Beetroot Academy
Завантажуємо сторінку…
0%
Цей метод винайдений 1960-х роках зараз є як ніколи доречним, та допомагає багатьом компаніям у 2024-му році створювати продукти, які реально покращують життя користувачів.
Давайте заглибимося у історію створення цього методу й подивимось, як він працює сьогодні.
Дизайн-мислення (Design Thinking) з'явився ще в 60-х роках минулого століття в Стенфордському університеті, коли під керівництвом Роберта Макнамари група науковців створила міждисциплінарний курс Design Thinking, спрямований на вирішення проблем людства. В основу курсу було покладено ідеї американського психолога Абрагама Маслоу, який розробив теорію людських потреб та його підходи до самореалізації.
Що лежить в основі дизайн-мислення? Human-centered design є однією з ключових складових дизайн-мислення. Основою дизайн-мислення є творчий процес, в якому дизайнери, розробники та інші спеціалісти працюють разом, щоб створити інноваційні рішення для різних проблем та викликів. Цей підхід виник з потреби вирішення складних проблем та непередбачених ситуацій, які виникають у різних галузях діяльності.
У 2005 році інноваційна дизайн-агенція IDEO представила свій підхід до розв'язання проблем, який мав назву "Human-centered design". В основі цього підходу лежить фокус на користувачі, їхніх потребах, проблемах та вимогах.
З часом Human-centered design став все більш популярним і застосовується в різних галузях, включаючи бізнес, медицину, освіту та ін. Сьогодні дизайн-мислення та Human-centered design вважаються необхідними для створення інноваційних та успішних продуктів та послуг.
Особливо він отримав велику популярність в останні кризові роки, коли компанії зрозуміли, що інновації та створення продуктів, що задовольняють потреби користувачів, є ключовими факторами успіху.
Відомими прикладами компаній, які використовують дизайн-мислення в своїй роботі, є Apple, Google, IBM, Airbnb, Zoom та інші.
Складні часи, такі як пандемія COVID-19, були тим часом, коли компанії дійсно могли продемонструвати свою здатність адаптуватися до форс-мажорних обставин. Дизайн-мислення та Human-centered design, в яких головний акцент ставиться на потребах користувачів, стали незамінними інструментами для успішної адаптації компаній до нових реалій.
Одним з найбільш успішних прикладів використання дизайн-мислення під час ковід-пандемії є компанія Zoom. Вона стала дуже популярною серед користувачів, які були змушені працювати з дому. Щоб забезпечити максимальний комфорт користувачів під час відеозв'язку, Zoom активно використовував дизайн-мислення для оптимізації своєї платформи.
Іншим успішним прикладом є компанія UberEATS. Коли ресторани були змушені закрити свої двері через карантинні обмеження, UberEATS використав дизайн-мислення, щоб розширити свою мережу партнерів і забезпечити безпечну доставку їжі без необхідності виходити з дому.
Інші компанії, які вдало застосовують дизайн-мислення під час ковід-пандемії, включають Instacart, Netflix Headspace та Peloton. Вони використовують цей метод, щоб пристосуватися до змін у поведінці користувачів та забезпечити безпечний та ефективний доступ до своїх продуктів та послуг.
У цей непростий час, коли користувачі змушені пристосовуватися до нових умов, компанії, які вдаються до дизайн-мислення, можуть забезпечити оптимальну взаємодію зі своїми користувачами.
Наразі ці принципи дуже активно використовуються провідними компаніями, щоб забезпечити доступ користувачів в Україні до самих необхідних сервісів. Найкращими прикладами використовування дизайн-мислення в Україні під час повномасштабного вторгнення стали додатки Дія, Монобанк, та ДТЕК. Завдяки ним кожний громадянин мав нагоду зручно та швидко оформити документи, перевести або отримати гроші, та перевірити графік електроживлення.
