Перш ніж розпочинати навчання, варто зрозуміти, чого саме хочеш досягти. Якщо робота в ІТ, то що саме це має бути: тут можна нарахувати десятки, якщо не сотні напрямків. Часто новачок боїться озвучити ціль, бо коли вона стає конкретною, є ризик, що не дійдеш до неї.
Один зі знайомих, який думає про перехід із бренд-менеджменту, досі не може зрозуміти, що йому цікавіше: маркетинг чи аналітика. Розвиватися в обох сферах важко, оскільки кожна вимагає багато часу для освоєння і має свої інструменти.
Ставлячи мету перед звільненням з попередньої роботи, я ставив чотири питання:
Одне з того, що допомагало протягом світчингу, — трекер часу. Цей інструмент поки що мої знайомі ігнорують, але я впевнений у його ефективності. Не вимірюючи навчальний час, не бачиш скільки вклався у нього за день, тиждень, місяць. Для мене ідеальним варіантом став Toggle Tracker, його безкоштовної версії вистачає для усіх потреб.
«1000 годин для навчання» для мене звучить гарно й амбітно. Хоч це й нагадує «правило 10 000 годин Градуела», але ідеться трішки про інше. За 1000 годин ти здобудеш навички, необхідні для початкового рівня. Але це повинна бути цілеспрямована робота над собою.
До війни я розглядав два підходи світчингу: поступовий і радикальний. Ці форми актуальні і нині.
Якщо нині все ж є змога обирати, то радив би почати з поступового шляху: щодня приділяти хоча б годинку, щоб вчити основи в обраній тобою сфері. Якщо захопить, то можна і довше.
Я обрав напрямком роботу з даними, вивчав ази Python, читав Kaggle та дивився влоги людей, які вже працювали в аналітиці та Data Science. І готував себе до радикального шляху.
Декого з моїх знайомих стримує той факт, що нинішня робота все ще приносить більше, ніж посада новачка. Тут немає правильних рішень: або погоджуєшся на менше і з часом компенсуєш втрачене зростанням оплати, або ж лишаєшся на стабільній (поки що) попередній роботі. Але як побачили за останні три місяці — ця стабільність може бути дуже хиткою.
Після розуміння цілей та часу на навчання, визнач, що саме збираєшся вчити. І для себе, і для знайомих я використовую такий алгоритм:
Особисто моїм топом в аналізі даних став курс з Python на 4 місяці від Beetroot Academy, який розбавляв SQL, Power BI, Tableau, статистикою, практичною роботою з даними, англійською та активністю з пошуку роботи.
Це питання залежить від того шляху, який обираєш. Якщо світчитися поступово, то варіантів три: ранок, вечір, ранок + вечір. Все залежить від біоритмів та хобі. Мені складно вчитися зранку у будні, але набагато легше ввечері після пробіжки. Комусь — навпаки.
У випадку радикального шляху, можна вчитися, коли завгодно. Але все ж раджу використовувати час з 9 до 18, щоб все-таки був певний режим. Під час свого «добровільного безробіття» практикував спільні виходи з дружиною з дому: вона йшла на роботу, а я повертався додому за 10-15 хвилин, ніби на власний офіс.
Раджу пам’ятати про так званий снек-час. Тобто проміжки у 10-15 хвилин, які можна використати, щоб засвоїти щось нове. Наприклад, у черзі чи в транспорті. Якщо повітряна тривога зустрічає мене не вдома, то маю з собою додаток Udemy, й у сховищі дивлюся актуальний курс.
Звісно, код на телефоні писати складно, але послухати тему зі статистики чи теорії ймовірності цілком можливо.
У перші тижні війни мені, як і багатьом знайомим, було складно сконцентруватися на роботі, не кажучи про навчання. Але поступово цей ресурс вдалося відвоювати у ресурсів з новинами.
Останні кілька років мені допомагає система Pomodoro: розподіляєш роботу у відрізки по 25 хв і потім 5 хв відпочиваєш. Це зручно у роботі з digital, коли маєш багато коротких задач.
