Beetroot Academy працює 6 років — з 2014 ми запустили 15 курсів, з нами навчалися й вчаться близько 3000 студентів. Останні декілька років всі наші курси працювали в режимі “перевернутого класу” й змішаного навчання. Ми давали всю теорію в LMS-системі, студенти могли вчитися в будь-який час до початку уроку, потім — приходили до класу й займалися з викладачем. Ми витрачали 70% робочого часу на офлайн — це була одна з основних цінностей. З початком карантину в Україні ми змушені були швидко переформатувати навчання. Тепер віддалено вчимо групи, які починали в офлайні, плануємо запускати курси в онлайн-форматі. Крім того, стартує новий проєкт — навчання з постоплатою.
СЕО Beetroot Academy та Beetroot Андреас Флодстром, як і багато хто з власників бізнесу, ухвалює непрості рішення. Поговорили з Андреасом і запитали, як зміниться концепція роботи академії, що отримають нові студенти й що буде з курсами загалом.
Насправді, ми давно працюємо як онлайн, так і офлайн. У нас змішаний формат навчання — в системі LMS є відео, записані авторами курсів, студенти можуть переглядати їх в будь-який час. Тож, протягом останніх двох років ми готувалися до того, щоб деякі з наших курсів стали доступні онлайн.
Навчання онлайн у нас було пасивне (відеоматеріали, тести). Тепер ми перейшли також на активне онлайн-навчання — близько 400 студентів вже вчаться в такому форматі. Це схоже на те, що відбувається в класі.
Якщо говорити про довготривалі плани, без обставин коронавірусу й карантину, ми б, раніше чи пізніше, перевели більшу частину навчання в онлайн. Ми використовуємо досвід, який мали при особистому спілкуванні й навчанні в класі. Ми були готові, карантин просто каталізував процес.
З одного боку — так, я так вважаю. З іншого — вважаю, цю “фішку” ми транслюємо в онлайн-формат. Це складніше, але це можна зробити.
Наприклад, що я бачу зараз в Beetroot — нам важливо бути в офісі, пити каву, котиків там гладити (в київському офісі Beetroot живуть коти), і таке інше. Важливо побудувати таке ставлення. Але до команди вже прийшли нові люди, в них перший робочий день — онлайн, віддалено. Я бачу, що вони все одно відчувають нашу культуру. Ми обідаємо по відео, проводимо вебінари, наприклад. Так, потрібно докласти трохи більше зусиль, але це можливо.
Я був одним з категоричних прихильників офлайну, як однієї з частин нашої освітньої концепції. Але, думаю, ми посядемо своє місце в галузі онлайн-навчання, серед світових платформ і різних навчальних моделей.
Так, ми працюємо в ІТ — це вже онлайн-формат. Але, якщо порівнювати Beetroot Academy з більшістю ІТ-шкіл, які працюють майже повністю офлайн, я б сказав, що ми на 80% були готові. Ще 10% ми зробили протягом двох тижнів разом з командою, і ще 10% ми досягнемо протягом декількох місяців. Наша галузь легше адаптується, але ми вже мали позицію в цій галузі, підлаштовану під онлайн.
Ще, якщо казати про плюси формату — більшість наших випускників все одно працюватимуть онлайн. Після такого курсу студенти будуть краще готові до роботи. Важливіше побудувати відчуття ком’юніті, групи. І це можна зробити.
Ще один плюс — в такому вигляді ми зможемо пропонувати курси в будь-яке місто України та до інших країн. Наприклад — як ми могли раніше пропонувати щось в Конотопі, Білій Церкві, Сєвєродонецьку? Ніяк. А тепер ми можемо.
Це рішення прийшло не прямо зараз. Ми й раніше хотіли запускати такі групи. Думали про це ще 4 роки тому, але тоді не вистачало сміливості це зробити. Тепер з’явився поштовх зробити це більш масштабно. Ми переводимо курси на онлайн-формат в цілому, а тут ще й шанс запустити новий проєкт. Чому саме зараз? По-перше — це хороший розподіл сил, які, все ж таки, обмежені. По-друге — зараз складний період для всіх. А ми дамо більшій кількості людей освіту в ІТ — це і є наша місія.
Ми впевнені в якості наших курсів, знаємо, що люди знайдуть роботу, почнуть заробляти. Ми завжди робили акцент на працевлаштування, а тепер наша мотивація ще більше співпадає з мотивацією студентів.
