/UI дизайн.
Я досить незвичний випадок, здається, адже я прийшов не зовсім із нуля: на попередніх курсах я встиг уже попрацювати з Figma і опанувати основні техніки, мені скоріше потрібен був сертифікат-підтвердження. Менше з тим, навчанням я дуже задоволений. Я дізнався, що Академія активно підтримує та навчає різні категорії суспільства, зокрема жінок, людей з інвалідністю та ветеранів і ВПО. Не було питання ані до ціни, ані до програми чи тривалості — усе, що я зміг проглянути на сайті, мені підходило.
Моя викладачка Катя — дуже крута спеціалістка та приємна людина, з якою було в кайф навчатись. Вона давала нам не просто суху схему, а показувала нюанси: якщо не вистачає часу, то скороти оце, а ось тут насправді ми робимо інакше. Вона ділилася реальними кейсами індустрії та давала практичні поради, як ця сфера працює насправді, а не «на папері» й давала власні приклади робіт — і це дуже круті знання, які будуть цінними саме для новачків. Так вони після курсів вийдуть на ринок праці підготованими до різних сценаріїв роботи.
Ще класний був формат навчання в невеликих групах. От взяти групу 30+ людей, де викладачам банально не стає часу для кожного окремо. Я можу тільки уявити, як складно насправді буває вести клас, де багато людей — який же з тебе вийде дизайнер, коли єдиним коментарем про твою роботу буде «добре-погано»? А тут ми всі мали змогу висловитись, а Катя могла приділити персональну увагу та час кожному студенту/студентці.
Роботу я знайшов уже після закінченню курсів, бо навчання я поєднував із фул-тайм роботою і банально не встигав займатися пошуком. Хоча я і розсилав своє CV, я не вірю, що для новачків воно працює, тож я шукав додатково в різних групах в Telegram та Facebook, і так натрапив на пропозицію розробити дизайн сайту для продажів автомобілів. Їм сподобалась одна з моїх робіт із курсу, яку я, по суті, використав як шаблон під час дизайну їхнього сайту — це був мій перший комерційний досвід.
А ось ще одна повчальна історія про те, що завжди треба перевіряти компанію, з якою плануєте співпрацювати. Мене якось знайшла компанія, яка обіцяла круті умови праці, а завдання, які озвучили, були, як на мене, легкими. Я теж почав копати, хто вони — виявилось, що, хоча зареєстровані вони в Дубліні, засновники — два росіяни, які від початку повномасштабного вторгнення виплатили своїм працівникам (в тому числі росіянам) грошову компенсацію як постраждалим. Мене це тригерило і я відмовився від пропозиції. Тому знову раджу свідомо обирати роботу та досліджувати ваших потенційних роботодавців.
Я лишився на фрилансі й працював із різними проєктами: від банерів до лендингів. Ними я відточив свої навички та запустив «сарафанне радіо», яке і привело мене до моїх постійних проєктів. Наразі я у двох компаніях на аутсорсі (на парт-таймі виконую ті завдання, які компанія не може закрити власними силами) та ще маю кілька фріланс-проєктів. В одну компанію, де я досі працюю, я прийшов, коли вони були ще тільки стартапом, і це був ризик. Пів року я працював безкоштовно, але мені подобалась ідея: це був додаток для біженців у Німеччині, який допомагав впоратись із місцевою бюрократією. Плюс 90 % команди спілкуються англійською, і це додаткова практика мови.
Мій підхід до роботи звучить як забагато й це може підійти не всім — це окей, мені це просто по-справжньому подобається. Коли ти в компанії (навіть на парт-таймі), твої задачі стають рутиною, а фриланс допомагає мені отримувати новий досвід і підкидує неочікувані челенджі, за які я радо берусь. Тож раджу розглянути фриланс не як тимчасову опцію, а як постійний варіант роботи. Особисто я рекомендую йти на Fiverr, там у вас будуть шанси як у новачків, бо на Upwork, наприклад, буде важко пробитись.
Зі сферою ІТ я був знайомий ще до курсу в Академії. Спочатку вирішив спробувати себе у ролі програміста, теж пройшов навчальні курси в іншій великій українській школі, але воно не склалось. Через пів року я подумав, що варто спробувати ще якісь напрямки, і почав знову досліджувати ІТ-професії.
Довго обирав між дата аналітиком (все-таки я вже мав досвід програмування) та діджитал маркетингом. Врешті-решт обрав друге, бо сьогодні це одна з найбільш перспективних галузей в ІТ, але тут почався другий етап: у цифровому маркетингу сьогодні багато спеціалізацій, і яку саме обрати, я не знав. Стало зрозуміло, що перш ніж визначатись із вузьким напрямком, варто спробувати їх усі. Але в Україні дуже мало шкіл, які пропонують ось такий огляд різних сфер – насправді більшість курсів розроблені конкретно під SMM чи таргетинг.
Переглянувши програму та порівнявши відгуки, я зупинився на навчанні в Beetroot Academy, і своїм вибором я задоволений. Тут дуже круті викладачі, з досвідом щонайменше 5 років, які радо діляться порадами та кейсами зі студентами. Приємно, що вони також відкриті до спілкування: ти можеш написати їм в особисті з питанням і отримати відповідь в заздалегідь обговорені строки. Також відчувається, наскільки вони заряджені на викладання та зацікавленні в нашому навчанні. Це мотивує і самому старатись, і ставити питання, й робити всі завдання на максимумі.
Я дуже задоволений програмою, адже все так, як я і хотів – є можливість попрацювати з різними сторонами маркетингу та відповідними інструментами. Ще перед стартом курсу почав думати, що може мені сподобається PPC (Рay Рer Сlick, тобто налаштування контекстної реклами) та SEO (Search Engine Optimization, щоби сайт займав якомога кращі позиції, коли його “гуглять”) – і так воно і вийшло. Темп занять мені теж сподобався, два заняття на тиждень було якраз.
Оля, моя викладачка, окрім навчання та роботи ще й зуміла виділити час для роботи з благодійною організацією Час Є. Вона та ще кілька волонтерів створили для них сайт та почали просувати його, а потім, вигравши грант від Google, Оля залучила мене та ще одного студента для роботи над контекстною рекламою й просуванням сайту.
Це був мій перший некомерційний досвід, який я одразу ж вписав у своє резюме. До того ж це ще раз підтвердило мою думку, що саме РРС і буде моїм основним напрямком діяльності. Тож ми разом із Ярославом, другим студентом, який погодився працювати над сайтом, самостійно організували співпрацю, будували стратегії, обговорювали ідеї та ставили один одному задачі. Це була класна симуляція робочого процесу, адже новачку без досвіду рідко коли дадуть попрацювати з реальними бюджетами. Тож дуже круто, що ще під час навчання в Академії я отримав змогу це спробувати та пізніше представити як практичний досвід.
На співбесіди я почав ходити за два місяці до закінчення курсу. Вирішив, що корисно буде спробувати свої сили, поглянути, чого від мене очікують та за потреби підтягнути це на навчанні.
Тож я почав активно надсилати своє резюме на різні вакансії для РРС спеціалістів. На інтервʼю ходив десь раз на тиждень, виконував тестові завдання та спілкувався з рекрутерами. Це була гарна практика – як себе представити, про що говорити, ще й дослідив ринок зсередини. Навіть була вже пропозиція роботи, однак я сумнівався у компанії й тому відмовився.
Я вже навіть подумав поки повернутись до своєї попередньої роботи, доки шукаю позицію РРС спеціаліста. Аж тут за тиждень після того, як я закинув своє резюме на work.ua, мені подзвонили. Сказали, що бачили моє CV на сайті й хочуть запросити на співбесіду. Я погодився, і далі весь процес йшов швидко: спочатку був дзвінок з HR, через годину після нього – із власником компанії. Так я і отримав позицію SEO-спеціаліста у Vela.
Ось те, що, як мені здається, варто робити початківцям, які шукають роботу:
Ну і звичайно, приймайте зважене рішення щодо напрямку майбутньої роботи та обирайте те, що вам дійсно подобається.
Розберімось, хто ж такі фронт-енд розробники. Це спеціалісти, які пишуть код для “зовнішньої” версії сайту – тої, з якою взаємодіють користувачі. Вони мають створити привабливий та функціональний інтерфейс вебсайту чи вебдодатку, реалізовуючи запити клієнтів та бачення дизайнерів. На курсі ти навчишся створювати сайти та інтерфейси із використанням HTML та CSS, вивчиш одну із найпопулярніших мов – JavaScrip, а після завершення навчання матимеш власне портфоліо, яке зможеш показувати рекрутерам на співбесідах.
З детальною навчальною програмою ти можеш ознайомитися на сторінці курсу Front-end розробка.
Окрім навчання, проєктом передбачена психологічна та кар’єрна підтримка учасників, за підтримки наших партнерів New Horizons Hub.
Для участі в програмі потрібно заповнити реєстраційну форму.
Дедлайн подачі заявки - 21 червня 2024 року.
1. Належність до відповідної категорії:
2. Усвідомлення своїх цілей та мотивація для проходження курсу.
3. Можеш виокремити ~20 вільних годин на тиждень для навчання.
4. Маєш достатній рівень англійської, щоби читати теоретичні матеріали (хоча б з онлайн-перекладачем).
5. Вмієш знаходити потрібну інформацію в мережі та брати з неї найголовніше.
6. Вмієш перевіряти достовірність та актуальність інформації.
7. Дружиш із ПК: знаєш де знайти “диспетчер завдань” та як власноруч встановити Zoom.
8. Знання основ HTML та CSS буде перевагою для навчання на курсі.
Орієнтовний старт навчання — 24 червня 2024 року. Більш детальну інформацію буде надано відібраним аплікантам особисто.
Якщо у тебе лишилися будь-які запитання, будь ласка, напиши нам на пошту scholarships@beetroot.academy.
Мені пощастило, адже моя подруга – UI/UX дизайнерка та навчалась в Beetroot Academy, тож вона допомогла розібратись з тим, хто такі фронт-енд/бек-енд розробники, дизайнери та проджект менеджери. Окрім того, я сама додатково читала про різні ролі в ІТ та намагалась підібрати собі щось, що мені буде цікаво вивчати. Найбільше мене привабив саме UI/UX дизайн, а після перегляду сайту та відгуків вирішила, що теж хочу навчатись в Академії.
Курс почався 31 січня 2022 року, тобто за три тижні до повномасштабного вторгнення. В той час моє навчання стало для мене краплею «нормальності» у цій новій реальності. Наші уроки починались із банального «Ти як?», викладач переконувався, чи всі можуть продовжити заняття, а ми з одногрупниками підтримували один одного, бо всі ми були розкидані по різних куточках світу. Я знаходилась з дитиною у Великобританії, і мати змогу просто поговорити на початку заняття давало сили продовжувати. Ми й досі всі продовжуємо спілкуватись у соцмережах та підтримуємо один одного. Я рада, що моє навчання пройшло з такими людьми із приємним вайбом.
