Beetroot Academy
Завантажуємо сторінку…
0%
Більшість людей протягом життя стикаються з синдромом самозванця. При цьому їхні думки можуть бути такими: «Я не готовий/ва до цього», «Я маю недостатньо досвіду/знань, щоб це зробити», «Мені треба заслужити цю посаду/проєкт» тощо. Якщо такі думки стимулюють тебе на подальший розвиток та самовдосконалення, то можна не хвилюватися. А коли ти постійно говориш собі: «Я невдаха» — це вже проблема, яку варто обговорити з фахівцем-психологом.
Невпевненість у собі при працевлаштуванні — це результат невірного ставлення до пошуку робота та певних помилок.
Розглянемо п’ять типових помилок, які призводять до невпевненості у власних силах:
Після навчання люди часто малюють в уяві якусь роботу своєї мрії, яка врешті не збігається з реальністю. І це нормально. Тому краще сприймати ситуацію з першим працевлаштуванням так: ти приїхав до нового міста, вийшов на вокзалі, а далі вже озираєшся та вирішуєш, куди тобі далі рухатися в цьому новому місті. Перша робота це, так би мовити, можливість «зачепитися» у галузі, зрозуміти, що до чого, і як воно все влаштовано на практиці.
Перш ніж йти в якусь нову галузь, варто розібратися, що там зараз відбувається: який географічний розподіл при працевлаштуванні, людей з яким бекграундом частіше беруть тощо. Тобто не варто вірити тому, що пишуть у різноманітних пабліках, натомість краще поспілкуватися з людьми, які в цій галузі працюють і працюють давно.
Уявімо ситуацію: ти надсилаєш безліч резюме у різні компанії, і от тебе запрошують на співбесіду, а ти насправді майже нічого не знаєш про цю компанію. І ти приходиш, а тебе запитують: «Чим ви можете бути корисні нашій компанії?» А ти не в курсі: ні як довго ця компанія на ринку, ні про те, чи робили вони ребрендинг, чи які продукти вони випускали. Звичайно, за таких умов і відповісти тобі буде нічого. Тому й шанси на працевлаштування у цій компанії будуть мізерні. Саме тому важливо дізнаватися більше про потенційного працедавця. Можна скласти особистий список компаній, куди б ти хотів потрапити на роботу, які підходять тобі за напрямком діяльності, за цінностями тощо, і ретельно зібрати максимум інформації про кожну з них. Тоді на співбесіді не доведеться червоніти.
Часте питання на співбесіді: «Ким ви себе бачити в нашій компанії через N років?». Не всі можуть однозначно відповісти на нього. Однак, ця відповідь показує, до чого прагне людина, і чи взагалі вона до чогось прагне. Інша ситуація, це коли, наприклад, ти проходиш навчання на рекрутера, але ти мрієш стати HR-ром. І ти приходиш на співбесіду і кажеш, що за два роки бачиш себе HR-менеджером. Але в цій компанії вже є такий фахівець або фахівці, і збільшувати кількість таких позицій не планується. До того ж корисний та цікавий досвід можна отримати й працюючи рекрутером.
Коли ти створюєш своє CV, варто чітко розуміти, в чому ти маєш переваги, і які в тебе слабкі сторони. Останні треба або підсилити, наприклад, пройти якесь додаткове навчання, або зовсім їх не згадувати у резюме. Про такий аудит своїх сильних/слабких сторін поговоримо далі.
Якщо ти будеш уникати цих помилок, то в тебе буде менше відмов у працевлаштуванні й, відповідно, не буде страждати твоя самооцінка.
Коли ми виходимо на ринок праці, то фактично починаємо продавати свій «товар» — знання, навички, досвід тощо. Тому варто критично проаналізувати цей товар, його якість, його родзинку та обгортку. А коли товар не продається, то подумати над тим, чи він виглядає непривабливо, чи ми прийшли його пропонувати не в тому місці?
Подивись на себе, як на бізнес-проєкт, а на процес найму, як на комерційну пропозиції про співпрацю.
Роботодавці не дуже прихильно ставляться до людини, яка приходить і починає буквально випрошувати роботу: «Ну дайте хоч щось, хоч десь, бо життя загнало у кут, потрібні гроші…». Це не та людина, яку хочеться взяти у команду, навіть якщо це фахівець високого рівня.
