- Доброго дня, телефонуємо з приводу вакансії. Ви надсилали резюме. Ще актуально?
Кожен, хто шукав роботу, хоча б раз чув схоже від рекрутерів. А далі вже – співбесіди, тестові завдання та бажаний job offer. Згадаємо, як змінилися способи пошуку роботи за пару десятиріч та розповідаємо, які з них популярні тепер.
Розподіл на завод та робота "по знайомству"
В Союзі із працевлаштуванням було і простіше і складніше водночас. Випускники ВНЗ та технікумів отримували направлення за фахом. На одному місці люди працювали десятиріччями. Змінити напрямок непросто – на гарні посади брали знайомих, а диплом мав підтверджувати кваліфікацію.
Деякі люди просто заходили до відділу кадрів та питали, яка робота знайдеться для них. Пізніше, в 90х, в Україні почали з’являтися офіси міжнародних компаній. Наприклад, у 1992 році відкрилося представництво Coca-Cola, а в 1993 – компанії Intel. Microsoft в Україні з’явилися вже у 2003 році. Крім міжнародних корпорацій створювалися й національні – приватні підприємці розширювали свій бізнес.
Активні, ініціативні, цілеспрямовані
З появою інтернету пошук роботи став простішим. З’явилися дошки об’яв у мережі та сайти. Ще 10 років тому траплялися вакансії, де шукали “активну та ініціативну дівчину, комунікабельну, стресостійку, з вищою освітою, для виконання різноманітних офісних завдань”.
Популярною була посада: “офіс-менеджер”. Вимагали поливати квіти та приносити шефові каву, або ж складати податкові накладні та вести бухгалтерію, або ж набирати співробітників та влаштовувати корпоративні заходи.
На співбесідах не гребували такими питаннями як: “З ким ви живете?”, “Заміж не збираєтеся?”, “А ваше особисте життя не буде заважати роботі?”. Крім того, були й стандартні, книжні: “Ким ви бачите себе за 5 років?”, “Яку користь принесете нашій компанії?”.
Роки спливали, компанії освоїли LinkedIn та Facebook. Світ роботодавців став тіснішим, виявилось – рекрутери знають одне одного. Тепер можна писати керівникові компанії в соцмережах, а співбесіди стали лояльнішими. Міленіали більш перебірливі, ніж попередні покоління, їм не легко поставити особисте та підступне питання.
Роботодавці та претенденти – на рівних. Зрозуміло, що має бути “біла” зарплатня, і ми самі вирішуємо, чи погоджуватись на “конверт”. Ми не дозволимо відмовити у працевлаштуванні за статевою або віковою ознакою. Ми впевнені у особистих якостях та розуміємо, що за терміном “стресостійкість” стоїть бажання керівника вичавити із тебе всі соки за короткий час, а комунікабельність потрібна для “холодних” дзвінків у продажах.
Як шукати роботу в 2019
Якщо хочеш почати нове життя з нового року – починай зараз. Підготуй резюме та портфоліо, підбери підходящі вакансії та атакуй роботодавців.
Навіщо потрібні резюме, супровідний лист та портфоліо
Наталка Дмитренко, HR-консультантка Beetroot Academy розповідає: “Обов’язково має бути резюме. Навіть гарних знайомих я прошу написати про свій досвід. Супровідний лист – одразу бонус для мене, але це має бути невеликий абзац тексту. Він демонструє, що людина не лінується та знає, що їй потрібно. Портфоліо дивлюся обов’язково.
Резюме має відображати релевантний досвід та добре виглядати. Недолугий вигляд найчастіше означає, що у людини не вистачає навичок.
“О, ні!”, – можу сказати про непідходящий досвід. Буває що людина працювала в п’ятьох різних банках на сімох посадах, всі їх детально окреслила, але нам не підходить. Трохи бісить, коли люди пишуть дивні речі у сімейному стані. Більше впливає наявність дітей, аніж штамп у паспорті. Один кандидат написав: “є дівчина”, – добре, думаю, не телефоную тобі.
Бувають ще дивні світлини. Один хлопець на фото був одягнений у майку, сидів, закинувши руку за голову, в плацкартному вагоні. Було видно верхню полицю та фіранку.
Буває, що в графі “про себе” пишуть, що захоплюються саморозвитком, професіональною літературою та літературою з психології. Це вже дуже бісить. Якщо людина дійсно знається на психології вона конкретизує. Наприклад: “Я захоплююся когнітивною психологією”. “Полюбляю гороскопи”. Має бути якась специфіка.
