Рік тому TIOBE — рейтинг популярності мов розробки — внесли Python в ТОП 3. Цією мовою кодять розробники Google, Facebook, Microsoft та Dropbox, де працює засновник Python — Гвідо ван Россум.
Серед розробників існує думка, що Python — мова для початківців. Вони вважають її схожою на англійську. Тому ринок переповнений джунами, а рекрутери влаштовують справжні битви за Python-розробників з досвідом.
Ми запитали наших викладачів та студентів, чому вони обирають Python, що треба знати початківцю і як отримати досвід.
У ролях:
Святослав Косенчук, викладач — цікавився програмуванням з дитинства, Python-розробник.
Іван Підгорний, викладач — працював системним адміністратором, почав працювати з базами даних та цікавитись розробкою, зараз Senior Data Engineer в Megogo.
Петро Мєрчук, студент — декілька раз пробував С++. Один раз html/css/js.
Сергій Кнут, студент — працював з базами даних та статистикою, в основному MS SQL.
Іван називає пайтон “дружньою” мовою: “Ти можеш відкрити командний рядок і почати писати код. Пайтон легкий для вивчення, коли ти цього хочеш. Тому я його й обрав. Це дійсно легка мова для входу. А ще ця мова відрізняється великим ком’юніті. Це означає, що будь-яку відповідь ти можеш нагуглити”, — каже викладач.
А Петро додає, що перед вибором мови для навчання аналізував перспективи: “Пайтон дає велику кількість напрямків для розвитку.”
Святослав каже, що можна починати самому. Відкрити книгу Лутца “Вивчаємо Пайтон”, дивитися відео Тимофія Хір’янова на ютуб, прослухати лекції на Coursera, а на телефон завантажити додаток Sololearn. Але додає, що курси зекономлять ваш час:
“Наприклад, у Beetroot Academy викладачі показують приклади й розбирають те, що незрозуміло з теорії. Студент може сам знайти відповідь, але витратити на це купу часу та перебрати безліч варіантів. А на курсах можна напряму запитати фахівця та отримати розгорнуте пояснення”.
А Іван впевнений, що ціль курсів — структурувати знання, а не вчитися з нуля:
“Я б пішов на курси, якщо вже розумію Python і тепер не вистачає “копняка”. Це для мене про менторство. Поспілкуватися з більш досвідченим фахівцем, який не перший рік працює. Важливо зустріти й однодумців, які теж тільки починають свій шлях та обмінятися думками”.
А ось що думають студенти про навчання на курсах:
“Мені курси дали можливість отримати базові навички, а головне — зрозуміти помилки. Я склав для себе чек-лист з темами, які давались найважче або найшвидше забуваються, та повторюю в структурованому вигляді”. — розповідає Сергій
“Курси задають вектор, куди можна рухатись далі. До цього самонавчання було доволі хаотичне і спонтанне. Я планую далі вчитись і можливо відвідати курс складніше”. — додає Петро
Після самостійного навчання, як і після курсів, починається пошук реальних кейсів та роботи. В описах вакансій всюди потребують досвід, а в резюме постійно зустрічається фраза “швидко вчуся”.
Святослав радить обирати будь-яку компанію для отримання досвіду: “Не раджу починати з фрілансу. На роботі з’являться конкретні задачі, під які слід довчитися. А через пів року проаналізувати своє зростання і обирати, чи залишатися в цій компанії чи шукати іншу.
Пам’ятаю кейс, коли двом моїм випускникам одразу після захисту дипломних робіт запропонували роботу. Перший досвід вони отримали саме завдяки навчанню”.
А Іван поділився лайфхаками, як фейковий досвід може допомогти в пошуках роботи: “Можна, звичайно, вирішувати задачі на codewars або hackerrank.(Платформи з кейсами, які можна вирішувати за допомогою коду). Але мати 10 місце в хакерранк — це як хизуватися айфоном. Краще мати справу з реальними кейсами.
Щоб потрапити на інтерв’ю, можна поставити собі фейковий досвід. Наприклад, проєкт для ноунейм стартапу. Інвестування припинили, він закрився. А вже на співбесіді виявити свої слабкі сторони й пропрацювати їх. Так, це трата часу компанії, але й дієвий спосіб отримання першого досвіду”.
“Зараз я маю можливість використовувати Python в бізнес-рішеннях на своїй посаді. Але паралельно шукаю неоплачувані проєкти, де можна сміливо “набити шишки” та підтягнути знання. Планую заглиблюватися в статистику, комбінаторику, специфічні алгоритми та структури даних з їх імплементацією”. — говорить Сергій, студент академії.
“Я вважаю, що перші півтора року для Python достатньо. Далі стає сумно. Розвиватися можна в data science, data analysis, full-stack development. Отримуючи знання з інших мов, автоматично розвиваєшся в Python. Ти вже можеш сам обирати, яка мова підходить для тої чи іншої задачі.
До речі, усі MVP пишуться на Python. Це не продуктивно, але за місяць ти напишеш цілу систему, яка буде працювати. А далі можна переписувати її іншою мовою. Так можна добре зекономити кошти компанії”. — додає Іван, викладач курсу.
“Ви ніколи не будете знати достатньо. Вчитися треба все життя. Як в “Алісі в країні чудес”, щоб залишатися на місці — треба бігти. Але з навичками програмування на Python нові мови освоїти легше. Тому нам, розробникам бекенду, бігти можна повільніше, ніж іншим”. — вважає Святослав.
А щоб “бігти” впевненіше та в конкретному напрямку, можна почати з нашого курсу “Python для початківців”. Наші викладачі не дадуть засумувати. А після курсу ви потрапите в спільноту випускників, яка підтримає в професійному розвитку.
