Не знаєш, що обрати?
Ми поговоримо про різні можливості в ІТ й визначимо, як разом досягти твоїх цілей
Або ти можеш написати нам в Telegram
Якщо тобі так зручніше, напиши нам, відповімо якнайшвидше в робочі години
.jpg)
Твої знайомі кидають насиджені роками місця у великих компаніях та йдуть працювати в стартапи. Чому? Ми вже писали, що основна причина звільнення – бажання розвитку, нові цікаві завдання та можливості. Один з варіантів, де це шукати – стартап.
Новий проект можна вважати стартапом, якщо він:
У стартапі ти здобудеш навички й навчишся нести відповідальність. Працюватимеш із людьми, які захоплюються процесом, познайомишся особисто з усіма членами команди.
Проблеми та можливості стартапу постійно змінюються. Рутини тут мінімум. Зарплата може бути нижчою, ніж в корпорації, але в деяких стартапів ти можеш придбати акції – це величезний потенціал, якщо компанія досягне успіху. Тут більше шансів, що твою думку почують, а робота вплине на бізнес.
Ми запитали людей, які працювали в великих компаніях, а тепер перейшли до стартапів. Вони порівняли досвід і поділилися найважливішим – розповіли, де краще для них, зважили плюси та мінуси й описали типовий робочий день.
В "Тепле місто" основними замовниками були локальний бізнес та адміністрація міста. Мало діджитал-проектів, більше – фестивалів, конференцій, урбаністичних і спортивних проектів. Я працював там проектним менеджером 2 роки. Команда з 20 чоловік і гнучкий робочий день. Ти сам – менеджер свого часу, сам будуєш дорожню карту свого проекту.
В ієрархії ТМ була наглядова рада – це 12 експертів, які визначають стратегію платформи на кілька років. Вони бачать тренди й допомагають адаптувати проекти під потреби суспільства або бізнесу. Це дуже сильна частина платформи.
Потім я набрався сміливості й пірнув у власну справу. Зараз я проектний менеджер в креативній агенції еasy. Створюємо айдентику, логотипи та креативні рішення для бізнесу. У команді 4 людини. Ми рухаємося як стартап у сфері дизайну, але плануємо вирости до міжнародної компанії.
Співпраця й довіра – основні цінності, які я виніс з роботи в різних компаніях і на різних проектах. Для мене це основа, від якої можна рухатися до політик, процедур та рамок – без них не буде системності. А нескінченний хаос швидко спалює мотивацію та ентузіазм в роботі.
Мені складно розділити людей на тих, хто створений для стартапів і тих, хто великих компаній, багато хто прокачує свій стиль мислення й навички, щоб легко адаптуватися під будь-який формат компанії. Якщо ти готовий ризикнути – тобі підійде стартап. У великій компанії більше гарантій і безпеки.
Якщо повернутися до Eleks, то в Івано-Франківському офісі тоді працювало більш ніж 55 людей. Графік кожен обирав сам. Приємно, що в ІТ-середовищі ти вчишся керувати своїм часом самостійно. Ми працювали в налагоджених процесах за Аgile: в нас були статус-наради та інші церемонії, які використовує цей метод.
Кількість людей в команді та ієрархія залежала від проекту. Були маленькі команди: проектний менеджер, розробник, інженер з якості. У великих найчастіше додавався ще й дизайнер, team lead і розробники. Іноді навіть бізнес-аналітик. Тоді над проектом можуть працювати більш ніж 100 людей. У стартапі таке малоймовірно.
Більшу частину часу працював з людьми з продажів і маркетингу. Відповідав за аналітичну підтримку: запуски нових і виведення з ринку старих брендів, запуски національних промо-кампаній. Відповідав за контроль над комерційними бюджетами. Всі внутрішні процеси в фінансах були збудовані лінійно з процесами в офісах інших країн. Типовий робочий день тривав 10-12 годин, кожен день майже не відрізнявся від попереднього.
Пішов, тому що швидко втратив інтерес – душа вимагає нових завдань і викликів. Втомився розповідати у двадцятий раз фіндиректору про причини відхилення від плану. Крім того, хотів відповідати за щось більше, ніж окремі проекти. Темпи кар'єрного зростання у великій компанії дуже повільні.
У стартапі займаюся стратегією й розвитком нових напрямків бізнесу. Підпорядковуюсь директору по стратегії. Типового робочого дня не існує – іноді витрачаю 12 годин на галузеві звіти й бази даних, іноді просто шукаю контакти й ходжу на конференції. Все визначається завданням, яке потрібно вирішити в цей день. У корпорації я знав, чим буду займатися за тиждень о 16:00. У стартапі таке планування неможливе.