Після закінчення навчання я оформила профіль LinkedIn та виставила свій випускний проєкт, розміщений на Behance. Я також відмітила, що є випускницею курсів Beetroot Academy, і офіційний акаунт Академії лайкнув та прокоментував мій пост. І це допомогло просунути мій проєкт далі, адже інші випускники Академії теж побачили його і прокоментували, і так охоплення піднялось аж до 7000. Завдяки такому просуванню до мене почали приходити рекрутери зі різних міжнародних компаній із пропозиціями роботи.
Через три тижні після публікації до мене звернувся випускник Академії, який працював проєктним менеджером у німецькій компанії та запропонував мені співпрацювати. Спочатку це був фриланс, моїм завданням було зробити редизайн сайту, з чим я успішно впоралась. Так склалось, що в компанії якраз відкрилась позиція UI/UX дизайнера і в планах були різні проєкти, тож мені запропонували фул-тайм роботу.
До того, як отримати пропозицію від випускника Академії, я шукала роботу на ринку Великобританії. Як і всюди, британський ринок праці зараз складний, тож якщо просто відгукуватись на вакансії на сайтах, можна загубитись серед сотень шукачів. Ось два моменти, на які я раджу звернути увагу зі свого досвіду:
Із розвитком ШІ наразі у Великобританії в багатьох компаніях перший етап скринінгу ваших CV проводять не рекрутери, а спеціальні програми. Тому важливо, аби резюме мало усі ключові слова та релевантні навички, за якими машина зможе визнати вас гарним кандидатом. Уважно читайте вимоги, вказані у вакансіях, та трохи змінюйте CV відповідно до них.
Можливо, це теж повʼязано із розвитком ШІ, але human touch сьогодні теж стає ефективним способом для виділення з-поміж інших кандидатів. Я придбала собі преміум акаунт в LinkedIn та на етапі пошуку роботи сама писала рекрутерам компаній, і кожне моє повідомлення, як і резюме, було персоналізовано: я вказувала імʼя людини, до якої звертаюсь, свої сильні сторони та чим саме можу бути корисною компанії (тут я теж вказувала назву).
До початку роботи в ІТ я понад сім років працювала у видавничій справі та комунікаціях. Мені подобалося писати, але я вирішила, що настав час спробувати щось нове. Зміна кар'єри мене заінтригувала і довго думати про сферу, що цікавить, не довелося. Це був UI/UX дизайн, зокрема його частина про користувацький досвід. На роботі я мала нагоду спробувати дизайн для соціальних мереж та PR-матеріалів. Крім того, на той час моя компанія вже впроваджувала деякі методи UX-мислення для брейнштормів.
Процес UX-мислення мене захопив, адже він допомагає розбивати великі, складні завдання на менші та досяжні. Тож я вирішила, що хочу дослідити цю тему більше і вивчати дизайн. У мене вже було трохи досвіду з ІТ-тематикою завдяки моїй магістерській роботі. Коли я активно шукала курс, колега порадила мені Beetroot Academy. Вона також вивчала там UI/UX дизайн і була дуже задоволена.
Я мала великий запит на навчання вживу, з людьми. В інтернеті є безліч передзаписаних уроків без наставництва та перевірки завдань. Я ж хотіла мати "реальних" одногрупників (навіть якщо ми спілкуємось онлайн) та викладача. Я шукала живі заняття, оскільки це місце, де можна ставити запитання, практикуватись і набувати досвіду. Beetroot Academy пропонує саме такі курси і це, як на мене, величезна перевага. Сайт Академії також зіграв свою роль при виборі місця навчання. Він добре продуманий, з інтуїтивно зрозумілою подачею інформації. Це допомогло мені довіряти бренду і бути впевненою у своєму виборі.
Я мала на меті знайти роботу в UX-дизайні і на це пішло майже 4 місяці. Основним викликом було вписатися в спільноту — коли вже є багато крутих UX-дизайнерів і ти лише починаєш, дуже складно виділитися серед інших кандидатів. Коли я почала шукати роботу, то була націлена виключно на роль UX-дизайнерки.
Та згодом я зрозуміла, що слід подумати про свій досвід і спробувати поєднати його з новими навичками, зробити свою кандидатуру виразнішою. На попередній роботі мені дуже подобалося писати тексти, тож я вирішила більше зосередитися саме на цій частині. Як виявилося, UX-тексти справді підходять мені найбільше. Тож я змінила свою ціль, уточнивши бажану роль, і зараз працюю UX-райтеркою в Nexer Group. Завдяки моїм професійним навичкам, що поєднують знання UX-дизайну, досвід написання текстів та комунікації, я тепер створюю контент для маркетингових та СММ-інструментів.
.jpg)
До 24 лютого 2022 я працювала репетитором фізики та математики. Однак потім багато що змінилось, в тому числі й мій фінансовий стан. Я переїхала в іншу країну та усвідомила, що моєї заробітної плати не вистачає для життя. Однак навіть не це стало основним поштовхом для зміни карʼєри.
Як і багато хто, я переосмислила свої пріоритети й на що я витрачаю час. Нарешті захотіла приділити увагу тому, що завжди мені було цікаво, а саме Пайтону. Ще в університеті я мала окремий курс, де нам дали непогану базу, тож з основами цієї мови розробки я вже була знайома. Мені подобалось, що відносно інших мов у ній простіший синтаксис, та й взагалі хотілось в ній докладно розібратись. Тож я вирішила, що саме час спробувати свої сили та серйозно взятись за вивчення Пайтону.
Про Академію я чула ще в університеті, і коли прийшов час вибору курсів, вона одразу ж стала кандидатом. Спершу я порівнювала програми різних шкіл, бо я не хотіла заглиблюватись у веброзробку. Багато де це основний фокус курсу, де вивчається Пайтон, тож я шукала програму, де це буде лише дотичною темою, як це і є в Академії.
Своїм вибором я задоволена і досі. Зараз, вже після завершення навчання та досвіду в індустрії, я розумію, як гарно складена програма та підібрані теми. У мене на курсі було два викладачі, і вони робили все, аби кожен студент зрозумів тему: зупинялись, пояснювали вдруге, наводили додаткові приклади. Дуже сподобались підбірки додаткових матеріалів до кожного уроку – усе зрозуміло, якісно та в одному місці.
Друга половина курсу припала на постійні відключення світла, але тепер я і на це дивлюсь позитивно. Навіть у такій непростій ситуації в Академії все було чітко організовано: постійний контакт з викладачами та координатором групи, можливість перенести заняття за домовленістю тощо. Взагалі, уся комунікація, як з викладачами, так і з менеджерами Академії від початку і до кінця була приємною, я з радістю рекомендую саме ці курси для опанування нової професії.
Одразу після закінчення курсу я зосередилась на додатковому навчанні. Мене цікавив напрямок Data Science, тож я пройшла ще курс машинного навчання, а паралельно надсилала резюме та моніторила вакансії, адже спочатку я планувала влаштуватись на роботу в компанію. Доводилось виконувати багато тестових завдань, але це був гарний практичний досвід. Завдяки одному з таких завдань, коли я працювала з ChatGPT, я заглибилась в теми штучного інтелекту та великих мовних моделей.
Під час цього проєкту я припинила пошук роботи, адже вся моя увага та час були приділені йому. Наразі я працюю як фриланс розробниця та фокусуюсь саме на проєктах, повʼязаних з ШІ чи машинним навчанням. Це гарна можливість отримувати комерційний досвід та розширювати навички й портфоліо, і також це альтернатива фултайм роботі в компанії. На мою думку, саме на фрилансі можна отримати багато досвіду за коротший час, адже часто ти працюєш з різними завданнями та проєктами.
Початківцям варто гарно оформити свій профіль в LinkedIn: вказати всі необхідні дані, досвід роботи, резюме, приклади проєктів – і все якомога детальніше, бо з мого досвіду це 75% успіху. На LinkedIn також можна шукати собі проєкти, і раджу не боятись відгукуватись на пропозиції від іноземних компаній. Звичайно, для цього варто підтягнути англійську, для цього пройдіть додатковий модуль в Академії, який включений у курс, та намагайтесь частіше використовувати англомовні ресурси.
Далі, варто постійно покращувати своє резюме та здобувати релевантний досвід. Шукайте спочатку некомерційні проєкти, для цього питайте поради у ваших викладачів в Академії, слідкуйте за тематичними групами у Facebook та LinkedIn. Подумайте також, який конкретно напрямок для вас цікавий. Я, наприклад, від початку знала, що не хочу занурюватись у веброзробку, а до машинного навчання та ШІ прийшла вже згодом. Тож порефлексуйте над вашим минулим досвідом та вподобаннями, так буде легше шукати проєкти й ви точно працюватимете з цікавими задачами.
Також, коли будете відгукуватись на проєкт, важливим бонусом стане супровідний лист – він виділяє вас на ще етапі відбору резюме і презентує вас як спеціаліста. Тому обовʼязково навчіться вірно його складати, з цим може допомогти модуль карʼєрного консультування після основного курсу в Академії, де рекрутери та HRʼи переглянуть його та допоможуть покращити.
До того, як почати працювати в ІТ сфері, я в основному працювала в адміністрації. На мою думку, це був цінний досвід, оскільки там я здобула хороші навички комунікації та тайм-менеджменту. Крім того, завдяки моєму високому рівню англійської мови, в якийсь момент мене підвищили до посади менеджера з продажу. Однак було зрозуміло, що це не та кар'єра, у якій я прагну розвиватись. Тому я замислилась про привабливу сферу інформаційних технологій.
Ще закінчуючи навчання в університеті, я почала шукати курси та навчальні програми. Багато з них пропонують самостійний формат навчання без контролю та перевірки виконаних завдань. І хоча та, яку я якось закінчила, мала хорошу програму, мені хотілося більшого. Мені бракувало викладача чи наставника, який би керував моїм навчанням та практичними завданнями. Це був мій основний запит, який зрештою і привів мене до Beetroot Academy.
Озираючись назад, я бачу, наскільки злагодженим був процес навчання з самого початку. Ми завжди мали підтримку від нашого викладача та координатора групи, а заняття проходили невимушено та цікаво. Олександр, наш викладач, знаходив час, щоби пояснити кожну концепцію і робив це простими словами. Оскільки наша група була невеликою, він міг приділити час і увагу кожному: допомогти із завданнями, відповісти на запитання, поділитися порадою. Я впевнена, що праця, яку він вклав у групу і в кожного з нас, дійсно допомогла всім як у навчанні, так і в подальшому пошуку роботи.
Програма курсу насичена, вона пропонує багато знань і практичних навичок для засвоєння. Чесно кажучи, я не використовую все, чого навчився, на своїй теперішній роботі (хоча не можу сказати, що колись мені це не знадобиться). Але я дуже ціную те широке розуміння, яке отримала в Академії. Я відчуваю, що в ІТ сфері дуже важливо розуміти, про що говорять інші люди. Тож, вже знаючи дещо завдяки курсу та уважно слухаючи, я маю чудовий фундамент, на якому можна надалі будувати свою діяльність.
Після закінчення курсу я одразу ж зайнялася пошуком роботи. Я добре знала про складну ситуацію на ринку, тому була готова бути терплячою, але наполегливою. Я робила все як завжди: розсилала резюме та супровідні листи, активно підписувалася на різні спільноти та групи у Facebook та LinkedIn. Люди там зазвичай шукають трейні або джуніорів, готових працювати над проєктами за невеликі гроші (або взагалі безплатно), щоби отримати необхідний досвід роботи. Це те, що я і робила – чудовий спосіб додати до свого резюме більше прикладів практичних навичок.
