Ходиш до дитсадка, потім – до школи, інституту і, нарешті – на роботу. Звикаєш – усюди треба “ходити”. Прокидаєшся вранці, готуєш каву, штовхаєшся в переповненому транспорті, або втомлено сигналиш в дорожньому заторі. В офісі – нескінченні перерви, наради, обіди, начальники, колеги, ремонт за стіною та й далі за списком.
Ходиш до дитсадка, потім – до школи, інституту і, нарешті – на роботу. Звикаєш – усюди треба “ходити”. Прокидаєшся вранці, готуєш каву, штовхаєшся в переповненому транспорті, або втомлено сигналиш в дорожньому заторі. В офісі – нескінченні перерви, наради, обіди, начальники, колеги, ремонт за стіною та й далі за списком.
А що, якщо не потрібно нікуди більше ходити? Можна не виходячи з дому заробляти ті ж самі гроші і навіть більше. Тебе врятують фріланс і віддалена робота. Ми розповідаємо, в чому відмінності такої зайнятості, а наші викладачі діляться досвідом.
Фріланс та віддалена робота – в чому різниця?
Якщо тебе приймають на роботу в одну компанію, але ти не ходиш до офісу – це віддалена робота. В тебе є всі бонуси штатного співробітника. Великі компанії по всьому світу, наприклад – Amazon та Xerox, пропонують деяким співробітникам працювати з дому. А ось у видавництві бізнес-літератури “Манн, Иванов и Фербер” всі працюють в різних містах та країнах, а до офісу приходять лише бухгалтери. Такий підхід називають “хоум-офіс”. У видавництві вважають – віддалена робота надає свободу для творчості та робить людей щасливішими.
В нашій Beetroot Academy майже половина співробітників працюють віддалено. Ті, хто ходить до офісу, також можуть в будь-який день залишитися вдома, в коворкінгу або кафе. У офісах ми зустрічаємося, ділимося ідеями, проводимо наради. Ми завжди на зв'язку із колегами завдяки месенджерам, пошті та відеодзвінкам.
відеодзвінок з колегами в Beetroot Academy
Станіслав Іващенко, наш викладач курсу UI/UX Design Junior з Чернігова, також намагався працювати віддалено: “Після офісної праці я 2,5 роки працював віддалено. Це був мобільний стартап – моя перша робота в ІТ. Я готував вайрфрейми для сайту та iOS застосунку, а також шукав дизайнерів-фрілансерів. Мені подобався їхній формат роботи – їм не просто ставили задачу і дедлайн, а домовлялися про цей дедлайн, про вартість. Коли звільнився з тієї роботи, прийняв два рішення: стати дизайнером та почати фрілансити”.
На відміну від віддаленого співробітника фрілансер може працювати на різні компанії. Замовлення можна шукати за допомогою знайомих, або на біржах. Одна із популярних бірж фрілансу – Upwork. Саме тут знаходять замовників програмісти, дизайнери, копірайтери, бухгалтери та маркетологи.
Ось, що каже Стас про переваги фрілансу: “Я працюю над тими проектами і з тими людьми, які мені цікаві та приємні. У мене менше рутини, ніж у офісних працівників. Невдалих замовників практично не буває. Працюю, коли хочу і звідки хочу. Вирішую, наскільки довго буду залучений до кожного проекту, коли починається та закінчується робочий день, коли і скільки тривають відпустки. Ніякого начальства немає.
Добре, коли офіс знаходиться там, де ти хочеш: у метрі від ліжка вдома або в кафе (а фактично він – в Новій Зеландії чи Перу)”.
Станіслав Іващенко – викладач з дизайну та успішний фрілансер
І віддалена робота, і фріланс чудово підходять молодим батькам, тим, хто хоче проводити більше часу з сім’єю. В тебе з’являється додатковий час, який раніше витрачався на збори та дорогу. Довше поспати або ж більше попрацювати – вибір за тобою.
Як перейти на фріланс та шукати замовників
Стас Іващенко каже, що працював в офісі, перш ніж перейти на фріланс: “Після універу всі йшли працювати в офіс. Це й досі свого роду стандарт, наступна сходинка після освіти.