Але у випадку дата-аналітики, особливо там, де йде робота з кодом, цей підхід не працював: пів години — надто мало для того, щоб в’їхати у задачу і придумати хороше рішення. Тому підхід, який працює для мене останній рік — 50/10: 50 хвилин сконцентрованого навчання чи роботи та 10 хвилин відпочинку. Разом це — година, щоб допомагає зручно моніторити, якщо починати цикл на початку години.
У ці 10 хвилин варто розвантажити голову і попрацювати руками: застелити ліжко, помити посуд, прибрати за котом. Соцмережі та новини теж стараюся дивитися тільки у цей проміжок. Хоча і розумію, що розфокусуватися це не дуже допомагає.
Друк наосліп — навичка, яка дуже допомагає, незалежно від майбутньої спеціалізації в ІТ. Це стосується і української, а особливо англійської, на якій писатимете код.
Як би важко це не було на початку, згодом зекономить час, коли повторюватимете код за лектором. До того ж це може бути маленькою перемогою під час довгої дороги до світчингу.
Чим краще ти залучиш себе до навчання — тим більше шансів, що все закінчиться позитивно. Мої підходи:
Журналіст Малкольм Гладуел у книзі «Неординарні» розповів про «правило 10 000 годин». Якщо коротко: потрібно витратити стільки часу, щоб стати експертом міжнародного класу.
Та тут є хитрість. Потрібно вдосконалювати себе саме там, де є складнощі, а не просто постійно робити одне й те ж в надії, що це покращує навички. Наприклад, вивчивши базу SQL, варто розбиратися зі складнішими темами, типу процедур та віконних функцій, а не перепроходити цю базу на іншому курсі.
Варто пам’ятати про криву складності: матеріал треба підбирати так, щоб він був на межі поточних можливостей. Якщо освоюватимеш табличку множення у 31 рік — буде нудно. Якщо ж перемножуватимете матриці вперше за 10 років — занадто складно. Шукай середину.
Найкраща можливість перевірити знання — співбесіди. Оскільки може бути пастка нескінченності курсів, як це трапилося з моїм знайомим фронт-ендером. Йому здається, що він ще недостатньо знає для пошуку роботи. Цій неготовності уже більш як десять місяців.
Співбесіди — це стресова перевірка, але вона потрібна, щоб побачити слабкі сторони. Розумію, зараз дійти до співбесіди початківцю стало складніше, але все ж треба пробувати.
Після кожного технічного інтерв’ю раджу виписувати те, на чому були складнощі і детальніше це пропрацьовувати. Після кількох таких ітерацій набагато впевненіше себе почуватимеш.
Якщо все ж не можеш потрапити на справжню співбесіду, почни з легших варіантів. Перший — Pramp — безкоштовний сервіс, де двоє кандидатів англійською проводять співбесіди один з одним. Моїми партнерами стали дослідник з Единбурзького університету і колишня розробниця з Apple.
Другий — Interview Warmup від Google, який аналізує відповіді англійською і показує семантичний аналіз, допомагаючи побачити інсайти, типу використовування робочої термінології, найчастіше вживані слова тощо.
У школі та університеті розклад переважно нам подавали від керівництва. При світчингу ти сам собі формуєш його.
Я прихильник чергування дисциплін, щоб мозок перемикався між активностями. Наприклад, Python з математикою, SQL з Power BI, пошук роботи з англійською. Натомість один з моїх знайомих бере певну дисципліну і приділяє їй тиждень з ранку до вечора.
Твій розклад має підходити під можливості. Наприклад, якщо я навчаюся у вихідний, то мені простіше на початку дня писати код, а у другій половині — працювати з рутинними задачами.
Якщо все ж хочеш перейти в іншу сферу, то оточення повинно максимально цьому допомагати. Навіть якщо це не напряму навчає хард-навичкам.
Те, що довкола нас, не менш важливе за інформаційний простір. І його потрібно адаптувати під свої навчальні потреби.
Я вірю, що навіть війна не зможе зупинити людину, яка вирішила відкрити для себе нову сферу. Так, це буде складніше, ніж раніше, але все ж можливо. Успіхів вам і оферів!
Оригінал статті тут.