Вважай своє резюме комерційною пропозицію до співпраці, а працедавця як майбутнього ділового партнера. Звертай увагу, як з тобою спілкуються, що пропонують. Працевлаштування це фактично, коли ви продаєте набір навичок, а вам продають посаду. І у вас відбуваються перемовини. Якщо в результаті таких перемовин ти отримуєш відмову, обов’язково дізнайся, у чому справа, щоб пропрацювати ці моменти та покращити свою пропозицію.
Загалом рівень самооцінки впливає на впевненість у собі й, відтак, може обумовлювати синдром самозванця. Якщо рівень самооцінки в інших людей ми не бачимо, то впевненість чи невпевненість у собі вже має зовнішні прояви у поведінці.
Дитина не народжується з невпевненістю собі, вона в неї формується. І от що треба розуміти, щоб запобігти формуванню цієї невпевненості:
Варто зазначити, що референтні люди закладають нам у дитинстві певний набір тверджень про нас, які переростають у переконання. І згодом ми навіть не пам’ятаємо, чому саме так, а не інакше, ми ставимося до чогось чи поводимо себе в певних ситуаціях.
Переконання — це аксіома, яка не потребує доказів. Ці переконання частіше за все не усвідомлюються.
Наші переконання можуть бути як тими, що підтримують, так і тими, що обмежують. Якісь з них нам допомагають йти далі й досягати наших цілей, а якісь навпаки заважають рухатись вперед. Цей набір переконань стає певним фільтром, за допомогою якого ми оцінюємо результати своїх дій — констатуємо успіх чи невдачу.
Саме тому за інших рівних умов одна людина буде собі казати: «Я отримав крутий досвід. Який же я молодець!», а інша побиватиметься: «Я невдаха, не варто було й братися».
Переконання, які обмежують:
Переконання стосовно себе тісно пов’язане з питанням грошей. Якщо ти задаєш собі питання: «Чому я не можу заробляти більше? Чому я впираюсь в якусь стелю?», подумай, чи це не твоє переконання, яке каже, що заробляти більше – небезпечно, мати вищу посаду також небезпечне, бо будеш «боляче падати»?
Тут виникає питання: а хто має нам говорити всі ці слова? Добре, якщо говорять батьки й оточення, а якщо нікому це сказати? У такому разі, дуже важливо навчитися говорити це самому собі.
Більшість людей вважає що синдром самозванця – це щось дуже погане. Насправді це прояв невпевненості в собі, і не варто вважати, що це патологічне явище, з яким треба боротися. Взагалі це психологічний феномен, при якому особа потерпає від невпевненості у власних здібностях, досягненнях і нездатна прийняти свої особисті успіхи.
Зустрічаються такі види синдрому самозванця:
Синдром самозванця можна вважати нормальним психологічним механізмом, який хоч раз виявляє себе у житті будь-якої людини. Але якщо синдром самозванця не полишає довго, він може призвести й до тривожних чи депресивних станів.
В нормі синдром самозванця може траплятися у будь-якої людини, яка робить нові кроки в професійному напрямку. Тобто вона чомусь навчається, професійно зростає, опановує нові напрямки. Коли людина в собі сумнівається, вона починає пропрацьовувати свої слабкі сторони, покращувати сильні, щоб більше не сумніватися, і так вона професійно зростає.
Синдром самозванця – це насправді добрий маркер того, що ти не самозванець, і що ти рухаєшся в напрямку розвитку. Але часом емоції, пов’язані з цією невпевненістю у власній компетентності, дуже виснажливі. На цей випадок можна використовувати наступні техніки.
Розподілити навички на групи:
Такий аудит допоможе тобі перевірити якість власного «товару», зрозуміти, що в тебе є, а чого не вистачає. До того ж така таблиця стане помічною, коли ти будеш складати резюме.
Друга група частіше за все виявляється найбільшою. У такому разі варто нарешті перевірити рівень навичок. Можна попросити дати оцінку твоїм навичкам когось з колег, чи тих, хто тебе добре знає. Зворотний зв'язок у професійному розвитку має дуже велике значення.
Щобільше, існує думка, що синдром самозванця може виникати, коли у нас немає зворотного зв'язку з приводу нашої роботи. Тобто коли ти працюєш, працюєш, працюєш, а тобі ніхто не каже, чи добре ти працюєш, чи ні. А сам ти не можеш зрозуміти це.