Я півроку ходив на роботу. Звільнився через несумісність характерів з колегами. Пізніше спробував працювати в двох офісах однієї фірми у різних країнах. Займався маркетингом та керував різного роду проектами”.
Коли Стас вирішив перейти на фріланс, він зіткнувся з питаннями пошуку замовників. Потрібно було залучити перших клієнтів із нульовим портфоліо.
“Спочатку я зареєструвався на СНД-шній біржі fl.ru, – розповідає Стас. Хотів обирати замовників не з Росії, а з інших країн. Але, коли подивився на тон, яким були написані оголошення про роботу, зрозумів – це місце не для мене. Я прагнув цивілізованого, професійного спілкування. Паралельно досліджував інші біржі і дізнався про Upwork.
Зареєструвався і почав надсилати відповіді на опубліковані проекти. Але мене – людину без історії, рейтингу, відгуків, ніхто не розглядав як вдалу кандидатуру. Конкуренти жвавіше реагували на нові вакансії, а я кожне слово обсмоктував, поки писав індивідуальну відповідь. Тому вирішив – зроблю так, щоб “здобич” сама до мене прийшла. Поставив майже найменшу можливу погодинну ставку і за пару днів мені сам написав один замовник. Ми прекрасно пропрацювали півроку.
Через деякий час я трохи підняв ставку. При цьому вона лишалася дуже низькою. Привабив ще одного клієнта. Потім знову трохи підвищив. Я напрацьовував історію, відгуки, рейтинг і паралельно рухав заробітки вгору. Я більше не шукав замовників – всі вони самі мене знайшли.
На цій біржі широка база платоспроможних замовників, невичерпне джерело цікавих проектів. Також Upwork досить зрозумілий і прозорий.
З мінусів – велика комісія. Останній рік майже не приймають нових людей (виключно на прикладі дизайнерів), бо є перенасичення виконавцями”.
Олег Лобанов, викладач Back-End та Front-End розробки з Кременчука каже: “Більшу частину часу я працював в офісі та паралельно фрілансив. Фріланс близький мені по духу – це можливість співробітництва із замовником, а не підпорядкування.
Коли знадобилися гроші та зарплатні на основній роботі стало недостатньо, я почав шукати роботу на біржах. Найскладніше – вірно зрозуміти замовника та дисциплінувати себе. Полінився півгодини – будеш змушений тиждень працювати по 20 годин на добу”.
Олег Лобанов – викладач з Front-End та Back-End розробки
Як спланувати день, коли ти не в офісі
На фрілансі важлива дисципліна. Заробляєш ти стільки, скільки працюєш. Але, чим дорожче коштує твоя робота, тим менше потрібно працювати.
Стас Іващенко каже: “Намагаюся працювати по чотири години на день і не напружуватися. Це не так часто вдається, бо у клієнтів є графік, який треба брати до уваги. А я не найбільш дисциплінована людина, тому можу розтягнути роботу на цілий день. Але ці 4 години мене добре годують. Якщо треба буде швидше стати мільйонером, буду працювати по 6 або 8 годин на день”.
"Основну роботу намагаюсь робити зранку і до обіду, – говорить Олег Лобанов. Це займає від трьох до п’яти годин. Решта дня вільна. Робота 40 годин на тиждень – це міф. особливо, якщо порахувати точну кількість відпрацьованого часу”.
Кому не підійде фріланс та віддалена робота
Якщо ти не вмієш самостійно планувати день – фріланс тобі не підійде. Складно буде і без знання англійської. “Коли працюєте на західний ринок, треба знати англійську, щоб успішно приваблювати клієнтів, професійно надавати послуги та залишати круте враження. Людям, які погано знають мову, складніше. Вони часто змушені фрілансити на місцевому ринку – це вже інший рівень проектів, стиль спілкування та нижчий цінник”, – каже Стас.
Співробітники, які працюють віддалено, часто відчувають нестачу спілкування із колегами, а фрілансерам взагалі не вистачає корпоративної культури та суворих меж. Ніхто, крім тебе, не налаштує комп’ютер, не купить для тебе чай або каву, не організує умови роботи так, як ти бажаєш. Але, якщо навчишся дисциплінувати себе – ти більше не будеш ходити до офісу щодня, а робота буде приносити задоволення.