У Beetroot Academy ми добре розуміємо цю реальність і не очікуємо від студентів «ідеальної присутності» в умовах, які вони не контролюють. Ми підлаштовуємо навчальний процес, даємо гнучкість і підтримку, щоб рухатися вперед навіть у складні періоди. Цей гайд — про практичні кроки, які допоможуть тобі організувати навчання під час блекаутів, і про те, як саме Академія залишається поруч.
Попри непередбачуваність блекаутів, можна зробити кілька кроків, які допоможуть тобі залишатися в ритмі навчання навіть тоді, коли світло зникає.
Важливо підготувати всю техніку до планового відключення. Ось детальні поради, як це зробити.
Найважливіше в блекаут — це стабільне джерело інтернету. Добра новина: у більшості випадків інтернет можна зберегти навіть без світла, якщо правильно підготуватися.
Оптоволоконний інтернет — найстабільніший варіант під час відключень світла. Такі мережі часто залишаються активними навіть коли мікрорайон знеструмлений, адже оптика не залежить від локальних електромереж.
Але для того, щоб інтернет працював у тебе вдома, твій роутер і ONU-модем все одно мають отримувати живлення (про це — в наступних пунктах).
Якщо ти поки що користуєшся мідним кабелем або іншим типом підключення, перехід на оптику — найкраще, що можна зробити перед сезонними блекаутами.
Схема проста:
Це одноразова послуга, яка надалі суттєво підвищить стабільність інтернету в блекаути.
Ці прості питання допоможуть зрозуміти, на скільки годин інтернет у тебе гарантовано буде доступний, навіть якщо світла немає.
Це маленька коробочка, яка живить твій роутер і оптичний модем (ONU) кілька годин, навіть коли в будинку немає світла.
Перевага: стабільно, просто, без складних налаштувань.
1. Дістань UPS з коробки та увімкни його в розетку, щоб повністю зарядити (перший заряд може тривати 4–6 годин).
2. Знайди на UPS виходи для живлення
Більшість моделей мають:
Для роутерів і ONU найчастіше використовуються 12V або 9V.
3. Візьми кабель, який входить у комплект UPS або використай кабель, що підходить до твого роутера. Зазвичай це штекер 5.5×2.1 мм — найпоширеніший стандарт.
4. Під’єднай UPS до свого ONU (оптичного модема)
Модем має загорітися та працювати, навіть якщо світла немає.
5. Так само під’єднай роутер
Якщо в UPS є два виходи, підключайте обидва пристрої.
Якщо один — використай розгалужувач (його часто додають у комплект).
6. Переконайся, що індикатори на UPS світяться
Це означає, що UPS працює та живить пристрої.
7. Від’єднай UPS від розетки та перевір, чи інтернет працює під час «симуляції блекауту».
Це важливий тест: якщо все працює — ти готовий до реального відключення.
Найбюджетніший і дуже ефективний спосіб.
Як це працює:
Переваги:
⚠️ Важливо: перед покупкою павербанка дізнайся, який вольтаж потрібен твоєму роутеру та модему (частіше 9В або 12В).
Гарна опція як резерв, але не варто розраховувати на стабільність: під час блекаутів мережі перевантажуються, і швидкість падає.
Під час тривалих відключень світла найважливіше — зберігати пристрої «живими» якомога довше і мати альтернативні джерела живлення.
Телефон — це і зв’язок, і навчання, і точка доступу, і спосіб зайти в LMS.
Що зробити:
У блекаут смартфон — це твоя основна «перша допомога» для навчання.
Планшет споживає більше, ніж телефон, але значно менше, ніж ноутбук.
Ідеально підходить для перегляду записів, читання матеріалів, виконання частини домашніх завдань.
Поради:
Щоби ноут працював довше:
Зарядні станції для автономного живлення ноутбука:
Світло — це не лише комфорт, а й безпека та можливість продовжувати навчання. Добре мати кілька незалежних джерел, які не потребують електромережі.
Світильники та ліхтарі на акумуляторах:
Нагадуємо також про нашу реферальну програму: усі студенти та випускники Академії отримують сертифікат у Rozetka у 2000 грн за рекомендацію наших курсів. Ти можеш витратити їх зокрема на придбання важливої техніки. А той, хто прийде навчатися за рекомендацією, отримує бонусом знижку на курс.
