Я вже досить давно думала про перехід в ІТ, але боялась змін — все-таки 5 років кар’єри у виші. Страх перед безробіттям лякав мене настільки, що я залишалася на роботі, яку почала майже ненавидіти, до останнього. Одного ранку я прокинулась і мене як блискавкою вдарило: “Навіщо я це терплю? Якщо так буде продовжуватися, то в мене немає майбутнього”. Я дотягла до літніх канікул, щоб не кидати студентів і не підставляти колег, і пішла з вишу без жодних компромісів.
Якщо з’являється думка змінити кар’єру, то варто до неї прислухатись. Особливо, якщо це бажання постійно з тобою, то не чекай, коли корабель потоне і доведеться докладати в рази більше зусиль. Не втрачай свій час. Якщо окрім звички і зони комфорту нічого не тримає, то требі діяти. Так, страх, що раптом буде гірше ніж зараз, може паралізувати. Та усвідомлення, що у такому випадку ти закриваєш себе від нових можливостей, навпаки окрилює.
О, це був би GameDev. Було б круто працювати, як і у великій компанії, так і розробляти якусь інді-гру, яка має душу. Хоч я і граю у комп’ютерні ігри, але більше люблю настільні. Оскільки там бізнес-аналітики не потрібні, то мій вибір – GameDev.
Коли люди приходять на курси, вони не завжди розуміють, що треба вкластися часом. Якщо немає ресурсу і бажання, то скільки грошей не заплати, нічому тебе не навчать. Потрібно читати, багато робити самому, слухати фідбек викладача. Не вкладаєшся — нічого не вийде.
“Моїм болем була відсутність фідбека від рекрутерів. Потрібно запастися терпінням. Швидко нічого не робиться, хоча і може пощастити. Не розчаровуйся, коли відмовляють, вже не кажучи, коли не відповідають на твої листи та резюме. Стисни зуби і відправляй ще більше резюме на всіх можливих платформах”
