Beetroot Academy
Завантажуємо сторінку…
0%
Олександр Піхтовніков – проєктний менеджер з п’ятирічним досвідом і міжнародними клієнтами. Він вміє запевнити кого завгодно, в чому завгодно. А тепер ще й склав курс з проєктного менеджменту для Beetroot Academy. Ми вирішили поставити Сашкові як очевидні, так і вузькопрофільні питання. Запитали – що краще, Agile, чи Waterfall. Дізналися, як спрацюватися продакту й проджекту. Поговорили про перспективи зростання, співбесіди та заробітні плати.
Проєктом може бути що завгодно – будівництво мосту, дороги, будинку. Це не обов’язково пов’язано з ІТ. Проєкт має критерії: дата старту, відповідальний, спонсор й дата очікуваної здачі.
Я так не вважаю. В Agile – це людина, яка спрямовує розробників в потрібному напрямку. Він радить, але не вказує, що робити. Хтось може зі мною не погодитися, але для мене проєктний менеджер – не начальник.
Є старі формати в дусі: “Лише я володію інформацією. Лише я знаю, що ми маємо зробити”. Всі сидять і чекають, доки менеджер щось скаже. Він може маніпулювати даними, знає потреби замовника, всі вважають його за боса.
Насправді на проєкті має бути цілковита прозорість. Ти ділишся інформацією з командою та залучаєш усіх. Ти не можеш самостійно відповідати за весь проєкт. Якісь зони відповідальності делегуєш, отримуєш зворотний зв’язок від команди. В реаліях Agile ти не можеш звільняти людей, але можеш вплинути. Якщо хтось недопрацьовує, треба поговорити зі стейкхолдерами й з командою. Якщо після цього ситуація не змінилася, потрібно робити заміну.
В класичному проєктному менеджменті начальником є спонсор. Він каже, що його не влаштовує, диктує формат роботи, каже, чи потрібно когось замінити. Він не відповідає за фінанси, але має важелі впливу. При цьому замовник і спонсор – це можуть бути дві різні людини.
Все залежить від проєкту, від його рівня складності, від кількості людей, від специфіки. В зрілій команді до 4-5 людей, можливо, проєктний менеджер і не потрібний. Завдання програміста – написати класний код, щоб все добре працювало. Програмісти не завжди цікавляться – чого хоче бізнес. Але, якщо розробнику це подобається, він виконує роль проксі-проджект-менеджера.
Коли з’являються міні-проєкти, завдання ускладнюється. Налагоджування процесів і комунікація з клієнтом займають багато часу. Програміст припиняє кодити, виявляється, весь час пішов на спілкування. В такому випадку краще найняти людину, яка розбирається в бізнес-аспектах, фільтрує інформацію та тримає баланс між програмістами й бізнесом.
Продакт-менеджер – це дуже “бізнесова” людина. Він добре знається на продукті та на потребах клієнта. Розбирається в цифрах, любить аналітику. Наприклад, змінили колір кнопки й посунули на 7 пікселей вліво – він перевірить, чи стало краще, або гірше, чи вплинуло це на форми реєстрації або на систему оплати.
Продакти багато спілкуються з кінцевим користувачем, з клієнтом, з програмістами. Продакт-менеджер може працювати над покращеннями системи, він знається на дизайні. Проєктний менеджер, як правило, не впливає на кінцевий дизайн. Він не заглиблюється так, як продакт. Якщо проєкт складний та є багато даних, проєктний менеджер налагоджує зв’язок зі стейкхолдерами та координує сам проєкт. Продакт каже, які потрібні фічі, виходячи з аналітики. У великих проєктах це тандем, але вони можуть працювати й окремо.
За наявності готового продукту наймайте продакт-менеджера. Він дивитиметься на цифри, спілкуватиметься з користувачами. Якщо проєкт лише розпочався – потрібен проджект. Він розбереться в процесах, налагодить комунікацію зі стейкхолдерами й командою.
Я не вважаю, що хтось крутіший, а хтось гірший. Кожний по-своєму крутий. Можна перейти з однієї посади на іншу, якщо тобі це подобається. Продакт любить дизайн і естетику. Проджект налагоджуватиме комунікацію.
Олександр з командою
Я працював віддалено з командою з 16 осіб. Ти маєш повністю довіряти людям. Потрібно частіше зідзвонюватись, аби бути в курсі. Якщо команда зріла – все вийде.
