.jpg)
Твої знайомі кидають насиджені роками місця у великих компаніях та йдуть працювати в стартапи. Чому? Ми вже писали, що основна причина звільнення – бажання розвитку, нові цікаві завдання та можливості. Один з варіантів, де це шукати – стартап.
Новий проект можна вважати стартапом, якщо він:
У стартапі ти здобудеш навички й навчишся нести відповідальність. Працюватимеш із людьми, які захоплюються процесом, познайомишся особисто з усіма членами команди.
Проблеми та можливості стартапу постійно змінюються. Рутини тут мінімум. Зарплата може бути нижчою, ніж в корпорації, але в деяких стартапів ти можеш придбати акції – це величезний потенціал, якщо компанія досягне успіху. Тут більше шансів, що твою думку почують, а робота вплине на бізнес.
Ми запитали людей, які працювали в великих компаніях, а тепер перейшли до стартапів. Вони порівняли досвід і поділилися найважливішим – розповіли, де краще для них, зважили плюси та мінуси й описали типовий робочий день.
В "Тепле місто" основними замовниками були локальний бізнес та адміністрація міста. Мало діджитал-проектів, більше – фестивалів, конференцій, урбаністичних і спортивних проектів. Я працював там проектним менеджером 2 роки. Команда з 20 чоловік і гнучкий робочий день. Ти сам – менеджер свого часу, сам будуєш дорожню карту свого проекту.
В ієрархії ТМ була наглядова рада – це 12 експертів, які визначають стратегію платформи на кілька років. Вони бачать тренди й допомагають адаптувати проекти під потреби суспільства або бізнесу. Це дуже сильна частина платформи.
Потім я набрався сміливості й пірнув у власну справу. Зараз я проектний менеджер в креативній агенції еasy. Створюємо айдентику, логотипи та креативні рішення для бізнесу. У команді 4 людини. Ми рухаємося як стартап у сфері дизайну, але плануємо вирости до міжнародної компанії.
Співпраця й довіра – основні цінності, які я виніс з роботи в різних компаніях і на різних проектах. Для мене це основа, від якої можна рухатися до політик, процедур та рамок – без них не буде системності. А нескінченний хаос швидко спалює мотивацію та ентузіазм в роботі.
Мені складно розділити людей на тих, хто створений для стартапів і тих, хто великих компаній, багато хто прокачує свій стиль мислення й навички, щоб легко адаптуватися під будь-який формат компанії. Якщо ти готовий ризикнути – тобі підійде стартап. У великій компанії більше гарантій і безпеки.
Якщо повернутися до Eleks, то в Івано-Франківському офісі тоді працювало більш ніж 55 людей. Графік кожен обирав сам. Приємно, що в ІТ-середовищі ти вчишся керувати своїм часом самостійно. Ми працювали в налагоджених процесах за Аgile: в нас були статус-наради та інші церемонії, які використовує цей метод.
Кількість людей в команді та ієрархія залежала від проекту. Були маленькі команди: проектний менеджер, розробник, інженер з якості. У великих найчастіше додавався ще й дизайнер, team lead і розробники. Іноді навіть бізнес-аналітик. Тоді над проектом можуть працювати більш ніж 100 людей. У стартапі таке малоймовірно.
Більшу частину часу працював з людьми з продажів і маркетингу. Відповідав за аналітичну підтримку: запуски нових і виведення з ринку старих брендів, запуски національних промо-кампаній. Відповідав за контроль над комерційними бюджетами. Всі внутрішні процеси в фінансах були збудовані лінійно з процесами в офісах інших країн. Типовий робочий день тривав 10-12 годин, кожен день майже не відрізнявся від попереднього.
Пішов, тому що швидко втратив інтерес – душа вимагає нових завдань і викликів. Втомився розповідати у двадцятий раз фіндиректору про причини відхилення від плану. Крім того, хотів відповідати за щось більше, ніж окремі проекти. Темпи кар'єрного зростання у великій компанії дуже повільні.
У стартапі займаюся стратегією й розвитком нових напрямків бізнесу. Підпорядковуюсь директору по стратегії. Типового робочого дня не існує – іноді витрачаю 12 годин на галузеві звіти й бази даних, іноді просто шукаю контакти й ходжу на конференції. Все визначається завданням, яке потрібно вирішити в цей день. У корпорації я знав, чим буду займатися за тиждень о 16:00. У стартапі таке планування неможливе.