Розпочни кар'єру UI/UX дизайнера
Якщо тобі цікаво у майбутньому знаходити підходи до аудиторії будь-якого продукту й втілювати його у дизайні, ласкаво просимо до навчання.
На вебінарах про вхід у defence tech питання про поліграф звучить майже щоразу. Рекрутинг-команда Dwarf Engineering в одному з наших спільних матеріалів формулювала це так: семеро з десяти розробників відпадають на одному з двох етапів, і поліграф стоїть у цьому списку поряд із відсутністю досвіду з апаратною частиною.
Навколо процедури багато припущень і мало конкретики. Тому ми поставили питання двом людям, які працюють із нею щодня: Тетяні Романівні Морозовій, поліграфологині з понад 23-річним досвідом, і Олександрі Тостановській, HR Director у Dwarf Engineering. Нижче їхні відповіді про те, що фіксує апарат, як виглядає дослідження зсередини, до чого готуватись і що робити з чутливими особистими обставинами.
Навіщо поліграф оборонній компанії
Суперечки про доцільність поліграфу на найму тривають і в класичному бізнесі, і в defence tech. Олександра розділяє ці два контексти.
«Якщо дивитись через призму ІТ, гемблінгу чи беттінгу, я особисто досі не розумію, навіщо там поліграф, а „експерти“, які його проводять, не завжди кваліфіковані. Там питання здебільшого про крадіжку конфіденційної інформації. У Defence Tech логіка інша: компанія відповідає за цілісність свого бізнесу, кожен кандидат проходить безпекову перевірку, і поліграф є одним з її пунктів».
Олександра Тостановська HR Director, Dwarf Engineering
Ще одна функція процедури суто практична. Вона працює як стимул до відвертості: кандидати часто самі розповідають деталі своєї історії ще до тестування. Плюс це спосіб звірити те, що людина говорила на співбесіді про свій досвід.
Рішення щодо кандидата ухвалює компанія за результатами всієї перевірки. Поліграма сама собою вердиктом не є.
Що саме фіксує поліграф та як працюють датчики
Назва «детектор брехні», яку часто використовують як синонім до поліграфа, неточна. Прилад записує у вигляді графіків (поліграм) динаміку кількох фізіологічних показників у відповідь на пред'явлені стимули, тобто питання. Інтерпретує ці графіки поліграфолог за конкретною методикою.
Що знімають датчики:
дихання
центральний кровообіг: манжета на плече
периферійний кровообіг: датчик на палець
шкірна реакція: електропровідність і опір шкіри
Окремо працює давач виявлення механічних рухів, так званий давач тремору.
«Основне призначення давача тремору полягає у фіксації несанкціонованих рухів людини під час дослідження. Ці рухи можуть призвести до появи фізіологічних реакцій, не пов'язаних зі стимулами, які надає поліграфолог, і, як наслідок, спотворити результат. Без давача тремору тестувати не можна».
Тетяна Морозова доктор психологічних наук, професор, поліграфологиня
У практиці Dwarf такі давачі вбудовані в крісло: на підлокітниках і під сідницями. Вони фіксують протидію, коли людина смикає руками або напружує м'язи.
Технічно зняти реакцію нескладно. Складність полягає в іншому: у правильній постановці питань і в часі зняття реакції.
Як виглядає дослідження зсередини
У кабінеті присутні кандидат і поліграфолог, іноді долучається представник служби безпеки компанії. Далі процедура має кілька етапів.
Підготовка на місці. Прийшовши, людина вимикає і залишає всі гаджети, миє руки, за потреби відвідує вбиральню.
Передтестова бесіда. Спеціаліст з'ясовує позицію людини щодо питань, які винесені на дослідження замовником, проговорює самі питання і коригує їх з урахуванням отриманої інформації. На цьому етапі обов'язково оформлюється заява про добровільну згоду. Специфіка бесіди залежить від методики, але завершується вона завжди кріпленням давачів.
Стимульна частина. Тут перевіряється адекватність і специфічність реагування людини на стимули. Якщо поліграфолог отримує показники, які не підлягають експертній оцінці, до основної частини він переходити не повинен: тестування переносять.