Аварійні відключення трапляються раптово, і це може вибивати з ритму. Але для нас це звична реальність, і ми не очікуємо, що студент зможе контролювати такі ситуації. Якщо світло зникло прямо під час уроку — це не проблема.
Ось що варто зробити:
Немає потреби писати в ту ж секунду. Коли зʼявиться зв’язок, достатньо короткого повідомлення в чаті:
«У нас аварійне відключення, не вийшло продовжити заняття, я перегляну запис та підготую питання на наступну зустріч».
Блекаути — це не твоя відповідальність. Ми це розуміємо, враховуємо і не очікуємо «стабільності», коли її об’єктивно неможливо забезпечити.
Викладачі готові відповісти на питання у чаті або коротко пояснити важливі моменти, які ти пропустиш через відключення. Головне — не соромся просити про допомогу.
Ми розуміємо, що навчатися під час блекаутів — це додатковий стрес. Тому будуємо освітній процес так, щоб він залишався гнучким і доступним навіть тоді, коли зовнішні обставини постійно змінюються. Наша мета — не просто передати знання, а підтримати вас у вашому темпі та ваших реальних умовах.
Ось як ми допомагаємо студентам залишатися в навчанні, навіть коли світло зникає.
Якщо ти пропустив урок або не зміг повернутися після відключення, ти завжди можеш переглянути запис у зручний час у ЛМС. Жоден важливий фрагмент матеріалу не губиться, та й записи лишаються з тобою навіть після завершення навчання.
Під час масових або тривалих відключень викладачі подовжують дедлайни та підлаштовуємо графік за попередньої домовленості. Від тебе не вимагається здати завдання в умовах, коли це фізично неможливо — просто проговори цей момент із групою.
Викладачі можуть відкрити групі доступ до матеріалів в ЛМС наперед, щоби їх можна було опрацювати у своєму темпі, коли є світло та інтернет. Також радимо їх завантажити, щоби відкрити навіть без світла.
Наші викладачі відкриті до питань у чаті й завжди допоможуть розібратися у складних темах, навіть якщо ти пропустив частину заняття. За потреби вони можуть дати додаткові пояснення або коротку консультацію.
Менеджери підтримують тебе протягом всього курсу, роз’яснюють організаційні моменти та допомагають підлаштувати навчання під твою ситуацію під час блекаутів. Ти не залишаєшся наодинці з труднощами.
Наші студенти часто діляться своїми лайфхаками, надихають одне одного, разом шукають рішення і підтримують у моменти, коли важко. Ми пишаємося цією атмосферою взаємної опори — вона не менш важлива, ніж контент курсу.
Як бачиш, наша головна ідея — ми з усім допоможемо, головне не соромитися попросити про допомогу. Пам'ятай, що ти не один із відключеннями, ми всі розуміємо ситуацію і готові адаптуватися разом з тобою.
Блекаути не повинні зупиняти твій розвиток — але й не повинні ставати додатковим тягарем. Ми в Beetroot Academy розуміємо, наскільки складно інколи поєднувати навчання з реаліями воєнного часу, і робимо все, щоб підтримати тебе на кожному етапі. Ти можеш вчитися тоді, коли це можливо, у форматі, який тобі підходить, і в темпі, що відповідає твоїм обставинам.
Ми поруч, щоб допомогти тобі пройти цей шлях навіть у нестабільні періоди. Ти не один. Твоє прагнення рухатися вперед — це вже великий крок. А ми будемо поруч, щоб зробити цей шлях легшим і стабільнішим, наскільки це можливо.
Beetroot Academy у співпраці з Google та за підтримки Міністерства освіти і науки України запускає другий потік навчальної програми «Академія ШІ для освітян від Google». Наша мета — допомогти освітянам оптимізувати щоденні процеси, заощаджувати час і розвиватися професійно завдяки використанню ШІ.
Програма буде корисною для освітян закладів дошкільної освіти, вчителів закладів середньої освіти, викладачів закладів вищої та фахової передвищої освіти, студентів педагогічних закладів вищої освіти, а також усіх охочих освітян.