Якщо порівнювати корпорацію і стартап, я за те, що буде актуальнішим для саморозвитку й кар'єри. Працювати можна в обох типах компаній. Важливо відповісти собі, навіщо ти йдеш працювати. Я переключився за 3-4 тижні, нічого складного. Єдине, до чого не звик – відкритість CEO і загальна політика відкритих дверей. У корпорації неможливо просто зайти до кабінету найбільшого боса й вирішити питання. Мені подобається відсутність чітких рамок. Але потрібно розуміти, що у корпоративних політик і процедур є свої “за” і “проти”: з одного боку – це інструмент структурування і контролю, а з іншого – вони знижують швидкість прийняття рішень.
У стартапі ти швидше втілиш ідеї в життя, у тебе ширша межа особистої відповідальності. Але при будь-якому масштабуванні бізнесу така гнучкість зазвичай вбивається.
Робочий день у великій компанії зазвичай починався зі швидкої наради й списку завдань на день для кожного члена команди. Ієрархія суттєва: у співробітника може бути до 5-6 рівнів підпорядкування.
В Ciklum мені подобались зрозумілі процеси, конкретний план виконання завдань і компетентні фахівці, які допомагали розбиратися у складних питаннях. Пощастило з гнучким графіком – я поєднувала роботу з навчанням. Ця робота навчила мене структурувати інформацію, щоб її зрозуміли навіть ті, хто вперше зіткнувся з таким завданням.
З недоліків я б відзначила довгий процес впровадження ідей та ефект "зіпсованого телефону", як і в багатьох великих компаніях. Часто трапляється різниця в пріоритетах між співробітниками. Для когось важливі зарплата, ім’я компанії або стабільність. Лиш потім – цінності, сенс у роботі та проекті. Вирішила піти, тому що після трьох років роботи захотіла рухатися далі, досліджувати інші сфери й додати більше творчості у свою роботу.
У стартапі є співзасновники та лідери окремих напрямків, які допомагають команді працювати у потрібному напрямку. На щастя, ми не популяризуємо ієрархію.
Тут є повноцінне відчуття причетності до створення продукту/послуги – ти не маленький гвинтик, а цілий механізм, який впливає на багато речей. Свобода втілення й тестування ідей, можливість постійно вчитися новому, мобільність графіка та робочого місця. Але потрібно бути "людиною-восьминогом", оскільки співробітників небагато. Комусь це здасться мінусом, але мені навпаки – подобається. Я маркетологиня, але можу створювати дизайн банерів, презентацій, писати технічні вимоги до продукту або спілкуватися з клієнтом. Це допомагає перемикнутися, дізнатися про продукт з різних сторін, тренувати кращі сторони – я не вірю, що у людей вона тільки одна.
З недоліків – хаотичність і час, витрачений на тестування ідей, від яких потім відмовляєшся. Не завжди виходить діяти за планом, який склали навіть тиждень тому. Іноді потрібно змінити фокус і починати все з початку. Я бачу в цьому можливості для постійного розвитку.
Якщо вибирати серед великої компанії та стартапу – багато чого залежить від посади, обов'язків, команди й цінностей. У майбутньому хотілося б взяти найкраще з досвіду і створити щось своє. Зрештою, успішні стартапи в більшості випадків стають великими компаніями. Та й цінності стартапів потрібно приносити до великих компаній, а не навпаки.
Стартаперський формат мислення може бути у людей, які працюють у великих компаніях. Це, від початку, бажання змінювати щось на краще, створювати нове, динамічно розвиватися. Потреба з'являється в один момент і ти починаєш несвідомо шукати однодумців. Я шукала компанію близьку мені за духом та цінностями та швидко долучилася до процесу. Річ не в тім, що є різниця між стартапом і великою компанією, а в людях, які тебе оточують.
