Beetroot Academy
Завантажуємо сторінку…
0%
Дизайн має бути зрозумілим. Користувач не оцінить колірне рішення, якщо на сайті базові кнопки розташовані незручно. Ймовірно, людина знайде більш зручний ресурс. Твоя мета — створити привабливий і продаваний товар, не розтратити час і бюджет замовника на нескінченні правки або перероблення з нуля. За результатами дослідження разом із Product Owner можеш побудувати стратегію просування розробки.
Вчені Стенфордського інституту дизайну створили план, за яким ти можеш аналізувати аудиторію і створювати затребуваний дизайн.
Чи складно тобі обирати подарунки? Можливо, батькам сподобається будь-який презент від тебе, навіть банальний. А ось із босом складніше — взагалі нуль ідей. Як бути: знайти додаток для пошуку подарунків або перейти у перший-ліпший інтернет-магазин? Ідеї стартапів іноді виростають із роздумів про повсякденні потреби. Поспілкуйся з людиною або розпитай фокус-групу з п'яти осіб, яких може зацікавити твій майбутній продукт. Так ти краще познайомитися з потенційним користувачем.
Пошуковик Google розуміє нас з півслова. Якщо ми неправильно напишемо запит або зробимо помилку, побачимо люб'язне «Можливо, ви мали на увазі це?». Таких підказок могло не бути, якби не мешканці Індії.
UI/UX Designer Лілія Піддубна розповіла цікавий факт з життя компанії. Історію дизайнерка почула на одному з онлайн-курсів. Одного разу співробітники Google перевіряли внутрішню аналітику й помітили, що в Індії люди рідше користуються їх пошуковою системою. Приїхавши в країну, програмісти стежили за звичками місцевих жителів, запитували про їхні інтереси й просили показати, як вони користуються інтернетом. На той момент якісну освіту у країні мали не всі. Мешканці часто писали запити з граматичними помилками. Після дослідження компанія додала у пошуковик функцію, яка намагається вгадувати слова.
Лілія Піддубна
Спостереження за людиною в її побутовому або робочому середовищі краще, ніж інтерв'ю. Під час бесіди ми іноді говоримо те, чого насправді не робимо. У реальності помітні щирі дії та емоції. Простіший варіант — зателефонувати по відеозв’язку і поставити ті ж самі питання. Нехай співрозмовник поділиться екраном комп'ютера та покаже, як вирішує ту чи іншу потребу.
«Припустимо, тобі потрібно створити дизайн софту для офіціантів. Навідайся до ресторану й подивися, чи користується персонал планшетами, яка програма для контролю замовлень і вільних місць уже є, що в ній подобається, чого не вистачає. Може, їм зручніше користуватися паперовим блокнотом, а технології потрібні для іншого», — радить Лілія Піддубна.
Розробка застосунків — тривалий проєкт. У ньому зазвичай є час і бюджет на дослідження. У випадку з сайтами результат потрібен якнайшвидше, але й тут є спосіб зрозуміти аудиторію.
У підготовці вебдизайну підійде інформація з усіх відкритих джерел — сайти конкурентів, коментарі на форумах, світові й локальні тренди, формати популярного контенту на тему. У чужому досвіді зверни увагу на вдалі рішення, а те, що здається поганим, перероби й додай до свого проєкту. Навіть без тривалого аналізу ти побачиш, що саме ліпше винести на головну сторінку і як залучити користувачів.
Розмови й спостереження записуй на відео або диктофон. Інформацію напиши на наліпках і розподіли їх за категоріями: проблеми, бажання людей, що їм подобається, як вони дають собі раду без цифрових рішень. Є загроза, що вся стіна у твоїй кімнаті буде завішана наліпками, але це класний метод візуалізації ідей. Визнач кроки користувача при взаємодії з майбутнім продуктом. Відзначай, над чим замислюєшся, що відволікає або допомагає отримати бажане.