Третя група також задає напрямок розвитку. Якщо тобі, наприклад, запропонують роботу, пов'язану з тим, що ти знаєш, але ще не пробував робити, то ти зрозумієш, що тепер зможеш розвити ці навички. Або ж на співбесіді ви взагалі не торкаєтесь подібних навичок. Отже, це один зі способів зрозуміти, які навички ти хочеш розвивати, а які тобі зараз не потрібні, і ти не будеш поки що приділяти їм увагу та витрачати час на їх розвиток.
Ось кілька моментів, на які варто звернути увагу:
Як приклад можна використати таку метафору. Ти все життя ходиш до магазину однією стежкою, а зараз ти приймаєш рішення змінити маршрут. Новий шлях для тебе незнайомий, але він сповнений нового та може виявитися цікавішим.
Реконструкція власних переконань, які обмежують, та врахування особистого досвіду допоможуть тобі покращити самооцінку. Аудит навичок стане основою для формування бізнес-моделі себе як фахівця та допоможе створити резюме, яке зацікавить роботодавця. Уникай типових помилок при пошуку роботи й синдром самозванця, якщо й виникне, то буде лише на користь.
Детальніше дивись у відео на нашому каналі.
Чи знали ви, що в усьому світі жінки складають лише близько 22% професіоналів у сфері розробки та впровадження штучного інтелекту (ШІ)? Такий гендерний розрив у навичках у сфері ШІ звужує потенціал для інновацій. Навіть коли цифрові технології стануть доступнішими, ця нерівність залишиться, якщо ми не змінимо гендерні соціальні норми.
В епоху цифрової трансформації штучний інтелект змінює індустрію, освіту та ринок праці. Однак гендерні упередження в освіті та впровадженні ШІ залишаються значною проблемою, що потенційно обмежує можливості для жінок зокрема. Жінки меншою мірою представлені в STEM-дисциплінах (наука, технології, інженерія та математика), що пов’язано з усталеними упередженнями про «чоловічі» та «жіночі» професії та відповідно формувало їхній вибір ще в дитинстві. Навіть згадайте свої шкільні підручники, чи багато ви там бачили реальних прикладів жінок у науці? Для наочності радимо подивитися експеримент у київській школі, де дітей попросили намалювати представників чотирьох професій – вірусологів, аеророзвідників, реаніматологів та рятувальників. Спойлер, усі діти намалювали чоловіків-представників заданих професій. Для України, яка прагне розвивати стабільну економіку попри поточні виклики, важливо забезпечити інклюзивний доступ до навчання без стереотипів, особливо у сфері штучного інтелекту – це сприятиме інноваціям, інклюзивному економічному зростанню та довгостроковій стійкості бізнесу.
Системи штучного інтелекту працюють на основі даних, які в них завантажують. Якщо набори даних містять упередження, які вже існують в суспільстві, ШІ може посилити гендерну нерівність та інші стереотипи — особливо під час наймання на роботу, доступу до фінансів та надання послуг з підтримки бізнесу. До прикладу, алгоритми штучного інтелекту, які використовуються для найму персоналу, можуть відтворювати упередження, віддаючи перевагу кандидатам-чоловікам у технічних чи керівних ролях. Аналогічно, якщо історичні дані містять дискримінацію за віком, ШІ може знижувати рейтинг кандидатів 45+ років, вважаючи їх менш гнучкими чи здатними до навчання.
У сфері кредитування алгоритми можуть автоматично знижувати шанси на отримання позик для підприємців-жінок або представників етнічних меншин, якщо в минулому такі групи мали менший доступ до фінансування.Це створює замкнене коло, де нерівність з минулого продовжує впливати на можливості в майбутньому.
Брак різноманітності в освіті зі штучного інтелекту та серед технічної робочої сили тільки загострює ці проблеми, залишаючи жінок та недостатньо представлені групи без права голосу у формуванні цифрової економіки. Їхні потреби, досвід і перспективи не враховуються при розробці алгоритмів, що призводить до створення технологій, які не відображають реальну різноманітність суспільства та можуть посилювати дискримінацію.