Цей проєкт складніший в плані ліквідності. Так ми отримуємо гроші наперед і вчимо, а так — повертаємо собі кошти протягом двох років. Це довго, але ми готові до такої концепції роботи. Ми проводимо жорсткий відбір студентів, а крім того — ділимося з ними нашими внутрішніми цінностями. Думаю, ми навчимося регулювати ризики.
Тут ми запускаємо лише курси з Front-End розробки та UI/UX дизайну. Програма в них не змінюється, залишається та сама технічна цінність й наповнення. Крім того, курс більш масштабний. Тут, крім викладача, студенти матимуть ментора, ейчара, які консультуватимуть, проводитимуть дзвінки 1-на-1, дзвінки в групі. Графік буде щільнішим, підтримки — більше. Але й відбір сильніший — студенти мають написати мотиваційний лист, пройти інтерв’ю, а крім стандартного тестування, зробити завдання за фахом.
Працювала майже вся команда підтримки: продуктова, команда маркетингу, технічна команда. Але, можна сказати, що вся сапорт-команда розробляла продукт.
Ми швидко зібрали людей, обговорили декілька варіантів під нову реальність, розглянули шляхи подальшого руху. Звісно, коли проводиш офлайн-курси, а потім раптом не можеш цього робити — це тяжко. Але ми вирішили не сидіти й рюмсати, а щось робити. Якщо цей проєкт спрацює добре, ми вийдемо з кризи сильними та з новими можливостями для людей в різних локаціях.
Так, це можливо, але все залежить від локації — концепт вимагає юридичної адаптації в кожній країні окремо. Ми розглядаємо його в Швеції зараз, наприклад. А ось онлайн-курси з передоплатою, якщо зробимо англійською, зможемо продавати в будь-яку локацію світу.
Так, в Україні це вже робиться, в невеликих масштабах. Ми віримо в людей і довіряємо їм. Ми неодноразово чули, що те, що роблять Beetroot і академія в Україні — неможливо. Що неможливо працювати на довірі, що потрібен мікроменеджмент, що кожен має відчувати тиск від керівництва тощо. І, в той самий час, ми доводимо, що це можливо й працює навіть краще класичних підходів.
Чому ні? Що відрізняє українця від європейця, наприклад? Такі моделі навчання є в США, є в Європі. Я не бачу жодної причини, чому б це не працювало. Я часто чую це від українців, але, мені здається, іноді самі українці себе недооцінюють.
Я, наприклад, чую: “Ось те-то й те-то неможливо в Україні, тому що люди інші”. Але люди не такі вже й різні, насправді. Ми живемо в глобальному світі, в онлайн-світі. В нашому поколінні, людей від 20 до 35 років, мені здається, більше різниця між містом і селом в одній країні, ніж між Києвом і Стокгольмом, наприклад. В деяких випадках я бачу в українській культурі більше довіри. Може, це простий приклад, але ось — людина передає гроші в маршрутці й чекає на решту. І вона завжди чітко отримує цю решту. Я такого в інших країнах не бачив.
Так. Так, в нас буде жорсткий відбір. Ми працюватимемо над відносинами “дорослий-дорослий” — коли немає контролю, тебе не змушують щось робити, ти сам відповідаєш за завдання. Але працюватимемо й над довірою. Ми разом всі, в одному човні.
Як думаєш, якими будуть випускники цього проєкту? Чи відрізнятимуться вони від випускників, які в нас вже були?
Успішні студенти цього курсу й інших курсів не надто вже й відрізнятимуться. Всі наші випускники — мотивовані, їм близькі наші цінності, 70% з них знаходять роботу за фахом. Але, думаю, збільшиться відсоток успішних студентів. Більш жорсткий відбір, масштабніша програма, тощо.
В короткостроковій перспективі буде трохи складно, але я бачу позитивні моменти. Ми мали б розібратися з деякими речима вже давно, а криза дає поштовх до цього. Я впевнений — ми вийдемо з цієї ситуації сильнішими, ніж були.
Тепер ми спрямовуємо ресурси в новий напрям, але матимемо можливість повернутися до нашого формату (офлайн), паралельно розвиваючи нові моделі.
Так, і ще я хочу сказати про наш досвід. Ми (Beetroot) вже пережили дві кризи. Перша — в 2014 році. Майдан і війна на Сході України стимулювали нас відкрити академію. Друга криза для Beetroot сталася за рік — ми втратили половину команди. Це був складний період, але ми перерозподілили навантаження, звільнили ресурси та за 5 місяців вийшли з ситуації. Команда стала сильнішою, з’явилися нові можливості. У часи кризи не можна сидіти й сумно дивитися, як все руйнується. Треба долучитися й робити щось хороше. Будь-яка криза — це можливість.
