Що таке Soft Skills? Як знайти мотивацію та розвивати софт-скіли | Beetroot Academy

У 2020 році на Всесвітньому економічному форумі визначили 10 навичок, необхідних у 2025 році:

1. Аналітичне мислення та інновації
2. Активне навчання та навчальні стратегії
3. Комплексне розв'язання проблем
4. Критичне мислення та аналіз
5. Креативність, оригінальність та ініціативність
6. Лідерство та соціальний вплив
7. Використання технологій, моніторинг і контроль
8. Дизайн технологій та програмування
9. Стресостійкість та гнучкість
10.  Вміння аргументувати погляди, розв'язувати проблеми та генерувати ідеї

Софт-скіли та емоційний інтелект

Емоційний або соціальний інтелект — вміння людини розуміти свої та чужі емоції, розпізнавати наміри, мотивацію, бажання. Софт-скіли можна вважати синонімом емоційного інтелекту, але це дещо звужене поняття, адже стосується переважно професійної діяльності.

Soft skills тісно пов'язані з особистісними якостями людини та базуються на певних моральних цінностях.

До софт-скілів найчастіше відносять такі навички:

• Комунікація: лідерська позиція, уміння будувати стосунки зі своїм оточенням, вміння домовлятися та відстоювати свої погляди, переконувати, контроль своїх емоцій, вміння активно слухати та чути співрозмовника.
• Самоорганізація: здатність до планування, тайм-менеджменту та особиста ефективність.
• Креативність: вміння мислити нешаблонно, знаходити нестандартні підходи до розв’язання завдань, відсутність стереотипів, критичне мислення.
• Навички роботи з інформацією: спроможність швидко обробляти та засвоювати інформацію, навчати інших.
• Стресостійкість: вміння адекватно реагувати у стресових ситуаціях, швидко приймати виважені рішення.

Модель емоційного інтелекту

Емоційний інтелект можна уявити як дві шкали: «Розуміння себе та інших» і «Управління собою та іншими». І це певною мірою перегукується з софт-скілами. Тобто якщо ти не розумієш себе, то навряд ти зможеш зрозуміти когось. Якщо ти не здатен керувати собою, то й керувати іншими буде складно. Але є й виключення, наприклад, деякі люди не дуже добре розуміють свої емоції, але розуміють чужі.

‍

Останнім часом компанії зі сфери HR, які активно ведуть соціальні мережі, блоги тощо, публікують добірки софт-скілів, які, на їхню думку, найпопулярніші. Відтак, вони задають певні тренди, які підхоплюють інші рекрутери та HR-менеджери. Тобто створюється така собі «мода». І потім виникають питання: Як це ти не вмієш комунікувати? Як це ти не прагнеш до лідерства? Мабуть, з тобою щось не так.

Кожна людина — унікальна, і її особистісні якості просто не дозволяють їй слідувати за цією «модою». Це, наприклад, коли ти бачиш когось у дуже гарному вбранні, купуєш собі таке ж – а воно ну ніяк тобі не личить, «не сидить» як треба по фігурі. Так і з софт-скілами.

Типи нервової системи: як це впливає на розвиток софт-скілів і чому варто прислухатися до себе

Особливості нервової системи тісно пов’язані з розвитком окремих софт-скілів. Наприклад, такі якості, як стресостійкість чи багатозадачність, напряму залежать від типу нервової системи. А тип нервової системи – це те, з чим людина народжується, його не можна змінити, він як відбитки пальців.

Ми не можемо змінити тип нервової системи, але ми можемо щось компенсувати, до чогось пристосуватись. Наприклад, якщо в тебе погане відчуття часу, тобто ти поринаєш у задачу і забуваєш про інші справи, то можна ставити собі на гаджеті нагадування чи просити навколишніх нагадати тобі, що треба закінчувати. Це той випадок, коли нервова система досить інертна: складно і «розкачатися», і потім «загальмувати».

Якщо нервова система сильна, то людина стійка до тривалого впливу подразника, і ми говоримо, що вона стресостійка. А якщо у тебе слабка нервова система, і ти потрапляєш на роботу у компанію, де доводиться щоденно витримувати велике навантаження (наприклад, працювати з людьми), то, звичайно, дуже скоро тобі захочеться полишити цю роботу.