Чесно кажучи, моя нинішня пропозиція роботи – це просте везіння. Коли я була у поїздці в США, я вимкнула свій європейський номер телефону. Але одного вечора мені спало на думку увімкнути його знову – і я побачила, що представник компанії Level.works зв'язався зі мною в LinkedIn. Вони закривали вакансію, на яку я подала заявку, і запросили мене на співбесіду. Тож ось ще одна порада: не вимикайте телефон і час від часу перевіряйте електронну пошту та соціальні мережі, щоби не пропустити пропозицію.
Я думаю, що я отримала свою роботу завдяки тому, що я гармонійно вписалася в компанію. Мої цінності та підхід до роботи ідеально відповідали їхньому баченню. Мені здається, що зараз недостатньо говорять про те, що ви повинні продемонструвати не лише свої професійні навички, але й те, як ви впишетеся в компанію. Ви будете членом команди, а в сучасному світі злагодженість робочого процесу та хороша комунікація є однаково важливими.
Я не хочу сказати, що ваші практичні навички та знання не мають значення. На моїй другій співбесіді з QA-лідом у мене було кілька тестових завдань. Однак вони мали на меті перевірити, чи маю я аналітичний склад розуму, а не провести іспит на знання всього, що я знаю. Тому, виконуючи подібні завдання, не бійтеся ділитися своїми думками, оскільки це покаже ваш досвід краще, ніж ви думаєте.
За ці три місяці я зрозуміла кілька речей, які можуть бути корисними для тих, хто зараз шукає роботу:
До роботи розробника я працював у сімейній компанії з продажу іграшок. Мою позицію важко назвати одним словом, я робив усе: працював на складі, відвозив товар, був менеджером – робив усе й одразу. Коли через пандемію магазин певний час не працював, що позначилось на моєму фінансовому стані, я задумався про зміну роботи. Сфера ІТ привабила саме через гнучкий графік та можливість працювати віддалено, тож я вирішив пошукати, чим я можу зайнятись та де варто навчатись.
Я міг би довго гортати рекламу та розбиратись з різними курсами (адже про сферу я знав дуже мало), якби не мій знайомий. Саме він порадив мені Академію та сказав, що кращої освіти він ще не бачив. Як людині, яка мала досвід роботи й навчання в інших ІТ академіях України, його рекомендація багато важила. Порівнявши програми та переваги кількох шкіл, я дослухався до його поради. За його ж рекомендацією я обрав курс Front-end розробки.
Повномасштабне вторгнення припало на початок мого навчання в Академії. Тоді все було заплутано і ніхто не знав, що і як буде. Тож ми взяли паузу на кілька місяців. Після відносної стабілізації ситуації з нами зв'язались координатори груп і запропонували дві опції: продовжити навчання за узгодженим графіком чи доєднатись до пізніших груп. Я був серед тих, хто обрав перший варіант і таким чином закінчив курс влітку 2023.
Попри перешкоди, спричинені війною, навчання в Академії повністю задовольнило мої очікування. Мені пощастило мати талановитого викладача, який горів своєю роботою. Він постійно готував додаткову інформацію та активності, що посилювали основну програму. Ще круто мати координатора групи, до якого завжди можна було звернутись за допомогою. Усі організаційні питання вирішувались швидко саме завдяки йому. Окремою приємністю було отримати мерч від Академії – тоді він підняв мені настрій, та я й досі ношу свою футболку.
Ще під час навчання в Академії я оформив профіль LinkedIn за всіма порадами та активно слідкував за сайтами вакансій. Однак знайти щось там мені не вдавалось, і через три місяці я прийшов за порадою до викладача. У мене зʼявилась ідея поки перейти на фріланс і я спитав його думку щодо цього. Однак він запропонував мені дещо інше: пройти додаткове навчання з Angular і працювати з ним над його проєктами.
Місяць я вчився, потім почав виконувати завдання від викладача. Оскільки це не була повноцінна робота й оплата була відповідною, я продовжував працювати на складі вдень. А вночі я опановував новий фреймворк та працював над запропонованими проєктами. Викладач був суворий до моїх результатів і часто просив виправити чи переробити – це стало для мене потужним розвитком. Окрім того, я не припиняв поглиблювати теми, які ми вивчали на курсі. JavaScript, здається, ніколи не закінчується, там постійно оновлення чи незнайомі тобі моменти. Тож я читав статті та практикувався самостійно.
Так я працював з моїм викладачем пів року. Я непогано опанував Angular, однак не переставав шукати справжню роботу. Тож коли побачив вакансію для Angular розробника у невелику латвійську компанію eWawe, вирішив подати своє резюме. Я виконав тестове, після чого зі мною звʼязався рекрутер, аби призначити технічне інтервʼю.
Пізніше я дізнався, що з 100+ тестових вони обрали десять кандидатів, і я був у трійці кращих. Власне, після технічної співбесіди мені й запропонували посаду в їхній компанії, яку я з радістю прийняв. Я й досі працюю тут, зараз вже на позиції Full-stack розробника, поступово рухаючись до рівня Middle. Голова компанії дуже гарно відгукується про свій досвід роботи з українцями, з дванадцяти людей в компанії нас вісім. Він зазначає високий рівень знань та якісне виконання завдань.
По-перше, не припиняйте навчання, навіть якщо здається, що все зрозуміло. Той же JavaScript – нескінченна тема, яку після базового курсу ще вчити й вчити. А до того ж скільки інших фреймворків ще існує, скільки підходів, не перелічити.
По-друге, ретельно готуйся саме до технічної співбесіди. Софт скіли важливі, це правда, але на посаду розробника тебе не візьмуть лише за приємну комунікацію та гарний тайм менеджмент. Я мав кілька провальних бесід тільки тому, що впадав у ступор та не міг згадати відповідь на просте питання, яке я точно знаю. Тож тренуйтесь та прокачуйте свої технічні навички.
І по-третє, уважно оформлюйте своє резюме. Рекрутери переглядають сотні таких документів, тому важливо, щоби ваше CV розкривало вас як технічного спеціаліста. Включайте ключові слова, дотримуйтесь чіткої структури та дослухайтесь порад від викладачів Академії й карʼєрних консультантів.
Усе своє життя, аж до закінчення магістратури, я була впевнена, що сфера, в якій я хочу працювати – це мистецтво. Я вивчала історію мистецтва і планувала працювати з музеями, дослідниками та критиками. І все ж, саме після закінчення магістратури, я зрозуміла, що це зовсім не те, чим я хочу займатися. І я запанікувала. Я відчувала тиск суспільства, яке вимагало, щоб я влаштувала своє життя і була впевнена в тому, чого хочу, і мала кар'єру, у якій досягла успіху.
Я почала йти від протилежного і спробувала скласти список речей, які я точно не хочу робити, це здалося мені гарною стратегією. І поки я шукала щось, що могло б мене зацікавити, мій чоловік запропонував спробувати UX/UI дизайн – а я тоді навіть не знала, що це таке. Він пояснив, що знайшов Beetroot Academy, переглянув її курси та відгуки і подумав, що це може мене зацікавити. Тож я сама провела невелике дослідження і зрозуміла, що це дійсно та сфера, яка мені до душі. Все інше відбулося дуже швидко, я прийшла до Beetroot Academy й одразу ж почала навчатися.
Навчання в Академії було чудовим, і я сумую за тими днями. Хоча воно було досить інтенсивним, з трьома заняттями на тиждень, мені пощастило з викладачами. Вони щиро любили свою роботу і нас, своїх студентів. Ще одним бонусом було те, що у мене була невелика група. Це давало змогу кожному висловитися, презентувати свою роботу та отримати особистий зворотний зв'язок.
Структура курсу була чіткою, і ми досить добре її дотримуватися. Мені також сподобалися бонуси, як кар'єрні консультації, які допомогли з такими базовими речами, як резюме, супровідний лист та профіль на LinkedIn. Проте, як продовжували повторювати викладачі, потрібно було вчитися самостійно і вчитися багато. Тож я відвідувала різноманітні вебінари про техніки проходження співбесіди та поради щодо покращення свого резюме – все, що могла знайти. Я також пройшла кілька менторських програм, які дали мені уявлення про шведський ринок праці, що є дуже важливою темою для мене як для іноземки.
Я почала шукати роботу в середині курсу, а наприкінці потрапила на стажування в якості UX/UI дизайнерки в невеликий стартап-проєкт. Це був цікавий досвід, оскільки команда дизайнерів складалася лише з мене та ще однієї людини, і я мала свободу та простір для роботи та навчання на практиці. Єдиним недоліком було те, що це не оплачувалося, і через деякий час я набралася сміливості попрощатися з цим оточенням і почала шукати справжню роботу.
Проте шведський ринок праці – це непросте середовище. Я помітила, що якщо компанія не знає тебе, твій бекграунд і те, на що ти здатен, вона навіть не дасть тобі шансу. А іноземцю ще важче зробити так, щоб тебе помітили, не маючи жодних зв'язків і нікого, хто міг би тебе порекомендувати. Я пройшла через багато співбесід і відмов, але я чудово розуміла, що для того, щоб отримати найкращий результат від навчання, я повинна щось активно робити. Тож я надсилала більше заявок і проходила більше співбесід.
Через деякий час я все ще не могла знайти роботу. Я відчувала, що мені потрібна порада, допомога або просто кілька слів підтримки, і звернулася до людей, яким довіряла, до моїх викладачів з Академії.
Те, що сталося далі, я вважаю дивом: мій викладач UI модулю сказав, що компанія, в якій працює його дружина, зараз шукає UX-дизайнера. Він запропонував зв'язатися з нею, що я і зробила. Вона погодилася передати моє резюме та портфоліо своєму артдиректору – і з цього моменту все пішло як належить. Мені все ще потрібно було пройти всі етапи співбесіди та продемонструвати свій досвід, але тепер у мене була людина, яка мене підтримала та порекомендувала.
За винятком нетворкінгу, я б сказала, що шлях до роботи мрії – це постійне навчання. І найкращий метод – практикуватись і просити зворотного зв'язку. Це може бути страшно, і ти іноді можеш відчувати розчарування, але це також єдиний спосіб по-справжньому вчитися на своїх помилках.
Під час навчання у тебе є можливість звернутися за порадою до старшого спеціаліста, який готовий допомогти й скерувати тебе. Довірся їм, адже їхній досвідчений погляд може точно визначити твої зони росту та вдосконалення. Також я рекомендую знайти наставника, щоб отримати практичний досвід на ринку праці. Зрештою, UX/UI дизайн, як і будь-яка інша сфера, постійно зростає і розвивається, і щоби бути хорошим фахівцем, необхідно йти в ногу з часом.