Якщо порівнювати корпорацію і стартап, я за те, що буде актуальнішим для саморозвитку й кар'єри. Працювати можна в обох типах компаній. Важливо відповісти собі, навіщо ти йдеш працювати. Я переключився за 3-4 тижні, нічого складного. Єдине, до чого не звик – відкритість CEO і загальна політика відкритих дверей. У корпорації неможливо просто зайти до кабінету найбільшого боса й вирішити питання. Мені подобається відсутність чітких рамок. Але потрібно розуміти, що у корпоративних політик і процедур є свої “за” і “проти”: з одного боку – це інструмент структурування і контролю, а з іншого – вони знижують швидкість прийняття рішень.
У стартапі ти швидше втілиш ідеї в життя, у тебе ширша межа особистої відповідальності. Але при будь-якому масштабуванні бізнесу така гнучкість зазвичай вбивається.
Робочий день у великій компанії зазвичай починався зі швидкої наради й списку завдань на день для кожного члена команди. Ієрархія суттєва: у співробітника може бути до 5-6 рівнів підпорядкування.
В Ciklum мені подобались зрозумілі процеси, конкретний план виконання завдань і компетентні фахівці, які допомагали розбиратися у складних питаннях. Пощастило з гнучким графіком – я поєднувала роботу з навчанням. Ця робота навчила мене структурувати інформацію, щоб її зрозуміли навіть ті, хто вперше зіткнувся з таким завданням.
З недоліків я б відзначила довгий процес впровадження ідей та ефект "зіпсованого телефону", як і в багатьох великих компаніях. Часто трапляється різниця в пріоритетах між співробітниками. Для когось важливі зарплата, ім’я компанії або стабільність. Лиш потім – цінності, сенс у роботі та проекті. Вирішила піти, тому що після трьох років роботи захотіла рухатися далі, досліджувати інші сфери й додати більше творчості у свою роботу.
У стартапі є співзасновники та лідери окремих напрямків, які допомагають команді працювати у потрібному напрямку. На щастя, ми не популяризуємо ієрархію.
Тут є повноцінне відчуття причетності до створення продукту/послуги – ти не маленький гвинтик, а цілий механізм, який впливає на багато речей. Свобода втілення й тестування ідей, можливість постійно вчитися новому, мобільність графіка та робочого місця. Але потрібно бути "людиною-восьминогом", оскільки співробітників небагато. Комусь це здасться мінусом, але мені навпаки – подобається. Я маркетологиня, але можу створювати дизайн банерів, презентацій, писати технічні вимоги до продукту або спілкуватися з клієнтом. Це допомагає перемикнутися, дізнатися про продукт з різних сторін, тренувати кращі сторони – я не вірю, що у людей вона тільки одна.
З недоліків – хаотичність і час, витрачений на тестування ідей, від яких потім відмовляєшся. Не завжди виходить діяти за планом, який склали навіть тиждень тому. Іноді потрібно змінити фокус і починати все з початку. Я бачу в цьому можливості для постійного розвитку.
Якщо вибирати серед великої компанії та стартапу – багато чого залежить від посади, обов'язків, команди й цінностей. У майбутньому хотілося б взяти найкраще з досвіду і створити щось своє. Зрештою, успішні стартапи в більшості випадків стають великими компаніями. Та й цінності стартапів потрібно приносити до великих компаній, а не навпаки.
Стартаперський формат мислення може бути у людей, які працюють у великих компаніях. Це, від початку, бажання змінювати щось на краще, створювати нове, динамічно розвиватися. Потреба з'являється в один момент і ти починаєш несвідомо шукати однодумців. Я шукала компанію близьку мені за духом та цінностями та швидко долучилася до процесу. Річ не в тім, що є різниця між стартапом і великою компанією, а в людях, які тебе оточують.
Я думаю, тим, кому важлива стабільність та ясність в робочому процесі, варто розглядати великі компанії. Якщо тебе приваблює популярність імені на ринку – теж. У стартап варто йти не заради просто роботи, а заради справи, яка стане частиною життя. Тим, які готові бути гнучкими, будувати процеси з нуля, хто нормально ставиться до ситуації: "Не знаю, як це робити, але зараз розберуся і завтра буде зроблено". Для тих, хто навіть під час знайомства в барі в іншій країні здатен запитати: "А як вам така ідея?".