Так, до певної міри можна підвищити силу нервової системи, наприклад, регулярно влаштовуючи собі невеличкі стресові ситуації. Але коли трапиться щось дійсно серйозне – то сила нервової системи знову «відкотиться до заводських налаштувань». Тобто треба розуміти, чи варто розвивати стресостійкість, чи краще просто знайти роботу з відповідним для тебе ритмом.

Нервова система може бути врівноважена чи неврівноважена. Мова йде про співвідношення збудження та гальмування нервових процесів. Наприклад, є  людина, як миттєво «спалахує», тобто швидко щось робить, і її досить складно пригальмувати. 

Таких людей вважають дещо імпульсивними та «легкими на підйом». І для них монотонна, рутинна робота буде видаватись нудною та виснажливою. Це, наприклад, робота з документацією, з великими масивами інформації. А якщо людину з такою неврівноваженою нервовою системою взяти на роботу у сферу продажів, де потрібно багато комунікувати, швидко реагувати – то це для неї буд кращим варіантом.

Рухливість та інертність нервової системи — це про швидкість виникнення або припинення збудження, гальмування нервових процесів. Тобто тут ми говоримо про вроблюваність – наскільки швидко людина адаптується, вроблюється в якусь роботу або проєкт. Згадай себе: скільки тобі часу потрібно, щоб узятися до виконання тієї чи іншої задачі? Якщо ти довго «розкачуєшся», то рухливість твоєї нервової системи низька.

Який можна зробити висновок? 

Не всі софт-скіли варто розвивати. Наприклад, ти бачиш, що зараз «модно» бути комунікабельним чи прагнути до лідерства, чи бути стресостійким і швидко приймати рішення. Але твій тип нервової системи нерозрахований на це. 

Або ти мрієш потрапити до компанії, чия філософія та корпоративна культура базуються саме на вмінні бути лідером, відстоювати свої думки, здатністю переконувати інших, швидко реагувати на зміни тощо. Звичайно, ти можеш  спробувати покращити потрібні софт-скіли, але врешті-решт таке насилля над собою може призвести до емоційного вигоряння.

Важливо зрозуміти себе, визначити тип власної нервові системи, і не гнатися за всіма софт-скілами.

Як розвивати бажані софт-скіли: питання, які варто собі задати

Припустимо, ти вирішив розвивати якийсь софт-скіл, наприклад, ораторське мистецтво. Що далі? З чого почати? Є думка, що розв'язувати задачу треба не на її рівні, а рівнем вище. Тому розглянемо наступну модель, яка підходить і для особистості, і для компанії.

Починаємо знизу. У нас є оточення, у якому ми щось робимо, і наші дії визначаються нашими здібностями та навичками. На рівні поведінки ми говоримо про навички й звички. Здібності – це те, що ми маємо від природи, у тому числі й тип нервової системи. Саме тут знаходяться й софт-скіли. Тобто наші здібності впливають на нашу поведінку, а поведінка формує наше  оточення.

Щоб зрозуміти, чи потрібна нам ця навичка, чи вона в нас закріпиться й буде приносити користь, необхідно визначити, які над цим стоять переконання й цінності. 

Цінності можуть бути наповнені різними переконаннями. Наприклад, зустрічаються хлопець і дівчина, і вони мають спільне переконання, що сім’я – це дуже важливо. Але в хлопця це переконання зводиться до того, що жінка має приділяти весь час родині та бути «берегинею домашнього вогнища», а для дівчини – жінка має бути освіченою, добре заробляти, просуватися кар’єрними сходинками й, таким чином, бути для дітей гарним прикладом.

До речі, коли роботодавці, компанії ведуть сторінки у соцмережах, оформлюють сайти чи дають об’яви про пошук персоналу, вони транслюють власні цінності. А цінності компанії визначаються цінностями власника цього бізнесу. І коли ти потрапляєш до компанії, ти інтуїтивно розумієш, які тут панують цінності: за що тебе похвалять, а за що будуть дивитися косо. Підлаштовуватися під кожну компанію з її цінностями досить складно. Тому варто шукати й обирати ту компанію, цінності якої близькі до твоїх власних. 

