.jpg)
Дати єдине вірне визначення соціального підприємництва так само непросто, як відповісти на питання: “Що таке любов?”, “У чому сенс життя?” і “Як вивчити C ++ за місяць?”. Визначень майже стільки ж, скільки соціальних проблем: голод, бідність, насильство, неграмотність, екологічна катастрофа та багато іншого.
Визначення “соціальний” ставить користь цілого суспільства вище за користь окремої особистості. Але це не означає, що все, завжди і для всіх безкоштовно. “Підприємництво” хоче заробити грошей. При поєднанні одного з іншим з’являється сила, яка змінює світ. Уряд і корпорації не вирішують більшу частину соціальних проблем, і ось на ринг під громадські оплески виходить соціальне підприємництво.
Соціальні підприємці вирішують певну проблему. Для цього використовують весь прибуток, або його відсоток. Бізнесмени часто женуться виключно за прибутком, а в уряді – сила-силенна власних проблем, зокрема корупційних. Соцпідприємництво переймає найкращі риси від держсектору й бізнесу та забезпечує розвиток суспільства. Проблема вирішується альтернативно – не тільки коштом уряду, або комерційного сектора.
Соціальні підприємці відрізняються від будь-якого іншого підприємця або чиновника бажанням змінювати світ та цінностями, які стоять за цим бажанням. Мета бізнесмена – прибуток, урядовця – репутація, а у соціального підприємця особисті і глибокі цілі. Вони тримаються на моралі, небайдужості до проблеми і бажанні змінювати світ на краще.
Люди з іскрою в очах об'єднують інших навколо актуальної проблеми, вирішують її і демонструють результати суспільству. Часто використовують концепцію coopetition, що навіть за звучанням – дещо середнє між кооперацією та конкуренцією. В умовах ринкової економіки доводиться змагатися. Але краще – співпрацювати з іншими компаніями, щоб проекти були ефективнішими.
Як приклад, компанія TENTREE з Ванкувера, заснована п'ятьма хлопцями у 2012 році. Вона ставить перед собою місію – стати найбільш екологічним і прогресивним брендом на планеті у швейній промисловості. Не тільки знизити поганий вплив на екологію, а й використовувати промисловість для змін у світі.
У нас теж є соціальні підприємці. Ресторан Urban Space 500 (старший брат Urban Space 100 з Івано-Франківська). Основна мета – не отримання прибутку, а розвиток міста. Ініціативна молодь Києва (500 вкладників) вклали по 1000 доларів та відкрили кафе-простір: 80% чистого прибутку віддають на проекти з розвитку міста, а 20% – управляючій компанії.
У країні до сьогодні не існує соцпідприємництва в правовому полі, як форми організації бізнесу. Було кілька спроб розгляду законопроекту "Про соціальні підприємства", але уряд так і не прийняв його. Доводиться використовувати інші форми, наприклад, благодійний фонд.
Ми теж працюємо за принципом соціального підприємництва. Виросли з ІТ-компанії Beetroot і стали самостійним освітнім проектом. Ідеєю створення академії було бажання допомогти і вплинути на суспільство як ІТ-компанія.
У цій сфері зовсім інші можливості. Ми бажаємо залучити дівчат в стереотипно чоловічу сферу і культивувати цю професію в регіонах. Ми навчаємо воїнів АТО і людей з інвалідністю, відкриваємо школи в містах, де ІТ-сфера не розвинена. Хочемо змінити Україну, вирощуючи новий середній клас і надавати можливості навчання та роботи в ІТ у невеликих містах. Наша академія використовує гранти для розвитку в нових містах, але операційні витрати (вчителі, оренда приміщень) покриваються студентами.
Соціальні проблеми важко вирішити за допомогою одноразових акцій. Можна нагодувати безпритульну людину, навчити дівчинку з селища 3D-дизайну, забрати собаку з вулиці додому. Це хороші вчинки, але глобальна проблема залишається. Потрібно змінити систему, яка допускає соціальні проблеми. Зміни і є об'єктом соціального підприємництва.