Я думаю, тим, кому важлива стабільність та ясність в робочому процесі, варто розглядати великі компанії. Якщо тебе приваблює популярність імені на ринку – теж. У стартап варто йти не заради просто роботи, а заради справи, яка стане частиною життя. Тим, які готові бути гнучкими, будувати процеси з нуля, хто нормально ставиться до ситуації: "Не знаю, як це робити, але зараз розберуся і завтра буде зроблено". Для тих, хто навіть під час знайомства в барі в іншій країні здатен запитати: "А як вам така ідея?".
У Beetroot Academy ми добре розуміємо цю реальність і не очікуємо від студентів «ідеальної присутності» в умовах, які вони не контролюють. Ми підлаштовуємо навчальний процес, даємо гнучкість і підтримку, щоб рухатися вперед навіть у складні періоди. Цей гайд — про практичні кроки, які допоможуть тобі організувати навчання під час блекаутів, і про те, як саме Академія залишається поруч.
Попри непередбачуваність блекаутів, можна зробити кілька кроків, які допоможуть тобі залишатися в ритмі навчання навіть тоді, коли світло зникає.
Важливо підготувати всю техніку до планового відключення. Ось детальні поради, як це зробити.
Найважливіше в блекаут — це стабільне джерело інтернету. Добра новина: у більшості випадків інтернет можна зберегти навіть без світла, якщо правильно підготуватися.
Оптоволоконний інтернет — найстабільніший варіант під час відключень світла. Такі мережі часто залишаються активними навіть коли мікрорайон знеструмлений, адже оптика не залежить від локальних електромереж.
Але для того, щоб інтернет працював у тебе вдома, твій роутер і ONU-модем все одно мають отримувати живлення (про це — в наступних пунктах).
Якщо ти поки що користуєшся мідним кабелем або іншим типом підключення, перехід на оптику — найкраще, що можна зробити перед сезонними блекаутами.
Схема проста:
Це одноразова послуга, яка надалі суттєво підвищить стабільність інтернету в блекаути.
Ці прості питання допоможуть зрозуміти, на скільки годин інтернет у тебе гарантовано буде доступний, навіть якщо світла немає.
Це маленька коробочка, яка живить твій роутер і оптичний модем (ONU) кілька годин, навіть коли в будинку немає світла.
Перевага: стабільно, просто, без складних налаштувань.
1. Дістань UPS з коробки та увімкни його в розетку, щоб повністю зарядити (перший заряд може тривати 4–6 годин).
2. Знайди на UPS виходи для живлення
Більшість моделей мають:
Для роутерів і ONU найчастіше використовуються 12V або 9V.
3. Візьми кабель, який входить у комплект UPS або використай кабель, що підходить до твого роутера. Зазвичай це штекер 5.5×2.1 мм — найпоширеніший стандарт.
4. Під’єднай UPS до свого ONU (оптичного модема)
Модем має загорітися та працювати, навіть якщо світла немає.
5. Так само під’єднай роутер
Якщо в UPS є два виходи, підключайте обидва пристрої.
Якщо один — використай розгалужувач (його часто додають у комплект).
6. Переконайся, що індикатори на UPS світяться
Це означає, що UPS працює та живить пристрої.
7. Від’єднай UPS від розетки та перевір, чи інтернет працює під час «симуляції блекауту».
Це важливий тест: якщо все працює — ти готовий до реального відключення.
Найбюджетніший і дуже ефективний спосіб.
Як це працює:
Переваги:
⚠️ Важливо: перед покупкою павербанка дізнайся, який вольтаж потрібен твоєму роутеру та модему (частіше 9В або 12В).
Гарна опція як резерв, але не варто розраховувати на стабільність: під час блекаутів мережі перевантажуються, і швидкість падає.
Під час тривалих відключень світла найважливіше — зберігати пристрої «живими» якомога довше і мати альтернативні джерела живлення.
Телефон — це і зв’язок, і навчання, і точка доступу, і спосіб зайти в LMS.
Що зробити:
У блекаут смартфон — це твоя основна «перша допомога» для навчання.
Планшет споживає більше, ніж телефон, але значно менше, ніж ноутбук.
Ідеально підходить для перегляду записів, читання матеріалів, виконання частини домашніх завдань.
Поради:
Щоби ноут працював довше:
Зарядні станції для автономного живлення ноутбука:
Світло — це не лише комфорт, а й безпека та можливість продовжувати навчання. Добре мати кілька незалежних джерел, які не потребують електромережі.