Мій карʼєрний шлях був досить різноманітний і зараз я усвідомлюю, що набутий досвід наче сам привів мене до вибору нової професії. Я починала з викладання англійської офлайн, а потім вирішила попрацювати моделлю за кордоном. Так я не тільки покращила навички комунікації англійською, це був мій перший досвід у ролі посередника між клієнтом та компанією. Я навчилась комунікувати з замовниками, визначати їхні потреби та опрацьовувати референси, аби я та агенція, де я працюю, створили для них відповідний продукт. Окрім того, оскільки я працювала з країнами Азії, я змогла навчитись знаходити підхід до представників іншої культури з їхніми цінностями та поглядами на життя й ведення бізнесу.
Після того я знову повернулась до викладання, цього разу вже онлайн, і саме тоді звернула свою увагу на сферу ІТ. Мені було цікаво спробувати свої сили у нетехнічних спеціальностях, адже я вже мала гарно розвинуті софт навички комунікації й роботи із замовниками та добре володіла англійською. Дослідивши різні напрямки, вирішила, що найбільше мені та моїм навичкам пасують Бізнес-аналіз та QA. Зупинилась я на Бізнес Аналізі, мені сподобалось, що він поєднує клієнта і команду та сприяє їхній ефективній співпраці.
Але почалась війна, і я так і не почала навчання. Довелось працювати перекладачем, багато переїжджати містами України – було складно у це додати навчання. Я намагалась опанувати нову професію самостійно: багато читала статей й книг за темою, а за порадою знайомої записалась на безкоштовні курси Бізнес аналізу. Однак, читаючи Карла Вігерса, було складно розібратись з темою, а після свого першого курсу я зрозуміла, що прагну вчитись далі.
Мене не лякало, що у курсу велика програма та доведеться багато вивчати. Я хотіла виділятися серед інших кандидатів на ринку, а віддалена робота дала змогу активно вчитися та опрацьовувати додаткові матеріали.
Я вважаю, що для комфортного та ефективного навчання викладач має тобі подобатись. І мені з цим пощастило: моя викладачка дуже відповідально ставилась до курсу, гарно спланувала наші уроки, а також додавала матеріали від себе, ділилась досвідом та кейсами з роботи. А ще вона підготувала для нас невеликі “шпаргалки” в Miro до кожного уроку, вони стали у пригоді під час повторення та підготовки до інтервʼю.
Навчання в Академії мені приємно згадувати: у нас була структурована програма, цікаві заняття, а також приємна атмосфера між студентами та викладачкою.
Після закінчення курсу місяць я просто відпочила, адже ми завершили навчання влітку, коли було мало вакансій на роль Бізнес-аналітика. Наприкінці вересня почала відправляти резюме, яка я зробила ще на курсі. Тоді ж створила і сторінку в LinkedIn, як мені і радили. Думала, що активно розвиваю її, додаючи 10-15 людей на день. І LinkedIn за це заблокував мене на тиждень.
Загалом я відправила десь 100+ резюме на Djuni та DOU. Було багато відмов, оскільки у мене не було комерційного досвіду, але вдалось піти на дві співбесіди. Я розуміла ситуацію на ринку, тож не надто засмучувалась, коли мені відмовляли. Разом з цим, я відчувала, що мені ще дечого бракує. Тож я знову взяла паузу та повернулась до Академії, цього разу придбала курс QA manual аби розширити свої технічні знання та отримати нові навички для резюме.
Під час навчання на курсі QA мені на LinkedIn написав власник компанії Acupower LTD і поцікавився, чи я ще шукаю роботу. Головною умовою їх була гарна англійська. Я пройшла співбесіду з цікавими питаннями та кейсами, після чого мене взяли. Також, паралельно зі стажуванням у компанії, я кожні два тижні зідзвонювалась з ментором з академії, аби покращувати мої знання і перспективи.
Чергова зміна роботи показала, що я втомилась від рекрутингу
До того, як стати дизайнеркою, я будувала карʼєру у сфері рекрутингу. Однак чергова зміна роботи довела мені, що я втомилась від того, чим займаюсь зараз. Рекрутинг — це цікаво, проте відчувши, що ця сфера не запалює мене, я вирішила спробувати щось нове. Попри страх починати кар'єру з нуля, свій вибір я зупинила на дизайні, адже сфера виглядала перспективною.
Шукаючи де навчатися, я вибирала між кількома найкращими ІТ-академіями України, але зупинилась саме на Beetroot Academy. На рішення вплинули позитивні відгуки на Google та DOU, а також зворотний зв'язок від випускників академії, яким я писала з проханням розповісти про їх досвід через LinkedIn. Я почала навчання в січні, за місяць до початку повномасштабного вторгнення.
За мій випускний проєкт мене взяли на поточну роботу
Час навчання в Академії я згадую з великим теплом. Саме тут я отримала базові, ґрунтовні знання – фундамент для подальшого розвитку у сфері. Багато хто з моїх одногрупниць вже також знайшли роботу – ми й досі періодично тримаємо зв'язок та обмінюємось досвідом. А ще мені дуже пощастило з викладачкою, вона стала для мене прикладом того, як правильно ділитись фідбеком, що є дуже цінною навичкою для майбутньої роботи.
Найбільше в навчанні мені сподобався командний проєкт, за яким ми робили Behance кейс. До речі, саме завдяки йому мене згодом і взяли на роботу. Але, звичайно, були й складнощі. Командна робота потребувала розвинутого софт скілу комунікації, адже треба було вчитися домовлятися та знаходити спільні рішення, щоби зробити випускний проєкт гідного рівня. Дуже цінним було також здобуття навичок роботи з Figma – основним технічним інструментом дизайнера. Ці вміння є невіддільною частиною моєї роботи й зараз.
Академія підтримувала та допомагала навіть після закінчення навчання
Пошук роботи у мене зайняв рік. Не скажу, що було легко – мене демотивувала кількість відгуків на одну вакансію та загальна ситуація на ринку. Однак, оскільки я була частиною комʼюніті випускників, то мала змогу взяти участь у багатьох ініціативах Академії, що допомогли мені прокачати себе як спеціаліста та кандидата. Участь у менторській програмі, на приклад, я вважаю одним з вирішальних кроків в успішному пошуку роботи. Ментор допоміг мені ставити цілі та досягати їх.
Завдяки Академії я також покращила своє резюме, навчилась писати супровідні листи, щоби виділити своє CV з-поміж інших. Також в чаті випускників я зайшла некомерційний проєкт, до якого долучилась. Участь в таких проєктах – чудова опція для новачків набратись досвіду та розширити портфоліо. Власне, на співбесіді на свою поточну роботу я показувала дві свої роботи: випускний командний проєкт з курсу, та некомерційний. Всі знання, здобуті під час та після навчання допомогли мені таки отримати омріяну пропозицію про співпрацю. Тож тепер я працюю на позиції Junior UI/UX Designer у компанії Nerdysoft.
Моя історія – це приклад того, як попри всі складнощі потрібно продовжувати рухатись в напрямку свого покликання. Тим, хто починає, я раджу користуватися можливостями, що вам пропонує Академія: відвідуйте заходи, активно знайомтеся з новими людьми, беріть участь в менторських програмах та виконуйте некомерційні проєкти. Усе це дасть вам найголовніше – практичний досвід та навички, які вам знадобляться на новій роботі.
Агенція розвивалася, база клієнтів збільшувалася, спочатку це були полтавські компанії, згодом ми вийшли на національний рівень. Yoda Consult надавала піар-послуги на умовах аутсорсу. Нашими клієнтами, наприклад, були лідери аграрного ринку, газового ринку, паливо-мастильного ринку.
Згодом я зрозумів, що настав час рухатися далі, а саме, на зовнішні ринки. До того ж хотілося попрацювати в продукті, відчути овнерство та мати можливість сказати, що ось це твоя робота і ти це зробив. Я обрав IT саме за те, що працювати можна з будь-якої точки світу, не треба, наприклад, відправляти команду кудись, як у випадку з продакшеном.
Окрім того, я фанат Насіма Талеба, зокрема його книги «Антикрихкість». І для мене важлива ця антикрихкість – розуміння того, що за будь-яких непередбачуваних подій ти все одно залишишся у безпеці, у плані роботи у тому числі.
До того ж я розумів, що за 7 років я надто сильно приріс до агенції, приріс до соціальних мереж, до тих умінь, які в мене були. І потрібно з цим щось робити. Перехід в ІТ, рух до чогось нового, туди, де немає жодного досвіду, де немає якихось навичок, знайомств – це і був мій особистий челендж.
Мені був вже майже 31 рік, коли я вирішив змінити професію. І для початку я проконсультувався зі знайомою – Тетяною Бойченко, яка працює Chief People Officer у Beetroot. Вона порадила не думати про вік, але тримати в голові три складові успіху: фінансову подушку, англійську мову та pet-проєкти.
І це справді геніальна порада, яку я тепер і сам всім раджу. Це речі, які максимально важливі для того, щоб рухатися в ІТ.
В мене була стратегія: я звільнявся з роботи в травні 2021 року, і до кінця року в мене залишалося 7 місяців. Я порахував, що в середньому зможу в день виділяти 6-7 годин активного розумового часу на навчання, тож до кінця року в мене є 1000 годин.
Я вирішив, що витрачу ці 1000 годин на навчання, нічого при цьому не заробляючи. Але якщо за 7 місяців не отримаю роботи аналітиком, то, мабуть, це не моє, і я повернуся до комунікацій.
Розглядаючи різні професії у сфері IT, я звернув увагу саме на дата-аналітику. Чому? Тому що я, як кажуть, data geek – мені подобається працювати з даними, я себе хочу максимально оцифрувати. Наприклад, за допомогою гаджетів, я оцінюю свій сон – чи добре я сплю, біг – наскільки покращується моя швидкість, кількість споживання кисню тощо.
В мене не було великого бекграунду в аналітиці, але було зацікавлення. Коли працювали з соцмережами замовників, зрозуміло, що доводилося аналізувати якісь цифри: охоплення, вартість кліку, переходу. Але все це було на такому собі дитячому рівні у порівнянні з дата-сетами, які важать сотні гігабайт.
Враховуючи, що я живу в Полтаві, то само собою зрозуміло, чому я обрав Beetroot Academy. Я бачив, коли компанія відкривалася, як вона далі розвивалася, до того ж знав одного з засновників – Андреаса Флодстрома. На той час, за масштабами Beetroot Academy була найпершою школою для айтівців, де ти приходиш і бачиш величезні офіси, і там працює та навчається купа людей. Взагалі в мене сфера IT довгий час асоціювалася саме з Beetroot Academy.
У 2016 році я навіть встиг тут закінчити курс з фронтенду. На той час заняття проходили офлайн, тобто ти жив зі своїми одногрупниками в одному місті, особисто зустрічався на лекціях. Це дуже цікавий досвід. Для того, щоб пройти курс, потрібно було виділяти максимум часу та максимум зусиль. Але тоді я працював і, на жаль, не віддавався навчанню на 100 %.
Згодом під час пандемії коронавірусу я спробував знову піти навчатися, обрав курс Python та знову на заваді стала зайнятість на роботі, тож я покинув навчання на середині. Та через рік я знову задумався про дата-аналітику та Python – мову, яка використовується для роботи з великими дата-сетами. Для мене це був, певною мірою, незакритий гештальт. Я прагнув зрозуміти: я не закінчив курс, тому що в мене немає хисту до цього, чи тому, що роботи було багато, і важко було поєднувати її з навчанням?