Я навчався в Німеччині й в Молдові – вивчав економіку та менеджмент, а потім – інформаційні технології. Гарною базою буде економічна освіта, але все залежить від школи. Мені зустрічалися люди, які переходили з інших галузей. Не думаю, що потрібна профільна вища освіта – те, чого навчають в інститутах, не завжди можна застосувати.
Є програм-менеджмент – коли в тебе з’являється більш ніж 2-3 проєкти, ти відповідаєш за постановку, є декілька проджектів в підпорядкуванні. Або ж можна зростати в делівері менеджменті. Вище – програмний директор і СЕО компанії.
Це непогано, але не обов’язково. Потрібно розуміти, що таке баг, як проходить цикл розробки. Навчитися розмовляти із розробниками однією мовою. Я знаюся на архітектурі застосунку, циклі розробки, практиках на проєкті. Це приходить із досвідом. Не потрібно мати диплом або вміти кодити – в реальності це не знадобиться. Робота проєктного менеджера на 40% – комунікація.
Waterfall добре пасує до великих індустріальних проєктів. Agile на 90% використовується в ІТ – ринок динамічний, потрібно якось адаптуватися. Agile – це той самий Waterfall, але менший. В Waterfall ми за три місяці після початку розробки дізнаємося, що щось не так, а вже маємо готову архітектуру. Тут менше гнучкості. В Agile команда підписується на певний проміжок часу, наприклад – 10 робочих днів. По завершенню – отримує відгуки клієнтів, користувачів, аналізує ринок та розуміє, чи у вірному напрямку рухається.
Які проєкти він чи вона вели? Складності, розмір команди, чи випадала нагода вирішувати проблемні кейси. Адже, зазвичай, всі проблеми на PM валяться. Якщо щось іде не так – це провина проєктного менеджера. Якщо все добре – це заслуга команди. Проєктний менеджер тримається в тіні.
Можуть запитати, чи спілкувалися зі стейкхолдерами безпосередньо, за яким фреймворком працювали.
Цікаві запитання – ситуаційні. Часто питають: “Як би ти поводився в цій ситуації?” Відповідь допомагає зрозуміти, чи підходите ви під структуру компанії, команди, самого проєкту.
Мені на співбесіді цікаво дізнатися, що керує людиною, які її принципи. Дивлюся на поведінку – важливо зрозуміти динаміку співбесіди. Одне з улюблених питань: “Уявіть, що команда виконує все вчасно без проєктного менеджера. Що керує людьми?” У відповідь проєктний менеджер скаже про власну приховану мотивацію.
Зрозуміти й пробачити. Потрібно бути готовим до того, що не стане коштів. Або ж тебе не влаштує культура компанії, хоча проєкт подобається. Або ж ти просто не розвиваєшся.
Я намагався доводити до завершення всі проєкти, але одного разу пішов через токсичне середовище в команді й в компанії. Було складно спілкуватися, але мені все одно вдалося налагодити процеси.
Налагоджуйте гарні стосунки із клієнтом. Якщо ви довго працюєте й розумієте один одного, можна пояснити, чому саме ці технології важливі. В нашому випадку проєктний менеджер виступає від імені компанії, але він має враховувати інтереси клієнта. Потрібно розуміти, який зиск з цих технологій, обговорювати нюанси з технічними фахівцями. Коли клієнт тобі довіряє та бачить результати, він готовий слухати.
Якщо команда залучена до бізнесу, можна обговорити ризики, але, як правило, клієнт краще знає свій бізнес. Потрібно дослуховуватися до клієнта так само, як і він дослуховується до програмістів, коли мова йде про технічні нюанси.
Agile потрібний, аби розуміти, чи рухаємося ми у вірному напрямку. На восьмий день ми показуємо, над чим працюємо. Отримуємо фідбек й можемо адаптуватися під вимоги клієнта.
Потрібно зрозуміти, чому взагалі виникла така ситуація. На моєму проєкті люди розуміють, чому кожен з них отримує ту чи іншу суму. Різниця в зарплатах може бути до 20% при однакових функціях. Або ж хтось когось дурить.
Я люблю систему оцінки “360” – кожен робить крос-фідбек. Ми розуміємо, що покращити, в кого які слабкі сторони. Тоді не виникає питання, що хтось отримує більше. Створюється культура довіри.