У 2024 році залишається дуже багато перспектив для використання цього методу, який за умов війни може не тільки спростити повсякденне буття користувачів, а й в буквальному сенсі врятувати життя. Наприклад сповіщення про повітряну тривогу надходить українцям як раз завдяки використанню тих самих принципів розробки.
Давайте перейдемо від теорії до практики і безпосередньо подивимося як ведеться розробка з урахуванням принципів дизайну-мислення. Цей процес поділений на певні етапи. Їх налічується п'ять. Давайте розглянемо кожен.
Це етап, на якому команда дизайнерів прагне розуміти та почути потреби користувачів, занурюючись у їхній світ та досліджуючи їхні проблеми, побажання та бажання. Команда дизайнерів намагається зрозуміти їхні потреби та перспективи з їхньої точки зору, щоб створити продукти та послуги, які по-справжньому задовольняють потреби користувачів.
У цьому етапі дизайнери проводять спостереження, інтерв'юють та спілкуються з користувачами, збирають інформацію про їхнє оточення, про їхні рутини, про їхні потреби та бажання. Основна мета першого етапу дизайн-мислення — збір якомога більше інформації про користувачів та їхні потреби, щоб наступні етапи проходили з більшою ефективністю та успішністю.
Важливо зазначити, що етап емпатії не є просто збором інформації про користувачів. Це є етапом, на якому дизайнери намагаються зрозуміти світ та перспективи користувачів, їхні потреби та бажання, а не просто фактичну інформацію про те, як користувачі використовують продукти та послуги.
Другий етап дизайн-мислення допомагає зосередитися на проблемі та з'ясувати, що саме потрібно розв'язати. Цей етап складається з наступних кроків:
Дизайнер може використовувати різні інструменти для фокусування, такі як mind maps, user journey maps, affinity diagrams, а також інші. Головна мета фокусування полягає в тому, щоб уникнути невизначеності та необмеженості та зосередитися на конкретних задачах та цілях.
На цьому етапі команда збирається, щоб пошукати якнайбільше ідей, які потім можна буде розглянути і вибрати ту, яка відповідає найкраще задачі.
У цьому етапі використовується техніка «брейнштормінгу», щоб залучити всіх учасників команди і зібрати їхні ідеї. Брейнштормінг — це методика генерації ідей, при якій всякий критицизм та судження заборонені. Ідеї збираються на дошці, або на папері, із зазначенням усіх думок та пропозицій щодо їх вдосконалення.
На цьому етапі важливо зібрати якнайбільше ідей, навіть якщо деякі з них здаються нереалістичними або непотрібними. Ідеї можна додавати на будь-якому етапі роботи, але на цьому етапі, коли головною метою є створення якнайбільшої кількості ідей, кожна думка може бути корисною.
На цьому етапі дизайн-мислення команда розробників створює прототип концепту, який було визначено на попередньому етапі. Прототип може бути фізичним продуктом або набором цифрових файлів, що демонструють, як буде виглядати та функціонувати готовий продукт. Цей етап важливий, оскільки він дозволяє команді перевірити, наскільки успішним буде їхня ідея та як можна покращити її перед запуском на ринок.
Прототип може бути створений різними способами, в залежності від того, які матеріали та інструменти доступні команді. Наприклад, фізичний прототип може бути створений з допомогою 3D-друку, звичайних інструментів або будь-яких інших доступних матеріалів. Цифровий прототип може бути створений за допомогою програм для розробки додатків, веб-сайтів та інших цифрових продуктів.
Прототипування допомагає команді перевірити, як користувачі будуть взаємодіяти з продуктом та які можливі проблеми можуть виникнути. Це дає можливість виявити помилки та недоліки ще до того, як продукт буде випущений на ринок, та внести необхідні зміни.
Після створення прототипу, необхідно перевірити його на користувачах, щоб дізнатися, наскільки ефективним є дизайн. Цей етап може включати проведення користувацьких тестів, опитувань та збору зворотного зв'язку.