Але пункт “про себе” – потрібний. Як і світлина – допомагає скласти цілісний образ людини”.
Використовуй сайти пошуку та соцмережі
Якщо в профілі компанії немає потрібної вакансії, можна залишити заявку та підписатися на розсилку. Слідкуй за вакансіями на LinkedIn та підпишися на канали в Telegram (ми склали для тебе перелік наприкінці цієї статті).
Рекрутер компанії може виявитися спільним другом із твоїми знайомими, ти можеш написати людині в приватні повідомлення і тоді вже ваше спілкування буде важливішим за резюме.
“Я перевіряю резюме на robota.ua, LinkedIn, розробників шукаю на біржі фрілансу UpWork, а дизайнерів – на Behance. Технічні фахівці мають шукати роботу на Dou.ua, а ще – заповнити профіль в LinkedIn”, – каже Наталка Дмитренко.
Шукай роботу активно
Ми не знаємо, що мали на увазі роботодавці у 2010, коли закликали “активних та ініціативних”, але трактуємо активність по-своєму. Якщо шукаєш роботу – шукай усюди. Напиши пости у соціальних мережах та повідом усім, що відкрит(а)ий для пропозицій. Не зупиняйся на одній вакансії та не чекай відповіді занадто довго – розглядай усе, що тобі підходить.
Наталка Дмитренко вважає, що такі якості як активність, цілеспрямованість, важливі у компаніях із високою конкуренцією: “Мені більш до душі співробітництво, аніж конкуренція. З іншого боку – це гарні якості. Аби робота була зроблена, ти маєш бути активним, цілеспрямованим та стресостійким”, – каже вона.
Використовуй офлайн
Уявляєш, роботу можна знайти не тільки в мережі. Відвідуй кар’єрні виставки та конференції, знайомся із потрібними людьми на лекціях та майстер-класах. Подивись розклад лекцій у твоєму місті, наприклад на StudyDive, та дізнайся – можливо одну з них читає директор компанії, до якої ти хочеш потрапити.
Не лякайся співбесіди
Раніше вважалося, що яскрава самопрезентація – найголовніше. На співбесіду йшли як на страту. Насправді, співбесіда – розмова рівних особистостей. Обирають не тільки тебе, ти також робиш вибір. Наша HR-консультантка Наталка вважає, що адекватне спілкування важливіше, аніж самопрезентація: “Наприклад, є три рівня, – говорить Наталка. Перший – це асоціальність, другий – адекватна комунікабельність, третій – вміння себе продавати. Друга позиція – найнормальніша. Люди, які вважають, що вміють себе продати, викликають роздратування. Зазвичай вони нахабні та зарозумілі.
Віднесіться до співбесіди як до діалогу. Задавайте питання – про роботу, про компанію. Так ви проявите себе, як впевнену та зацікавлену людину”.
Обережніше із тестовими
Перед виконанням тестового врахуй, скільки часу можеш витратити на виконання. Якщо більш ніж один вечір – замислись, а чи не занадто багато від тебе вимагають? Тестові розраховані таким чином, аби претендент показав найкращі якості в найкоротший час. Якщо бачиш 5 завдань, в кожному із яких по 7 підпунктів – тікай.
Наталка Дмитренко вважає – 2-3 дні для тестового – забагато, якщо ти профі. Але молоді фахівці без досвіду можуть і не поспати декілька ночей та попрацювати масштабно.
Домовся про оплату – не дай використати свій текст/фото/код/ідею безкоштовно.
Зроби перерву
Не погоджуйся одразу, особливо, якщо ти наразі працюєш. Дай і собі, і роботодавцю час поміркувати, узгодь крайній строк відповіді та чесно запитай себе – чи твоя це посада та компанія. Два-три дні достатньо, аби прийняти рішення.
“Буває, людям не везе у пошуку роботи. Можливо, не там шукають, або навички не відповідають вакансії. А може – у вас завищені амбіції та ви не хочете йти на компроміс. Якщо відмовляють після зустрічі – це проблема в комунікації, щось відштовхує. Якщо діло не доходить до співбесіди, напевно ви шукаєте не в тій галузі”, – каже Наталка.
Ресурси для пошуку:
Work.ua, Robota.ua, hh.ua – класичні сайти пошуку
Dou.ua, djinni.co – пошук в IT-галузі
Телеграм-канали: https://t.me/lobbyx; https://t.me/hotjobsua; https://t.me/cresume; https://t.me/happymonday; https://t.me/offer_ua
