Історії бурячків

Перед початком навчання працював велокур'єром у Польщі. Це було одразу після закінчення університету за спеціальністю "журналістика". Проте мені не хотілося жити за кордоном, то було тимчасово, і мене завжди тягнуло додому. В той час я був активним учасником спільноти каучсерфінг, і одного разу хостив у себе в кімнаті у місті Познань хлопця з Києва. Він мені розповів про своїх друзів айтівців. Я день про це думав, а ввечері почати гуглити, що треба для старту в ІТ. Деякий час вчився самостійно, потім повернувся додому і вирішив, що навчанням треба зайнятися серйозно, а отже піти на довготривалі структуровані курси за спеціальністю. Чотиримісячний курс був успішно закінчений - і він був для мене вельми корисним. Надалі я продовжив самостійне навчання и через півроку знайшов свою першу роботу фронт-енд розробником. Це були хороші чотири місяці навчання у компанії хороших людей. Цей досвід допоміг мені самореалізуватися, адже навчатися у колективі краще, ніж самостійно, тим, що присутній дух конкуренції Ну і є ще дуже важлива штука — структура курсу, його план. Якщо дотримуватися плану та рекомендацій, то навчання стає більш корисним та послідовним. Під час пошуку роботи важко було пересилювати себе, виконуючи завдання у стіл для портфоліо. Довгі пошуки роботи час від часу сильно демотивують, але я не зупинявся.

Я більше ніж 17 років працював системним адміністратором, керівником віділлу. Одного часу це все набридло, і я почав займатися власною справою, продажем вікон, фасадів, зимових садів, тощо. То ж з приходом ковіду бізнес почав просідати, та я вирішив почати навчання, Професію хотів не дуже технічну, то ж обрав Проєктного менеджера. Академію порадив знайомий. Про професію насправді знав небагато перед початком навчання, то ж і очікувань було небагато, але ж це був гарний поштовх Вразило те, наскільки багато речей я не знав і не розумів. Вразило гарне відношення до студента на всіх етапах. Тут дуже цікаво... Декілька місяців я шукав роботу як ПМ, але, ж зрозумів що мій рівень англійської завадить швидкому пошуку, То ж треба було щось робити, і я вирішив що підтягнути мої скіли до девопса буде швидше ніж вивчати до високого рівня англійську. То ж я знайшов програму, деякі відео і почав, водночас шукаючи роботу як ПМ. декілька місяців навчання, і я попав на трейні-програму в одну з великих Українських компаній. через 3 місяці я закінчив навчання і попав на проєкт.

Коли після закінчення школи постало питання куди вступати, я і гадки не мала на кого хочу навчатися та ким хочу стати. Я добре склала іспити, особливо не напружуючись, і могла поступити в більшість навчальних закладів, але куди? Думаю, що більшість випускників не знають ким вони хочуть стати. Просто подала онлайн заявку у три виші на кілька спеціальностей і відгукнулась на перший дзвінок. Так потрапила у Вінницький торговельно-економічний інститут на спеціальність ‘’Економічна кібернетика’’. У нас навіть були такі предмети як вебдизайн (нас навчали html та сss) та програмування (с++), і в мене навіть виходило, але тоді мені це було взагалі не цікаво. В перше літо в мої 17 я вже шукала підробіток (хотілось фінансової незалежності) і так потрапила в ресторанну сферу. Я швидко навчалась, в мене добре виходило та за це платили кошти. Спочатку я смажила бургери, потім закохалась у каву під час роботи в кав'ярнях, потім бар, ресторан і я вигоріла. Зрозуміла, що не хочу присвятити цьому життя, а також вже закінчення навчання та потрібно шукати собі професію. І тут ковід.. Після того як стався ковід, з'явилось багато вільного часу. Була розгубленість, потім нудьга, потім пошуки якихось занять: книги, вебінари, курси.. (все безплатно). Пробувала себе у всьому, що було цікаво. Та найбільше до душі виявився UI/UX дизайн і я вже почала шукати шляхи навчитись без довгого тернистого шляху. Так я натрапила на Beetroot Academy та ще декілька місяців чекала саме офлайн курс (який був перший після початку ковіду та як виявилось останнім) і 6 жовтня 2020 року (до речі через три дні після весілля) я почала нову сторінку свого життя. В мене не було особливих очікувань, бо починала навчатись з нуля. До початку курсу я дивилась різні відео на цю тему, слухала безплатні вебінари, щоб більше дізнатись про професію. Пробувала працювати в Figma та понад тиждень витратила на оформлення головного екрану для лендингу (те, що зараз я роблю за годину і в рази якісніше). Тому для мене все було в новинку та надзвичайно цікаво. По закінченню я вже мала кілька робіт в портфоліо, моя дипломна робота (вебсайт інтернет магазину для автозапчастин) мені навіть і досі подобається) А також я вже знала як рухатись далі. Мені сподобалось, що курс проводився в дуже дружній атмосфері, всі допомагали один одному та підказували як краще. Це було перше навчання, яке мені було дійсно цікаве та я була повністю поглиблена в процес. І єдине, про що я пошкодувала, що пішла на контракт на магістерський ступінь в інституті, замість того, щоб піти на курс раніше), тому що кілька місяців на курсі дало мені більше, ніж 5 років інституту. Одним із найбільших переваг курсу був захист диплома з присутніми представниками з IT компаній. Одній із відомих компаній міста я сподобалась і мене одразу запросили на співбесіду на посаду UX дизайнера. Було кілька етапів співбесіди, перші я пройшла успішно, а на технічній співбесіді з двома Lead дизайнерами, вони виявили у мене кілька прогалин у знаннях. Після кількох днів роздумів мені дали теми, які варто довчити та потім через кілька місяців мене можливо покличуть на повторну співбесіду. В той самий час мене запросили ще в одну компанію, де запропонували одразу виходити та працювати. І трохи подумавши я погодилась та вже третій рік працюю у Five Systems Development на посаді UI UX дизайнера та вже навіть маю трейні. Загалом цей процес зайняв 2-3 місяці. Було дуже хвилююче проходити першу співбесіду, ще й англійською. А також трохи вагалась чи чекати кілька місяців можливої повторної співбесіди в компанію, яка була більш відомою та як мені здавалось кращою чи відгукнутись на іншу пропозицію та працювати вже. Я обрала здобувати практику вже, а далі видно буде.