Я даю співробітнику ту суму, яку він просить, навіть якщо вона нижча за ринкову. Якщо за якийсь час він зрозуміє, що не оцінив об’єм та складність робіт та попросить про підвищення – я підвищу. В ІТ поширений синдром самозванця, тому люди можуть занижувати заробітну плату. Мені й самому іноді не зрозуміла, як так цінується моя робота. Але гірше, коли людина без досвіду має завищені вимоги. Страшно уявити, що буде, коли вона набуде більшого досвіду.
Буває, зарплату підвищують тільки тоді, коли ти маєш офер від іншої компанії. Раптом з’ясовується, що роботодавець має гроші на все. Це проблема культури компанії. Я вважаю, що 10-15% за рік – нормальне зростання.
Проєктний менеджмент підійде не всім. Не зможуть працювати інтроверти, ті, хто не любить спілкуватися. Підійде тим, хто хоче більше дізнатися про бізнес, зрозуміти, що “під капотом” у розробників та бути містком між бізнесом й технічними фахівцями. Це тонка навичка, не в кожного виходить. Але з часом ти вибудовуєш власний підхід, вчишся читати емоції, працювати з людьми та давати їм можливості зростання й розвитку
Чи знали ви, що в усьому світі жінки складають лише близько 22% професіоналів у сфері розробки та впровадження штучного інтелекту (ШІ)? Такий гендерний розрив у навичках у сфері ШІ звужує потенціал для інновацій. Навіть коли цифрові технології стануть доступнішими, ця нерівність залишиться, якщо ми не змінимо гендерні соціальні норми.
В епоху цифрової трансформації штучний інтелект змінює індустрію, освіту та ринок праці. Однак гендерні упередження в освіті та впровадженні ШІ залишаються значною проблемою, що потенційно обмежує можливості для жінок зокрема. Жінки меншою мірою представлені в STEM-дисциплінах (наука, технології, інженерія та математика), що пов’язано з усталеними упередженнями про «чоловічі» та «жіночі» професії та відповідно формувало їхній вибір ще в дитинстві. Навіть згадайте свої шкільні підручники, чи багато ви там бачили реальних прикладів жінок у науці? Для наочності радимо подивитися експеримент у київській школі, де дітей попросили намалювати представників чотирьох професій – вірусологів, аеророзвідників, реаніматологів та рятувальників. Спойлер, усі діти намалювали чоловіків-представників заданих професій. Для України, яка прагне розвивати стабільну економіку попри поточні виклики, важливо забезпечити інклюзивний доступ до навчання без стереотипів, особливо у сфері штучного інтелекту – це сприятиме інноваціям, інклюзивному економічному зростанню та довгостроковій стійкості бізнесу.
Системи штучного інтелекту працюють на основі даних, які в них завантажують. Якщо набори даних містять упередження, які вже існують в суспільстві, ШІ може посилити гендерну нерівність та інші стереотипи — особливо під час наймання на роботу, доступу до фінансів та надання послуг з підтримки бізнесу. До прикладу, алгоритми штучного інтелекту, які використовуються для найму персоналу, можуть відтворювати упередження, віддаючи перевагу кандидатам-чоловікам у технічних чи керівних ролях. Аналогічно, якщо історичні дані містять дискримінацію за віком, ШІ може знижувати рейтинг кандидатів 45+ років, вважаючи їх менш гнучкими чи здатними до навчання.
У сфері кредитування алгоритми можуть автоматично знижувати шанси на отримання позик для підприємців-жінок або представників етнічних меншин, якщо в минулому такі групи мали менший доступ до фінансування.Це створює замкнене коло, де нерівність з минулого продовжує впливати на можливості в майбутньому.
Брак різноманітності в освіті зі штучного інтелекту та серед технічної робочої сили тільки загострює ці проблеми, залишаючи жінок та недостатньо представлені групи без права голосу у формуванні цифрової економіки. Їхні потреби, досвід і перспективи не враховуються при розробці алгоритмів, що призводить до створення технологій, які не відображають реальну різноманітність суспільства та можуть посилювати дискримінацію.