І ще, глобально зараз на ринках відбувається падіння. Але, раніше чи пізніше, буде bottom line, а потім почнеться підйом. Люди почали працювати онлайн і віддалено. Те, що ми робимо — цифрова трансформація, навчання в ІТ, воно після цієї bottom line буде ще потрібніше, ніж раніше. Світові все ще не вистачатиме мільйонів розробників, а ми все ще будемо причетні до вирішення цієї проблеми, навчаючи мільйони людей.
Двояко — бачу і мінуси, і плюси. Я відмінив 5 поїздок, багато всього хотілося б робити, а тепер немає можливості. З іншого боку — багато часу звільнилось. Наприклад, сьогодні (31.03), я був би в Стокгольмі, готувався б до відкриття академії, яке мало б бути післязавтра.
З того часу, як я приїхав до України (8 років), я жодного разу не сидів на одному місці довше ніж тиждень. Це дивно, трохи складно, але ось, наприклад, я став набагато більше займатися спортом. Я згадав, як готувати їжу — 7 років цього не робив, хіба пельмені міг зварити.
Можливо, деякі речі переоцінені. Можливо, люди перестануть літати по 2 години заради однієї зустрічі. Думаю, це важко для всіх, але світ не пропаде через це.
З Андреасом розмовляла Content Master Beetroot Academy Олена Алчанова

Чи знали ви, що в усьому світі жінки складають лише близько 22% професіоналів у сфері розробки та впровадження штучного інтелекту (ШІ)? Такий гендерний розрив у навичках у сфері ШІ звужує потенціал для інновацій. Навіть коли цифрові технології стануть доступнішими, ця нерівність залишиться, якщо ми не змінимо гендерні соціальні норми.
В епоху цифрової трансформації штучний інтелект змінює індустрію, освіту та ринок праці. Однак гендерні упередження в освіті та впровадженні ШІ залишаються значною проблемою, що потенційно обмежує можливості для жінок зокрема. Жінки меншою мірою представлені в STEM-дисциплінах (наука, технології, інженерія та математика), що пов’язано з усталеними упередженнями про «чоловічі» та «жіночі» професії та відповідно формувало їхній вибір ще в дитинстві. Навіть згадайте свої шкільні підручники, чи багато ви там бачили реальних прикладів жінок у науці? Для наочності радимо подивитися експеримент у київській школі, де дітей попросили намалювати представників чотирьох професій – вірусологів, аеророзвідників, реаніматологів та рятувальників. Спойлер, усі діти намалювали чоловіків-представників заданих професій. Для України, яка прагне розвивати стабільну економіку попри поточні виклики, важливо забезпечити інклюзивний доступ до навчання без стереотипів, особливо у сфері штучного інтелекту – це сприятиме інноваціям, інклюзивному економічному зростанню та довгостроковій стійкості бізнесу.
Системи штучного інтелекту працюють на основі даних, які в них завантажують. Якщо набори даних містять упередження, які вже існують в суспільстві, ШІ може посилити гендерну нерівність та інші стереотипи — особливо під час наймання на роботу, доступу до фінансів та надання послуг з підтримки бізнесу. До прикладу, алгоритми штучного інтелекту, які використовуються для найму персоналу, можуть відтворювати упередження, віддаючи перевагу кандидатам-чоловікам у технічних чи керівних ролях. Аналогічно, якщо історичні дані містять дискримінацію за віком, ШІ може знижувати рейтинг кандидатів 45+ років, вважаючи їх менш гнучкими чи здатними до навчання.
У сфері кредитування алгоритми можуть автоматично знижувати шанси на отримання позик для підприємців-жінок або представників етнічних меншин, якщо в минулому такі групи мали менший доступ до фінансування.Це створює замкнене коло, де нерівність з минулого продовжує впливати на можливості в майбутньому.
Брак різноманітності в освіті зі штучного інтелекту та серед технічної робочої сили тільки загострює ці проблеми, залишаючи жінок та недостатньо представлені групи без права голосу у формуванні цифрової економіки. Їхні потреби, досвід і перспективи не враховуються при розробці алгоритмів, що призводить до створення технологій, які не відображають реальну різноманітність суспільства та можуть посилювати дискримінацію.
