Дизайн-мислення: як застосовувати метод на практиці | Beetroot Academy

Цей метод винайдений 1960-х роках зараз є як ніколи доречним, та допомагає багатьом компаніям у 2024-му році створювати продукти, які реально покращують життя користувачів.

Давайте заглибимося у історію створення цього методу й подивимось, як він працює сьогодні.

Історія виникнення дизайн-мислення

Дизайн-мислення (Design Thinking) з'явився ще в 60-х роках минулого століття в Стенфордському університеті, коли під керівництвом Роберта Макнамари група науковців створила міждисциплінарний курс Design Thinking, спрямований на вирішення проблем людства. В основу курсу було покладено ідеї американського психолога Абрагама Маслоу, який розробив теорію людських потреб та його підходи до самореалізації.

Що лежить в основі дизайн-мислення? Human-centered design є однією з ключових складових дизайн-мислення. Основою дизайн-мислення є творчий процес, в якому дизайнери, розробники та інші спеціалісти працюють разом, щоб створити інноваційні рішення для різних проблем та викликів. Цей підхід виник з потреби вирішення складних проблем та непередбачених ситуацій, які виникають у різних галузях діяльності.

У 2005 році інноваційна дизайн-агенція IDEO представила свій підхід до розв'язання проблем, який мав назву "Human-centered design". В основі цього підходу лежить фокус на користувачі, їхніх потребах, проблемах та вимогах.

З часом Human-centered design став все більш популярним і застосовується в різних галузях, включаючи бізнес, медицину, освіту та ін. Сьогодні дизайн-мислення та Human-centered design вважаються необхідними для створення інноваційних та успішних продуктів та послуг.

Особливо він отримав велику популярність в останні кризові роки, коли компанії зрозуміли, що інновації та створення продуктів, що задовольняють потреби користувачів, є ключовими факторами успіху.

Відомими прикладами компаній, які використовують дизайн-мислення в своїй роботі, є Apple, Google, IBM, Airbnb, Zoom та інші.

Складні часи та дизайн-мислення: приклади успішних компаній

Складні часи, такі як пандемія COVID-19, були тим часом, коли компанії дійсно могли продемонструвати свою здатність адаптуватися до форс-мажорних обставин. Дизайн-мислення та Human-centered design, в яких головний акцент ставиться на потребах користувачів, стали незамінними інструментами для успішної адаптації компаній до нових реалій.

Одним з найбільш успішних прикладів використання дизайн-мислення під час ковід-пандемії є компанія Zoom. Вона стала дуже популярною серед користувачів, які були змушені працювати з дому. Щоб забезпечити максимальний комфорт користувачів під час відеозв'язку, Zoom активно використовував дизайн-мислення для оптимізації своєї платформи.

Іншим успішним прикладом є компанія UberEATS. Коли ресторани були змушені закрити свої двері через карантинні обмеження, UberEATS використав дизайн-мислення, щоб розширити свою мережу партнерів і забезпечити безпечну доставку їжі без необхідності виходити з дому.

Інші компанії, які вдало застосовують дизайн-мислення під час ковід-пандемії, включають Instacart, Netflix Headspace та Peloton. Вони використовують цей метод, щоб пристосуватися до змін у поведінці користувачів та забезпечити безпечний та ефективний доступ до своїх продуктів та послуг.

У цей непростий час, коли користувачі змушені пристосовуватися до нових умов, компанії, які вдаються до дизайн-мислення, можуть забезпечити оптимальну взаємодію зі своїми користувачами.

Наразі ці принципи дуже активно використовуються провідними компаніями, щоб забезпечити доступ користувачів в Україні до самих необхідних сервісів. Найкращими прикладами використовування дизайн-мислення в Україні під час повномасштабного вторгнення стали додатки Дія, Монобанк, та ДТЕК. Завдяки ним кожний громадянин мав нагоду зручно та швидко оформити документи, перевести або отримати гроші, та перевірити графік електроживлення.

У 2024 році залишається дуже багато перспектив для використання цього методу, який за умов війни може не тільки спростити повсякденне буття користувачів, а й в буквальному сенсі врятувати життя. Наприклад сповіщення про повітряну тривогу надходить українцям як раз завдяки використанню тих самих принципів розробки.