Користувацькі тести — це процес, під час якого дизайнери спостерігають, як користувачі взаємодіють з прототипом. Це дозволяє дизайнерам отримати повну картину того, як користувачі взаємодіють з продуктом, що може допомогти вдосконалити його дизайн.
Опитування та збір зворотного зв'язку — це ще один важливий аспект тестування. Це дозволяє користувачам висловити свої думки та побажання щодо продукту, а дизайнерам — отримати цінні пропозиції та ідеї щодо його вдосконалення.
В цілому, тестування є важливою частиною дизайн-мислення, оскільки воно дозволяє перевірити дизайн на його ефективність та вдосконалити його перед запуском на ринок.
Давайте розглянемо на конкретному прикладі UberEATS, як застосування принципів дизайн-мислення допомогло адаптуватися до пандемії Covid-19 і не тільки утримати існуючих клієнтів, але й збільшити кількість партнерів та користувачів.
UberEATS використовував дизайн-мислення та дизайн, орієнтований на людину, щоб адаптуватися до пандемії Covid-19 кількома способами.
По-перше, вони швидко запустили безконтактну доставку, щоб забезпечити безпеку як клієнтів, так і партнерів по доставці. Для цього вони переробили свій додаток, включивши в нього опцію безконтактної доставки, а також провели тренінги для своїх партнерів з доставки про те, як безпечно доставляти замовлення.
По-друге, вони співпрацювали з ресторанами, щоб допомогти їм адаптуватися до нових умов, надаючи інструменти та ресурси для служб доставки. Це включало створення нової функції в додатку, яка дозволила ресторанам пропонувати їжу на винос, а також маркетингову підтримку та скасування плати за доставку для незалежних ресторанів.
Нарешті, UberEATS застосував підхід дизайн-мислення для розробки нових функцій для вирішення унікальних викликів, спричинених пандемією. Наприклад, вони створили нову функцію, яка дозволила клієнтам замовляти продукти з місцевих магазинів через додаток UberEATS, що допомогло задовольнити підвищений попит на доставку продуктів під час пандемії.
Ці рішення не лише задовольнили потреби клієнтів та партнерів, але й допомогли вигідно відрізнити UberEATS від конкурентів.
UI/UX дизайн також мав вирішальне значення для успіху UberEATS під час пандемії. Вони створили простий та інтуїтивно зрозумілий користувацький інтерфейс, який дозволив клієнтам легко знаходити та замовляти їжу в улюблених ресторанах. Вони також спростили процес замовлення, щоб зробити його максимально швидким і простим. Зосередившись на користувацькому досвіді, UberEATS змогли створити базу лояльних клієнтів, які продовжують користуватися їхнім сервісом і сьогодні.
Якщо ти цікавишся UI/UX дизайном і хочеш дізнатися більше про дизайн-мислення, курс UI/UX дизайну в Beetroot Academy дає учасникам можливість навчитися всім цим принципам і навичкам, необхідним для роботи в цій сфері. Впроваджуючи дизайн-мислення у своїй роботі, ти зможеш створювати продукти та послуги, які відповідають потребам твоїх клієнтів та партнерів, так само, як це робив UberEATS під час пандемії.
Чи знали ви, що в усьому світі жінки складають лише близько 22% професіоналів у сфері розробки та впровадження штучного інтелекту (ШІ)? Такий гендерний розрив у навичках у сфері ШІ звужує потенціал для інновацій. Навіть коли цифрові технології стануть доступнішими, ця нерівність залишиться, якщо ми не змінимо гендерні соціальні норми.