Повернемося до бажання розвивати ораторське мистецтво. Потрібно відповісти на питання: а чому, власне, мені цей софт-скіл потрібен? Чому я вірю, що він для мене важливий? Далі можуть спрацювати переконання, які підтримують (вміння гарно говорити, виступати допоможе мені краще вести лекції чи робити доповіді), чи ті, які обмежують (навкруги й так одні балакуни, користі від них мало). 

Наші цінності та переконання керують нашими навичками та здібностями. Коли ми розвиваємо свої навички та здібності, то вони впливають на нашу поведінку, а поведінка визначає наше оточення.

Люди здебільшого розуміють, що їм подобається чи не подобається на рівні оточення (місце проживання, місце роботи). Розуміють, що їм треба зробити, щоб це змінити (поведінка), і які потрібно розвинути здібності (софт-скіли). Далі варто порівняти софт-скіл, який ти хочеш розвивати, з власними цінностями. Уяви, що ти вже маєш цю навичку: як ти при цьому почуваєшся, тобі комфортно чи ні?

Відсутність мотивації, прокрастинація, лінь: що з цим робити?

Лінь чи прокрастинація — це нормальна захисна реакція нашого організму, особливо зараз, під час війни. Її причинами можуть бути:

• Перевтома, вимотаність організму, розтраченість, виснаження фізичних, енергетичних та емоційних ресурсів.
• Невідповідність нашого «повинен» нашому «хочу» —  коли ми витрачаємо час свого життя на справи, які не є для нас бажаними.
• Інтуїтивне відчуття непотрібності завдання, що виконується цієї миті.
• Потреба в рефлексії та оновленні.

Що з цим робити? 

Ти можеш скористатися прийомами самоорганізації та самомотивування:

1. Знайди поглиначів часу (наприклад, гортання новинної стрічки чи соцмереж). 
2. Використовуй «якорі» для налаштування на різні завдання та відпочинок (музика, певне оточення на робочому місці).
3. Не чекай дедлайнів, встановлюй їх собі сам.
4. Застосовуй метод «Швейцарського сиру» при розкачуванні (роби велике завдання, ніби кусаєш по шматочку – одна дрібна задача за іншою).
5. Щодня «з'їдай» щонайменше одну «жабу» (жаба – це якась не вельми приємна задача, котру не варто відкладати на потім, хоч як би не хотілося).
6. Опануй так зване мистецтво маленьких кроків – діли велику задачу на менші та виконуй їх поступово).
7. Заохочуй себе «проміжними радощами» (після успішного виконання роботи чи проєкту порадуй себе смачною кавою, чи купи приємну дрібничку).
8. В першу чергу плануй відпочинок, стався відповідально до його організації (це не про купівлю білетів заздалегідь, а про те, що необхідно достатньо спати, збалансовано їсти, не нехтувати відпусткою, не забувати про хобі).

Організація відпочинку, і чому вона важлива для продуктивності

Як організувати відпочинок:

• Плануй в першу чергу справи, які надають енергію (спочатку ми підзаряджаємося, потім витрачаємо енергію на роботу). 
• Відстежуй, якої енергії не вистачає – фізичної, емоційної, інтелектуальної, духовної – і давай собі можливість відновити її.
• Забезпечуй максимальне перемикання з роботи на відпочинок.
• Попрацюй над ефективністю сну (якщо ти довго засинаєш, прокидаєшся уночі, а зранку відчуваєш себе вже стомленим – варто вирішити цю проблему з фахівцем).
• Переживай момент (зроби паузу, подивись навкруги, дай собі можливість на якийсь час відірватися від робочих справ).
• Регулярно влаштовуй розвантажувальні дні (дні, коли ти нічого не плануєш, не займаєшся робочими чи хатніми справами, а просто відпочиваєш так, як хочеш).

І найголовніше, що стосується софт-скілів та мотивації: не треба ніколи з собою боротися, необхідно себе вивчати, розуміти й домовлятися з собою.

Детальніше дивись у відео.