Основна частина. Фіксується реагування на питання, які цікавлять замовника. Їх ставлять з різних боків, зі збереженням змісту, але не завжди шляхом прямого повтору. За потреби додають питання на розширення або питання, якими перевіряють пояснення людини.
Зазвичай процедура триває одну-дві години. Марафони на чотири-шість годин не є ефективними: результати такого дослідження будуть поганими, бо людина втомлена. Точний формат у конкретній компанії можна і варто уточнити в рекрутера ще до візиту.
Які питання ставлять
У стимульній частині питання побутові й перевіркові: як вас звати, яку цифру ви бачите перед собою.
Безпекові питання стосуються досвіду передачі інформації, крадіжок, неправомірної вигоди, природи конфліктів на попередніх місцях роботи, причин звільнення.
Біографічні запитання спрямовані на факти, які можуть впливати на виконання службових завдань: залежності, небажані зв'язки.
Як підготуватися до поліграфа
Що заборонено робити перед тестом:
за 48 годин: алкоголь
за 48 годин: наркотичні засоби
за 48 годин: разові заспокійливі, снодійні чи сильнодіючі знеболювальні
безпосередньо перед дослідженням: енергетики і газовані напої
Що варто зробити:
виспатись, дотримуючись звичного режиму
не приходити голодним
пити те, що п'єте зазвичай: каву, чай, воду
напередодні відмовитись від важких фізичних навантажень, кардіо і довгих дистанцій
Окремо про ліки. Постійний прийом скасовувати не можна. Попередьте рекрутера і поліграфолога заздалегідь: з урахуванням цієї інформації спеціаліст може трохи змістити час прийому або призначити зручніший час для дослідження.
Компанію обов'язково попереджають про:
погане самопочуття чи симптоми застуди
хірургічні втручання за останні півроку, які досі турбують болем
серйозні хронічні захворювання
постійний прийом ліків
психічні діагнози або розлади
вагітність
І ще одне. Якщо на етапі пояснень щось лишилось незрозумілим, питайте прямо. Поліграфолог спочатку дає анкету, потім розповідає, як усе відбуватиметься, і це нормальний момент для уточнень.
Чутливий кейс: родичі в рф, білорусі або на окупованих територіях
Це питання ставлять на подіях найчастіше, і однакової відповіді для всіх компаній тут немає.
«У кожної компанії різне ставлення до цієї інформації. Хтось категорично одразу відмовляє, хтось спілкується і намагається зрозуміти ситуацію з цими родичами. Але родичів не обирають, ми не можемо бути відповідальними за їхні рішення. Складніша ситуація, коли старенькі батьки залишаються на окупованих територіях. Багатьом знайома ця історія: людину просто не вдається умовити виїхати, бо там хата і хазяйство, або вона маломобільна. Це все ризики, і кожна компанія має самостійно оцінити їх та ухвалити рішення». Олександра Тостановська HR Director, Dwarf Engineering
У самому Dwarf про наявність таких зв'язків запитують ще на первинному етапі співбесіди. Якщо людина розповідає, команда розпитує деталі й уже з них виходить, продовжувати спілкування чи ні.
Порада Олександри кандидатам однозначна: говорити правду і не приховувати наявність родичів у рф, білорусі чи на ТОТ. Інформація все одно випливе, і тоді кредит довіри дорівнюватиме нулю, бо це вже брехня.
Тим, хто вагається, чи взагалі йти на перевірку через такі обставини, вона пропонує зробити просту вправу: подивитись на свою історію очима роботодавця й відповісти на питання «чи найняв би я себе, маючи таку історію?». Якщо відповідь «ні», варто зрозуміти, що саме зробити, щоб вона стала «так».
Психологічне налаштування: що робити, якщо страшно
Найпоширеніше хибне уявлення, яке Олександра бачить у кандидатів, стосується недовіри: людина сприймає поліграф як особисту підозру. У defence tech логіка інша, бо заводити людину на проєкт без розуміння її психологічного портрета і без перевірки сказаного на співбесіді складно.
Тетяна Морозова дивиться на це ще з одного боку.