Сам по собі штучний інтелект може позитивно впливати на гендерну рівність. Наприклад, спеціально натреновані програми можуть підбирати працівників неупереджено, генерувати дані з розподілом за статтю, створювати кращі навчальні матеріали тощо. Агентний штучний інтелект, який не просто реагує, а активно допомагає, має потенціал революціонізувати домашню працю, автоматизуючи трудомісткі завдання та звільняючи жінок від непропорційного тягаря неоплаченої доглядової роботи. Жінки досі виконують у 2,5 раза більше домашніх обов’язків, ніж чоловіки, що обмежує їхню можливість займатися професійною або творчою діяльністю. Крім того, згідно з дослідженням у журналі Nature, штучний інтелект може допомогти досягти 79% цілей сталого розвитку ООН, тому світу потрібно більше фахівців у цій галузі.
Розвиток різноманітної та інклюзивної спільноти – це непросто мета, а необхідність. Різноманіття перспектив приносить нові ідеї та відкриття, які можуть трансформувати світ технологій і принести користь суспільству в цілому.
З появою глобальних етичних норм у сфері штучного інтелекту, на кшталт розроблених ЮНЕСКО, компанії, які активно протидіють гендерним упередженням, випереджатимуть регуляторні вимоги.
В Україні бізнес стрімко впроваджує рішення на основі штучного інтелекту, тому важливо забезпечити справедливий та рівний доступ до можливостей для всіх. Якщо не подолати гендерні упередження у сфері ШІ, то підприємства, очолювані жінками, ризикують отримувати менше фінансування та обмежений доступ до цифрових інструментів, що ще більше поглибить економічну нерівність.
Будьмо відвертими: залучення жінок до ШІ – це не просто створення голосового помічника з жіночим голосом; це буквально надання жінкам права голосу у сфері ШІ. Це означає забезпечення їхньої присутності в розробці ігор, зборі гендерночутливих даних, дослідницьких групах ШІ та навіть радах венчурного капіталу, де приймаються рішення про фінансування. У венчурному бізнесі жінкам складніше отримати фінансування, оскільки алгоритми, навчені на попередніх інвестиційних рішеннях, частіше віддають перевагу чоловічим командам, повторюючи упередження ринку. І самих жінок лише 5% серед венчурних інвесторів. Стартапи зі штучним інтелектом, очолювані жінками, стикаються зі значними розбіжностями в сумах фінансування, отримуючи в середньому в шість разів менше капіталу за угоду, ніж засновані чоловіками. Попри те, що глобальні дані показують, що стартапи, засновані жінками, генерують вищий дохід на кожен вкладений долар, ніж ті, які очолюють чоловіки.
Згідно зі звітом AI Ecosystem of Ukraine від AIHouse та Roosh, Україна має успішний ШІ-ландшафт із понад 150 стартапами ШІ та більш ніж 100 R&D-центрами. Україна посідає друге місце за кількістю ІТ-спеціалістів (307 000) серед країн Центральної та Східної Європи, тоді як кількість спеціалістів зі штучного інтелекту становить менш ніж 1%. Однак гендерна нерівність зберігається: жінки становлять лише 16% української робочої сили у сфері ШІ. Цей дисбаланс підкреслює необхідність цілеспрямованих заходів для сприяння гендерному розмаїттю в галузі ШІ-освіти та підприємництва.
У звіті підкреслюється, що український бізнес дедалі більше покладається на рішення на основі штучного інтелекту для автоматизації, аналізу даних та залучення клієнтів. Однак, якщо ці моделі ШІ навчаються на упереджених наборах даних або розробляються без гендерно-інклюзивних підходів, вони ризикують увічнити нерівність у сфері найму на роботу, фінансів та бізнес-операцій.
Прогнозується, що ринок аналітики в галузі штучного інтелекту стрімко розвиватиметься й досягне 223,32 мільярда доларів до 2034 року, що свідчить про зростальну залежність від прийняття рішень на основі штучного інтелекту в різних галузях промисловості. Також McKinsey оцінює, що генеративний ШІ може збільшити загальний економічний вплив ШІ на 15–40% та додати $2,6–$4,4 трлн щорічної вартості в різних сферах застосування, що свідчить про суттєве зростання продуктивності, обсягів виробництва та бізнес-цінності. Для української екосистеми штучного інтелекту це створює як можливості, так і виклики – без гендерно-інклюзивної освіти в галузі штучного інтелекту та вільної від упереджень розробки компанії ризикують посилити нерівність у сфері найму на роботу, фінансів та підприємницької діяльності. Щоби залишатися конкурентоспроможними та стійкими, українські компанії повинні надавати пріоритет різноманітним талантам у сфері ШІ, етичному впровадженню ШІ та інклюзивним бізнес-моделям, гарантуючи, що ШІ слугуватиме інструментом для справедливого економічного зростання, а не увічнення системних упереджень.