Сам по собі штучний інтелект може позитивно впливати на гендерну рівність. Наприклад, спеціально натреновані програми можуть підбирати працівників неупереджено, генерувати дані з розподілом за статтю, створювати кращі навчальні матеріали тощо. Агентний штучний інтелект, який не просто реагує, а активно допомагає, має потенціал революціонізувати домашню працю, автоматизуючи трудомісткі завдання та звільняючи жінок від непропорційного тягаря неоплаченої доглядової роботи. Жінки досі виконують у 2,5 раза більше домашніх обов’язків, ніж чоловіки, що обмежує їхню можливість займатися професійною або творчою діяльністю. Крім того, згідно з дослідженням у журналі Nature, штучний інтелект може допомогти досягти 79% цілей сталого розвитку ООН, тому світу потрібно більше фахівців у цій галузі.
Розвиток різноманітної та інклюзивної спільноти – це непросто мета, а необхідність. Різноманіття перспектив приносить нові ідеї та відкриття, які можуть трансформувати світ технологій і принести користь суспільству в цілому.
З появою глобальних етичних норм у сфері штучного інтелекту, на кшталт розроблених ЮНЕСКО, компанії, які активно протидіють гендерним упередженням, випереджатимуть регуляторні вимоги.
В Україні бізнес стрімко впроваджує рішення на основі штучного інтелекту, тому важливо забезпечити справедливий та рівний доступ до можливостей для всіх. Якщо не подолати гендерні упередження у сфері ШІ, то підприємства, очолювані жінками, ризикують отримувати менше фінансування та обмежений доступ до цифрових інструментів, що ще більше поглибить економічну нерівність.
Будьмо відвертими: залучення жінок до ШІ – це не просто створення голосового помічника з жіночим голосом; це буквально надання жінкам права голосу у сфері ШІ. Це означає забезпечення їхньої присутності в розробці ігор, зборі гендерночутливих даних, дослідницьких групах ШІ та навіть радах венчурного капіталу, де приймаються рішення про фінансування. У венчурному бізнесі жінкам складніше отримати фінансування, оскільки алгоритми, навчені на попередніх інвестиційних рішеннях, частіше віддають перевагу чоловічим командам, повторюючи упередження ринку. І самих жінок лише 5% серед венчурних інвесторів. Стартапи зі штучним інтелектом, очолювані жінками, стикаються зі значними розбіжностями в сумах фінансування, отримуючи в середньому в шість разів менше капіталу за угоду, ніж засновані чоловіками. Попри те, що глобальні дані показують, що стартапи, засновані жінками, генерують вищий дохід на кожен вкладений долар, ніж ті, які очолюють чоловіки.
Згідно зі звітом AI Ecosystem of Ukraine від AIHouse та Roosh, Україна має успішний ШІ-ландшафт із понад 150 стартапами ШІ та більш ніж 100 R&D-центрами. Україна посідає друге місце за кількістю ІТ-спеціалістів (307 000) серед країн Центральної та Східної Європи, тоді як кількість спеціалістів зі штучного інтелекту становить менш ніж 1%. Однак гендерна нерівність зберігається: жінки становлять лише 16% української робочої сили у сфері ШІ. Цей дисбаланс підкреслює необхідність цілеспрямованих заходів для сприяння гендерному розмаїттю в галузі ШІ-освіти та підприємництва.
У звіті підкреслюється, що український бізнес дедалі більше покладається на рішення на основі штучного інтелекту для автоматизації, аналізу даних та залучення клієнтів. Однак, якщо ці моделі ШІ навчаються на упереджених наборах даних або розробляються без гендерно-інклюзивних підходів, вони ризикують увічнити нерівність у сфері найму на роботу, фінансів та бізнес-операцій.
Прогнозується, що ринок аналітики в галузі штучного інтелекту стрімко розвиватиметься й досягне 223,32 мільярда доларів до 2034 року, що свідчить про зростальну залежність від прийняття рішень на основі штучного інтелекту в різних галузях промисловості. Також McKinsey оцінює, що генеративний ШІ може збільшити загальний економічний вплив ШІ на 15–40% та додати $2,6–$4,4 трлн щорічної вартості в різних сферах застосування, що свідчить про суттєве зростання продуктивності, обсягів виробництва та бізнес-цінності. Для української екосистеми штучного інтелекту це створює як можливості, так і виклики – без гендерно-інклюзивної освіти в галузі штучного інтелекту та вільної від упереджень розробки компанії ризикують посилити нерівність у сфері найму на роботу, фінансів та підприємницької діяльності. Щоби залишатися конкурентоспроможними та стійкими, українські компанії повинні надавати пріоритет різноманітним талантам у сфері ШІ, етичному впровадженню ШІ та інклюзивним бізнес-моделям, гарантуючи, що ШІ слугуватиме інструментом для справедливого економічного зростання, а не увічнення системних упереджень.