«У цій процедурі ви точно не жертва. Майбутній роботодавець перевіряє вас, і це логічно з огляду на війну та небезпеки, які зараз є. Перевіряють й інших, аби серед вас не було тих, хто наведе удар на підприємство. Однак цей процес двосторонній: спеціаліст ставить лише ті питання, які цікавлять ваших майбутніх роботодавців. Чуючи питання, ви можете оцінити і роботодавця: наскільки його питання коректні, що він очікує від працівників і що його непокоїть. Врешті-решт, ви на ринку праці, і обирають не лише вас, а й ви». Тетяна Морозова доктор психологічних наук, професор, поліграфологиня
Практична частина порад коротка. Говорити правду, бути відкритим і спокійним. Результат інтерпретує спеціаліст за методикою, тож зайва напруга просто заважає роботі. Вас там не будуть катувати, бити струмом чи психологічно тиснути.
Подяка експерткам
Морозова Тетяна Романівна, доктор психологічних наук, професор, атестований судовий експерт із правом проведення судових психологічних експертиз із використанням комп'ютерного поліграфа, поліграфологиня з понад 23-річним досвідом роботи, керівниця Центру експертних досліджень, президент Всеукраїнської асоціації поліграфологів. Центр експертних досліджень: https://morozova.center/ Всеукраїнська асоціація поліграфологів: https://vap.ua/
Олександра Тостановська, HR Director у Dwarf Engineering, українського розробника високотехнологічних рішень для безпілотних систем. Керує департаментом HR & Operations і будує системні HR-процеси під специфіку роботи в оборонці. Авторка та лекторка першого в Україні модуля про рекрутинг у DefTech, створеного спільно з Mate Academy. Магістерка психології, має сертифікацію з військового обліку.
Тисячі військових щодня працюють із дронами, системами зв'язку та іншими технологіями, від яких залежить виконання бойових завдань. Вони бачать їхні сильні та слабкі сторони, знають, що працює на фронті, а що ні.
Після служби цей досвід часто залишається поза межами формальних кваліфікацій. Водночас саме він може стати основою для роботи над новим поколінням роботизованих оборонних технологій.
Мета ініціативи — допомогти ветеранам із технічним досвідом перейти від експлуатації технологій до їхньої розробки та вдосконалення.
Використовували технології на фронті? Застосуйте свій досвід, щоб створювати їх самостійно.
Що таке Embedded Development
Embedded Development — технічна освітня програма для спеціалістів, які хочуть перейти від роботи з програмним забезпеченням до роботи з реальними системами: мікроконтролери, вбудовані пристрої, hardware-прототипи для defence, robotics та енергетики.
Програма розрахована на людей з технічним бекграундом. Учасники працюють з залізом, розбирають архітектуру embedded-систем і виходять з розумінням того, як влаштовані системи, що використовуються в Defence Tech і dual-use.
Для кого ця програма
Програма підходить тим, хто:
має досвід у software-розробці і хоче перейти в роботу з hardware
має досвід роботи із технікою на службі і хоче розуміти її зсередини — не як оператор, а як інженер
хоче увійти в MilTech або defence-компанію і розуміє, що для цього потрібна embedded-база
Повний новачок без технічного бекграунду — не стартова точка для цієї програми. Але ветеран із досвідом роботи з С/C++, технікою, дронами або електронікою — саме та людина, для якої вона створена.
Чому це важливо
Defence-ринок зростає і потребує інженерів, які не лише розуміють технології, а й усвідомлюють реальні виклики поля бою.
Люди з бойовим досвідом мають унікальне розуміння того, як працюють технології на фронті. Додавши до цього інженерну підготовку, вони можуть створювати рішення, які будуть посилювати обороноздатність країни.
Саме такий шлях і покликана відкрити ця ініціатива.
Чому Frontline Robotics
«Найкращі оборонні технології створюють люди, які розуміють реальні потреби фронту. Ми хочемо, щоб ветерани мали більше можливостей переходити в інженерію та продовжувати впливати на хід війни вже через створення нових технологій», — Євген Третяк, CEO Frontline Robotics.