Навчання тривало з травня до вересня 2021 року. Викладав у нас Олександр Солявкун. Найбільше мені сподобалася і запам’яталася атмосфера підтримки. Нас було 13-14 людей в групі, кожен намагався підтримати одне одного. Хтось навчався в університеті і хотів рухатися в ІТ, хтось уже мав якусь роботу, але хотів її змінювати. Відчуття комьюніті та того, що ми рухаємося однією дорогою, мені сподобалося.
Була частина людей, які старалися прийти на лекцію за 5 хвилин до початку. В цей час у нас тривали такі собі small talk – можна було поділитися новинами, розпочати дискусію. Навіть бувало, що коли викладач вже приєднувався, то він ще кілька хвилин не переривав наше обговорення.
Олександр викладався на 100 %, але мені на курсах завжди подобається ще й peer-to-peer комунікація, коли студенти можуть самі між собою спілкуватися. В мене було багато часу, тож я з радістю допомагав з якимись питаннями чи кодом одногрупникам, які до мене зверталися. Здзвонитися та поспілкуватися 20 хвилин – для мене це не проблема.
Ключовим для мене був курс Академії, але додатково я накидав собі план по дисциплінам, які згадувалися у вакансіях дата-аналітика. Наприклад, BI системи, які допомагають робити дашборди, мова SQL і навіть статистика. Виявилося, в університеті, де я вчився на інженера-будівельника, у нас викладали вищу математику, але статистики як такої в мене не було. Тому доводилося окремо читати книги, шукати курси, я навіть проходив підготовку до ЗНО, де була шкільна статистика. І це допомогло.
В міру навчання, список додаткових дисциплін ріс, але оскільки у мене був вільний час, мені було доволі легко проходити програму курсу, робити домашки, а решту часу витрачати на ці дисципліни.
Дивитися вакансії та подаватися на них я почав вже через місяць навчання. Річ у тім, що я 7 років не шукав роботу, та й раніше робота сама знаходила мене, оскільки я був доволі активний в медіа, і саме так мені запропонували посаду в агентстві. Тож я розумів, що, можливо, моє резюме не відповідає сучасним вимогам. Про супровідний лист я тоді взагалі вперше почув.
Я став шукати роботу, зокрема, і щоб протестувати себе. Наскільки в мене гарний профіль в LinkedIn, чи зацікавить роботодавців моє CV, яке враження справляє мій супровідний лист? Майданчики Dou.ua, Djinni.co та LinkedIn – це те нове, що я відкрив тоді для себе.
Я інколи люблю деяким людям показувати мій найперший супровідний лист і той, який допоміг мені отримати роботу. В першому було щось на кшталт: в мене немає ніякого досвіду в цій сфері, але я дуже системний, швидко вчуся, візьміть мене, будь ласка. В останньому я вже чітко розписую, хто я, що я витрачаю ці 1000 годин на навчання, і що я вже вивчив. А далі розписую по кожній вимозі у вакансії: що я знаю і наскільки я відповідаю цій вимозі, які маю докази своїх знань (сертифікати, проєкти тощо).
Пошук роботи тривав два місяці, але я розумію, що потрібно було пройти цей шлях. І це були два місяці відмов, інтерв’ю, тестових, відсутності відповіді або відразу відмов. Тодішній час, літо 2021 року, зараз називають ледь не золотим періодом українського IT. Дійсно, на ринку праці було багато пропозицій для айтівців, але це були вакансії для досвідчених фахівців. Початківцям і тоді було важко, і зараз не легше.
Найнеприємніше під час пошуку роботи – це отримувати відмови. Ти стараєшся, намагаєшся на повну викластися на співбесіді, але ти отримуєш реджект. І це демотивує. Та я придумав собі черговий челендж, певною мірою, гейміфікацію: чи зможу я за 7 місяців, які я собі виділив на перехід до нової сфери, отримати 100 відмов?
При цьому я продовжував старанно готуватися до кожної співбесіди, викладатися на повну на тестовому, тому що справді хотів отримати цю роботу. Але приходила відмова. І я такий собі думав: «Окей, +1». Насправді це здається легко – отримати відмову, насправді 100 відмов не так просто дістати. Наприклад, якщо рекрутер перестає спілкуватися, не відмовляючи, це не рахується за відмову.
Також з неприємних моментів для мене був стрес, який відчуваєш під час співбесіди. І я теж знайшов для цього рішення. Я ввів інтерв’ю з рекрутерами у свою рутину, тобто в мене майже щодня була співбесіда. Так з часом я звик. Це як починати бігати: спочатку в тебе калатає серце, тобі важко, а потім ти тренуєшся та адаптуєшся, і бігти стає все легше.
До слова, більшість моїх одногрупників чекали закінчення курсу, щоб почати пошуки роботи. А я знайшов її за місяць до закінчення навчання. Тобто вони стикнулися зі всіма «підводними каміннями» пізніше за мене і втратили якийсь час.
Тому моя порада: старатися одразу рухатися. Або ж, якщо ви все ж таки боїтеся, що ще не вистачає знань, починайте шліфувати свій супровідний лист. Шукайте знайомих, хто працює HR, Talent Acquisition, або рухайтеся на безкоштовні менторські майданчики, наприклад ADPList, там багато рекрутерів, Talent Acquisition-менеджерів. Вони безкоштовні, але треба знати англійську. А якщо у вас проблеми з англійською, то кидайте резюме та супровідний лист і починайте шліфувати англійську, бо без неї дуже складно буде.
З приємних вражень з того періоду згадую, коли отримав перший офер. Це відбулося десь через 1,5 місяці з початку пошуку роботи. І це було відчуття, що ти це можеш, що отримати роботу за новим фахом – реально.
Перші дві компанії, які запропонували мені офер, були пов’язані з фінтехом, але ця сфера мені була не дуже цікава, тож я відмовився. Третій офер я отримав від геймдев-компанії Bini Games, і я його прийняв. Я взагалі фанат Duolingo, і мені здалося, що цей український розробник розвивальних мобільних додатків для дітей чимось схожий з Duolingo. У Bini Games я спочатку працював маркетинговим аналітиком, а зараз я продуктовий аналітик.
Після того, як я сам навчався та шукав роботу, я зрозумів, що було б добре, щоб студентам ще під час курсу радили шукати менторів. Я знаю, що в Beetroot Academy є менторська програма, але вона розрахована вже на випускників. А, на мій погляд, менторство – це чудовий інструмент, яким краще почати користатися раніше, ніж пізніше.
Ментори – це люди, які вже мають досвід і які можуть тебе трошки швидше привести до цілі. Так, вони не замінять тобі сотні годин, які ти маєш витратити на навчання, але вони все одно можуть десь допомогти, десь підказати, десь навіть порадити вас якимось знайомим роботодавцям, які, наприклад, шукають фахівця-початківця.
Я свого часу прийшов з питанням про менторство до одного Data Scientist відомої української компанії. Він послався на те, що в нього немає часу, але принаймні він подивився мій навчальний план і сказав, що він виглядає доволі добре. Але під час пошуку роботи я не використовував менторство, можливо це б пришвидшило мій шлях.
1. Визначте, ким хочете бути. Можливо, ви прочитали, що фронтендер чи UX-дизайнер – це гаряча професія. Але коли ти 8 годин на день сидиш над цією роботою, вона може здатися не такою вже захопливою. Гроші – це добре, але ви маєте усвідомити, що ви цим будете займатися 40 годин на тиждень, мінімум кілька років. І робота має приносити задоволення.
2. Визначте, скільки часу готові присвячувати навчанню, і трекайте цей час. Не просто скажіть собі: «Я буду цьому приділяти цьому 2 години на день», а вимірюйте та занотовуйте час. Може статися, що тиждень пройшов, а ви собі так нічого не затрекали.
3. Робіть пет-проєкти як тільки вивчили якусь технологію, бібліотеку, мову. Це дуже важливо, адже людині без комерційного досвіду складно довести, що вона має якісь знання, навички без пет-проєктів.
4. Починайте подаватися на вакансії, щоб перевірити свої проблемні місця. Є певний процес найму співробітника, і на якомусь етапі ви будете «відпадати». Наприклад, рекрутер не буде хотіти з вами одразу говорити або поговорить, а на технічну співбесіду не запросить. Або вас запросили на технічну співбесіду, а ви погано відповідали, або добре відповіли, але тестове погано зробили. На якомусь етапі ви будете постійно провалюватися, і вам потрібно подумати, яким чином підсилити себе. Але якщо ви не почнете подаватися, ви навіть не зрозумієте, де ваше слабке місце.
5. Знайдіть ментора для швидшого руху. Зараз є купа менторських програм, платформ, зокрема ADPList (англійська, безкоштовно), TheWays (українська, плата залежно від ментора), також Women in Engineering періодично проводить менторські програми. Можна просто написати людині, за якою слідкуєте у соцмережах, щоб хоча б на півгодини-годину зустрітися з нею онлайн і проговорити свої питання.
6. Знайдіть або створіть свою маленьку спільноту колег-початківців. Це можуть бути спільноти людей однієї професії, наприклад, фронтендери, або ж кросфункціональні команди. Наприклад, з'являються проєкти на зразок #трейніроблятьстартап, де початківці різних спеціальностей разом роблять пет-проєкт для своїх портфоліо. І це буде готовий продукт, в якому кожен з них зробив свій внесок. Це відчуття належності – воно дуже допомагає, як на мене.
7. Святкуйте маленькі перемоги. Протягом цього багатомісячного шляху з пошуку роботи будуть відмови, розчарування, колись навіть захочеться все кинути. Тому важливо винагороджувати себе навіть за маленькі досягнення. Пройшов курс – окей, зробив проєкт – окей, потрапив на співбесіду (можливо вона навіть закінчилася відмовою, але ти все одно туди потрапив) – це теж окей. І ці маленькі перемоги треба святкувати, купити тортика чи випити комбучу, чи що вам до вподоби.
.png)
До початку повномасштабного вторгнення росії в Україну я працювала в Hair Prof Company, яка займається дистрибуцією та реалізацією професійних доглядових засобів за волоссям та тілом. Починала я тут з продавця-консультанта, через 3 місяці мене підвищили. За майже 2 роки, коли я працювала як Customer Service, я виконувала максимальний обсяг обов'язків на рівні з заступником керівника. Я була першою співробітницею, яка у 21 рік з легкістю допомагала колегам, які працювали в компанії протягом 5-10 років.
У зоні моєї відповідальності було чимало різних блоків: починаючи від роботи з постачальниками, замовниками, водіями доставки, і закінчуючи бюджетуванням та роботою з касою. Окрім цього я допомагала з наймом персоналу, в тому числі розглядом кандидатів, проведенням інтерв’ю, а також коучингом, наприклад, проводила навчання нових працівників по бренду, по товарним позиціям тощо.
Я замислювалася про HR ще під час навчання в університеті. Тоді часто проводилися ярмарки вакансій, куди приходили різні компанії, у тому числі й зі сфери IT. Вони запрошували нас на стажування, на роботу. Студенти нашого факультету досить часто користувалися цією можливістю. Тож я вже у той час цікавилася напрямком Human resources, адже управління персоналом і психологія значною мірою перетинаються.
Окрім того, працюючи у Hair Prof Company, я збиралася пройти навчання з HR ще восени 2021 року, але не наважилася. Хоча, на той час мені подобалася моя робота, мій прекрасний колектив, але мене не влаштовувала заробітна плата і ставлення вищого керівництва.
Коли я перейшла працювати в галузь IT, я зрозуміла, що тут все інше: люди, організація робочого процесу, рівень заробітної плати. Загалом – це свобода та баланс між працею та життям.
В мене є досвід роботи у стандартних умовах, у яких працюють більшість офісних працівників. Зазвичай, це графік з 8 ранку до 7 вечора з півгодинною перервою на те, щоб щось перекусити. На особисті справи відволікатися не можна, тримаєш у руках телефон – зволікаєш робочими обов’язками. Раніше 7-ї години з офісу виходити не можна, а овертайми та робота у вихідні не завжди оплачуються.
По-перше, це надзвичайні люди, вони мають особливий, дружній вайб. По-друге, ми можемо планувати свій час, дотримуючись принципу work-life balance. Це означає, що кожен працює, у всіх однаковий робочий тиждень, але разом з керівником, менеджером чи ментором свої робочі години можна планувати так, як вам зручно. Тобто немає проблеми посеред робочого дня, наприклад, відлучитися на годину-півтори по справам, не треба відпрошуватися у керівника, скажімо, щоб відвідати лікаря. У будь-якому разі, ти відпрацюєш ці години.
По-третє, овертайми, робота у вихідні дні – все це оплачується. Є повноцінні відпустки, лікарняні. По-четверте, працювати можна віддалено з будь-якої локації: з дому, з кафе та хоч на березі моря. Головне, щоб ти виконував свої робочі обов’язки та задачі.
Спочатку я розглядала харківську школу, але в них на той час не було набору на курс HR. Пам’ятаю, як я одного разу буквально о третій годині ночі скролила сторінки в інтернеті й натрапила на Beetroot Academy. Я почитала про школу, про навчання, подивилася відгуки, заповнила форму заявки. А зранку розповіла про це своєму хлопцю, і він мене підтримав.
Я пройшла тестування, поспілкувалася з менеджеркою на співбесіді. І згодом почала навчання. Курс називався «HR generalist в IT» та тривав 4 місяці.
Річ у тім, що я не вивчала англійську мову ні в школі, ні в університеті, тож з першого дня навчання у Beetroot Academy я почала вчити цю мову. Знання англійської у сфері ІТ– це, можна сказати, життєво важливо.
Я була дуже задоволена навчанням. До того ж з групою у нас склалися такі досить дружні відносини. І цей теплий вайб зберігається досі. Навчання мені подарувало чудову подругу, з якої ми й зараз дружимо. Також ми спілкуємося з одногрупницями, хто живе поряд, пару разів виходили на каву. І я знаю, що дівчата, які мешкають у західних областях, теж дуже тісно спілкуються досі. І всі ми підтримуємо зв’язок у LinkedIn.
В нас викладали Маргарита Кублій, вона вела частину по рекрутингу, та Оксана Сливар, яка вчила всьому, що пов’язано з HR. Вони обидві класні, але Оксана вкрала шматочок мого сердечка. Це людина, яка створена для викладання, як на мене. Дуже чітко і прозоро подає інформацію, і при цьому дуже цікаво. Коли у мене виникало якесь питання, наприклад, якщо я не знаю якусь конкретну сферу діяльності, я могла сказати: «Вибачте, в мене зараз виникло дурне питання…», то Оксана завжди казала: «Немає дурних питань! Задавай!». Це мене підтримувало та надихало до подальшого розвитку.
Останні заняття у Beetroot Academy припали на листопад 2022 року, тоді вже почалися блекаути. І пошук роботи тривав у мене, коли регулярно та досить непередбачувано вимикали світло через російські обстріли енергетичної інфраструктури України.
Для пошуку роботи я використовувала всі доступні ресурси: LinkedIn, Djinni, DOU, Happy Monday, різноманітні телеграм-канали, які стосуються HR та recruiting – все, що ми вивчали на курсі, я використовувала.
Шукати роботу було важко. Головною причиною, через яку мені відмовляли у більшості випадків, був рівень моєї англійської мови. У вакансіях вимагають рівня B1-B2, а в мене була А1, тому що я недавно почала займатися. Тож у 85 % співбесід я отримувала відмову саме через англійську. Іноді я сама відмовлялася від подальшого спілкування з компаніями, тому що ми не сходилися по метчу, наші цінності не співпадали.
Через 4 місяці активного пошуку роботи в мене почали опускалися руки. Я була зневірена, тому що хотілося працювати вже, щось робити, а мені постійно відмовляли через мою англійську. І ці відмови мене ще й демотивували вивчати мову, тобто це було якесь замкнене коло.
Але свою роботу я все ж знайшла. Тоді вже я кожен день починала з того, що передивлялася вакансії на Djinni, розсилала резюме. Дійшло до того, що я вже не читала опис вакансії, а просто надсилала резюме. І вже потім, коли мені рекрутер відповідав, я заходила і дивилася, що то за компанія.
І ось настав той день, коли у мене було дві співбесіди, і перша – на 9 ранку. А в мене тоді через блекаути взагалі день і ніч сплуталися, тобто о 9 я тільки могла лягати спати. Пам’ятаю, я вже так втомилася, що думала відмовитися від співбесіди та просто виспатися. Але все ж таки я встала, дочекалася рекрутера з компанії Clovertech, і потім ми провели досить швидке Job interview. Після чого вона сказала чекати на фідбек. А через півгодини в мене була наступна співбесіда – до компанії Bitmedia Labs.
І так вийшло, що саме з рекрутерами цих двох компаній ми ще певний час продовжували спілкування. В Bitmedia Labs дуже класний HR-директор. З нею напевне була моя єдина співбесіда, яка тривала 2 години. Ми розібрали увесь мій досвід, все моє навчання, всю мою перспективу росту. Вона дуже крута як людина і як керівник. Я б була рада обом компаніям, але бажаний офер я отримала від Clovertech.
Коли ти отримуєш свій перший офер – це дуже надихає. Нарешті, після довгого та важкого шляху, ти ніби сходиш на Олімп. Звісно, це лише початок, адже головне – це потрапити у ту сферу, яка тебе цікавить, а далі вже рухатися – і буде ще крутіше і цікавіше!
1. Ваше бажання – основна рушійна сила змін. Ми всі дорослі люди, і окрім нас самих, нас ніхто не змусить і не змотивує вчитися. Якщо у вас є бажання перейти до ІТ, і ви готові почати його втілювати – звичайно, варто спробувати.
2. Не опускайте руки. Якщо ви не зупиняєтеся, то «ваша» робота обов’язково вас дочекається.
3. Не зупиняйтесь у саморозвитку. IT – це сфера, яка динамічно розвивається, кожного дня з'являються якісь нові технології, фрейм-ворки у розробників, методи тощо. І важливо бути у курсі того, що відбувається на ринку, оскільки з застарілими методами ти вже не дуже гарно будеш розуміти ІТ-комьюніті.
4. Підтримувати зв’язки з людьми, з комьюніті. Мова йде, в першу чергу, про LinkedIn. Під час пошуку роботи я була досить активна у цій соцмережі. Наприклад, після чергової співбесіди розповідала, з чим стикнулася, про відмову тощо. І приємною несподіванкою стало те, що після таких постів мені писали слова підтримки взагалі незнайомі люди. Були випадки, коли мені в приватні повідомлення писали керівники, коучі, які пропонували безоплатно провести консультацію, розібрати моє резюме тощо.
5. IT – сфера з дивовижним комьюніті, до якої варто придивитися. На яку б професію ви не почали навчатися, куди б ви не потрапили на роботу – ви завжди знайдете однодумців та друзів серед айтівців.
Навіть без додаткового навчання в універі чи на курсах знань мені вистачило, щоб обіймати посаду, яку запропонував мені друг. Коли я працював у компанії, познайомився зі світом IT повною мірою. Дізнався, чим займаються адміни, дизайнери, бекендери та фронтендери, PM-и та всі інші, хто був дотичний до великої продуктової IT-компанії.
Пішов я з адмінства після початку пандемії ковіду через неможливість працювати віддалено. Певний час ще думав над тим, що робити далі, а потім вирішив, що фронт-енд виглядає максимально привабливо для мене. За рекомендацією подруги я подався до Beetroot Academy, а паралельно, щоб не сидіти без діла, працював Lead Generator в одній українсько-польській компанії.
Я закінчив Front-End-розробку в червні 2021 року. У нас викладав Олександр Коваленко. Він чудовий викладач, його спосіб викладання знайшов максимальний відгук у мене. Все було зрозуміло і при цьому навчання тривало в дружній атмосфері. Хоча, як до студента до мене складно знайти підхід, але тут, я думаю, просто так склалося, що ми підійшли один одному.
Також я знайшов кількох однодумців в групі, було цікаво спілкуватися з ними та обговорювати якісь моменти навчання. Щодо зауважень, то на той момент курс був трошки застарілим, не висвітлював важливих аспектів, які треба було знати, навіть щоб знайти першу роботу. Їх довелося довчати вже на ходу.
Після проходження 2/3 курсу я перейшов на посаду Junior Front-End Developer, всередині компанії, де я вже працював, і 1,5 року займав цю посаду. Але якби мені довелося шукати компанію «з вулиці», то пошук тривав би значно довше. Після закінчення курсу треба було ще пройти кілька тем і тільки потім розсилати резюме. Я б шукав роботодавців на Djinni, Dou, LinkedIn, власне як і роблю це зараз :)
Коли я завершив навчання, то пошук роботи не здавався складним. Я навіть не розумів достеменно, наскільки це насправді непросто. А зараз на тлі світової кризи та війни я повною мірою пізнаю складнощі пошуку роботи. Вакансій зараз – штук 20 на місяць, на кожну – по 300-600 відгуків. При цьому HR-и зазвичай просто не читають, або ігнорують звернення, якщо ти відгукнувся не в перші 1-2 години, після того, як вони виклали вакансію.
З 50 вакансій, на які я подавався, мені відповіли 5 компаній, з яких 3 вакансії були вже не актуальні, оскільки кандидат був на фінальному етапі або вже найнятий. Тільки з двох компаній прислали тестове, але, навіть не перевіривши його, написали, що вакансію закрили. Не найняли, а саме закрили через проблеми з бюджетом. І тільки за кілька днів прислали результати тестового. Тож поки приємних моментів під час пошуку роботи, на жаль, не бачу.
Не всім треба бути розробником чи тестувальником. Комусь варто стати професійним баристою, а хтось чудово проявить себе як менеджер. Але якщо ви все ж вирішили, що це ваш шлях, то будьте готові, що вчитися доведеться багато та постійно. До того ж без знання англійської мови ви нікому, скоріше за все, не будете потрібні. Конкуренція серед шукачів роботи в IT неймовірна, і не виключено, що ви вигорите через рік чи два.
Проте, наприкінці наполегливого пошуку роботи вас буде чекати висока зарплатня з можливістю працювати віддалено. Але не думайте, що вам платитимуть просто так. Висока зарплатня – це винагорода за те, що ви вивчили, що дуже багато працюєте головою та підтримуєте свою актуальність як спеціаліст.
Насамкінець хочу додати, що будь-який спеціаліст, який буде постійно вчитися, розвиватися і стане профі у своїй справі, отримуватиме винагороду не менше за айтівця, а може й більше, оскільки IT – це така сама сфера роботи, як і всі інші, просто зі своїми особливостями.
Під час навчання в університеті я зрозуміла, що все це зовсім не те, чого я очікувала. Я мала багато вимог як до освіти, так і до навчального закладу. І на жаль, мене не задовольняє освіта, яку надають у більшості українських державних навчальних закладів.
До того ж я не була впевнена, що право – це сфера, в якій я хочу працювати. Річ у тім, що під час навчання практичних навичок тобі не дають, натомість ти багато всього слухаєш, багато всього читаєш, і згодом розумієш потроху, що це все одно не те, з чим будеш працювати після закінчення університету.
І мене дуже мотивувала думка, що я не хочу потрапити в оцей геп (від. англ. gap – в широкому розумінні розрив між бажаним та реальним – Прим. ред.) після випуску з університету. Тобто після того, як я чотири роки провчилася, вклала час і сили, я не хотіла усвідомити, що я нічого не вмію, нічого не знаю, і взагалі гадки не маю, куди рухатись. Мене дуже лякала ось ця думка. Я вирішила: навіщо продовжувати далі, якщо на третьому курсі вже все зрозуміло?
Я з Полтави, Академія теж має коріння в Полтаві. Тому я час від часу на якихось заходах, івентах чула про неї та про її засновників. Тож коли почала шукати навчання, згадала в першу чергу про Академію. До того ж мені сподобалося, що у Beetroot Academy не було агресивного маркетингу – тобто не було відчуття, що тобі намагаються дуже активно щось продати. Не було враження, ніби тобі продають твою мрію.
Плюс перед тим, як я записалася на курс, зі мною спілкувалася менеджерка Академії. На цій співбесіді ми обговорювали, зокрема, яке в мене бачення навчання, як далі можна рухатися, адже я вже тоді відчувала, що IT-сфера – це не те, в чому я буду рухатися все життя. І я дуже цікавилася, чи навчання покриває ті, чи інші теми, і чи будуть ці знання дотичними не тільки до ІТі, але й охоплюватимуть інші сфери.
Насправді після навчання я таки пішла працювати в ІТ-компанію Crystal Logic, але все одно я якось ніби знала, що потім хочу в громадський сектор. На співбесіді ми обговорили, що Академія – це не тільки знання про розробників та ІТ, студенти отримують також і ширші теоретичні знання.
Дуже сподобалася система навчання, коли два рази на тиждень по дві години проводилися заняття. Це можливо звучить дивно, але насправді це було відчуття, коли ти протягом чотирьох місяців проводиш з кимось свій вечір.
Ви приходите о 7 вечора, зустрічаєтеся з викладачем, зі своєю групою. Мабуть, найбільше запам'ятовується оцей формат дуже теплих вечорів. І Саша дуже вкладається в групу, не створює якоїсь великої стіни між собою та групою. Згадуючи про навчання в Академії, я, в першу чергу, пригадую ось цю теплу атмосферу та чудового викладача.
Навчання відбувалося англійською мовою, і дуже багато хто в групі не знав її, попри те, що для вступу на курс чітко стояла вимога знання мови. Іноді доводилося долати цей геп на заняттях. Коли ми могли б вже рухатися вперед, деякі люди просто не могли прочитати матеріалів англійською, і доводилося просуватися повільніше. До речі, тоді, у 2022 році, люди ще й на українську мову переходили. І багато хто серед одногрупників долав один з пробілів: хтось вчився читати англійською, а хтось вчився говорити українською.
Роботу після навчання я шукала на джоб-бордах, у тому числі на джоб-бордах, які розміщені безпосередньо на сайті компанії. Також, звичайно, послуговувалася такими платформами, як Djinni.co, Dou.ua, навіть використовувала Work.ua та Robota.ua, але вони не давали результату. В підсумку роботу знайшла на Djinni.
Найскладніше під час пошуку роботи для мене було те, що я сама собі поставила дедлайн. Я мала знайти роботу до певної дати й дуже старалася. У мене було більше ніж 13 співбесід.
У якийсь момент після чергової співбесіди мені сказали, що в тебе є офер, але не сказали від якого числа. Тобто, наче як офер дали, а потім почали ігнорувати. І коли я вже через певний час знайшла роботу, мені знову написали. Гадаю, менеджери шукали всю команду і знайшли спочатку рекрутерів, але довго не могли знайти тімліда.
Ще під час навчання в університеті я брала участь у громадських організаціях, їздила на заходи в рамках різних ініціатив. Але це сприймалося мною здебільшого як хобі. Однак, у мене були певні знання, які я здобула ще в університеті, потім я впроваджувала волонтерські проєкти, коли працювала в ІТ.
В якийсь момент IT-ринок дуже впав, і умови, які надають компанії, мені дуже не підходили. Я як спеціаліст –«менеджер все й одразу». А ІТ-ринок на той момент потребував більш вузько орієнтованих спеціалістів, тобто коли один фахівець робить одну задачу і не більше.
Наприклад, в сорсингу я проходила співбесіду, де шукали ідеального сорсера. А я розуміла, що я все-таки людина, яка більше про все і одразу. І насправді це не погано: я одночасно можу вести декілька процесів. Та займатися виключно сорсингом два-три-чотири місяці підряд – це не для мене.
А громадський сектор – це те, що завжди було зі мною. І зараз дуже багато зайшло нових донорів, нових фондів, дуже багато всього відбувається. Насправді це дійсно великий ринок, де відкривається велика кількість вакансій. Я буквально з першого-другого разу знаходила варіант, де мене запрошували на співбесіду, і потім мені відразу пропонували офери.
Пошук роботи у громадському секторі – для мене це було не те що легше, але я розуміла, що мені це більш цікаво в процесі роботи та більш корисно як для особистості. Насправді громадський сектор він, в позитивному сенсі, досить буремний, нестабільний, там весь час щось несеться. І йому потрібні люди – не такі, що роблять одну річ добре, і роблять виключно її – але які одночасно виконують декілька процесів і встигають в усьому.
Щодо порад тим, хто хоче змінити роботу, професію, галузь, то я можу поділитися думкою про ІТ, оскільки сфера громадського сектору потребує своїх підходів.
Отже, не дивіться новини, не читайте Dou, не дивіться статистику на Djinni. Якби я зараз шукала роботу з нуля після навчання, то я б дуже засмучувалась, оскільки ця статистика зараз каже, що знайти роботу нереально: дуже великий конкурс, дуже мало вакансій, мало спеціалістів.
Аліна Белько — це не лише талановита HR-фахівчиня з 8+ роками досвіду в ІТ-сфері, але й викладачка з глибокими знаннями в галузі стратегічного планування, менеджменту та фасилітації. Вона також поділиться своїми знаннями як м'яких навичок, так і розкриє секрети HR-брендингу.
Цей курс ідеально підходить для тебе, якщо ти:
Після завершення курсу ти отримаєш:
Курс також включає гостьові лекції від Катерини Халімончук, фахівчині у сфері маркетингу, та Надії Вакуленко, досвідченої HR BP в компанії GlobalLogic.
Підвищи свою експертизу в HR. Зареєструйся на курс «HR Advanced з Аліною Белько» вже зараз та рухайся вперед до нових висот у своїй кар'єрі!
.png)
Під час навчання у виші я займалася нерухомістю. Після отримання освіти не покинула цю сферу, і паралельно працювала у міжнародному аеропорті «Харків». Спочатку доглядала за віп-залом для пасажирів. Зазвичай це були бізнесмени, багато іноземців, і їх треба було не просто провести на посадку, але й допомогти з безліччю інших речей. Тож для мене це був величезний досвід не тільки у практиці з англійської мови, але й етикету та бізнес-етикету.
У 2012 році країна готувалася приймати чемпіонат UEFA Euro. Мене з колегами покликали допомагати з прийомом іноземних комісій, які перевіряли готовність летовищ. Завдяки комунікаційним здібностям мене помітили, і згодом я потрапила до комерційного відділу аеропорту. Там я займалася комунікацією з закордонними партнерами, а також рекламою. Саме під час роботи на цій посаді я вперше зіткнулася зі сферою ІТ.
У 2012 році компанія вже розуміла, що потрібно мати зручний сайт, презентувати себе у соцмережах. І ми звернулися за допомогою до ІТ-компанії, яка нам допомагала розвивати діджитал-послуги аеропорту, зокрема застосунку.
Я тоді виступала як Product Owner, тобто казала підряднику що і як повинно бути. Діяла нативно, без спеціальних якихось знань, наприклад, намагалася видавати requirements, якими я зараз займаюся як бізнес-аналітик. На цій посаді я працювала 5 років, і цей досвід наблизив мене до розуміння сфери.
Згодом я вийшла заміж, народила дитинку. Ми з чоловіком вирішили відкрити власний бізнес – сервіс здорового харчування ЁFOOD. Фірма була маленька, але в нас був замкнений цикл: своя кухня, доставка, торговельний та маркетинговий відділи. Авжеж в нас був і сайт, і соцмережі, до застосунку, правда, так і не дійшло. І всім цим треба було управляти.
Завдяки власному бізнесу я отримала навички управлінця: планувати доводилося як на короткі, так і на довгі терміни, необхідно було управляти людьми, а також приймати рішення – не тільки швидко, але й осмислено. Я багато читала книжок по менеджменту, продажам, відвідувала різні професійні заходи та івенти. Там завжди можна з кимось познайомитися та щось корисне для себе дізнатися.
До речі, ще з часу навчання в університеті, а потім паралельно з роботою в аеропорті, я займалася нерухомістю. Завдяки роботі в агенції нерухомості загартувалася моя навичка з тайм-менеджменту. Коли працюєш на двох роботах, треба своїм часом керувати, а коли ти працюєш з нерухомістю – необхідно не тільки власним часом раціонально розпоряджатися, але й управляти часом клієнта. До того ж в агенції нерухомості було багато документації, і я навчилася з нею добре працювати.
Після 5 років ведення власного бізнесу, я зрозуміла, що ЁFOOD вже не потребує від мене такого значного внеску часу та сил. Тож я знову поринула у сферу нерухомості, і за два роки стала директором з управління одного з філіалів «АН Харків Ріелтор». Останній рік перед повномасштабним вторгненням росії в Україну під моїм керівництвом працювало 25 співробітників. Також у цей час я мала змогу знову долучитися, так би мовити, до ІТ.
У агенції використовувалася програма, яка вела фінансові підрахунки. Вона була складна та заплутана, трохи подібна до CRM. Там велись всі наші активності й щодо клієнтів, і щодо співробітників, також вносились договори – попередній, фінальний з купівлі-продажу тощо. І ця програма теж розраховувала заробітну платню, у тому числі агентів, а також загалом забезпечувала багаторівневий фінансовий розрахунок. Разом з адміністратором я поринула у цю програму, і ми намагалися якось її вдосконалити. Тобто тут я знову виступала я Product Owner і частково вже як бізнес-аналітик.