Як це працює: етапи дизайн-мислення?

Давайте перейдемо від теорії до практики і безпосередньо подивимося як ведеться розробка з урахуванням принципів дизайну-мислення. Цей процес поділений на певні етапи. Їх налічується п'ять. Давайте розглянемо кожен.

Перший етап — емпатія

Це етап, на якому команда дизайнерів прагне розуміти та почути потреби користувачів, занурюючись у їхній світ та досліджуючи їхні проблеми, побажання та бажання. Команда дизайнерів намагається зрозуміти їхні потреби та перспективи з їхньої точки зору, щоб створити продукти та послуги, які по-справжньому задовольняють потреби користувачів.

У цьому етапі дизайнери проводять спостереження, інтерв'юють та спілкуються з користувачами, збирають інформацію про їхнє оточення, про їхні рутини, про їхні потреби та бажання. Основна мета першого етапу дизайн-мислення — збір якомога більше інформації про користувачів та їхні потреби, щоб наступні етапи проходили з більшою ефективністю та успішністю.

Важливо зазначити, що етап емпатії не є просто збором інформації про користувачів. Це є етапом, на якому дизайнери намагаються зрозуміти світ та перспективи користувачів, їхні потреби та бажання, а не просто фактичну інформацію про те, як користувачі використовують продукти та послуги.

Другий етап — фокусування

Другий етап дизайн-мислення допомагає зосередитися на проблемі та з'ясувати, що саме потрібно розв'язати. Цей етап складається з наступних кроків:

• Формулювання питання: на цьому етапі група дизайнерів має сформулювати конкретне питання або завдання, на яке потрібно знайти відповідь. Питання повинне бути конкретним, а не загальним, і відповідати потребам користувачів.
• Дослідження: після того, як питання сформульовано, дизайнери проводять дослідження, щоб зрозуміти, які проблеми пов'язані з цим питанням. Дослідження може включати аналіз даних, інтерв'ю з користувачами, спостереження за ними та аналіз конкурентів.
• Збір відповідей: на цьому етапі дизайнери збирають відповіді на питання та проблеми, виявлені під час дослідження. Вони можуть використовувати різні інструменти для збору відповідей, такі як опитування, інтерв'ю та фокус-групи.
• Аналіз: після того, як відповіді зібрано, дизайнери проводять аналіз, щоб зрозуміти, які проблеми можуть бути вирішені, і яким чином. Вони можуть використовувати різні методи для аналізу, такі як SWOT-аналіз, діаграми Венна та інші.
• Визначення пріоритетів: на останньому етапі цього етапу дизайнери визначають пріоритети для вирішення проблеми. Вони обирають найважливіші проблеми та визначають, як їх можна вирішити.

Дизайнер може використовувати різні інструменти для фокусування, такі як mind maps, user journey maps, affinity diagrams, а також інші. Головна мета фокусування полягає в тому, щоб уникнути невизначеності та необмеженості та зосередитися на конкретних задачах та цілях.

Третій етап — генерація ідей

На цьому етапі команда збирається, щоб пошукати якнайбільше ідей, які потім можна буде розглянути і вибрати ту, яка відповідає найкраще задачі.

У цьому етапі використовується техніка «брейнштормінгу», щоб залучити всіх учасників команди і зібрати їхні ідеї. Брейнштормінг — це методика генерації ідей, при якій всякий критицизм та судження заборонені. Ідеї збираються на дошці, або на папері, із зазначенням усіх думок та пропозицій щодо їх вдосконалення.

На цьому етапі важливо зібрати якнайбільше ідей, навіть якщо деякі з них здаються нереалістичними або непотрібними. Ідеї можна додавати на будь-якому етапі роботи, але на цьому етапі, коли головною метою є створення якнайбільшої кількості ідей, кожна думка може бути корисною.

Четвертий етап — прототипування

На цьому етапі дизайн-мислення команда розробників створює прототип концепту, який було визначено на попередньому етапі. Прототип може бути фізичним продуктом або набором цифрових файлів, що демонструють, як буде виглядати та функціонувати готовий продукт. Цей етап важливий, оскільки він дозволяє команді перевірити, наскільки успішним буде їхня ідея та як можна покращити її перед запуском на ринок.