Чому Beetroot Academy
«Ветерани, які хочуть увійти в технічний напрям defence, часто мають сильнішу мотивацію і практичне розуміння контексту, ніж будь-хто інший. Їм потрібна не підтримка — їм потрібна структура. Партнерство з Frontline Robotics дає конкретний механізм: реальна компанія інвестує в підготовку конкретної людини. Щомісяця», — Назарій Литвин, керівник Defence Tech напряму, Beetroot Academy
Як влаштований відбір
Місце не призначається автоматично. Кандидат проходить відбір через освітніх консультантів Beetroot Academy — оцінюється технічний рівень, мотивація і готовність пройти програму до кінця.
Відбір відкритий для ветеранів з технічним бекграундом.
Ви вже маєте цінний досвід. Ми допоможемо перетворити його на інженерну кар'єру та можливість і далі впливати на обороноздатність країни.
Як подати заявку
Перейдіть на beetroot.academy, оберіть освітню програму Embedded Development і залиште заявку з поміткою «Ветеран». Освітній консультант зв'яжеться і пояснить подальші кроки.
В епоху цифрової трансформації штучний інтелект змінює індустрію, освіту та ринок праці. Однак гендерні упередження в освіті та впровадженні ШІ залишаються значною проблемою, що потенційно обмежує можливості для жінок зокрема. Жінки меншою мірою представлені в STEM-дисциплінах (наука, технології, інженерія та математика), що пов’язано з усталеними упередженнями про «чоловічі» та «жіночі» професії та відповідно формувало їхній вибір ще в дитинстві. Навіть згадайте свої шкільні підручники, чи багато ви там бачили реальних прикладів жінок у науці? Для наочності радимо подивитися експеримент у київській школі, де дітей попросили намалювати представників чотирьох професій – вірусологів, аеророзвідників, реаніматологів та рятувальників. Спойлер, усі діти намалювали чоловіків-представників заданих професій. Для України, яка прагне розвивати стабільну економіку попри поточні виклики, важливо забезпечити інклюзивний доступ до навчання без стереотипів, особливо у сфері штучного інтелекту – це сприятиме інноваціям, інклюзивному економічному зростанню та довгостроковій стійкості бізнесу.
Як пов'язані гендерна рівність та штучний інтелект
Системи штучного інтелекту працюють на основі даних, які в них завантажують. Якщо набори даних містять упередження, які вже існують в суспільстві, ШІ може посилити гендерну нерівність та інші стереотипи — особливо під час наймання на роботу, доступу до фінансів та надання послуг з підтримки бізнесу. До прикладу, алгоритми штучного інтелекту, які використовуються для найму персоналу, можуть відтворювати упередження, віддаючи перевагу кандидатам-чоловікам у технічних чи керівних ролях. Аналогічно, якщо історичні дані містять дискримінацію за віком, ШІ може знижувати рейтинг кандидатів 45+ років, вважаючи їх менш гнучкими чи здатними до навчання.
У сфері кредитування алгоритми можуть автоматично знижувати шанси на отримання позик для підприємців-жінок або представників етнічних меншин, якщо в минулому такі групи мали менший доступ до фінансування.Це створює замкнене коло, де нерівність з минулого продовжує впливати на можливості в майбутньому.
Брак різноманітності в освіті зі штучного інтелекту та серед технічної робочої сили тільки загострює ці проблеми, залишаючи жінок та недостатньо представлені групи без права голосу у формуванні цифрової економіки. Їхні потреби, досвід і перспективи не враховуються при розробці алгоритмів, що призводить до створення технологій, які не відображають реальну різноманітність суспільства та можуть посилювати дискримінацію.
Сам по собі штучний інтелект може позитивно впливати на гендерну рівність. Наприклад, спеціально натреновані програми можуть підбирати працівників неупереджено, генерувати дані з розподілом за статтю, створювати кращі навчальні матеріали тощо. Агентний штучний інтелект, який не просто реагує, а активно допомагає, має потенціал революціонізувати домашню працю, автоматизуючи трудомісткі завдання та звільняючи жінок від непропорційного тягаря неоплаченої доглядової роботи. Жінки досі виконують у 2,5 раза більше домашніх обов’язків, ніж чоловіки, що обмежує їхню можливість займатися професійною або творчою діяльністю. Крім того, згідно з дослідженням у журналі Nature, штучний інтелект може допомогти досягти 79% цілей сталого розвитку ООН, тому світу потрібно більше фахівців у цій галузі.
