Тарас Набок, Blog Author

28 листопада 2019

Люди не проти ділитися знаннями й підтримувати": історія нашого викладача

Самостійно опанував програмування, працював інженером веб-розробки, а пізніше ще й викладачем. Як поєднувати самоосвіту, роботу й навчання студентів та які це дає переваги, розповів Максим Яворович — викладач курсу Front-End вінницької Beetroot Academy

Про  досвід

Я понад 5 років працюю в галузі комерційної розробки. А до того взагалі був майже не причетний до програмування, крім технічної освіти. Універ закінчив і працював економістом. Потім вирішив змінити професію і вчився самостійно. Довго ходив по співбесідах і влаштувався інженером веб-розробки у компанію MLSDev. Три роки працював там і вже понад два працюю в CoreValue: Javascript, CSS, HTML і все навколо цього.

Про знайомство з Beetroot Academy

Викладати мені запропонувала Євгенія — регіональна координаторка. Ми були знайомі раніше й вона знала, що я перейшов у веб-розробку. Я спочатку відмовився. Але прийшов на відкриття Beetroot Academy у Вінниці. Мене зачепило, що багато людей в такому становищі, у якому був я: працюють в одній галузі, але подобається ця, й вони хочуть спробувати щось змінити.

Я згадав, як мені було важко на початку: не вистачало ментора, який би підказав – що саме вчити. Пам’ятаю, як хапався тоді за все підряд і сам обирав: яка інформація корисна, яка — ні.

Тому вирішив “віддати соціальний борг” — провести один курс і показати напрямок новачкам. Я не знав тоді, допоможе комусь мій досвід, чи ні. Але під час курсу побачив, що навіть ті, хто не має технічного досвіду, можуть опанувати нове з допомогою курсу і викладача. Круто, коли є матеріали, поступові кроки й розуміння, що за чим вчити.

Чого вдалося навчити студентів

Початок йшов легше, там була звичайна верстка. А коли пішло вивчення JavaScript, всім стало важко. Мені самому доводилося шукати додаткові підходи для пояснення матеріалу, який не так легко зрозуміти. Якщо верстку можна показати: змінюєш властивість — змінюється колір або розмір, то з кодом JavaScript важче.

Однак ті, хто хотіли й регулярно відвідували заняття, впрягались і вчились. Більшість з них знайшли роботу ще до завершення курсу. Мені надзвичайно приємно, що я зміг донести матеріал, а студенти продемонстрували роботодавцеві достатні знання та навички.

undefined

Про переваги від викладання 

Я для себе отримав багато плюсів. Підтягнув теми, на які раніше не звертав уваги. Щоб пояснити людям те, з чим раніше не працював, треба витратити час: познайомитися з темою, погуглити, самому виконати практичні вправи, щоб чітко зрозуміти як працює технологія.

У моїй компанії такі активності дуже заохочуються. Якщо ти можеш викладати, виступати як спікер, це один із факторів для підвищення. Це стало великим плюсом під час мого щорічного оцінювання: визначення позиції і рівня оплати. Я думаю, так не тільки у нас. Якщо ти не стоїш на місці, маєш і софт скіли, окрім хардів, то компанія може довірити тобі додаткові обов’язки. Наприклад, призначити ментором нових спеціалістів і підвищити тобі компенсацію.

Про особливості та труднощі викладання

Я помітив, що студентам цікавіше, коли я пов’язую тему уроку з реальним досвідом. Пояснюю, що це не якась міфічна технологія, а це виручило мене у реальному проєкті. Такі невеличкі історії підіймали увагу, люди активніше включалися в урок.

Були труднощі з пошуком цікавих завдань, щоб люди не просто писали код і пояснювали його, а пробували практичне застосування: написати гру, зберегти результат гри і передати його через мережу.

Іноді урок зі складною темою я був змушений розбити на кілька занять. Додавав деякі моменти, які б сам запитав, якби брав людину на позицію джуна. До кінця курсу ми зекономили трохи часу і розібрали додаткові теми. Вони потім допомогли у працевлаштуванні тим студентам, які уважно слухали, записували й ставили питання.

Коли викладаєш, часу на себе не завжди вистачає. Я жодного разу не встиг зібратися з групою. У них були гарні стосунки: вони збиралися на походи у кіно, на природу чи у кафе. А у мене під час цих зборів, нарешті, з’являвся час кудись поїхати чи з дружиною побути разом.

Поради для новачків в IT

Визначитися: воно тобі потрібно чи ні. 

  • Знайти напрямок, який тобі подобається. Їх багато і це не завжди технічні спеціальності. Можна бути дизайнером або менеджером. У програмуванні теж є різні напрямки:  Back-End, Front-End, iOS-розробка. Головне – визначитися. 
  • Спробувати технічні уроки. До мене зверталися знайомі, мовляв, ти ж це пройшов сам, порекомендуй. Я давав перелік: книгу, відео-курс, практичні завдання. Якщо пройшов і тебе не відвернуло — телефонуй, будемо далі працювати. З п’ятнадцяти моїх знайомих тільки двоє взяли себе в руки й розібралися. 
  • Навчання забирає багато сил і часу, а ще є робота, справи, хочеш відпочити. Тож треба себе мотивувати. 
  • Бажано шукати курси. В інтернеті інформації багато: відео-курси, документація, приклади використання, але самому освоїти цей матеріал дуже важко. А коли є людина, яка дає тобі завдання й чекає на результат, тоді ти не відкладаєш на потім. У групі намагаєшся не відстати. Тобі вкажуть на помилки й порадять, як їх виправити. 

Про особисту мотивацію

Коли я починав — змінював місце роботи й напрям діяльності. Дружина мене дуже підтримувала, не давала йти аби куди й хоч якісь гроші заробляти. Навпаки — давай краще затягнемо пояси поки що. Вчи те, що тобі подобається. Завдяки їй я зміг досягти рівня, щоб ходити на співбесіди й влаштуватися інженером веб-розробки.  Чудово, коли близька людина розуміє та підтримує, може тимчасово забрати на себе домашні клопоти.

Мотиваційних книг я ще жодної не читав. Можна читати, як Форд підіймав компанію, читати про Ілона Маска або Білла Гейтса. Але вони тобі не допоможуть, навіть якщо писатимеш їм щодня. Краще знайти знайомого в цій галузі по твоєму напрямку й час від часу з ним спілкуватися.

undefined

Люди не проти ділитися знаннями й підтримувати. Особливо, коли бачать, як ти стараєшся, а не лінуєшся чи скаржишся, що не виходить. Двоє моїх знайомих з моїми порадами пішли в розробку. Зараз вони доволі успішні: дохід нормальний, роботою задоволені і по світу їздять. Вони мені дзвонили раз-два на тиждень, коли задачі незрозумілі або не знали, що далі вчити. Ми пів години поговорили й от — людина “підзарядилася”, зрозуміла, що не так все й важко.

Більше статей