Комплексна програма триватиме 5 тижнів та допоможе учасникам дізнатись, як:
У межах курсу освітяни також мають нагоду:
Початок програми — 29 жовтня о 18:00.
Ознайомитися з деталями курсу, сертифікації, датами вебінарів, а також пройти реєстрацію можна на сайті за посиланням.
Після реєстрації кожен учасник отримає електронного листа з повною інформацією про подальші кроки.
Долучайтесь, аби покращити свої ШІ-навички та стати ще більш ефективним у своїй освітній діяльності!
Вчителі — це серце того, що ми називаємо освітою. Вчитель, який уміє працювати зі штучним інтелектом, — це вчитель, який менше втомлюється, має більше часу на творчість і може краще підтримати кожного учня. А отже — і щасливіші діти, які отримують індивідуалізований, цікавий і ефективний навчальний процес. Саме так школа стає простором справжнього розвитку для кожного.
Євгеній Козолуп, викладач курсу для напрямку закладів середньої ланки освіти
У співпраці з Google та Міністерством освіти і науки України, Beetroot Academy розробила сучасну навчальну програму для українських освітян — від закладів дошкільної та середньої освіти до фахової передвищої й вищої.
Програма тривала шість тижнів і охоплювала повний цикл навчання — від ідеї до реалізації. Команда Beetroot Academy займалась створенням навчальних матеріалів для 16 освітніх заходів, серед яких були онлайн-івенти, практичні сесії та Q&A. Ми зосередились на тематиці курсу, сценаріях, презентаціях та теоретичних довідниках для учасників. Окрему увагу приділили підбору спікерів — це практики, які щодня працюють в українській системі освіти та знають її зсередини. Усі наші навчальні сесії проводились з турботою про якість, доступність і практичну користь для кожного учасника. Ми доклали усіх зусиль, щоб зробити програму не просто актуальною, а й максимально прикладною — такою, що легко інтегрується в реальні викладацькі практики.
Програма починалась із простого: учасники знайомились із базовими принципами роботи зі штучним інтелектом і вчилися формулювати перші запити у Gemini. Крок за кроком ми будували розуміння того, як саме ШІ може підтримати викладача — не як заміна, а як інструмент.
На наступних етапах освітяни опанували понад 10 цифрових інструментів і навчилися створювати повноцінні навчальні матеріали — від конспектів до візуального контенту: графіки, відео, презентації, інтерактивні тести. Особливу увагу приділили питанням етичного, безпечного та відповідального використання AI в освітньому середовищі.
У результаті тисячі українських викладачів уже застосовують отримані навички у своїй щоденній роботі — незалежно від того, працюють вони у школі, коледжі чи університеті. А частина з них приєдналась до української спільноти Google Educators Group, де продовжує розвиватися, ділитися досвідом і підтримувати одне одного на шляху цифрової трансформації освіти.
Насамперед мене приємно вразило, що всі учасники були відкриті до нових знань і з самого початку готові змінювати свою парадигму роботи з учнями в еру ШІ. Водночас було помітно, що для частини з них штучний інтелект — це щось нове: вони лише чули про нього, але ним не користувалися. Чи стало це перепоною? Зовсім ні! Наші заняття проходили в максимально продуктивній атмосфері: учасники в реальному часі виконували завдання, вчилися формулювати власні промпти, працювати з різними ШІ-інструментами. А далі — усе пішло “як по маслу”. Учасники мають великий досвід роботи з учнями, тож наприкінці програми вже самі пропонували ідеї, як інтегрувати ШІ у свої навчальні практики.
Євгеній Козолуп, викладач курсу для напрямку закладів середньої ланки освіти
На мою думку, найпомітнішим зрушенням протягом курсу стала зміна перспективи щодо використання штучного інтелекту. Якщо на початку програми в чаті учасників з’являлися запитання з певною насторогою, то з кожною наступною лекцією дедалі більше людей починали експериментувати з інструментами самостійно, ділитися своїми відкриттями та першими успіхами. Одним із найулюбленіших відкриттів для учасників став NotebookLM від Google — інструмент, який значно спрощує роботу з навчальними матеріалами. Особливо це оцінили ті, хто має справу з великою кількістю нових нормативних документів в освіті — з ним опрацьовувати тексти стало набагато швидше й зручніше.