Потім пропиши образи персон — основних і другорядних користувачів продукту. Чим вони займаються, які в них хобі, що їм важливо у сфері твоєї розробки. Типажі й кількість персон залежать від специфіки продукту. Зазвичай, їх не менше двох, кожна — з ім'ям, статтю, віком, характером, реалістичною біографією і потребами. Можна асоціювати персон з їхнім улюбленим брендом і придумати цитату. Головне дізнатися, як вони себе ведуть з подібним продуктом і чого хочуть від нової розробки.
Деякі дизайнери замість методу персон користуються теорією Job to be Done. У людей є завдання й бажаний ефект від їх виконання. Принцип Job to be Done — на кожну «роботу» ми «наймаємо» певний продукт. Наприклад, щоб прибирати у квартирі, потрібен пилосмок. Однак прилад повністю не позбавить приміщення від пилу. Знадобиться вологе прибирання. Записуй задачі й визначай бар'єри для їх вирішення. Так ти дізнаєшся, чи принесе твоя ідея потрібний результат, підбереш декілька варіантів, створиш технічну «начинку» продукту.
Проте з цим методом не зрозуміло, через які візуальні образи говорити з користувачем. Персони дають більше інформації про цільову аудиторію, про очікувану манеру спілкування. Це знадобиться у рекламі розробки.
У дизайні сподіватися на натхнення — погане рішення. Дослідження структурують творчий процес. Придумай образи й колірну гамму, обери шрифти. Розташуй елементи на модульній сітці — системі верстки, в якій усі смуги й розвороти повинні відповідати основам композиції. Приклад дизайну покажи попереднім співрозмовникам.
«Щоб протестувати інтерфейс сайту, можеш попросити користувача знайти ноутбук для навчання, покласти його у кошик і оформити замовлення. Увімкни запис монітору і спостерігай, як він виконує завдання, які труднощі виникають. Попроси коментувати свої дії. Можливо, людина не одразу помітила значок кошика. На стадії інтерв'ю ти можеш не здогадатися, де розмістити цю кнопку. Так ти дізнаєшся, наскільки твій дизайн зрозумілий і зручний, що конкретно потрібно змінити», — пояснює Лілія Піддубна.
У книзі «Дизайн звичних речей» колишній віцепрезидент Apple Дональд Норман описав принципи дизайнерського мислення. Він переконаний: не потрібно одразу вестись на доводи клієнта і миттю вирішувати озвучену ним проблему. Скоріше, це не причина, а наслідок. Дослідження покаже, чому насправді люди рідко користуються сервісом або деякими його функціями.
«Щоб зрозуміти кінцевого споживача, потрібно розвинути в собі дизайнерське мислення, — вважає UI/UX Designer, викладачка курсу UI/UX Design, Аделіна Сузанська. — Можна через особистий досвід використання якогось застосунку, а можна опитати колег або людей, пов'язаних із продуктом. Я додатково аналізую ринок розробки».
Аделіна Сузанська
Розвинути дизайнерське мислення також допоможе спостереження за візуальним мистецтвом. Поглянь, як створювали рекламні постери у 20-х роках минулого століття, якими образами надихалися художники Рафаель, Рубенс, Ван Гог, які фільми створював Кубрик, що знімають сучасні фотографи. Усе нове — це переосмислення старого.
Будь психологом — слідкуй за поведінкою потенційних клієнтів, цікався їхніми «болями» і забаганками, дізнайся враження від використання чужих сервісів. Регулярно спілкуйся з людьми й збагнеш, як твій дизайн задовольнить потреби аудиторії.
Чи знали ви, що в усьому світі жінки складають лише близько 22% професіоналів у сфері розробки та впровадження штучного інтелекту (ШІ)? Такий гендерний розрив у навичках у сфері ШІ звужує потенціал для інновацій. Навіть коли цифрові технології стануть доступнішими, ця нерівність залишиться, якщо ми не змінимо гендерні соціальні норми.