В епоху цифрової трансформації штучний інтелект змінює індустрію, освіту та ринок праці. Однак гендерні упередження в освіті та впровадженні ШІ залишаються значною проблемою, що потенційно обмежує можливості для жінок зокрема. Жінки меншою мірою представлені в STEM-дисциплінах (наука, технології, інженерія та математика), що пов’язано з усталеними упередженнями про «чоловічі» та «жіночі» професії та відповідно формувало їхній вибір ще в дитинстві. Навіть згадайте свої шкільні підручники, чи багато ви там бачили реальних прикладів жінок у науці? Для наочності радимо подивитися експеримент у київській школі, де дітей попросили намалювати представників чотирьох професій – вірусологів, аеророзвідників, реаніматологів та рятувальників. Спойлер, усі діти намалювали чоловіків-представників заданих професій. Для України, яка прагне розвивати стабільну економіку попри поточні виклики, важливо забезпечити інклюзивний доступ до навчання без стереотипів, особливо у сфері штучного інтелекту – це сприятиме інноваціям, інклюзивному економічному зростанню та довгостроковій стійкості бізнесу.
Системи штучного інтелекту працюють на основі даних, які в них завантажують. Якщо набори даних містять упередження, які вже існують в суспільстві, ШІ може посилити гендерну нерівність та інші стереотипи — особливо під час наймання на роботу, доступу до фінансів та надання послуг з підтримки бізнесу. До прикладу, алгоритми штучного інтелекту, які використовуються для найму персоналу, можуть відтворювати упередження, віддаючи перевагу кандидатам-чоловікам у технічних чи керівних ролях. Аналогічно, якщо історичні дані містять дискримінацію за віком, ШІ може знижувати рейтинг кандидатів 45+ років, вважаючи їх менш гнучкими чи здатними до навчання.
У сфері кредитування алгоритми можуть автоматично знижувати шанси на отримання позик для підприємців-жінок або представників етнічних меншин, якщо в минулому такі групи мали менший доступ до фінансування.Це створює замкнене коло, де нерівність з минулого продовжує впливати на можливості в майбутньому.
Брак різноманітності в освіті зі штучного інтелекту та серед технічної робочої сили тільки загострює ці проблеми, залишаючи жінок та недостатньо представлені групи без права голосу у формуванні цифрової економіки. Їхні потреби, досвід і перспективи не враховуються при розробці алгоритмів, що призводить до створення технологій, які не відображають реальну різноманітність суспільства та можуть посилювати дискримінацію.
Сам по собі штучний інтелект може позитивно впливати на гендерну рівність. Наприклад, спеціально натреновані програми можуть підбирати працівників неупереджено, генерувати дані з розподілом за статтю, створювати кращі навчальні матеріали тощо. Агентний штучний інтелект, який не просто реагує, а активно допомагає, має потенціал революціонізувати домашню працю, автоматизуючи трудомісткі завдання та звільняючи жінок від непропорційного тягаря неоплаченої доглядової роботи. Жінки досі виконують у 2,5 раза більше домашніх обов’язків, ніж чоловіки, що обмежує їхню можливість займатися професійною або творчою діяльністю. Крім того, згідно з дослідженням у журналі Nature, штучний інтелект може допомогти досягти 79% цілей сталого розвитку ООН, тому світу потрібно більше фахівців у цій галузі.
Розвиток різноманітної та інклюзивної спільноти – це непросто мета, а необхідність. Різноманіття перспектив приносить нові ідеї та відкриття, які можуть трансформувати світ технологій і принести користь суспільству в цілому.
З появою глобальних етичних норм у сфері штучного інтелекту, на кшталт розроблених ЮНЕСКО, компанії, які активно протидіють гендерним упередженням, випереджатимуть регуляторні вимоги.
В Україні бізнес стрімко впроваджує рішення на основі штучного інтелекту, тому важливо забезпечити справедливий та рівний доступ до можливостей для всіх. Якщо не подолати гендерні упередження у сфері ШІ, то підприємства, очолювані жінками, ризикують отримувати менше фінансування та обмежений доступ до цифрових інструментів, що ще більше поглибить економічну нерівність.