Сам по собі штучний інтелект може позитивно впливати на гендерну рівність. Наприклад, спеціально натреновані програми можуть підбирати працівників неупереджено, генерувати дані з розподілом за статтю, створювати кращі навчальні матеріали тощо. Агентний штучний інтелект, який не просто реагує, а активно допомагає, має потенціал революціонізувати домашню працю, автоматизуючи трудомісткі завдання та звільняючи жінок від непропорційного тягаря неоплаченої доглядової роботи. Жінки досі виконують у 2,5 раза більше домашніх обов’язків, ніж чоловіки, що обмежує їхню можливість займатися професійною або творчою діяльністю. Крім того, згідно з дослідженням у журналі Nature, штучний інтелект може допомогти досягти 79% цілей сталого розвитку ООН, тому світу потрібно більше фахівців у цій галузі.
Розвиток різноманітної та інклюзивної спільноти – це непросто мета, а необхідність. Різноманіття перспектив приносить нові ідеї та відкриття, які можуть трансформувати світ технологій і принести користь суспільству в цілому.
З появою глобальних етичних норм у сфері штучного інтелекту, на кшталт розроблених ЮНЕСКО, компанії, які активно протидіють гендерним упередженням, випереджатимуть регуляторні вимоги.
В Україні бізнес стрімко впроваджує рішення на основі штучного інтелекту, тому важливо забезпечити справедливий та рівний доступ до можливостей для всіх. Якщо не подолати гендерні упередження у сфері ШІ, то підприємства, очолювані жінками, ризикують отримувати менше фінансування та обмежений доступ до цифрових інструментів, що ще більше поглибить економічну нерівність.
Будьмо відвертими: залучення жінок до ШІ – це не просто створення голосового помічника з жіночим голосом; це буквально надання жінкам права голосу у сфері ШІ. Це означає забезпечення їхньої присутності в розробці ігор, зборі гендерночутливих даних, дослідницьких групах ШІ та навіть радах венчурного капіталу, де приймаються рішення про фінансування. У венчурному бізнесі жінкам складніше отримати фінансування, оскільки алгоритми, навчені на попередніх інвестиційних рішеннях, частіше віддають перевагу чоловічим командам, повторюючи упередження ринку. І самих жінок лише 5% серед венчурних інвесторів. Стартапи зі штучним інтелектом, очолювані жінками, стикаються зі значними розбіжностями в сумах фінансування, отримуючи в середньому в шість разів менше капіталу за угоду, ніж засновані чоловіками. Попри те, що глобальні дані показують, що стартапи, засновані жінками, генерують вищий дохід на кожен вкладений долар, ніж ті, які очолюють чоловіки.
Згідно зі звітом AI Ecosystem of Ukraine від AIHouse та Roosh, Україна має успішний ШІ-ландшафт із понад 150 стартапами ШІ та більш ніж 100 R&D-центрами. Україна посідає друге місце за кількістю ІТ-спеціалістів (307 000) серед країн Центральної та Східної Європи, тоді як кількість спеціалістів зі штучного інтелекту становить менш ніж 1%. Однак гендерна нерівність зберігається: жінки становлять лише 16% української робочої сили у сфері ШІ. Цей дисбаланс підкреслює необхідність цілеспрямованих заходів для сприяння гендерному розмаїттю в галузі ШІ-освіти та підприємництва.
У звіті підкреслюється, що український бізнес дедалі більше покладається на рішення на основі штучного інтелекту для автоматизації, аналізу даних та залучення клієнтів. Однак, якщо ці моделі ШІ навчаються на упереджених наборах даних або розробляються без гендерно-інклюзивних підходів, вони ризикують увічнити нерівність у сфері найму на роботу, фінансів та бізнес-операцій.
Прогнозується, що ринок аналітики в галузі штучного інтелекту стрімко розвиватиметься й досягне 223,32 мільярда доларів до 2034 року, що свідчить про зростальну залежність від прийняття рішень на основі штучного інтелекту в різних галузях промисловості. Також McKinsey оцінює, що генеративний ШІ може збільшити загальний економічний вплив ШІ на 15–40% та додати $2,6–$4,4 трлн щорічної вартості в різних сферах застосування, що свідчить про суттєве зростання продуктивності, обсягів виробництва та бізнес-цінності. Для української екосистеми штучного інтелекту це створює як можливості, так і виклики – без гендерно-інклюзивної освіти в галузі штучного інтелекту та вільної від упереджень розробки компанії ризикують посилити нерівність у сфері найму на роботу, фінансів та підприємницької діяльності. Щоби залишатися конкурентоспроможними та стійкими, українські компанії повинні надавати пріоритет різноманітним талантам у сфері ШІ, етичному впровадженню ШІ та інклюзивним бізнес-моделям, гарантуючи, що ШІ слугуватиме інструментом для справедливого економічного зростання, а не увічнення системних упереджень.