Розвиток різноманітної та інклюзивної спільноти – це непросто мета, а необхідність. Різноманіття перспектив приносить нові ідеї та відкриття, які можуть трансформувати світ технологій і принести користь суспільству в цілому.
З появою глобальних етичних норм у сфері штучного інтелекту, на кшталт розроблених ЮНЕСКО, компанії, які активно протидіють гендерним упередженням, випереджатимуть регуляторні вимоги.
В Україні бізнес стрімко впроваджує рішення на основі штучного інтелекту, тому важливо забезпечити справедливий та рівний доступ до можливостей для всіх. Якщо не подолати гендерні упередження у сфері ШІ, то підприємства, очолювані жінками, ризикують отримувати менше фінансування та обмежений доступ до цифрових інструментів, що ще більше поглибить економічну нерівність.
Будьмо відвертими: залучення жінок до ШІ – це не просто створення голосового помічника з жіночим голосом; це буквально надання жінкам права голосу у сфері ШІ. Це означає забезпечення їхньої присутності в розробці ігор, зборі гендерночутливих даних, дослідницьких групах ШІ та навіть радах венчурного капіталу, де приймаються рішення про фінансування. У венчурному бізнесі жінкам складніше отримати фінансування, оскільки алгоритми, навчені на попередніх інвестиційних рішеннях, частіше віддають перевагу чоловічим командам, повторюючи упередження ринку. І самих жінок лише 5% серед венчурних інвесторів. Стартапи зі штучним інтелектом, очолювані жінками, стикаються зі значними розбіжностями в сумах фінансування, отримуючи в середньому в шість разів менше капіталу за угоду, ніж засновані чоловіками. Попри те, що глобальні дані показують, що стартапи, засновані жінками, генерують вищий дохід на кожен вкладений долар, ніж ті, які очолюють чоловіки.
Майбутнє екосистеми штучного інтелекту в Україні
Згідно зі звітом AI Ecosystem of Ukraine від AIHouse та Roosh, Україна має успішний ШІ-ландшафт із понад 150 стартапами ШІ та більш ніж 100 R&D-центрами. Україна посідає друге місце за кількістю ІТ-спеціалістів (307 000) серед країн Центральної та Східної Європи, тоді як кількість спеціалістів зі штучного інтелекту становить менш ніж 1%. Однак гендерна нерівність зберігається: жінки становлять лише 16% української робочої сили у сфері ШІ. Цей дисбаланс підкреслює необхідність цілеспрямованих заходів для сприяння гендерному розмаїттю в галузі ШІ-освіти та підприємництва.
У звіті підкреслюється, що український бізнес дедалі більше покладається на рішення на основі штучного інтелекту для автоматизації, аналізу даних та залучення клієнтів. Однак, якщо ці моделі ШІ навчаються на упереджених наборах даних або розробляються без гендерно-інклюзивних підходів, вони ризикують увічнити нерівність у сфері найму на роботу, фінансів та бізнес-операцій.
Прогнозується, що ринок аналітики в галузі штучного інтелекту стрімко розвиватиметься й досягне 223,32 мільярда доларів до 2034 року, що свідчить про зростальну залежність від прийняття рішень на основі штучного інтелекту в різних галузях промисловості. Також McKinsey оцінює, що генеративний ШІ може збільшити загальний економічний вплив ШІ на 15–40% та додати $2,6–$4,4 трлн щорічної вартості в різних сферах застосування, що свідчить про суттєве зростання продуктивності, обсягів виробництва та бізнес-цінності. Для української екосистеми штучного інтелекту це створює як можливості, так і виклики – без гендерно-інклюзивної освіти в галузі штучного інтелекту та вільної від упереджень розробки компанії ризикують посилити нерівність у сфері найму на роботу, фінансів та підприємницької діяльності. Щоби залишатися конкурентоспроможними та стійкими, українські компанії повинні надавати пріоритет різноманітним талантам у сфері ШІ, етичному впровадженню ШІ та інклюзивним бізнес-моделям, гарантуючи, що ШІ слугуватиме інструментом для справедливого економічного зростання, а не увічнення системних упереджень.
