img

Євгенія Стенцель, авторка блогу Beetroot Academy

1 липня 2022

Мій перший договір з IT-компанією: на що звернути увагу

Beetroot Academy запросила Олександру Белименко, старшу ІТ- юристку у Legal IT Group, провести вебінар на тему «Job offer:як домовитись про вигідні умови співпраці та обійти підводні камені?». Пропонуємо тобі текстову версію відеолекції.

Трудовий договір, гіг-контракт, угода з нерезидентом

Який би тип договору не був, обов’язково уважно прочитай його — не полінуйся  та ознайомитися з кожним пунктом. Тип контракту визначає сторони договору, їх права та обов’язки. Коли тобі пропонують розмір оплати, важливо уточнити, чи це кінцева сума, чи тобі доведеться ще сплатити з неї податки. І все це залежить від форми ділових відносин, прописаних у договорі. 

Також залежно від типу контракту визначається, хто саме — ти чи роботодавець —  вестиме звітність та сплачуватиме податки. Деякі компанії пропонують працювати за гіг-контрактами чи ФОПам, наприклад, вести їхню бухгалтерію і сплачувати за них податки. Але треба розуміти: якщо ти ФОП, то ти сам відповідаєш за те, щоб вести звітність і не мати боргів перед державою, навіть якщо за тебе це робить хтось інший.

До речі, якщо ти працюєш як найманий робітних за трудовим договором, то ніхто тобі не забороняє відкрити свій ФОП. Якщо для роботи за сумісництвом, тобі необхідно обов’язково це погодити з роботодавцем, то для ведення господарської діяльності, не потрібно. 

З іноземними контрагентами ти можеш взагалі працювати без контракту. Ви узгоджуєте job offer, наприклад, скільки коштує година твоєї праці, тривалість співпраці. Ти виставляєш клієнту інвойси як ФОП, він щомісяця їх оплачує. Такі схеми співпраці досить розповсюджені. Але коли виникають якісь конфлікти, то буде складніше відстояти свої права.

Існує кілька варіантів договорів, їх тип визначається законодавчою базою, під яку підпадають ділові відносини між тобою і замовником (роботодавцем).

  • Кодекс Законів про працю (КЗпП)

Він регулює трудові відносини й значною мірою орієнтований на захист прав саме працівників. КЗпП застосовується до тебе, коли ти працюєш за трудовим договором.  

Наприклад, якщо ти підписав трудовий договір, то за необхідності можна взяти лікарняний, у тебе є відпустка, а для жінок передбачена відпустка по догляду за дитиною тощо. Згідно КЗпП ти можеш за 14 днів попередити роботодавця про звільнення, і після цього ніхто тебе не вправі тримати на місці.

Сторони договору: працівник (фізична особа) та роботодавець (зазвичай, суб’єкт господарювання).

Оподаткування: роботодавець виступає податковим агентом і подає звітність та утримує і сплачує податки за працівника. ПДФО 18 % від доходу, 22 % відсотки від доходу, 1,5 % військовий збір.

Соціальні гарантії

  • щорічна оплачувана перерва у виконанні робіт (наданні послуг), тобто відпустка, тривалістю не менше 17 робочих днів;
  • допомога по тимчасовій непрацездатності (у працівника за трудовим договором ЄСВ сплачується від доходу);
  • перерва у виконанні робіт (наданні послуг) у зв’язку з вагітністю і пологами;
  • інші, передбачені Законом, гарантії.

 

  • Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»

Дія.City — окремий режим правового і податкового регулювання. Резиденти Дія.City  можуть укладати й трудові договори, і договори с ФОПами, але тут мова буде йти саме про гіг-контракти. Гіг-контракт – це особлива форма залучення спеціалістів, коли співробітника не приймають в штат, а залучають до виконання конкретних проєктів з визначеними термінами виконання.

Це такий цивільноправовий договір, який при цьому дає можливість врегулювання деяких соціальних гарантій, які має трудове законодавство. 

Сторони договору: гіг-спеціаліст (фізична особа) та Резидент Дія.City  (юридична особа).

Оподаткування: Резидент Дія.City  виступає у ролі податкового агента, подає звітність та утримує і сплачує податки за гіг-спеціаліста. ПДФО 5 % від доходу, ЄСВ 22 % від мінімальної зарплати, 1,5 % військовий збір.

Соціальні гарантії: такі ж, як з  трудовим договором. Єдина відмінність полягає у тому, що у гіг-спеціаліста ЄСВ сплачується від мінімальної заробітної плати. 

  • Господарський кодекс

Його норми розповсюджуються на тебе тоді, коли ти працюватимеш як ФОП. У цьому випадку у тебе вже немає тих соціальних гарантій, які передбачені КЗпП. 

Сторони договору: суб’єкт господарювання та суб’єкт господарювання.