Артем Артюхов, викладач курсу для напрямку закладів передфахової вищої та вищої ланки освіти
Ми ретельно підходили до вибору спікерів — усі вони мають не лише технологічну обізнаність, а й глибоку залученість в український освітній контекст. Ми залучили експертів, що мають нагороди від Global Teacher Prize Ukraine — пані Анна Величко, співавторів державних рекомендацій щодо впровадження ШІ в середній та вищій освіті — пані Оксану Пасічний та пана Артема Артюхова, а також освітніх спеціалістів, що щоденно впроваджують та навчають штучному інтелекту учнів.
Чесно? Найбільше мене вразило, як швидко учасники навчалися й досліджували нові інструменти. Особливо ті, хто спочатку говорив: “Я нічого не знаю про ШІ”. Уже за 40 хвилин ці ж викладачі створювали власні промпти, генерували заняття для дітей і навіть дискутували на тему етичних аспектів використання технологій. Це було не просто навчання — це був справжній злам у мисленні.
Анна Величко, викладачка курсу для напрямку закладів дошкільної ланки освіти
Мене найбільше вразила своєрідна “математика” курсу. Спочатку навіть наша онлайн-платформа не була готова до такої кількості учасників-вчителів. Доєдналися не лише викладачі інформатики чи математики, що було очікувано, а й фахівці з літератури, музичного мистецтва, фізичної культури. Така широта інтересу і глибоке усвідомлення необхідності змін в еру ШІ ще раз підтвердили: українські вчителі — неймовірні. Вони готові вчитися, змінюватися і вести за собою інших.
Євгеній Козолуп, викладач курсу для напрямку закладів середньої ланки освіти
Результат? Тисячі освітян по всій Україні отримали практичні інструменти, щоб зробити навчання сучаснішим, цікавішим і ефективнішим. І ми раді бути частиною команди, яка допомагала зробити цей шлях можливим.
Учасники програми стали частиною української спільноти Google Educators Group — місця, де викладачі обмінюються досвідом, підтримують одне одного, діляться ідеями та інструментами, і продовжують розвиватися вже поза межами курсу.
Ми віримо, що технології повинні працювати на користь людей. І освіта — це саме той простір, де інструменти на кшталт штучного інтелекту можуть дати справді відчутний результат: зекономлений час, кращу взаємодію з учнями, нові формати подачі матеріалу.
Зі свого досвіду можу впевнено сказати: навички, які освітяни отримали під час курсу, допоможуть їм звільнити час для глибшої та більш персоналізованої взаємодії зі своїми учнями. Навчальний процес стане значно інтерактивнішим, а створення та адаптація матеріалів — швидшим і гнучкішим: те, на що раніше йшли дні або навіть тижні, тепер можна зробити за кілька годин. Викладач, який уміє працювати з ШІ, — це як Тоні Старк у своєму костюмі з всесвіту Marvel: потужний, ефективний і технологічно озброєний. І я запрошую кожного приміряти цей “костюм” і використовувати його для позитивних змін на своїй освітянській або науковій ниві.
Артем Артюхов, викладач курсу для напрямку закладів передфахової вищої та вищої ланки освіти
Опанування інструментів штучного інтелекту дає педагогам не лише нові можливості, а й впевненість у своїх силах. Вони перестають бути просто користувачами готових рішень — вони стають творцями контенту, ідей, навчальних планів. Це суттєво зменшує рутинне навантаження, економить час і, що найважливіше, відкриває двері до інновацій. Якщо таких фахівців стане більше — українська освіта зміниться: вона стане сучаснішою, гнучкішою та більш живою. І саме це потрібно нашій системі освіти сьогодні.
Анна Величко, викладачка курсу для напрямку закладів дошкільної ланки освіти
Ця програма стала можливою завдяки співпраці команди Beetroot Academy (Богдан Москаленко, Анастасія Шуплат) з командою Google (Анастасія Барна, Ірен Бішко, Орест Бавда) та командою CFC Big Ideas (Єлизавета Луцька, Михайло Кац, Поліна Дяченко, Софія Кохут)
Команда Beetroot Academy продовжує працювати над проєктами, які допомагають людям опановувати найсучасніші цифрові навички — незалежно від віку, професії чи рівня підготовки. Ми вдячні за можливість бути частиною такого значущого проєкту разом з Google і вже готуємо нові ініціативи.