Гендерна рівність та неупереджене навчання штучному інтелекту – це не лише етичні імперативи, а й економічна необхідність для сталого розвитку бізнесу в Україні. Розвиваючи інклюзивну освіту зі штучного інтелекту та усуваючи гендерні упередження в цифровій трансформації, Україна може побудувати більш стійку економіку, в якій інновації, справедливість та сталість є рушіями довгострокового успіху.
З огляду на вищезазначене, Швейцарська міжнародна організація Helvetas радо презентує рекомендації щодо відповідальних та інклюзивних стратегій у сфері штучного інтелекту для регіону Східного Партнерства, включно з Україною. Рекомендації спрямовані на державні установи, приватний сектор, громадянське суспільство та освітні установи. Розробка документа відбувалася у співпраці з організацією StrategEast та Help.
Також важливо зазначити такі проєкти з диджиталізації, на кшталт Beetroot Academy в Україні в рамках програми RECONOMY. Освітній продукт з ШІ надає компаніям та окремим особам, зокрема жінкам, навички, необхідні для процвітання в сучасній цифровій економіці, що сприяє інноваціям та інклюзивності. (лінк на відео)
RECONOMY – це програма, що реалізується Helvetas Swiss Intercooperation у партнерстві зі Шведським агентством міжнародного розвитку (Sida). Програма сприяє інклюзивному та зеленому економічному розвитку в регіонах Східного партнерства та Західних Балкан.
Поряд із програмами з класичних IT-професій Beetroot Academy системно розвиває навчання в defence tech та dual-use технологіях, орієнтованих на досвідчену технічну аудиторію та реальні індустрійні запити.
За понад 12 років роботи Beetroot Academy навчила 14 000+ студентів, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія акредитована європейською організацією Almega та відповідає шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Академія вже співпрацює з великими європейськими компаніями, проводячи тренінги та воркшопи з підвищення кваліфікації команд у сферах штучного інтелекту, проєктного менеджменту, кібербезпеки та інших прикладних технологій, і паралельно розпочинає масштабування апскілінг-програм для українського ринку — з фокусом на розвиток команд, що драйвлять економіку країни. Цей досвід став основою для нового етапу розвитку — роботи зі складнішими технологіями та аудиторією, якій важлива системна інженерна підготовка.
Новий візуальний стиль став стриманішим і глибшим, поєднуючи інженерну зрілість із відчуттям тепла та стійкості через продумані кольорові акценти. Ілюстрації залишаються важливою частиною візуальної мови Beetroot — вони передають культуру, людяність і tech-forward характер бренду.
З листопада 2025 року Beetroot Academy запустила п’ять груп з Embedded Development для ready-to-train engineers — технічних спеціалістів, які прагнуть працювати з реальними системами, бачити фізичний результат своєї роботи та застосовувати свої навички у MilTech, Robotics, Energy automotive та healthcare. Напрям орієнтований на фахівців із software, engineering або IT-бекграундом, які шукають системний перехід до роботи з апаратно-програмними та dual-use рішеннями з високим рівнем відповідальності та впливу.
Навчання розроблене спільно з топ-спеціалістами індустрії. Викладають senior embedded-інженери з багаторічним практичним досвідом, серед яких Олександр Іванчук, Ігор Гала, Володимир Калюжний та інші експерти галузі.
Компанія планує активно розвивати hardware-напрям і запускати нові продукти для підготовки інженерів.
Фокус Академії залишається незмінним: практична освіта, інженерний підхід і робота з контекстом застосування технологій. Програми з defense і dual-use контекстів орієнтовані на розвиток глибокої, прикладної експертизи.
Beetroot Academy працює з освітою, що не зводиться до швидких рішень, а формує практичну цінність і довгостроковий сенс для інженерів, IT-спеціалістів і нетехнічних ролей у технологічних індустріях.
За понад 12 років через програми Beetroot Academy пройшли 14 000+ фахівців, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія співпрацює з 400+ експертами у власному нетворку та акредитована європейською організацією Almega, що підтверджує відповідність шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Цей досвід ліг в основу роботи з корпоративними клієнтами — з розумінням того, як навчаються дорослі команди, які виклики стоять перед бізнесом і які навички справді мають прикладну цінність.