Гендерна рівність та неупереджене навчання штучному інтелекту – це не лише етичні імперативи, а й економічна необхідність для сталого розвитку бізнесу в Україні. Розвиваючи інклюзивну освіту зі штучного інтелекту та усуваючи гендерні упередження в цифровій трансформації, Україна може побудувати більш стійку економіку, в якій інновації, справедливість та сталість є рушіями довгострокового успіху.
З огляду на вищезазначене, Швейцарська міжнародна організація Helvetas радо презентує рекомендації щодо відповідальних та інклюзивних стратегій у сфері штучного інтелекту для регіону Східного Партнерства, включно з Україною. Рекомендації спрямовані на державні установи, приватний сектор, громадянське суспільство та освітні установи. Розробка документа відбувалася у співпраці з організацією StrategEast та Help.
Також важливо зазначити такі проєкти з диджиталізації, на кшталт Beetroot Academy в Україні в рамках програми RECONOMY. Освітній продукт з ШІ надає компаніям та окремим особам, зокрема жінкам, навички, необхідні для процвітання в сучасній цифровій економіці, що сприяє інноваціям та інклюзивності. (лінк на відео)
RECONOMY – це програма, що реалізується Helvetas Swiss Intercooperation у партнерстві зі Шведським агентством міжнародного розвитку (Sida). Програма сприяє інклюзивному та зеленому економічному розвитку в регіонах Східного партнерства та Західних Балкан.

Поряд із програмами з класичних IT-професій Beetroot Academy системно розвиває навчання в defence tech та dual-use технологіях, орієнтованих на досвідчену технічну аудиторію та реальні індустрійні запити.
За понад 12 років роботи Beetroot Academy навчила 14 000+ студентів, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія акредитована європейською організацією Almega та відповідає шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Академія вже співпрацює з великими європейськими компаніями, проводячи тренінги та воркшопи з підвищення кваліфікації команд у сферах штучного інтелекту, проєктного менеджменту, кібербезпеки та інших прикладних технологій, і паралельно розпочинає масштабування апскілінг-програм для українського ринку — з фокусом на розвиток команд, що драйвлять економіку країни. Цей досвід став основою для нового етапу розвитку — роботи зі складнішими технологіями та аудиторією, якій важлива системна інженерна підготовка.
Новий візуальний стиль став стриманішим і глибшим, поєднуючи інженерну зрілість із відчуттям тепла та стійкості через продумані кольорові акценти. Ілюстрації залишаються важливою частиною візуальної мови Beetroot — вони передають культуру, людяність і tech-forward характер бренду.
З листопада 2025 року Beetroot Academy запустила п’ять груп з Embedded Development для ready-to-train engineers — технічних спеціалістів, які прагнуть працювати з реальними системами, бачити фізичний результат своєї роботи та застосовувати свої навички у MilTech, Robotics, Energy automotive та healthcare. Напрям орієнтований на фахівців із software, engineering або IT-бекграундом, які шукають системний перехід до роботи з апаратно-програмними та dual-use рішеннями з високим рівнем відповідальності та впливу.
Навчання розроблене спільно з топ-спеціалістами індустрії. Викладають senior embedded-інженери з багаторічним практичним досвідом, серед яких Олександр Іванчук, Ігор Гала, Володимир Калюжний та інші експерти галузі.
Компанія планує активно розвивати hardware-напрям і запускати нові продукти для підготовки інженерів.
Фокус Академії залишається незмінним: практична освіта, інженерний підхід і робота з контекстом застосування технологій. Програми з defense і dual-use контекстів орієнтовані на розвиток глибокої, прикладної експертизи.
Beetroot Academy працює з освітою, що не зводиться до швидких рішень, а формує практичну цінність і довгостроковий сенс для інженерів, IT-спеціалістів і нетехнічних ролей у технологічних індустріях.


За понад 12 років через програми Beetroot Academy пройшли 14 000+ фахівців, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія співпрацює з 400+ експертами у власному нетворку та акредитована європейською організацією Almega, що підтверджує відповідність шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Цей досвід ліг в основу роботи з корпоративними клієнтами — з розумінням того, як навчаються дорослі команди, які виклики стоять перед бізнесом і які навички справді мають прикладну цінність.