Гендерна рівність та неупереджене навчання штучному інтелекту – це не лише етичні імперативи, а й економічна необхідність для сталого розвитку бізнесу в Україні. Розвиваючи інклюзивну освіту зі штучного інтелекту та усуваючи гендерні упередження в цифровій трансформації, Україна може побудувати більш стійку економіку, в якій інновації, справедливість та сталість є рушіями довгострокового успіху.
З огляду на вищезазначене, Швейцарська міжнародна організація Helvetas радо презентує рекомендації щодо відповідальних та інклюзивних стратегій у сфері штучного інтелекту для регіону Східного Партнерства, включно з Україною. Рекомендації спрямовані на державні установи, приватний сектор, громадянське суспільство та освітні установи. Розробка документа відбувалася у співпраці з організацією StrategEast та Help.
Також важливо зазначити такі проєкти з диджиталізації, на кшталт Beetroot Academy в Україні в рамках програми RECONOMY. Освітній продукт з ШІ надає компаніям та окремим особам, зокрема жінкам, навички, необхідні для процвітання в сучасній цифровій економіці, що сприяє інноваціям та інклюзивності. (лінк на відео)
RECONOMY – це програма, що реалізується Helvetas Swiss Intercooperation у партнерстві зі Шведським агентством міжнародного розвитку (Sida). Програма сприяє інклюзивному та зеленому економічному розвитку в регіонах Східного партнерства та Західних Балкан.
Поряд із програмами з класичних IT-професій Beetroot Academy системно розвиває навчання в defence tech та dual-use технологіях, орієнтованих на досвідчену технічну аудиторію та реальні індустрійні запити.
За понад 12 років роботи Beetroot Academy навчила 14 000+ студентів, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія акредитована європейською організацією Almega та відповідає шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Академія вже співпрацює з великими європейськими компаніями, проводячи тренінги та воркшопи з підвищення кваліфікації команд у сферах штучного інтелекту, проєктного менеджменту, кібербезпеки та інших прикладних технологій, і паралельно розпочинає масштабування апскілінг-програм для українського ринку — з фокусом на розвиток команд, що драйвлять економіку країни. Цей досвід став основою для нового етапу розвитку — роботи зі складнішими технологіями та аудиторією, якій важлива системна інженерна підготовка.
Новий візуальний стиль став стриманішим і глибшим, поєднуючи інженерну зрілість із відчуттям тепла та стійкості через продумані кольорові акценти. Ілюстрації залишаються важливою частиною візуальної мови Beetroot — вони передають культуру, людяність і tech-forward характер бренду.
З листопада 2025 року Beetroot Academy запустила п’ять груп з Embedded Development для ready-to-train engineers — технічних спеціалістів, які прагнуть працювати з реальними системами, бачити фізичний результат своєї роботи та застосовувати свої навички у MilTech, Robotics, Energy automotive та healthcare. Напрям орієнтований на фахівців із software, engineering або IT-бекграундом, які шукають системний перехід до роботи з апаратно-програмними та dual-use рішеннями з високим рівнем відповідальності та впливу.
Навчання розроблене спільно з топ-спеціалістами індустрії. Викладають senior embedded-інженери з багаторічним практичним досвідом, серед яких Олександр Іванчук, Ігор Гала, Володимир Калюжний та інші експерти галузі.
Компанія планує активно розвивати hardware-напрям і запускати нові продукти для підготовки інженерів.
Фокус Академії залишається незмінним: практична освіта, інженерний підхід і робота з контекстом застосування технологій. Програми з defense і dual-use контекстів орієнтовані на розвиток глибокої, прикладної експертизи.
Beetroot Academy працює з освітою, що не зводиться до швидких рішень, а формує практичну цінність і довгостроковий сенс для інженерів, IT-спеціалістів і нетехнічних ролей у технологічних індустріях.
За понад 12 років через програми Beetroot Academy пройшли 14 000+ фахівців, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія співпрацює з 400+ експертами у власному нетворку та акредитована європейською організацією Almega, що підтверджує відповідність шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Цей досвід ліг в основу роботи з корпоративними клієнтами — з розумінням того, як навчаються дорослі команди, які виклики стоять перед бізнесом і які навички справді мають прикладну цінність.