Світильники та ліхтарі на акумуляторах:
Нагадуємо також про нашу реферальну програму: усі студенти та випускники Академії отримують сертифікат у Rozetka у 2000 грн за рекомендацію наших курсів. Ти можеш витратити їх зокрема на придбання важливої техніки. А той, хто прийде навчатися за рекомендацією, отримує бонусом знижку на курс.
Аварійні відключення трапляються раптово, і це може вибивати з ритму. Але для нас це звична реальність, і ми не очікуємо, що студент зможе контролювати такі ситуації. Якщо світло зникло прямо під час уроку — це не проблема.
Ось що варто зробити:
Немає потреби писати в ту ж секунду. Коли зʼявиться зв’язок, достатньо короткого повідомлення в чаті:
«У нас аварійне відключення, не вийшло продовжити заняття, я перегляну запис та підготую питання на наступну зустріч».
Блекаути — це не твоя відповідальність. Ми це розуміємо, враховуємо і не очікуємо «стабільності», коли її об’єктивно неможливо забезпечити.
Викладачі готові відповісти на питання у чаті або коротко пояснити важливі моменти, які ти пропустиш через відключення. Головне — не соромся просити про допомогу.
Ми розуміємо, що навчатися під час блекаутів — це додатковий стрес. Тому будуємо освітній процес так, щоб він залишався гнучким і доступним навіть тоді, коли зовнішні обставини постійно змінюються. Наша мета — не просто передати знання, а підтримати вас у вашому темпі та ваших реальних умовах.
Ось як ми допомагаємо студентам залишатися в навчанні, навіть коли світло зникає.
Якщо ти пропустив урок або не зміг повернутися після відключення, ти завжди можеш переглянути запис у зручний час у ЛМС. Жоден важливий фрагмент матеріалу не губиться, та й записи лишаються з тобою навіть після завершення навчання.
Під час масових або тривалих відключень викладачі подовжують дедлайни та підлаштовуємо графік за попередньої домовленості. Від тебе не вимагається здати завдання в умовах, коли це фізично неможливо — просто проговори цей момент із групою.
Викладачі можуть відкрити групі доступ до матеріалів в ЛМС наперед, щоби їх можна було опрацювати у своєму темпі, коли є світло та інтернет. Також радимо їх завантажити, щоби відкрити навіть без світла.
Наші викладачі відкриті до питань у чаті й завжди допоможуть розібратися у складних темах, навіть якщо ти пропустив частину заняття. За потреби вони можуть дати додаткові пояснення або коротку консультацію.
Менеджери підтримують тебе протягом всього курсу, роз’яснюють організаційні моменти та допомагають підлаштувати навчання під твою ситуацію під час блекаутів. Ти не залишаєшся наодинці з труднощами.
Наші студенти часто діляться своїми лайфхаками, надихають одне одного, разом шукають рішення і підтримують у моменти, коли важко. Ми пишаємося цією атмосферою взаємної опори — вона не менш важлива, ніж контент курсу.
Як бачиш, наша головна ідея — ми з усім допоможемо, головне не соромитися попросити про допомогу. Пам'ятай, що ти не один із відключеннями, ми всі розуміємо ситуацію і готові адаптуватися разом з тобою.
Блекаути не повинні зупиняти твій розвиток — але й не повинні ставати додатковим тягарем. Ми в Beetroot Academy розуміємо, наскільки складно інколи поєднувати навчання з реаліями воєнного часу, і робимо все, щоб підтримати тебе на кожному етапі. Ти можеш вчитися тоді, коли це можливо, у форматі, який тобі підходить, і в темпі, що відповідає твоїм обставинам.
Ми поруч, щоб допомогти тобі пройти цей шлях навіть у нестабільні періоди. Ти не один. Твоє прагнення рухатися вперед — це вже великий крок. А ми будемо поруч, щоб зробити цей шлях легшим і стабільнішим, наскільки це можливо.
Beetroot Academy у співпраці з Google та за підтримки Міністерства освіти і науки України запускає другий потік навчальної програми «Академія ШІ для освітян від Google». Наша мета — допомогти освітянам оптимізувати щоденні процеси, заощаджувати час і розвиватися професійно завдяки використанню ШІ.
Програма буде корисною для освітян закладів дошкільної освіти, вчителів закладів середньої освіти, викладачів закладів вищої та фахової передвищої освіти, студентів педагогічних закладів вищої освіти, а також усіх охочих освітян.
Комплексна програма триватиме 5 тижнів та допоможе учасникам дізнатись, як:
У межах курсу освітяни також мають нагоду:
Початок програми — 29 жовтня о 18:00.
Ознайомитися з деталями курсу, сертифікації, датами вебінарів, а також пройти реєстрацію можна на сайті за посиланням.
Після реєстрації кожен учасник отримає електронного листа з повною інформацією про подальші кроки.
Долучайтесь, аби покращити свої ШІ-навички та стати ще більш ефективним у своїй освітній діяльності!
Вчителі — це серце того, що ми називаємо освітою. Вчитель, який уміє працювати зі штучним інтелектом, — це вчитель, який менше втомлюється, має більше часу на творчість і може краще підтримати кожного учня. А отже — і щасливіші діти, які отримують індивідуалізований, цікавий і ефективний навчальний процес. Саме так школа стає простором справжнього розвитку для кожного.
Євгеній Козолуп, викладач курсу для напрямку закладів середньої ланки освіти
У співпраці з Google та Міністерством освіти і науки України, Beetroot Academy розробила сучасну навчальну програму для українських освітян — від закладів дошкільної та середньої освіти до фахової передвищої й вищої.
Програма тривала шість тижнів і охоплювала повний цикл навчання — від ідеї до реалізації. Команда Beetroot Academy займалась створенням навчальних матеріалів для 16 освітніх заходів, серед яких були онлайн-івенти, практичні сесії та Q&A. Ми зосередились на тематиці курсу, сценаріях, презентаціях та теоретичних довідниках для учасників. Окрему увагу приділили підбору спікерів — це практики, які щодня працюють в українській системі освіти та знають її зсередини. Усі наші навчальні сесії проводились з турботою про якість, доступність і практичну користь для кожного учасника. Ми доклали усіх зусиль, щоб зробити програму не просто актуальною, а й максимально прикладною — такою, що легко інтегрується в реальні викладацькі практики.
Програма починалась із простого: учасники знайомились із базовими принципами роботи зі штучним інтелектом і вчилися формулювати перші запити у Gemini. Крок за кроком ми будували розуміння того, як саме ШІ може підтримати викладача — не як заміна, а як інструмент.
На наступних етапах освітяни опанували понад 10 цифрових інструментів і навчилися створювати повноцінні навчальні матеріали — від конспектів до візуального контенту: графіки, відео, презентації, інтерактивні тести. Особливу увагу приділили питанням етичного, безпечного та відповідального використання AI в освітньому середовищі.
У результаті тисячі українських викладачів уже застосовують отримані навички у своїй щоденній роботі — незалежно від того, працюють вони у школі, коледжі чи університеті. А частина з них приєдналась до української спільноти Google Educators Group, де продовжує розвиватися, ділитися досвідом і підтримувати одне одного на шляху цифрової трансформації освіти.
Насамперед мене приємно вразило, що всі учасники були відкриті до нових знань і з самого початку готові змінювати свою парадигму роботи з учнями в еру ШІ. Водночас було помітно, що для частини з них штучний інтелект — це щось нове: вони лише чули про нього, але ним не користувалися. Чи стало це перепоною? Зовсім ні! Наші заняття проходили в максимально продуктивній атмосфері: учасники в реальному часі виконували завдання, вчилися формулювати власні промпти, працювати з різними ШІ-інструментами. А далі — усе пішло “як по маслу”. Учасники мають великий досвід роботи з учнями, тож наприкінці програми вже самі пропонували ідеї, як інтегрувати ШІ у свої навчальні практики.
Євгеній Козолуп, викладач курсу для напрямку закладів середньої ланки освіти
На мою думку, найпомітнішим зрушенням протягом курсу стала зміна перспективи щодо використання штучного інтелекту. Якщо на початку програми в чаті учасників з’являлися запитання з певною насторогою, то з кожною наступною лекцією дедалі більше людей починали експериментувати з інструментами самостійно, ділитися своїми відкриттями та першими успіхами. Одним із найулюбленіших відкриттів для учасників став NotebookLM від Google — інструмент, який значно спрощує роботу з навчальними матеріалами. Особливо це оцінили ті, хто має справу з великою кількістю нових нормативних документів в освіті — з ним опрацьовувати тексти стало набагато швидше й зручніше.