Сьогодні Beetroot Academy посилює напрям корпоративних воркшопів для команд. Це онлайн-формати з експертами-практиками, які допомагають командам швидко зрозуміти новітні технології та застосовувати їх у щоденній роботі.
Ми проводимо стандартизовані практичні воркшопи для команд середнього та великого бізнесу, що дозволяють узгодити підходи, сформувати спільну робочу мову та впроваджувати інструменти одразу після навчання.
Портфель корпоративних програм Beetroot Academy сфокусований на темах, які мають прямий вплив на ефективність команд і готовність бізнесу до технологічних змін.
ШІ для продуктивності
Воркшоп для команд, які хочуть перетворити ШІ з експерименту на системний інструмент роботи. Практичне застосування GenAI: автоматизація рутини, швидші рішення, оптимізація щоденних процесів і зростання продуктивності.
ШІ для розробників
Інтеграція AI в цикл розробки: генерація та рев’ю коду, тестування, аналіз вимог, документація. Команди відпрацьовують реальні сценарії використання інструментів для підвищення швидкості delivery та якості технічних рішень.
Agile, Scrum та Kanban з ШІ
Адаптація Agile-підходів до реальних задач команди. ШІ вбудовується в планування, backlog, user stories та ретроспективи, щоб зменшити операційну рутину, підвищити прозорість і зробити процеси передбачуваними.
Green Coding
Енергоефективність коду та стійка архітектура рішень з урахуванням вимог європейських ринків і ESG-контексту. Воркшоп допомагає командам оптимізувати технічні рішення та закладати довгострокову ефективність продукту.
Beetroot Academy працює з компаніями заради результату, а не відпрацьованого часу. Команди отримують доступ до актуальної галузевої експертизи, перевіреної методології та практиків з реальним досвідом. Фокус на практиці залишається ключовим — близько 70% кожного воркшопу присвячено роботі з кейсами та вправам, які допомагають командам зрозуміти, як застосовувати знання у своїй реальності, а не створюють ілюзію миттєвих змін.
Для HR та L&D менеджерів Beetroot Academy пропонує партнерство, орієнтоване на результат:
Оновлений візуальний стиль Академії став стриманішим і зрілішим — він відображає фокус на експертності, системному підході та довгостроковій співпраці з бізнесом.
Beetroot Academy позиціонує себе як надійного освітнього партнера для компаній, які розглядають розвиток команд не як разову ініціативу, а як інвестицію в стійкість і готовність до майбутніх викликів.
Тренінг для нас — не самоціль. Головне — розвиток компетенцій і відчутний вплив на результати команди.

За 12 років через програми Beetroot Academy пройшли 14 000+ студентів, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія акредитована європейською організацією Almega та відповідає шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Оновлення бренду відображає дорослішання Академії та чесний підхід до зміни професії як тривалого процесу. Beetroot Academy не обіцяє легкого входу в IT чи гарантованого працевлаштування за кілька місяців. Натомість вона пропонує інструменти, практичні навички та менторську підтримку для тих, хто готовий інвестувати час і зусилля у власний розвиток.
Навчання будується як партнерство, у якому результат можливий лише за умови спільної відповідальності: експертизи та підтримки з боку Академії й активної залученості з боку студента.
Освітні програми Beetroot Academy поєднують кілька ключових елементів:
Роль студента в цьому процесі є визначальною. Регулярна практика, розвиток soft skills і робота з кар’єрними можливостями — необхідні умови для досягнення стійкого результату.
Beetroot Academy пропонує курси-професії для тих, хто переходить в IT з інших сфер або системно змінює напрям розвитку.
Технічні напрями: Front-end розробка, Python розробка, QA Manual.
Нетехнічні напрями: Project Management в IT, Business Analysis в IT, Digital Marketing, HR Generalist.
Дизайн: UI/UX Design.
Для людей, які лише починають замислюватися про зміну професії, Академія створила безплатні формати знайомства з IT: кар’єрний тест для визначення схильності до напрямів та самостійний практичний курс, у межах якого можна спробувати кілька популярних ролей на практиці.
Beetroot Academy формує середовище, у якому зміна професії відбувається через практику, підтримку спільноти та партнерство. Це шлях, що потребує послідовності й відповідальності, але саме такий підхід робить кар’єрний результат реальним і довгостроковим.