Сьогодні Beetroot Academy посилює напрям корпоративних воркшопів для команд. Це онлайн-формати з експертами-практиками, які допомагають командам швидко зрозуміти новітні технології та застосовувати їх у щоденній роботі.
Ми проводимо стандартизовані практичні воркшопи для команд середнього та великого бізнесу, що дозволяють узгодити підходи, сформувати спільну робочу мову та впроваджувати інструменти одразу після навчання.
Портфель корпоративних програм Beetroot Academy сфокусований на темах, які мають прямий вплив на ефективність команд і готовність бізнесу до технологічних змін.
ШІ для продуктивності
Воркшоп для команд, які хочуть перетворити ШІ з експерименту на системний інструмент роботи. Практичне застосування GenAI: автоматизація рутини, швидші рішення, оптимізація щоденних процесів і зростання продуктивності.
ШІ для розробників
Інтеграція AI в цикл розробки: генерація та рев’ю коду, тестування, аналіз вимог, документація. Команди відпрацьовують реальні сценарії використання інструментів для підвищення швидкості delivery та якості технічних рішень.
Agile, Scrum та Kanban з ШІ
Адаптація Agile-підходів до реальних задач команди. ШІ вбудовується в планування, backlog, user stories та ретроспективи, щоб зменшити операційну рутину, підвищити прозорість і зробити процеси передбачуваними.
Green Coding
Енергоефективність коду та стійка архітектура рішень з урахуванням вимог європейських ринків і ESG-контексту. Воркшоп допомагає командам оптимізувати технічні рішення та закладати довгострокову ефективність продукту.
Beetroot Academy працює з компаніями заради результату, а не відпрацьованого часу. Команди отримують доступ до актуальної галузевої експертизи, перевіреної методології та практиків з реальним досвідом. Фокус на практиці залишається ключовим — близько 70% кожного воркшопу присвячено роботі з кейсами та вправам, які допомагають командам зрозуміти, як застосовувати знання у своїй реальності, а не створюють ілюзію миттєвих змін.
Для HR та L&D менеджерів Beetroot Academy пропонує партнерство, орієнтоване на результат:
Оновлений візуальний стиль Академії став стриманішим і зрілішим — він відображає фокус на експертності, системному підході та довгостроковій співпраці з бізнесом.
Beetroot Academy позиціонує себе як надійного освітнього партнера для компаній, які розглядають розвиток команд не як разову ініціативу, а як інвестицію в стійкість і готовність до майбутніх викликів.
Тренінг для нас — не самоціль. Головне — розвиток компетенцій і відчутний вплив на результати команди.
За 12 років через програми Beetroot Academy пройшли 14 000+ студентів, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія акредитована європейською організацією Almega та відповідає шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Оновлення бренду відображає дорослішання Академії та чесний підхід до зміни професії як тривалого процесу. Beetroot Academy не обіцяє легкого входу в IT чи гарантованого працевлаштування за кілька місяців. Натомість вона пропонує інструменти, практичні навички та менторську підтримку для тих, хто готовий інвестувати час і зусилля у власний розвиток.
Навчання будується як партнерство, у якому результат можливий лише за умови спільної відповідальності: експертизи та підтримки з боку Академії й активної залученості з боку студента.
Освітні програми Beetroot Academy поєднують кілька ключових елементів:
Роль студента в цьому процесі є визначальною. Регулярна практика, розвиток soft skills і робота з кар’єрними можливостями — необхідні умови для досягнення стійкого результату.
Beetroot Academy пропонує курси-професії для тих, хто переходить в IT з інших сфер або системно змінює напрям розвитку.
Технічні напрями: Front-end розробка, Python розробка, QA Manual.
Нетехнічні напрями: Project Management в IT, Business Analysis в IT, Digital Marketing, HR Generalist.
Дизайн: UI/UX Design.
Для людей, які лише починають замислюватися про зміну професії, Академія створила безплатні формати знайомства з IT: кар’єрний тест для визначення схильності до напрямів та самостійний практичний курс, у межах якого можна спробувати кілька популярних ролей на практиці.
Beetroot Academy формує середовище, у якому зміна професії відбувається через практику, підтримку спільноти та партнерство. Це шлях, що потребує послідовності й відповідальності, але саме такий підхід робить кар’єрний результат реальним і довгостроковим.
.png)