Слідкуйте за нашими новинами, долучайтеся до спільноти, і давайте разом будувати освіту, яка надихає і змінює.
Гарний вигляд каверів привертає увагу одразу. Вони мають одразу передавати ваш стиль і рівень майстерності. Використовуйте динамічний візуальний елемент або навіть легку анімацію. Але не менш важливо, щоби за красивою картинкою стояв зміст. Додавайте кейс-стаді, розповідайте про свою логіку рішень – роботодавцям цікаво не просто те, що ви вмієте малювати, а як ви мислите.
Так, можна зробити кілька варіантів портфоліо. Наприклад, якщо компанія шукає продуктового дизайнера, варто робити акцент на аналітиці, дизайн-системах та робочих процесах. А якщо у вакансії наголос на UX-дослідженнях, логічно більше уваги приділити цьому аспекту.
Якщо ви вже маєте чітке позиціювання – можна залишати портфоліо в одному стилі. Але реальність така, що гнучкість відкриває більше можливостей. Важливо знайти баланс між вашими цінностями та коригуваннями під конкретну компанію або індустрію. Загалом, показуйте процес мислення, щоб воно говорило за вас.
Щоби позбутися страху чистої сторінки перед початком оформлення портфоліо, я рекомендую пошукати референси на таких платформах, як Behance та Dribbble. Під час збору референсів звертайте увагу не тільки на візуал, а й на структуру: які секції містить кейс-стаді, як подається інформація, який баланс між текстом та візуалами.
Зазвичай багато тексту ніхто не читає, тому в кейс-стаді важливо включати лише найголовніше. Наприклад, у своєму портфоліо я додавала ключові фрагменти CJM та User Flow, щоби показати логіку та етапи прийняття рішень. А для тих, хто хоче заглибитись у деталі, залишала лінку на файл Miro з повними артефактами. Це дозволяє не перевантажувати кейс інформацією, але при цьому дає можливість переглянути весь процес роботи.
Я вважаю, що для роботодавця важливо побачити не лише фінальний результат, але й процес, який ви проходили під час роботи над проєктом: дослідження, тестування та покращення. Це продемонструє вашу здатність вирішувати проблеми. Якщо ви маєте досвід роботи в різних напрямках (мобільні додатки, вебдизайн, UI/UX для SaaS, e-commerce тощо), включайте проєкти, що демонструють цей досвід. Потенційним роботодавцям важливо побачити, що ви вмієте вирішувати різні задачі.
Бажано регулярно оновлювати портфоліо, оскільки ринок постійно змінюється. З'являються нові технології та тренди, які важливо враховувати. Наприклад, кілька років тому мало хто звертав увагу на AI, а сьогодні майже кожен продукт має AI фічу. Тому важливо оновлювати портфоліо, щоби показувати актуальні навички та знання, які відповідають вимогам сучасного ринку.
Оптимальна кількість – 3-5 кейсів, які демонструють ваші навички та підхід в дизайні. Краще менше, але якісніше. Немає сенсу додавати посередні роботи лише для кількості – кожна робота повинна бути продумана, з чітким поясненням ваших рішень і процесу роботи.
Ви можете створювати портфоліо на будь-якій платформі, яка зручна для вас, головне — це якісно презентувати свою роботу. Однак найбільш популярні платформи для дизайнерів це:
Для додаткового ефекту «вау» можна також створити власний сайт, якщо є така можливість. Це дозволить краще розкрити себе як спеціаліста, без обмежень, які накладають платформи. Власний сайт дасть більше свободи в оформленні та представлення робіт.
Обирайте тему, яка вас дійсно цікавить, чи своє хобі (авто, медицина, освіта, спорт) та створіть проєкт на цю тематику – так буде легше почати й ви зможете підійти до процесу з більшим натхненням. Крім цього, ви будете глибше знати продукт та краще розуміти потреби користувача, оскільки самі є на його місці.