Сьогодні Beetroot Academy посилює напрям корпоративних воркшопів для команд. Це онлайн-формати з експертами-практиками, які допомагають командам швидко зрозуміти новітні технології та застосовувати їх у щоденній роботі.
Ми проводимо стандартизовані практичні воркшопи для команд середнього та великого бізнесу, що дозволяють узгодити підходи, сформувати спільну робочу мову та впроваджувати інструменти одразу після навчання.
Портфель корпоративних програм Beetroot Academy сфокусований на темах, які мають прямий вплив на ефективність команд і готовність бізнесу до технологічних змін.
ШІ для продуктивності
Воркшоп для команд, які хочуть перетворити ШІ з експерименту на системний інструмент роботи. Практичне застосування GenAI: автоматизація рутини, швидші рішення, оптимізація щоденних процесів і зростання продуктивності.
ШІ для розробників
Інтеграція AI в цикл розробки: генерація та рев’ю коду, тестування, аналіз вимог, документація. Команди відпрацьовують реальні сценарії використання інструментів для підвищення швидкості delivery та якості технічних рішень.
Agile, Scrum та Kanban з ШІ
Адаптація Agile-підходів до реальних задач команди. ШІ вбудовується в планування, backlog, user stories та ретроспективи, щоб зменшити операційну рутину, підвищити прозорість і зробити процеси передбачуваними.
Green Coding
Енергоефективність коду та стійка архітектура рішень з урахуванням вимог європейських ринків і ESG-контексту. Воркшоп допомагає командам оптимізувати технічні рішення та закладати довгострокову ефективність продукту.
Beetroot Academy працює з компаніями заради результату, а не відпрацьованого часу. Команди отримують доступ до актуальної галузевої експертизи, перевіреної методології та практиків з реальним досвідом. Фокус на практиці залишається ключовим — близько 70% кожного воркшопу присвячено роботі з кейсами та вправам, які допомагають командам зрозуміти, як застосовувати знання у своїй реальності, а не створюють ілюзію миттєвих змін.
Для HR та L&D менеджерів Beetroot Academy пропонує партнерство, орієнтоване на результат:
Оновлений візуальний стиль Академії став стриманішим і зрілішим — він відображає фокус на експертності, системному підході та довгостроковій співпраці з бізнесом.
Beetroot Academy позиціонує себе як надійного освітнього партнера для компаній, які розглядають розвиток команд не як разову ініціативу, а як інвестицію в стійкість і готовність до майбутніх викликів.
Тренінг для нас — не самоціль. Головне — розвиток компетенцій і відчутний вплив на результати команди.
За 12 років через програми Beetroot Academy пройшли 14 000+ студентів, які сьогодні працюють у 700+ компаніях по всьому світу. Академія акредитована європейською організацією Almega та відповідає шведським стандартам якості освіти для дорослих.
Оновлення бренду відображає дорослішання Академії та чесний підхід до зміни професії як тривалого процесу. Beetroot Academy не обіцяє легкого входу в IT чи гарантованого працевлаштування за кілька місяців. Натомість вона пропонує інструменти, практичні навички та менторську підтримку для тих, хто готовий інвестувати час і зусилля у власний розвиток.
Навчання будується як партнерство, у якому результат можливий лише за умови спільної відповідальності: експертизи та підтримки з боку Академії й активної залученості з боку студента.
Освітні програми Beetroot Academy поєднують кілька ключових елементів:
Роль студента в цьому процесі є визначальною. Регулярна практика, розвиток soft skills і робота з кар’єрними можливостями — необхідні умови для досягнення стійкого результату.
Beetroot Academy пропонує курси-професії для тих, хто переходить в IT з інших сфер або системно змінює напрям розвитку.
Технічні напрями: Front-end розробка, Python розробка, QA Manual.
Нетехнічні напрями: Project Management в IT, Business Analysis в IT, Digital Marketing, HR Generalist.
Дизайн: UI/UX Design.
Для людей, які лише починають замислюватися про зміну професії, Академія створила безплатні формати знайомства з IT: кар’єрний тест для визначення схильності до напрямів та самостійний практичний курс, у межах якого можна спробувати кілька популярних ролей на практиці.
Beetroot Academy формує середовище, у якому зміна професії відбувається через практику, підтримку спільноти та партнерство. Це шлях, що потребує послідовності й відповідальності, але саме такий підхід робить кар’єрний результат реальним і довгостроковим.