Прототип може бути створений різними способами, в залежності від того, які матеріали та інструменти доступні команді. Наприклад, фізичний прототип може бути створений з допомогою 3D-друку, звичайних інструментів або будь-яких інших доступних матеріалів. Цифровий прототип може бути створений за допомогою програм для розробки додатків, веб-сайтів та інших цифрових продуктів.

Прототипування допомагає команді перевірити, як користувачі будуть взаємодіяти з продуктом та які можливі проблеми можуть виникнути. Це дає можливість виявити помилки та недоліки ще до того, як продукт буде випущений на ринок, та внести необхідні зміни.

П’ятий етап — тестування

Після створення прототипу, необхідно перевірити його на користувачах, щоб дізнатися, наскільки ефективним є дизайн. Цей етап може включати проведення користувацьких тестів, опитувань та збору зворотного зв'язку.

Користувацькі тести — це процес, під час якого дизайнери спостерігають, як користувачі взаємодіють з прототипом. Це дозволяє дизайнерам отримати повну картину того, як користувачі взаємодіють з продуктом, що може допомогти вдосконалити його дизайн.

Опитування та збір зворотного зв'язку — це ще один важливий аспект тестування. Це дозволяє користувачам висловити свої думки та побажання щодо продукту, а дизайнерам — отримати цінні пропозиції та ідеї щодо його вдосконалення.

В цілому, тестування є важливою частиною дизайн-мислення, оскільки воно дозволяє перевірити дизайн на його ефективність та вдосконалити його перед запуском на ринок.

Дизайн-мислення та UI/UX-дизайн

Давайте розглянемо на конкретному прикладі UberEATS, як застосування принципів дизайн-мислення допомогло адаптуватися до пандемії Covid-19 і не тільки утримати існуючих клієнтів, але й збільшити кількість партнерів та користувачів.

UberEATS використовував дизайн-мислення та дизайн, орієнтований на людину, щоб адаптуватися до пандемії Covid-19 кількома способами.

По-перше, вони швидко запустили безконтактну доставку, щоб забезпечити безпеку як клієнтів, так і партнерів по доставці. Для цього вони переробили свій додаток, включивши в нього опцію безконтактної доставки, а також провели тренінги для своїх партнерів з доставки про те, як безпечно доставляти замовлення.

По-друге, вони співпрацювали з ресторанами, щоб допомогти їм адаптуватися до нових умов, надаючи інструменти та ресурси для служб доставки. Це включало створення нової функції в додатку, яка дозволила ресторанам пропонувати їжу на винос, а також маркетингову підтримку та скасування плати за доставку для незалежних ресторанів.

Нарешті, UberEATS застосував підхід дизайн-мислення для розробки нових функцій для вирішення унікальних викликів, спричинених пандемією. Наприклад, вони створили нову функцію, яка дозволила клієнтам замовляти продукти з місцевих магазинів через додаток UberEATS, що допомогло задовольнити підвищений попит на доставку продуктів під час пандемії.

Ці рішення не лише задовольнили потреби клієнтів та партнерів, але й допомогли вигідно відрізнити UberEATS від конкурентів.

UI/UX дизайн також мав вирішальне значення для успіху UberEATS під час пандемії. Вони створили простий та інтуїтивно зрозумілий користувацький інтерфейс, який дозволив клієнтам легко знаходити та замовляти їжу в улюблених ресторанах. Вони також спростили процес замовлення, щоб зробити його максимально швидким і простим. Зосередившись на користувацькому досвіді, UberEATS змогли створити базу лояльних клієнтів, які продовжують користуватися їхнім сервісом і сьогодні.

Якщо ти цікавишся UI/UX дизайном і хочеш дізнатися більше про дизайн-мислення, курс UI/UX дизайну в Beetroot Academy дає учасникам можливість навчитися всім цим принципам і навичкам, необхідним для роботи в цій сфері. Впроваджуючи дизайн-мислення у своїй роботі, ти зможеш створювати продукти та послуги, які відповідають потребам твоїх клієнтів та партнерів, так само, як це робив UberEATS під час пандемії.