В епоху цифрової трансформації штучний інтелект змінює індустрію, освіту та ринок праці. Однак гендерні упередження в освіті та впровадженні ШІ залишаються значною проблемою, що потенційно обмежує можливості для жінок зокрема. Жінки меншою мірою представлені в STEM-дисциплінах (наука, технології, інженерія та математика), що пов’язано з усталеними упередженнями про «чоловічі» та «жіночі» професії та відповідно формувало їхній вибір ще в дитинстві. Навіть згадайте свої шкільні підручники, чи багато ви там бачили реальних прикладів жінок у науці? Для наочності радимо подивитися експеримент у київській школі, де дітей попросили намалювати представників чотирьох професій – вірусологів, аеророзвідників, реаніматологів та рятувальників. Спойлер, усі діти намалювали чоловіків-представників заданих професій. Для України, яка прагне розвивати стабільну економіку попри поточні виклики, важливо забезпечити інклюзивний доступ до навчання без стереотипів, особливо у сфері штучного інтелекту – це сприятиме інноваціям, інклюзивному економічному зростанню та довгостроковій стійкості бізнесу.
Системи штучного інтелекту працюють на основі даних, які в них завантажують. Якщо набори даних містять упередження, які вже існують в суспільстві, ШІ може посилити гендерну нерівність та інші стереотипи — особливо під час наймання на роботу, доступу до фінансів та надання послуг з підтримки бізнесу. До прикладу, алгоритми штучного інтелекту, які використовуються для найму персоналу, можуть відтворювати упередження, віддаючи перевагу кандидатам-чоловікам у технічних чи керівних ролях. Аналогічно, якщо історичні дані містять дискримінацію за віком, ШІ може знижувати рейтинг кандидатів 45+ років, вважаючи їх менш гнучкими чи здатними до навчання.
У сфері кредитування алгоритми можуть автоматично знижувати шанси на отримання позик для підприємців-жінок або представників етнічних меншин, якщо в минулому такі групи мали менший доступ до фінансування.Це створює замкнене коло, де нерівність з минулого продовжує впливати на можливості в майбутньому.
Брак різноманітності в освіті зі штучного інтелекту та серед технічної робочої сили тільки загострює ці проблеми, залишаючи жінок та недостатньо представлені групи без права голосу у формуванні цифрової економіки. Їхні потреби, досвід і перспективи не враховуються при розробці алгоритмів, що призводить до створення технологій, які не відображають реальну різноманітність суспільства та можуть посилювати дискримінацію.
Сам по собі штучний інтелект може позитивно впливати на гендерну рівність. Наприклад, спеціально натреновані програми можуть підбирати працівників неупереджено, генерувати дані з розподілом за статтю, створювати кращі навчальні матеріали тощо. Агентний штучний інтелект, який не просто реагує, а активно допомагає, має потенціал революціонізувати домашню працю, автоматизуючи трудомісткі завдання та звільняючи жінок від непропорційного тягаря неоплаченої доглядової роботи. Жінки досі виконують у 2,5 раза більше домашніх обов’язків, ніж чоловіки, що обмежує їхню можливість займатися професійною або творчою діяльністю. Крім того, згідно з дослідженням у журналі Nature, штучний інтелект може допомогти досягти 79% цілей сталого розвитку ООН, тому світу потрібно більше фахівців у цій галузі.
Розвиток різноманітної та інклюзивної спільноти – це непросто мета, а необхідність. Різноманіття перспектив приносить нові ідеї та відкриття, які можуть трансформувати світ технологій і принести користь суспільству в цілому.
З появою глобальних етичних норм у сфері штучного інтелекту, на кшталт розроблених ЮНЕСКО, компанії, які активно протидіють гендерним упередженням, випереджатимуть регуляторні вимоги.
В Україні бізнес стрімко впроваджує рішення на основі штучного інтелекту, тому важливо забезпечити справедливий та рівний доступ до можливостей для всіх. Якщо не подолати гендерні упередження у сфері ШІ, то підприємства, очолювані жінками, ризикують отримувати менше фінансування та обмежений доступ до цифрових інструментів, що ще більше поглибить економічну нерівність.