Оподаткування: ФОП самостійно відповідає за подання звітності та сплату податків. Для 3 групи єдиного податку це 5 % від доходу (на період воєнного стану 2 %), ЄСВ 22 % від мінімальної зарплати. Наразі ФОПи можуть приймати на рахунок валюту. Але продати її можливо лише за курсом НБУ, а ось придбати можна за курсом комерційних банків. Тобто ФОП «втрачає» на цій валюті. 

Соціальні гарантії: не передбачені. 

Але як окремий суб’єкт господарювання ти не маєш, наприклад, щотижня по 40 годин відсиджувати в офісі, а послуги вправі надавати тим, кого сам обираєш. 

NDA та NCA: адекватні захисні обмеження чи ні?

NDA

За договором про нерозголошення (NDA від Non-disclosure agreement) фахівець, працівник, підрядник або інша особа зобов’язується не розголошувати комерційну таємницю та/або іншу конфіденційну інформацію сторони, що розкриває цю інформацію.

NDA укладається у письмовій формі, і залежно від застосовуваного законодавства може бути відплатним (тобто за збереження ти отримуєш грошову компенсацію) чи безвідплатним, та передбачати виплату компенсації/штрафу у разі порушенні його умов. 

Деякі компанії прописують у договорі необхідність відшкодування упущеної вигоди та збитків, які настали в результаті розголошення. Але довести та обґрунтувати ці суми складно, але можливо. Тому варто бути уважним з цими пунктами.

На що обов’язково треба звертати увагу у NDA:

  • строк, протягом якого особа зобов’язується не розголошувати конфіденційну інформацію;
  • визначення інформації, на яку поширюються ці зобов’язання.

Також звертай увагу, наскільки взагалі адекватні пункти запропонованого тобі NDA. Наприклад, коли тобі пропонують зарплату $500-1000, то підписувати договір зі штрафом $500 тис. за розголошення не має сенсу. І якщо ти фактично не маєш доступу до якоїсь важливої інформації, то варто задуматися, чи адекватно замовник прописав пункт про упущені вигоди й збитки, які тобі доведеться компенсувати. Взагалі, чим більше умови NDA наближені до реальності, тим краще він буде працювати. 

NCA

Договір про уникнення конкуренції (NCA від Non-compete agreement) може бути окремим договором або може йти разом з NDA. Багато українських аутсорсингових IT-компанії залучають фахівців до своїх проєктів і знайомлять їх зі своїми замовниками. Якщо фахівець потім вирішить напряму працювати з цими замовниками, то він починаєте конкурувати з компанією, яка надала йому доступ до цих замовників. Звичайно, це не сподобається IT-компанії, на яку він працював, і вона хоче захистити себе. У 95 % випадків компанії просто не хочуть, щоб фахівці пішли до замовника, тому і складають договори NCA.

У договорі NCA особливо зверни увагу на такі умови:

  • строк зобов’язання (залежить від застосовуваного законодавства, типу відносин, зазвичай складає не більше 12 місяців від припинення трудових, цивільноправовий чи господарсько-правових відносин);
  • територія, на яку поширюється дія зобов’язання;
  • вичерпний перелік видів діяльності, що вважаються конкурентною  діяльністю, та/або осіб, які здійснюють конкурентну  діяльність;
  • матеріальні блага, які фахівець отримує у відплату за зобов’язання утримуватися від конкурентних дій.

До речі, відмова від підписання NCA не може бути підставою для припинення трудового договору чи гіг-контракту. 

Як вести переговори щодо умов контракту?

Багато хто підписує контракти, попередньо не читаючи, і надалі це призводить до проблем. Коли ти читаєш контракт, головне — це зрозуміти, чи він відповідає дійсності? 

На жаль, у галузі IT є компанії, зазвичай невеликі, які економлять на юристі та просто беруть чужий шаблон, який створювався для іншої компанії. А потім пропонують тобі підписати контракт, який фактично не відповідає умовам праці. Так краще не робити.

Читаючи контракт, звертай увагу на умови:

  • постановки завдань;
  • прийняття виконаної роботи;
  • оплати;
  • NDA та NCA;
  • передбачені договором штрафи.

Якщо умови контракту тобі не подобаються, не варто одразу відмовлятися від співпраці. Спробуйте у доброзичливому спілкуванні обговорити пункти договору і спробувати дійти консенсусу. 

Як вести переговори щодо договору:

  • Бути ввічливим.
  • Ставити запитання ще на етапі до отримання job offer.
  • Бути обізнаним щодо умов контракту і твоїх прав.
  • Бути готовим відмовитися від невигідних умов.
  • Виносити на обговорення принципові та непринципові питання. 

І пам’ятай: ніхто не зобов’язаних підписувати кабальні договори! 

Відеозапис вебінару дивись на нашому YouTube.

Більше статей