Будьмо відвертими: залучення жінок до ШІ – це не просто створення голосового помічника з жіночим голосом; це буквально надання жінкам права голосу у сфері ШІ. Це означає забезпечення їхньої присутності в розробці ігор, зборі гендерночутливих даних, дослідницьких групах ШІ та навіть радах венчурного капіталу, де приймаються рішення про фінансування. У венчурному бізнесі жінкам складніше отримати фінансування, оскільки алгоритми, навчені на попередніх інвестиційних рішеннях, частіше віддають перевагу чоловічим командам, повторюючи упередження ринку. І самих жінок лише 5% серед венчурних інвесторів. Стартапи зі штучним інтелектом, очолювані жінками, стикаються зі значними розбіжностями в сумах фінансування, отримуючи в середньому в шість разів менше капіталу за угоду, ніж засновані чоловіками. Попри те, що глобальні дані показують, що стартапи, засновані жінками, генерують вищий дохід на кожен вкладений долар, ніж ті, які очолюють чоловіки.
Згідно зі звітом AI Ecosystem of Ukraine від AIHouse та Roosh, Україна має успішний ШІ-ландшафт із понад 150 стартапами ШІ та більш ніж 100 R&D-центрами. Україна посідає друге місце за кількістю ІТ-спеціалістів (307 000) серед країн Центральної та Східної Європи, тоді як кількість спеціалістів зі штучного інтелекту становить менш ніж 1%. Однак гендерна нерівність зберігається: жінки становлять лише 16% української робочої сили у сфері ШІ. Цей дисбаланс підкреслює необхідність цілеспрямованих заходів для сприяння гендерному розмаїттю в галузі ШІ-освіти та підприємництва.
У звіті підкреслюється, що український бізнес дедалі більше покладається на рішення на основі штучного інтелекту для автоматизації, аналізу даних та залучення клієнтів. Однак, якщо ці моделі ШІ навчаються на упереджених наборах даних або розробляються без гендерно-інклюзивних підходів, вони ризикують увічнити нерівність у сфері найму на роботу, фінансів та бізнес-операцій.
Прогнозується, що ринок аналітики в галузі штучного інтелекту стрімко розвиватиметься й досягне 223,32 мільярда доларів до 2034 року, що свідчить про зростальну залежність від прийняття рішень на основі штучного інтелекту в різних галузях промисловості. Також McKinsey оцінює, що генеративний ШІ може збільшити загальний економічний вплив ШІ на 15–40% та додати $2,6–$4,4 трлн щорічної вартості в різних сферах застосування, що свідчить про суттєве зростання продуктивності, обсягів виробництва та бізнес-цінності. Для української екосистеми штучного інтелекту це створює як можливості, так і виклики – без гендерно-інклюзивної освіти в галузі штучного інтелекту та вільної від упереджень розробки компанії ризикують посилити нерівність у сфері найму на роботу, фінансів та підприємницької діяльності. Щоби залишатися конкурентоспроможними та стійкими, українські компанії повинні надавати пріоритет різноманітним талантам у сфері ШІ, етичному впровадженню ШІ та інклюзивним бізнес-моделям, гарантуючи, що ШІ слугуватиме інструментом для справедливого економічного зростання, а не увічнення системних упереджень.
Гендерна рівність та неупереджене навчання штучному інтелекту – це не лише етичні імперативи, а й економічна необхідність для сталого розвитку бізнесу в Україні. Розвиваючи інклюзивну освіту зі штучного інтелекту та усуваючи гендерні упередження в цифровій трансформації, Україна може побудувати більш стійку економіку, в якій інновації, справедливість та сталість є рушіями довгострокового успіху.
З огляду на вищезазначене, Швейцарська міжнародна організація Helvetas радо презентує рекомендації щодо відповідальних та інклюзивних стратегій у сфері штучного інтелекту для регіону Східного Партнерства, включно з Україною. Рекомендації спрямовані на державні установи, приватний сектор, громадянське суспільство та освітні установи. Розробка документа відбувалася у співпраці з організацією StrategEast та Help.