Слідкуйте за трендами і обирайте актуальні теми, наприклад, зараз це: фінтех, AI-додатки, екологічні сервіси або інклюзивний дизайн. Так ви зможете знайти багато цікавих референсів із найактуальнішими дизайн-рішеннями для того, щоб створити свій кейс з ефектом "вау", а також продемонструєте, що слідкуєте за трендами. Проте уникайте надто заїжджених напрямків.
Обирайте реальну задачу: знайдіть сайт або додаток з поганим UI/UX і покращте його. Ідеально для цього підходять маленькі локальні компанії, наприклад, кав'ярня поряд. Уникайте великих брендів — новачку складно буде зробити кращим те, над чим вже попрацювала команда досвідчених спеціалістів.
Порівняння з досвідченими дизайнерами — це природний процес, але важливо пам'ятати, що кожен має свій шлях і темп розвитку. Замість того, щоб засмучуватись, сприймайте це як мотивацію для вдосконалення: дивіться на чужі роботи, як на натхнення та можливість чомусь навчитись, а не на змагання. Зафіксуйте свої досягнення і маленькі перемоги, бо вони є важливими етапами на твоєму шляху. Зосередьтесь на процесі навчання, а не на результатах інших. Вчіться у старших колег, але не забувайте про свої унікальні ідеї та підхід. Крок за кроком ви будете бачити власний прогрес, і це стане вашою основною мотивацією. Крім цього, пам'ятайте, що досвідчені дизайнери теж починали з нуля, і саме регулярна практика веде до успіху.
Використай проєкти з курсів. Обов’язково додай проєкти, зроблені в рамках навчання. Це пришвидшить наповнення портфоліо та послугує демонстрацією твоїх початкових навичок.
Створюй практичні проєкти. Можна створити вигадані проєкти або покращити наявні сайти/додатки як частину практики та демонстрацію твоїх навичок. Для спрощення задачі можеш використовувати генератори завдань або долучатися до дизайн-челенджів.
Бери участь у пет-проєктах (проєкти, які айтівці створюють у вільний від роботи час). На додачу до кейсу у твоє портфоліо, це дозволить покращити навички як в UI/UX дизайні, так і в командній роботі. Також це дуже добре повторює атмосферу роботи над реальним проєктом, де ти не створюєш дизайн заради дизайну, а дійсно вирішуєш проблеми користувачів.
У тренді структуровані, мінімалістичні та інтерактивні портфоліо. Мінімалізм залишається актуальним, оскільки допомагає сфокусувати увагу на самих проєктах, а не на оформленні. А мікровзаємодії та відеопрезентації дозволяють краще передати процес роботи.
Важливо підкреслювати свій аналітичний процес: пояснювати, чому приймались ті чи інші рішення і обґрунтовувати це реальними проблемами та прикладами.
Для демонстрації дослідницьких навичок опиши, як ти провів дослідження, які саме і, найголовніше, підкресли підсумки досліджень і їхній вплив на фінальний дизайн. Можна посилатись на результати досліджень під час аргументації дизайн рішень. Для демонстрації UX-процесу можна додати вайрфрейми, юзер флоу (якщо вони цікаві), інформаційну архітектуру, юзабіліті-тестування. UI навички демонструє сам кейс і фінальний дизайн.
У цьому блоці поради експертів зібрані у конкретні кроки – щоби полегшити процес планування та підготовки до створення портфоліо. Його також можна використати, аби перевірити вже створену добірку робіт і за потреби покращити її.
Для кожного проєкту підготуйте:
Пам'ятайте: фокусуйтесь на сторітелінгу та логічному поясненні ваших рішень, а не просто демонстрації візуальних матеріалів.
А для того, щоби створення портфоліо було ще простішим, команда Uitop підготувала для вас бонус – детальне кейс-стаді на прикладі реального проєкту, який ілюструє все те, про що ми говорили у статті. Щоби отримати його, перейдіть за цим посиланням та та напишіть слово “Кейс” у коментарях.
Тепер у вас є все, аби оформити найкрутіше портфоліо на ринку. Слідуй порадам, проаналізуй кейс-стаді та сідай за драфт – все обовʼязково вийде. Щасти вам!