Будьмо відвертими: залучення жінок до ШІ – це не просто створення голосового помічника з жіночим голосом; це буквально надання жінкам права голосу у сфері ШІ. Це означає забезпечення їхньої присутності в розробці ігор, зборі гендерночутливих даних, дослідницьких групах ШІ та навіть радах венчурного капіталу, де приймаються рішення про фінансування. У венчурному бізнесі жінкам складніше отримати фінансування, оскільки алгоритми, навчені на попередніх інвестиційних рішеннях, частіше віддають перевагу чоловічим командам, повторюючи упередження ринку. І самих жінок лише 5% серед венчурних інвесторів. Стартапи зі штучним інтелектом, очолювані жінками, стикаються зі значними розбіжностями в сумах фінансування, отримуючи в середньому в шість разів менше капіталу за угоду, ніж засновані чоловіками. Попри те, що глобальні дані показують, що стартапи, засновані жінками, генерують вищий дохід на кожен вкладений долар, ніж ті, які очолюють чоловіки.
Згідно зі звітом AI Ecosystem of Ukraine від AIHouse та Roosh, Україна має успішний ШІ-ландшафт із понад 150 стартапами ШІ та більш ніж 100 R&D-центрами. Україна посідає друге місце за кількістю ІТ-спеціалістів (307 000) серед країн Центральної та Східної Європи, тоді як кількість спеціалістів зі штучного інтелекту становить менш ніж 1%. Однак гендерна нерівність зберігається: жінки становлять лише 16% української робочої сили у сфері ШІ. Цей дисбаланс підкреслює необхідність цілеспрямованих заходів для сприяння гендерному розмаїттю в галузі ШІ-освіти та підприємництва.
У звіті підкреслюється, що український бізнес дедалі більше покладається на рішення на основі штучного інтелекту для автоматизації, аналізу даних та залучення клієнтів. Однак, якщо ці моделі ШІ навчаються на упереджених наборах даних або розробляються без гендерно-інклюзивних підходів, вони ризикують увічнити нерівність у сфері найму на роботу, фінансів та бізнес-операцій.
Прогнозується, що ринок аналітики в галузі штучного інтелекту стрімко розвиватиметься й досягне 223,32 мільярда доларів до 2034 року, що свідчить про зростальну залежність від прийняття рішень на основі штучного інтелекту в різних галузях промисловості. Також McKinsey оцінює, що генеративний ШІ може збільшити загальний економічний вплив ШІ на 15–40% та додати $2,6–$4,4 трлн щорічної вартості в різних сферах застосування, що свідчить про суттєве зростання продуктивності, обсягів виробництва та бізнес-цінності. Для української екосистеми штучного інтелекту це створює як можливості, так і виклики – без гендерно-інклюзивної освіти в галузі штучного інтелекту та вільної від упереджень розробки компанії ризикують посилити нерівність у сфері найму на роботу, фінансів та підприємницької діяльності. Щоби залишатися конкурентоспроможними та стійкими, українські компанії повинні надавати пріоритет різноманітним талантам у сфері ШІ, етичному впровадженню ШІ та інклюзивним бізнес-моделям, гарантуючи, що ШІ слугуватиме інструментом для справедливого економічного зростання, а не увічнення системних упереджень.
Гендерна рівність та неупереджене навчання штучному інтелекту – це не лише етичні імперативи, а й економічна необхідність для сталого розвитку бізнесу в Україні. Розвиваючи інклюзивну освіту зі штучного інтелекту та усуваючи гендерні упередження в цифровій трансформації, Україна може побудувати більш стійку економіку, в якій інновації, справедливість та сталість є рушіями довгострокового успіху.
З огляду на вищезазначене, Швейцарська міжнародна організація Helvetas радо презентує рекомендації щодо відповідальних та інклюзивних стратегій у сфері штучного інтелекту для регіону Східного Партнерства, включно з Україною. Рекомендації спрямовані на державні установи, приватний сектор, громадянське суспільство та освітні установи. Розробка документа відбувалася у співпраці з організацією StrategEast та Help.