Висновок
Гендерна рівність та неупереджене навчання штучному інтелекту – це не лише етичні імперативи, а й економічна необхідність для сталого розвитку бізнесу в Україні. Розвиваючи інклюзивну освіту зі штучного інтелекту та усуваючи гендерні упередження в цифровій трансформації, Україна може побудувати більш стійку економіку, в якій інновації, справедливість та сталість є рушіями довгострокового успіху.
З огляду на вищезазначене, Швейцарська міжнародна організація Helvetas радо презентує рекомендації щодо відповідальних та інклюзивних стратегій у сфері штучного інтелекту для регіону Східного Партнерства, включно з Україною. Рекомендації спрямовані на державні установи, приватний сектор, громадянське суспільство та освітні установи. Розробка документа відбувалася у співпраці з організацією StrategEast та Help.
Також важливо зазначити такі проєкти з диджиталізації, на кшталт Beetroot Academy в Україні в рамках програми RECONOMY. Освітній продукт з ШІ надає компаніям та окремим особам, зокрема жінкам, навички, необхідні для процвітання в сучасній цифровій економіці, що сприяє інноваціям та інклюзивності. (лінк на відео)
RECONOMY – це програма, що реалізується Helvetas Swiss Intercooperation у партнерстві зі Шведським агентством міжнародного розвитку (Sida). Програма сприяє інклюзивному та зеленому економічному розвитку в регіонах Східного партнерства та Західних Балкан.
Поряд із програмами з класичних IT-професій Beetroot Academy системно розвиває навчання в defence tech та dual-use технологіях, орієнтованих на досвідчену технічну аудиторію та реальні індустрійні запити.
Дорослішання через відповідальність і масштаб
За понад 12 років роботи Beetroot Academy навчила 14 000+ студентів, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія акредитована європейською організацією Almega та відповідає шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Академія вже співпрацює з великими європейськими компаніями, проводячи тренінги та воркшопи з підвищення кваліфікації команд у сферах штучного інтелекту, проєктного менеджменту, кібербезпеки та інших прикладних технологій, і паралельно розпочинає масштабування апскілінг-програм для українського ринку — з фокусом на розвиток команд, що драйвлять економіку країни. Цей досвід став основою для нового етапу розвитку — роботи зі складнішими технологіями та аудиторією, якій важлива системна інженерна підготовка.
Новий візуальний стиль став стриманішим і глибшим, поєднуючи інженерну зрілість із відчуттям тепла та стійкості через продумані кольорові акценти. Ілюстрації залишаються важливою частиною візуальної мови Beetroot — вони передають культуру, людяність і tech-forward характер бренду.
Новий стратегічний напрям: defence та dual-use технології
З листопада 2025 року Beetroot Academy запустила п’ять груп з Embedded Development для ready-to-train engineers — технічних спеціалістів, які прагнуть працювати з реальними системами, бачити фізичний результат своєї роботи та застосовувати свої навички у MilTech, Robotics, Energy automotive та healthcare. Напрям орієнтований на фахівців із software, engineering або IT-бекграундом, які шукають системний перехід до роботи з апаратно-програмними та dual-use рішеннями з високим рівнем відповідальності та впливу.
Навчання розроблене спільно з топ-спеціалістами індустрії. Викладають senior embedded-інженери з багаторічним практичним досвідом, серед яких Олександр Іванчук, Ігор Гала, Володимир Калюжний та інші експерти галузі.
Компанія планує активно розвивати hardware-напрям і запускати нові продукти для підготовки інженерів.
Освіта для реальних індустрій
Фокус Академії залишається незмінним: практична освіта, інженерний підхід і робота з контекстом застосування технологій. Програми з defense і dual-use контекстів орієнтовані на розвиток глибокої, прикладної експертизи.
Beetroot Academy працює з освітою, що не зводиться до швидких рішень, а формує практичну цінність і довгостроковий сенс для інженерів, IT-спеціалістів і нетехнічних ролей у технологічних індустріях.