Також важливо зазначити такі проєкти з диджиталізації, на кшталт Beetroot Academy в Україні в рамках програми RECONOMY. Освітній продукт з ШІ надає компаніям та окремим особам, зокрема жінкам, навички, необхідні для процвітання в сучасній цифровій економіці, що сприяє інноваціям та інклюзивності. (лінк на відео)
RECONOMY – це програма, що реалізується Helvetas Swiss Intercooperation у партнерстві зі Шведським агентством міжнародного розвитку (Sida). Програма сприяє інклюзивному та зеленому економічному розвитку в регіонах Східного партнерства та Західних Балкан.
Поряд із програмами з класичних IT-професій Beetroot Academy системно розвиває навчання в defence tech та dual-use технологіях, орієнтованих на досвідчену технічну аудиторію та реальні індустрійні запити.
За понад 12 років роботи Beetroot Academy навчила 14 000+ студентів, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія акредитована європейською організацією Almega та відповідає шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Академія вже співпрацює з великими європейськими компаніями, проводячи тренінги та воркшопи з підвищення кваліфікації команд у сферах штучного інтелекту, проєктного менеджменту, кібербезпеки та інших прикладних технологій, і паралельно розпочинає масштабування апскілінг-програм для українського ринку — з фокусом на розвиток команд, що драйвлять економіку країни. Цей досвід став основою для нового етапу розвитку — роботи зі складнішими технологіями та аудиторією, якій важлива системна інженерна підготовка.
Новий візуальний стиль став стриманішим і глибшим, поєднуючи інженерну зрілість із відчуттям тепла та стійкості через продумані кольорові акценти. Ілюстрації залишаються важливою частиною візуальної мови Beetroot — вони передають культуру, людяність і tech-forward характер бренду.
З листопада 2025 року Beetroot Academy запустила п’ять груп з Embedded Development для ready-to-train engineers — технічних спеціалістів, які прагнуть працювати з реальними системами, бачити фізичний результат своєї роботи та застосовувати свої навички у MilTech, Robotics, Energy automotive та healthcare. Напрям орієнтований на фахівців із software, engineering або IT-бекграундом, які шукають системний перехід до роботи з апаратно-програмними та dual-use рішеннями з високим рівнем відповідальності та впливу.
Навчання розроблене спільно з топ-спеціалістами індустрії. Викладають senior embedded-інженери з багаторічним практичним досвідом, серед яких Олександр Іванчук, Ігор Гала, Володимир Калюжний та інші експерти галузі.
Компанія планує активно розвивати hardware-напрям і запускати нові продукти для підготовки інженерів.
Фокус Академії залишається незмінним: практична освіта, інженерний підхід і робота з контекстом застосування технологій. Програми з defense і dual-use контекстів орієнтовані на розвиток глибокої, прикладної експертизи.
Beetroot Academy працює з освітою, що не зводиться до швидких рішень, а формує практичну цінність і довгостроковий сенс для інженерів, IT-спеціалістів і нетехнічних ролей у технологічних індустріях.
За понад 12 років через програми Beetroot Academy пройшли 14 000+ фахівців, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія співпрацює з 400+ експертами у власному нетворку та акредитована європейською організацією Almega, що підтверджує відповідність шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Цей досвід ліг в основу роботи з корпоративними клієнтами — з розумінням того, як навчаються дорослі команди, які виклики стоять перед бізнесом і які навички справді мають прикладну цінність.
Сьогодні Beetroot Academy посилює напрям корпоративних воркшопів для команд. Це онлайн-формати з експертами-практиками, які допомагають командам швидко зрозуміти новітні технології та застосовувати їх у щоденній роботі.
Ми проводимо стандартизовані практичні воркшопи для команд середнього та великого бізнесу, що дозволяють узгодити підходи, сформувати спільну робочу мову та впроваджувати інструменти одразу після навчання.