Також важливо зазначити такі проєкти з диджиталізації, на кшталт Beetroot Academy в Україні в рамках програми RECONOMY. Освітній продукт з ШІ надає компаніям та окремим особам, зокрема жінкам, навички, необхідні для процвітання в сучасній цифровій економіці, що сприяє інноваціям та інклюзивності. (лінк на відео)
RECONOMY – це програма, що реалізується Helvetas Swiss Intercooperation у партнерстві зі Шведським агентством міжнародного розвитку (Sida). Програма сприяє інклюзивному та зеленому економічному розвитку в регіонах Східного партнерства та Західних Балкан.
Поряд із програмами з класичних IT-професій Beetroot Academy системно розвиває навчання в defence tech та dual-use технологіях, орієнтованих на досвідчену технічну аудиторію та реальні індустрійні запити.
За понад 12 років роботи Beetroot Academy навчила 14 000+ студентів, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія акредитована європейською організацією Almega та відповідає шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Академія вже співпрацює з великими європейськими компаніями, проводячи тренінги та воркшопи з підвищення кваліфікації команд у сферах штучного інтелекту, проєктного менеджменту, кібербезпеки та інших прикладних технологій, і паралельно розпочинає масштабування апскілінг-програм для українського ринку — з фокусом на розвиток команд, що драйвлять економіку країни. Цей досвід став основою для нового етапу розвитку — роботи зі складнішими технологіями та аудиторією, якій важлива системна інженерна підготовка.
Новий візуальний стиль став стриманішим і глибшим, поєднуючи інженерну зрілість із відчуттям тепла та стійкості через продумані кольорові акценти. Ілюстрації залишаються важливою частиною візуальної мови Beetroot — вони передають культуру, людяність і tech-forward характер бренду.
З листопада 2025 року Beetroot Academy запустила п’ять груп з Embedded Development для ready-to-train engineers — технічних спеціалістів, які прагнуть працювати з реальними системами, бачити фізичний результат своєї роботи та застосовувати свої навички у MilTech, Robotics, Energy automotive та healthcare. Напрям орієнтований на фахівців із software, engineering або IT-бекграундом, які шукають системний перехід до роботи з апаратно-програмними та dual-use рішеннями з високим рівнем відповідальності та впливу.
Навчання розроблене спільно з топ-спеціалістами індустрії. Викладають senior embedded-інженери з багаторічним практичним досвідом, серед яких Олександр Іванчук, Ігор Гала, Володимир Калюжний та інші експерти галузі.
Компанія планує активно розвивати hardware-напрям і запускати нові продукти для підготовки інженерів.
Фокус Академії залишається незмінним: практична освіта, інженерний підхід і робота з контекстом застосування технологій. Програми з defense і dual-use контекстів орієнтовані на розвиток глибокої, прикладної експертизи.
Beetroot Academy працює з освітою, що не зводиться до швидких рішень, а формує практичну цінність і довгостроковий сенс для інженерів, IT-спеціалістів і нетехнічних ролей у технологічних індустріях.
За понад 12 років через програми Beetroot Academy пройшли 14 000+ фахівців, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія співпрацює з 400+ експертами у власному нетворку та акредитована європейською організацією Almega, що підтверджує відповідність шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Цей досвід ліг в основу роботи з корпоративними клієнтами — з розумінням того, як навчаються дорослі команди, які виклики стоять перед бізнесом і які навички справді мають прикладну цінність.
Сьогодні Beetroot Academy посилює напрям корпоративних воркшопів для команд. Це онлайн-формати з експертами-практиками, які допомагають командам швидко зрозуміти новітні технології та застосовувати їх у щоденній роботі.
Ми проводимо стандартизовані практичні воркшопи для команд середнього та великого бізнесу, що дозволяють узгодити підходи, сформувати спільну робочу мову та впроваджувати інструменти одразу після навчання.