Артем Артюхов, викладач курсу для напрямку закладів передфахової вищої та вищої ланки освіти
Ми ретельно підходили до вибору спікерів — усі вони мають не лише технологічну обізнаність, а й глибоку залученість в український освітній контекст. Ми залучили експертів, що мають нагороди від Global Teacher Prize Ukraine — пані Анна Величко, співавторів державних рекомендацій щодо впровадження ШІ в середній та вищій освіті — пані Оксану Пасічний та пана Артема Артюхова, а також освітніх спеціалістів, що щоденно впроваджують та навчають штучному інтелекту учнів.
Чесно? Найбільше мене вразило, як швидко учасники навчалися й досліджували нові інструменти. Особливо ті, хто спочатку говорив: “Я нічого не знаю про ШІ”. Уже за 40 хвилин ці ж викладачі створювали власні промпти, генерували заняття для дітей і навіть дискутували на тему етичних аспектів використання технологій. Це було не просто навчання — це був справжній злам у мисленні.
Анна Величко, викладачка курсу для напрямку закладів дошкільної ланки освіти
Мене найбільше вразила своєрідна “математика” курсу. Спочатку навіть наша онлайн-платформа не була готова до такої кількості учасників-вчителів. Доєдналися не лише викладачі інформатики чи математики, що було очікувано, а й фахівці з літератури, музичного мистецтва, фізичної культури. Така широта інтересу і глибоке усвідомлення необхідності змін в еру ШІ ще раз підтвердили: українські вчителі — неймовірні. Вони готові вчитися, змінюватися і вести за собою інших.
Євгеній Козолуп, викладач курсу для напрямку закладів середньої ланки освіти
Результат? Тисячі освітян по всій Україні отримали практичні інструменти, щоб зробити навчання сучаснішим, цікавішим і ефективнішим. І ми раді бути частиною команди, яка допомагала зробити цей шлях можливим.
Учасники програми стали частиною української спільноти Google Educators Group — місця, де викладачі обмінюються досвідом, підтримують одне одного, діляться ідеями та інструментами, і продовжують розвиватися вже поза межами курсу.
Ми віримо, що технології повинні працювати на користь людей. І освіта — це саме той простір, де інструменти на кшталт штучного інтелекту можуть дати справді відчутний результат: зекономлений час, кращу взаємодію з учнями, нові формати подачі матеріалу.
Зі свого досвіду можу впевнено сказати: навички, які освітяни отримали під час курсу, допоможуть їм звільнити час для глибшої та більш персоналізованої взаємодії зі своїми учнями. Навчальний процес стане значно інтерактивнішим, а створення та адаптація матеріалів — швидшим і гнучкішим: те, на що раніше йшли дні або навіть тижні, тепер можна зробити за кілька годин. Викладач, який уміє працювати з ШІ, — це як Тоні Старк у своєму костюмі з всесвіту Marvel: потужний, ефективний і технологічно озброєний. І я запрошую кожного приміряти цей “костюм” і використовувати його для позитивних змін на своїй освітянській або науковій ниві.
Артем Артюхов, викладач курсу для напрямку закладів передфахової вищої та вищої ланки освіти
Опанування інструментів штучного інтелекту дає педагогам не лише нові можливості, а й впевненість у своїх силах. Вони перестають бути просто користувачами готових рішень — вони стають творцями контенту, ідей, навчальних планів. Це суттєво зменшує рутинне навантаження, економить час і, що найважливіше, відкриває двері до інновацій. Якщо таких фахівців стане більше — українська освіта зміниться: вона стане сучаснішою, гнучкішою та більш живою. І саме це потрібно нашій системі освіти сьогодні.