Після 24 лютого 2022 року я виїхала за кордон. Тоді я вже розуміла, що потрібно розвиватися далі з тими навичками, які вже мала. Для мене цікавою була сфера з валютним доходом і можливістю працювати віддалено – це IT. Але я не просто прагнула отримати роботу в ІТ, я хотіла мати професію, у якій я не вигорю через рік, і до якої в мене справді є хист.
Я дуже довго спілкувалася з усіма своїми друзями: хтось шукав роботу, а хтось вже працював у ІТ. Мій чоловік (він фул стек девелопер зараз) тоді теж шукав роботу і якось сказав, що бачить мене у сфері IT ніким іншим, як бізнес-аналітиком, і порадив поцікавитися цією професією. І я поцікавилася.
Цікавилася я близько 2 місяців. А саме: дивилася безліч відео на Ютубі (так і друкувала у пошуковому рядку «хто такий бізнес-аналітик», «плюси та мінуси роботи бізнес-аналітиком», «бізнес-аналітик хто підходить» тощо). Потім я знову йшла до своїх друзів і знову спілкувалася. Серед них я знайшла того, хто вже працював бізнес-аналітиком, і провела з ним мініінтерв'ю. Я підготувала список питань, але в основному мене цікавили відповіді на наступні: «Яким був твій шлях?», «Як ти прийшов до цієї професії?».
Ніхто з тих, з ким я взагалі спілкувалася, не прийшов на посаду бізнес-аналітика з університетської лави. Я зрозуміла, що це та сама професія, де недостатньо мати профільну освіту, важливо набути певний досвід – у менеджменті, торгівлі, роботі у корпорації тощо. І я виявила, що володію таким «плюсом».
Також цікавим відкриттям для мене стало те, що до бізнес-аналітика у сфері ІТ зазвичай «доростають» з позиції HR-менеджера, фахівця з QA або приходять з адміністративного корпусу, наприклад, продакт-менеджери, продакт-овнери.
Та я вирішила, що такий шлях для мене занадто довгий – я одразу буду орієнтуватися на бізнес-аналітика без проміжних посад. Але для цього мені потрібно пройти навчання, курси, щоб я показала, що я маю теоретичну базу та можу працювати.
Щоб знайти місце навчання, де мені дадуть гарні знання, я знову звернулася до друзів-айтівців. Багато з них вже давно були у професії, закінчували якісь курси, а певна частина навчалася свого часу саме у Beetroot Academy.
Один з друзів порекомендував мені дві школи. Я подивилася їх обидві, порівняла умови, пропозиції тощо. Академію обрала за те, що тут був курс для початківців у сфері бізнес-аналітики. До того ж у Beetroot Academy обіцяли допомогти з підготовкою резюме до пошуку роботи. А ще в межах курсу є пробна співбесіда, що, на мій погляд, дуже важливо.
Влітку 2022 року я працювала у Греції у туристичному магазині, щоб заробити на життя. В сезон магазин працює допізна та ще й без вихідних. Тож про навчання й годі було думати. Я вирішила, що почну активно рухатися в цьому напрямку з осені.
Саме на осінь 2022 року припали мої пошуки. В грудні 2022 року я знайшла Beetroot Academy, оплатила курс і у січні 2023 року почалися заняття. Курс тривав 3 місяці. Викладала у нас Марина Кудінова.
Величезним плюсом було те, що на курсі в Академії нам давали матеріали англійською. Не дивлячись на те, що я вивчала іноземну мову у виші, потім спілкувалася з іноземцями по роботі, я продовжувала вчити мову. Для цього я використовувала застосунок DuoCards.
На мій погляд, було дуже корисним те, що всі матеріали давали англійською мовою. Завдяки цьому у мене саме в процесі навчання сформувалися правильні фрази, які я зараз застосовую, і якими я змогла скористатися на співбесіді, що явно вразило тих, хто проводив зі мною job interview.
Мене взяли на роботу не тільки за те, що я маю класний менеджерський досвід, у компанії були вражені моїми теоретичними знаннями.
Колеги й зараз мені кажуть: «З тобою і робити було нічого, ти робила сама. Тебе тільки треба було трохи коригувати щодо практики й все».
Стосовно бізнес-аналітики, я не можу сказати, що після курсів під час роботи я якусь нову планету відкрила. Знань вистачило, з горою. Все, що ми вивчали в Академії – все воно застосовується на практиці.
Викладачка Марина Кудінова запам’яталася тим, що дуже уважно ставилася до практичних завдань. Коли я прийшла на роботу, то вже не боялася писати, наприклад, акцепти, тому що я вже до цього їх багато написала. І наш проєкт, який ми робили протягом курсу, це теж дуже допомогло.
Коли я розказала це своєму ментору, вона була дуже задоволена. Наприклад, вона була рада, що я вже знаю, що таке BPMN, і можу зробити User journey. Всі ці теоретичні знання мають бути в голові бізнес-аналітика, тому що на практиці підходи змішуються, перетворюються на якийсь інший – третій підхід, який на цей момент зручний для команди, для компанії. І це дуже гарно, що можна в своїй голові генерувати новий підхід з уже наявних знань.
Оскільки я дуже багато комунікувала зі своїми друзями з ІТ-сфери, зокрема ставила різні питання на етапах пошуку, то всі вони знали, що я вчуся на бізнес-аналітика. І один з них під кінець мого курсу пише: «У нас в компанії “Джей біл” саме зараз потребують trainee бізнес-аналітика. Ти ж там вже готова чи як?».
А я насправді ще не дуже готова була – в нас ще два тижні навчання були попереду. І я була впевнена, що все найважливіше чекає нас протягом цих двох тижнів. Але друг мені сказав: «Спокійно, це велика компанія, і поки вони «доїдуть» до співбесіди, ти вже закінчиш свої курси. Тож давай зараз швиденько робити твоє резюме».
І я пам’ятаю, що все кинула, навіть домашки пропустила (але потім все наздогнала). У той час фокус перейшов на резюме, ми його дійсно дуже ретельно переглядали. Мені допомагав друг, а також рекрутери з Академії До речі, на курсі якраз прийшов час, коли нам дали можливість поспілкуватися з рекрутером, тому я показала фахівцю саме це резюме.
Завдяки гарно складеному CV я сподобалася, потім мене запросили на співбесіду. Звичайно, на це місце претендувала не я одна, кожен в компанії тоді запропонував когось від себе, тобто конкуренція з 10-15 людей була. Але згодом офер дали саме мені.
Я не можу сказати, що мені просто пощастило, адже, щоб трапилася така можливість я активно комунікувала з друзями, знайомими, розповідала про свої прагнення, плани. І досить закономірно, що «хвилі від кинутого каменю» дійшли туди, куди потрібно.
Навчання у Beetroot Academy я закінчила у березні, а з 12 червня вже почала працювати трейні бізнес-аналітиком у «Джей біл». Дійсно, поки ми «доїхали» від резюме до першої співбесіді, потім до другої, пройшов певний час. Для великих компаній це нормальна практика.
Потім мені довелося ще місяць відпрацювати у туристичному магазині. Також для співпраці потрібно було оформити підприємницьку діяльність, щось на кшталт нашого ФОПа. А у Греції все це відбувається не так швидко.
Мені запропонували посаду trainee бізнес-аналітик на 3 місяці. А за 10 днів я вже залишилася сама на проекті, оскільки ментор і колега, яка була бізнес-аналітиком у команді, пішла у відпустку. Коли вона повернулася, то побачила, що я справляюся, і ще за 10 днів її перевели до іншої команди, а я залишилася з поточною командою.
Я не можу сказати, що була готова до такого повороту, але виходила з того, що мала. Насправді я потрапила до компанії, де дуже складна доменна зона. Я працюю з промисловими метриками, і цих заводів дуже і дуже багато, понад 70, здається. І вони займаються різним. Як мені потім сказали, людям зазвичай потрібно до півроку, щоб розібратися з цими доменами. У мене на це пішов місяць, при цьому я ще й картала себе, що не зрозуміла все це за пару тижнів.
Взагалі для trainee у компанії є тренінг-план. Ось ти сьогодні 10 сторінок читаєш, завтра щось пишеш – тобто така собі друга Академія, куди ти потрапив, і тобі теж потрібно 3 місяці теж саме вивчати. Але в мене вийшло трошки не так.
Мені казали, що трейні залишаються десь 3-5 місяців, але я себе досить добре показала, тож отримала пропозицію перейти на джуна і, звичайно, погодилася.
Тим, хто прагне змінити професію чи сферу діяльності, я раджу:
1. Комунікувати зі всіма, з ким можна, з приводу того, що ви шукаєте роботу. Мені це справді дуже допомогло.
2. Не припиняти вивчати англійську мову, навіть якщо ви вважаєте, що ви нею достатньо володієте.
3. Завжди робити більше, ніж від тебе очікують – і в навчанні, і в роботі.
.png)
Ми створили безплатний курс для самоосвіти навесні 2022 року, щоб допомогти українцям, які через війну втратили роботу, побачити нові можливості. Відтоді понад 10 тисяч людей спробували себе в ІТ-професіях. Ми зібрали їх відгуки й адаптували продукт до потреб студентів та запитів на ринку праці. Ось що вийшло.
Пропонуємо п’ять курсів відповідно до основних ІТ-професій, які розробили senior-фахівці з EPAM, SoftServe, GlobalLogic та Proxhet:
Project management в IT
UI/UX дизайн
QA manual
Front-end розробка
Python розробка
Курси для самоосвіти передбачають гнучкість: навчайся у зручний час та у комфортному темпі. Потрібен лише доступ до інтернету та комп’ютер.
Можна пройти один курс, а можна усі у будь-якому порядку. На кожен напрямок ти матимеш 3 уроки та тест на перевірку знань, які можна пройти за один день.У них зібрана вся необхідна теорія та практика для розуміння специфіки роботи розробників, тестувальників, дизайнерів та проджект-менеджерів.
Оглядовий урок про кар’єру. Дізнайся з перших вуст про типові задачі спеціаліста, як виглядає робочий день та кому підходить професія.
Теорія – вивірена та спрощена для розуміння. Тепер говоримо тільки про найважливіше, що тісно пов’язане з домашніми завданнями, які є прикладами з реалій роботи в ІТ.
Домашні завдання – двох рівнів складності. Для тих, хто швидко впорається з простим завданням, додали завдання з зірочкою.
Покрокове відеовиконання домашніх завдань від авторів курсу. Так ти побачиш, як їх людина з досвідом, або зможеш отримати підказку, якщо не знаєш, що робити на певному етапі.
Тест на перевірку теорії. Щоб впевнитись, що ти правильно розумієш матеріали. Вважай це маркером для визначення, що тобі легше дається.
Наприкінці курсу ми підготували сюрприз для впевненого старту в ІТ. Для цього необхідно пройти курс від першого уроку і до фінального тесту.
Знайомся з кожним курсом детальніше та спробуй себе у новій професії тут.