Портфель корпоративних програм Beetroot Academy сфокусований на темах, які мають прямий вплив на ефективність команд і готовність бізнесу до технологічних змін.
ШІ для продуктивності
Воркшоп для команд, які хочуть перетворити ШІ з експерименту на системний інструмент роботи. Практичне застосування GenAI: автоматизація рутини, швидші рішення, оптимізація щоденних процесів і зростання продуктивності.
ШІ для розробників
Інтеграція AI в цикл розробки: генерація та рев’ю коду, тестування, аналіз вимог, документація. Команди відпрацьовують реальні сценарії використання інструментів для підвищення швидкості delivery та якості технічних рішень.
Agile, Scrum та Kanban з ШІ
Адаптація Agile-підходів до реальних задач команди. ШІ вбудовується в планування, backlog, user stories та ретроспективи, щоб зменшити операційну рутину, підвищити прозорість і зробити процеси передбачуваними.
Green Coding
Енергоефективність коду та стійка архітектура рішень з урахуванням вимог європейських ринків і ESG-контексту. Воркшоп допомагає командам оптимізувати технічні рішення та закладати довгострокову ефективність продукту.
Beetroot Academy працює з компаніями заради результату, а не відпрацьованого часу. Команди отримують доступ до актуальної галузевої експертизи, перевіреної методології та практиків з реальним досвідом. Фокус на практиці залишається ключовим — близько 70% кожного воркшопу присвячено роботі з кейсами та вправам, які допомагають командам зрозуміти, як застосовувати знання у своїй реальності, а не створюють ілюзію миттєвих змін.
Для HR та L&D менеджерів Beetroot Academy пропонує партнерство, орієнтоване на результат:
Оновлений візуальний стиль Академії став стриманішим і зрілішим — він відображає фокус на експертності, системному підході та довгостроковій співпраці з бізнесом.
Beetroot Academy позиціонує себе як надійного освітнього партнера для компаній, які розглядають розвиток команд не як разову ініціативу, а як інвестицію в стійкість і готовність до майбутніх викликів.
Тренінг для нас — не самоціль. Головне — розвиток компетенцій і відчутний вплив на результати команди.
За 12 років через програми Beetroot Academy пройшли 14 000+ студентів, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія акредитована європейською організацією Almega та відповідає шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Оновлення бренду відображає дорослішання Академії та чесний підхід до зміни професії як тривалого процесу. Beetroot Academy не обіцяє легкого входу в IT чи гарантованого працевлаштування за кілька місяців. Натомість вона пропонує інструменти, практичні навички та менторську підтримку для тих, хто готовий інвестувати час і зусилля у власний розвиток.
Навчання будується як партнерство, у якому результат можливий лише за умови спільної відповідальності: експертизи та підтримки з боку Академії й активної залученості з боку студента.
Освітні програми Beetroot Academy поєднують кілька ключових елементів:
Роль студента в цьому процесі є визначальною. Регулярна практика, розвиток soft skills і робота з кар’єрними можливостями — необхідні умови для досягнення стійкого результату.
Beetroot Academy пропонує курси-професії для тих, хто переходить в IT з інших сфер або системно змінює напрям розвитку.
Технічні напрями: Front-end розробка, Python розробка, QA Manual.
Нетехнічні напрями: Project Management в IT, Business Analysis в IT, Digital Marketing, HR Generalist.
Дизайн: UI/UX Design.
Для людей, які лише починають замислюватися про зміну професії, Академія створила безплатні формати знайомства з IT: кар’єрний тест для визначення схильності до напрямів та самостійний практичний курс, у межах якого можна спробувати кілька популярних ролей на практиці.
Beetroot Academy формує середовище, у якому зміна професії відбувається через практику, підтримку спільноти та партнерство. Це шлях, що потребує послідовності й відповідальності, але саме такий підхід робить кар’єрний результат реальним і довгостроковим.