Портфель корпоративних програм Beetroot Academy сфокусований на темах, які мають прямий вплив на ефективність команд і готовність бізнесу до технологічних змін.
ШІ для продуктивності
Воркшоп для команд, які хочуть перетворити ШІ з експерименту на системний інструмент роботи. Практичне застосування GenAI: автоматизація рутини, швидші рішення, оптимізація щоденних процесів і зростання продуктивності.
ШІ для розробників
Інтеграція AI в цикл розробки: генерація та рев’ю коду, тестування, аналіз вимог, документація. Команди відпрацьовують реальні сценарії використання інструментів для підвищення швидкості delivery та якості технічних рішень.
Agile, Scrum та Kanban з ШІ
Адаптація Agile-підходів до реальних задач команди. ШІ вбудовується в планування, backlog, user stories та ретроспективи, щоб зменшити операційну рутину, підвищити прозорість і зробити процеси передбачуваними.
Green Coding
Енергоефективність коду та стійка архітектура рішень з урахуванням вимог європейських ринків і ESG-контексту. Воркшоп допомагає командам оптимізувати технічні рішення та закладати довгострокову ефективність продукту.
Beetroot Academy працює з компаніями заради результату, а не відпрацьованого часу. Команди отримують доступ до актуальної галузевої експертизи, перевіреної методології та практиків з реальним досвідом. Фокус на практиці залишається ключовим — близько 70% кожного воркшопу присвячено роботі з кейсами та вправам, які допомагають командам зрозуміти, як застосовувати знання у своїй реальності, а не створюють ілюзію миттєвих змін.
Для HR та L&D менеджерів Beetroot Academy пропонує партнерство, орієнтоване на результат:
Оновлений візуальний стиль Академії став стриманішим і зрілішим — він відображає фокус на експертності, системному підході та довгостроковій співпраці з бізнесом.
Beetroot Academy позиціонує себе як надійного освітнього партнера для компаній, які розглядають розвиток команд не як разову ініціативу, а як інвестицію в стійкість і готовність до майбутніх викликів.
Тренінг для нас — не самоціль. Головне — розвиток компетенцій і відчутний вплив на результати команди.
За 12 років через програми Beetroot Academy пройшли 14 000+ студентів, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія акредитована європейською організацією Almega та відповідає шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Оновлення бренду відображає дорослішання Академії та чесний підхід до зміни професії як тривалого процесу. Beetroot Academy не обіцяє легкого входу в IT чи гарантованого працевлаштування за кілька місяців. Натомість вона пропонує інструменти, практичні навички та менторську підтримку для тих, хто готовий інвестувати час і зусилля у власний розвиток.
Навчання будується як партнерство, у якому результат можливий лише за умови спільної відповідальності: експертизи та підтримки з боку Академії й активної залученості з боку студента.
Освітні програми Beetroot Academy поєднують кілька ключових елементів:
Роль студента в цьому процесі є визначальною. Регулярна практика, розвиток soft skills і робота з кар’єрними можливостями — необхідні умови для досягнення стійкого результату.
Beetroot Academy пропонує курси-професії для тих, хто переходить в IT з інших сфер або системно змінює напрям розвитку.
Технічні напрями: Front-end розробка, Python розробка, QA Manual.
Нетехнічні напрями: Project Management в IT, Business Analysis в IT, Digital Marketing, HR Generalist.
Дизайн: UI/UX Design.
Для людей, які лише починають замислюватися про зміну професії, Академія створила безплатні формати знайомства з IT: кар’єрний тест для визначення схильності до напрямів та самостійний практичний курс, у межах якого можна спробувати кілька популярних ролей на практиці.
Beetroot Academy формує середовище, у якому зміна професії відбувається через практику, підтримку спільноти та партнерство. Це шлях, що потребує послідовності й відповідальності, але саме такий підхід робить кар’єрний результат реальним і довгостроковим.