Анна Величко, викладачка курсу для напрямку закладів дошкільної ланки освіти
Ця програма стала можливою завдяки співпраці команди Beetroot Academy (Богдан Москаленко, Анастасія Шуплат) з командою Google (Анастасія Барна, Ірен Бішко, Орест Бавда) та командою CFC Big Ideas (Єлизавета Луцька, Михайло Кац, Поліна Дяченко, Софія Кохут)
Команда Beetroot Academy продовжує працювати над проєктами, які допомагають людям опановувати найсучасніші цифрові навички — незалежно від віку, професії чи рівня підготовки. Ми вдячні за можливість бути частиною такого значущого проєкту разом з Google і вже готуємо нові ініціативи.
Слідкуйте за нашими новинами, долучайтеся до спільноти, і давайте разом будувати освіту, яка надихає і змінює.
Гарний вигляд каверів привертає увагу одразу. Вони мають одразу передавати ваш стиль і рівень майстерності. Використовуйте динамічний візуальний елемент або навіть легку анімацію. Але не менш важливо, щоби за красивою картинкою стояв зміст. Додавайте кейс-стаді, розповідайте про свою логіку рішень – роботодавцям цікаво не просто те, що ви вмієте малювати, а як ви мислите.
Так, можна зробити кілька варіантів портфоліо. Наприклад, якщо компанія шукає продуктового дизайнера, варто робити акцент на аналітиці, дизайн-системах та робочих процесах. А якщо у вакансії наголос на UX-дослідженнях, логічно більше уваги приділити цьому аспекту.
Якщо ви вже маєте чітке позиціювання – можна залишати портфоліо в одному стилі. Але реальність така, що гнучкість відкриває більше можливостей. Важливо знайти баланс між вашими цінностями та коригуваннями під конкретну компанію або індустрію. Загалом, показуйте процес мислення, щоб воно говорило за вас.
Щоби позбутися страху чистої сторінки перед початком оформлення портфоліо, я рекомендую пошукати референси на таких платформах, як Behance та Dribbble. Під час збору референсів звертайте увагу не тільки на візуал, а й на структуру: які секції містить кейс-стаді, як подається інформація, який баланс між текстом та візуалами.
Зазвичай багато тексту ніхто не читає, тому в кейс-стаді важливо включати лише найголовніше. Наприклад, у своєму портфоліо я додавала ключові фрагменти CJM та User Flow, щоби показати логіку та етапи прийняття рішень. А для тих, хто хоче заглибитись у деталі, залишала лінку на файл Miro з повними артефактами. Це дозволяє не перевантажувати кейс інформацією, але при цьому дає можливість переглянути весь процес роботи.
Я вважаю, що для роботодавця важливо побачити не лише фінальний результат, але й процес, який ви проходили під час роботи над проєктом: дослідження, тестування та покращення. Це продемонструє вашу здатність вирішувати проблеми. Якщо ви маєте досвід роботи в різних напрямках (мобільні додатки, вебдизайн, UI/UX для SaaS, e-commerce тощо), включайте проєкти, що демонструють цей досвід. Потенційним роботодавцям важливо побачити, що ви вмієте вирішувати різні задачі.
Бажано регулярно оновлювати портфоліо, оскільки ринок постійно змінюється. З'являються нові технології та тренди, які важливо враховувати. Наприклад, кілька років тому мало хто звертав увагу на AI, а сьогодні майже кожен продукт має AI фічу. Тому важливо оновлювати портфоліо, щоби показувати актуальні навички та знання, які відповідають вимогам сучасного ринку.
Оптимальна кількість – 3-5 кейсів, які демонструють ваші навички та підхід в дизайні. Краще менше, але якісніше. Немає сенсу додавати посередні роботи лише для кількості – кожна робота повинна бути продумана, з чітким поясненням ваших рішень і процесу роботи.
Ви можете створювати портфоліо на будь-якій платформі, яка зручна для вас, головне — це якісно презентувати свою роботу. Однак найбільш популярні платформи для дизайнерів це:
Для додаткового ефекту «вау» можна також створити власний сайт, якщо є така можливість. Це дозволить краще розкрити себе як спеціаліста, без обмежень, які накладають платформи. Власний сайт дасть більше свободи в оформленні та представлення робіт.
Обирайте тему, яка вас дійсно цікавить, чи своє хобі (авто, медицина, освіта, спорт) та створіть проєкт на цю тематику – так буде легше почати й ви зможете підійти до процесу з більшим натхненням. Крім цього, ви будете глибше знати продукт та краще розуміти потреби користувача, оскільки самі є на його місці.
Слідкуйте за трендами і обирайте актуальні теми, наприклад, зараз це: фінтех, AI-додатки, екологічні сервіси або інклюзивний дизайн. Так ви зможете знайти багато цікавих референсів із найактуальнішими дизайн-рішеннями для того, щоб створити свій кейс з ефектом "вау", а також продемонструєте, що слідкуєте за трендами. Проте уникайте надто заїжджених напрямків.
Обирайте реальну задачу: знайдіть сайт або додаток з поганим UI/UX і покращте його. Ідеально для цього підходять маленькі локальні компанії, наприклад, кав'ярня поряд. Уникайте великих брендів — новачку складно буде зробити кращим те, над чим вже попрацювала команда досвідчених спеціалістів.
Порівняння з досвідченими дизайнерами — це природний процес, але важливо пам'ятати, що кожен має свій шлях і темп розвитку. Замість того, щоб засмучуватись, сприймайте це як мотивацію для вдосконалення: дивіться на чужі роботи, як на натхнення та можливість чомусь навчитись, а не на змагання. Зафіксуйте свої досягнення і маленькі перемоги, бо вони є важливими етапами на твоєму шляху. Зосередьтесь на процесі навчання, а не на результатах інших. Вчіться у старших колег, але не забувайте про свої унікальні ідеї та підхід. Крок за кроком ви будете бачити власний прогрес, і це стане вашою основною мотивацією. Крім цього, пам'ятайте, що досвідчені дизайнери теж починали з нуля, і саме регулярна практика веде до успіху.
Використай проєкти з курсів. Обов’язково додай проєкти, зроблені в рамках навчання. Це пришвидшить наповнення портфоліо та послугує демонстрацією твоїх початкових навичок.
Створюй практичні проєкти. Можна створити вигадані проєкти або покращити наявні сайти/додатки як частину практики та демонстрацію твоїх навичок. Для спрощення задачі можеш використовувати генератори завдань або долучатися до дизайн-челенджів.
Бери участь у пет-проєктах (проєкти, які айтівці створюють у вільний від роботи час). На додачу до кейсу у твоє портфоліо, це дозволить покращити навички як в UI/UX дизайні, так і в командній роботі. Також це дуже добре повторює атмосферу роботи над реальним проєктом, де ти не створюєш дизайн заради дизайну, а дійсно вирішуєш проблеми користувачів.
У тренді структуровані, мінімалістичні та інтерактивні портфоліо. Мінімалізм залишається актуальним, оскільки допомагає сфокусувати увагу на самих проєктах, а не на оформленні. А мікровзаємодії та відеопрезентації дозволяють краще передати процес роботи.
Важливо підкреслювати свій аналітичний процес: пояснювати, чому приймались ті чи інші рішення і обґрунтовувати це реальними проблемами та прикладами.
Для демонстрації дослідницьких навичок опиши, як ти провів дослідження, які саме і, найголовніше, підкресли підсумки досліджень і їхній вплив на фінальний дизайн. Можна посилатись на результати досліджень під час аргументації дизайн рішень. Для демонстрації UX-процесу можна додати вайрфрейми, юзер флоу (якщо вони цікаві), інформаційну архітектуру, юзабіліті-тестування. UI навички демонструє сам кейс і фінальний дизайн.
У цьому блоці поради експертів зібрані у конкретні кроки – щоби полегшити процес планування та підготовки до створення портфоліо. Його також можна використати, аби перевірити вже створену добірку робіт і за потреби покращити її.
Для кожного проєкту підготуйте:
Пам'ятайте: фокусуйтесь на сторітелінгу та логічному поясненні ваших рішень, а не просто демонстрації візуальних матеріалів.
А для того, щоби створення портфоліо було ще простішим, команда Uitop підготувала для вас бонус – детальне кейс-стаді на прикладі реального проєкту, який ілюструє все те, про що ми говорили у статті. Щоби отримати його, перейдіть за цим посиланням та та напишіть слово “Кейс” у коментарях.
Тепер у вас є все, аби оформити найкрутіше портфоліо на ринку. Слідуй порадам, проаналізуй кейс-стаді та сідай за драфт – все обовʼязково вийде. Щасти вам!
