.jpg)
Адріан Штефирца – сертифікований письмовий та усний перекладач, контент-райтер і копірайтер на фрілансі для компаній Європи, США та Нової Зеландії, власник контент-агентства. Адріан знає 5 мов, викладає англійську близько 5 років. А ще він розробив курс English for IT для Beetroot Academy.
Ми поговорили з Адріаном про його досвід викладання, глибокі питання сприйняття мови й про те, наскільки важливо знати англійську, працюючи в IT.
У моїй родині багато лінгвістів, філологів і викладачів. Я теж відчуваю приналежність до цієї ніші. Для викладання обрав англійську й почав в 17 років. Спочатку вчив друзів, а потім ця інформація розлетілася й з’явилися перші охочі серед незнайомих людей. Викладання природно для мене, я навіть не хвилювався. З 23-24 років почалася моя офіційна приватна практика, а потім я викладав в мовних центрах у Кишиневі. Особливий професійний відбиток залишила Cambridge School of English. Загалом я викладаю близько 5 років.
Це шлях найменшого опору для мене. Я схильний допомагати людям, колись навіть хотів бути лікарем, щоб рятувати людей. Місцями надто альтруїстичний і моя робота – частина цього. Мені комфортно ділитися знаннями.
Викладання – це соціальний контракт між студентом і вчителем. Якщо людина хоче вивчити мову, вона має доступ до нескінченної кількості інформації. Сідай за комп’ютер і вчи. Але вона все одно приходить до викладача й ніби каже: “Окей, я не буду шукати інформацію самостійно, ти мені все даси й проконтролюєш”. Викладач впорядковує інформацію для навчання.
Сьогодні стосунки студент-викладач видозмінилися. Раніше вчитель був мало не єдиним джерелом інформації, зараз не знаєш, кого обрати. Їх сотні. І ти замислюєшся, чи варто взагалі ходити на уроки, або краще просто відкрити застосунок.
Я знаю 5 мов, але не до кінця розумію, якою думаю. На магістратурі вивчав когнітивну лінгвістику й не вважаю, що людина думає голосом. Якби я думав мовою, то, все ж таки, румунською – нею отримав освіту і частіше спілкуюся.
Кажуть, якщо ти носій кількох мов – маєш декілька особистостей. Можливо. У мене це більше залежить від настрою й теми, про яку думаю: якщо про роботу – англійською, про особисте – румунською.
Коли ми говоримо про мову, феноменологічно ми говоримо про різні речі. Гіпотеза лінгвістичної відносності (або Сепіра – Уорфа) якраз ставить питання – чи змінює мова свідомість, чи свідомість визначає мову.
Ніхто з нас не може вказати пальцем, де почалась і закінчилась мова. Вона пластична й знаходиться в постійному русі. Це більшою мірою інструмент, ніж предмет культури. Вона видозмінює наш погляд на речі, їх сприйняття і класифікацію.
Ми повинні сприймати мову як воду, що протікає крізь пальці. Її неможливо вловити. Якщо ми вирішуємо оновити словник англійської, до моменту його видання мова вже зміниться. Знайти визначення й пояснення мови – безнадійне завдання.
Студенту краще сприймати мову, як щось пластичне. Якщо вона дозволяє спілкуватися й розуміти один одного – вона виконує своє завдання, не більше. Це медіум для обміну інформацією.
Допоки мова передає інформацію, до англіцизмів, русизмів, фемінітивів і таке інше я ставлюся абсолютно нормально. Мова це what you make of it (те, що ти називаєш мовою). Неважливо, що ми думаємо про мову, вона все одно рухатиметься.
Мені здається, на пострадянському просторі знання англійської відчиняє багато дверей. Якщо говорити про ІТ у світі – там цінують випускників радянського фізмату. Це вважається престижним. І, скоріш за все, мова тобі знадобиться.
Курс English for IT не відкриває для нас якусь нову англійську, він вчить говорити, писати, читати якісні тексти.
Ми підносимо мову, як посередника в міжкультурній комунікації. Щоб робити етичне програмне забезпечення потрібно не просто розробляти програми й заробляти гроші. Але так само допомагати людям своєю діяльністю, з огляду на соціальний аспект та інклюзію. Усвідомлювати факт, що люди з іншим етнічним вихованням, можуть мислити інакше й деякі речі можуть їх зачепити. Але ці ж люди можуть принести специфічний meaningful impact (значущий вплив).
Цей курс не тільки про англійську мову, він про навичку спілкування всередині компанії й з замовниками по всьому світу.
Зазвичай вимоги до знання мови залежать від корпоративної культури компанії, повинна бути лінгвістична цілісність спілкування. Зараз в Україну приїздить багато людей, щоб працювати в ІТ, у вас повно стартапів. І культурні відмінності іноді створюють проблему в комунікації. Недосвідчені працівники нехтують ними.
Без знання англійської в ІТ можна вижити, але знання не буде суттєвою перевагою. Це, скоріше, базова вимога. Особливо при роботі з закордонними клієнтами.
Єдиний шлях – практика. Говорити й читати. Тільки так. Якщо спростити – вивчення мови це баланс input та output. Чим більше ти вкладаєш, тим більше отримаєш на виході. Не розмовляючи – ти не говоритимеш краще.
Наостанок пораджу ресурси для поповнення профільного запасу слів, з актуальними новинами світу ІТ:
