Кожна ідея — потенційний стартап. Як ми вчимо підприємництву за шведською методикою

Чому Україні підходить шведська модель ведення бізнесу

Колеги Інгвара Кампрада, засновника шведського меблевого бренду IКЕА, називали його одним із найскромніших людей. Підприємець їздив на старому Volvo й літав економкласом. Скромність і довіра — основа шведського бізнесу, каже Андреас Флодстром.

Андреас Флодстром

«Шведське суспільство побудоване на неієрархічному підході, і це позначається на ефективності бізнесу. Неважливо, ти заснував Spotify або IКЕА, ти така ж людина, як усі, та ставишся до інших відкрито і неформально, — пояснює співзасновник Beetroot і Beetroot Academy. — Ми часто чуємо: “Ну, це ж Швеція. В Україні так не працює”. Насправді, багато українців готові створювати нові проєкти. Однак вони працюють у структурах, де це складно втілити».

З літератури і тренінгів люди мало дізнаються про конкретні кроки для побудови бізнесу. Андреас вважає помилкою деяких підприємців фокусуватися виключно на прибутку. Найдорожча валюта — це команда. Саме від колективу залежить напрямок і цінності бренду.

Суть шведського підходу у бізнесі — починай з того, що є. Все можливо навіть без мільйонного стартового капіталу і впливових інвесторів. Половина успіху — у розумінні, які проблеми клієнтів вирішить твоя ідея.

Як проходить навчання у Beetroot Academy

Спочатку на тебе чекає тест і співбесіда. Навіть якщо ідеї бізнесу немає, викладач допоможе визначитися з напрямком, виходячи з твоїх знань. Від ракетобудування до флористики — у підприємництві можна знайти застосування будь-яким навичкам.

Перші декілька занять студенти курсу «Підприємництво» тестують ідею. Потім формують план «Б» на випадок форс-мажору, визначають цільову аудиторію та її бажання. Теорію проходять самостійно по відеоурокам LMS-системи (learning management system) і кожну тему відпрацьовують на практиці. Наприклад, вивчаючи ціннісну пропозицію, вони тим самим формують її для реалізації власної справи. У позаурочний час спілкуються з майбутніми клієнтами і партнерами. Вони — коучі для пошуку нестандартних рішень. За два місяці наполегливої ​​роботи двічі на тиждень є шанс отримати готовий бізнес.

Катерина Файновська

«Я супроводжую першу групу майбутніх підприємців. Одна студентка придумала центр профорієнтації для старшокласників, інша — хоче відкрити студію кераміки українських майстрів. Є три студенти, прийшли з однієї компанії, які планують запустити онлайн-тренування з йоги, бігу і заняття для дітей з інвалідністю, — розповідає Катерина Файновська, викладачка курсу, CEO міжнародного онлайн-сервісу створення фотобуків Mofy.Life.

Під час тестування бізнес-ідей студенти бачать, на що є більший попит, і вчаться адекватно оцінювати свої плани. Робота у групах підсилює ефективність занять. Потенційні проєкти аналізують усі учасники, підказують один одному, на що краще звернути увагу. Спілкування проходить в ігровій формі.

Чи повинен бізнес бути унікальним? Найчастіше те, що ми вважаємо чимось інноваційним — стара вдало переосмислена ідея. Важливо відчувати потреби аудиторії і розуміти сучасні тренди. Ти не придумаєш смартфон заново, але можеш розробити потрібний багатьом застосунок. Якщо якась ніша вже зайнята, подумай, як краще конкурентів задовольниш запит клієнтів.

Зараз студенти на середині курсу і вже отримали MVP — мінімально життєздатні продукти. Попереду — просування бізнесу. Випускникам дістануться відеоуроки з digital-маркетингу, побудови продажів, створення команди і найму співробітників.

Хто не ризикує...

Будь-який бізнес — це ризик. Можливо, для початку доведеться позичити грошей у друзів, звільнитися з нинішньої посади і залишитися без стабільного доходу. Стався до труднощів, як до виклику. Долаючи чергове випробування, ти збільшуєш упевненість.

«Найбільший ризик — витрачати свій час на те, що ти не хочеш робити. Запитай себе: що найжахливіше може статися, якщо ідея провалиться? — радить Андреас Флодстром. — У моєму випадку могли закінчитися гроші, довелося б шукати роботу або переїхати до батьків. Чи зможеш ти з цим жити? Якщо так, варто спробувати. Ні? Ок, живи, як раніше. Зваж усі факти і прийми правильне, на твій погляд, рішення».

Андреас ні дня не шкодував, переїхавши в Україну і відкривши тут компанію. Якби не Beetroot, то займався б зараз проектами у сфері greentech — усім, що пов'язано з екологією. Перспективних напрямків на місцевому ринку багато: переробка відходів, «зелена» енергія, енергоефективні розробки. Екологічні технології, вважає підприємець, потрібні сільському господарству. Хто знає, можливо, наступний гучний еко-стартап придумає український фермер.

Більше про курс дізнавайтеся з нашого вебінару «Побудова бізнесу за скандинавською методологією»