Маю дві вищі освіти: інженер з матеріалознавства і термічної обробки металів, економіка підприємства. Працювала податковим інспектором, бухгалтером, перед війною - аккаунт-менеджером в рекламному агенстві. Маю троє дітей шкільного віку. Після 24 лютого 2022 втратила роботу, стала ВПО, і не знала, як і більшість українців, яким після 40 років, з чого починати і як вижити.Ще обираючи напрямок своєї першої вищої освіти в 1998 р намагалася поступити на ФІОТ в НТУУ "КПІ", в школі інформатика був найулюбленішим предметом. В агенції, створюючи сайти для клієнтів, цікаво було співпрацювати з айтівцями, тестувати та адмініструвати сайти під рекламні проекти. Після втрати роботи почала цікавитись напрямами в ІТ, приймала участь в деяких марафонах, подавала заявку на IT Generation і несподівано для себе отримала грант від Академії на навчання, якому була рада наче дитя. 2.5 місяці були надважкі, цікаві, емоційні. На жаль я не отримала сертифікат про закінчення курсу, бо не всі умови були виконані мною з різних причин, але це авжеж не зупинить мене й надалі навчатись і шукати роботу в ІТ сфері. Несподіванкою (приємною) на курсі для мене були додаткові заняття з англ мови, ці знання надважливі в майбутньому. І хоч я ще на старті в пошуку роботи і будування майбутньої кар'єри, цей досвід став мега "чарівним пенделем" для мене, розумінням, що вік і минулий досвід може бути плюсом для світчера, а одногрупниці надихали своїм прикладом і особистими історіями світчерства. Викладачі "живі", терплячі і фахівці своєї справи. Постійний зворотній зв'язок, зацікавленість Академії та вчителів мною та моїми успіхами і навпаки, що мені може заважати у навчанні.

На момент вступу до академії я працювала у кол-центрі ПриватБанку, та закінчувала ВНЗ. Переді мною відкривалися безліч шляхів, та водночас вони вели мене невідомими стежками. Закінчити магістратуру, чи працювати далі за фахом (інженером)? Продовжувати виснажливу працю у банку, та набути навичок спілкування з людьми? Всі варіанти здавалися цікавими, та в жодному я не була впевнена. Не було в них можливості творчої реалізації. Я була спантеличена. Тому вирішила покроково спробувати все. Я навчалася у першому потоці BA у Краматорську на курсі, який тоді називався просто "web дизайн". У день першого свого заняття я звільнилася з банку, бо була налаштована рішуче. І добре, бо сумлінне виконання домашнього завдання вимагало чимало часу. Про це попереджали заздалегідь, тому важко прийняти це рішення не було. Завдяки тому рішучому кроку я змогла повністю зануритися на час свого навчання в нову, невідому для мене сферу. Я хотіла змінити своє життя, як вдавалося моїм знайомим, що працювали у IT. Мати творчу, та затребувану професію у якій можна завжди навчатися. А я обожнюю навчатися. Мені пощастило навчатися у дуже професійної людини - Олександра Полякова, що нам викладав практичні заняття. Він був прямолінійним і відверто казав, де було зроблено погано, старомодно, чи без креативу. Завдяки йому вдалося набути такого досвіду за короткий термін, якого б я не досягла прочитавши десятки книжок. Він був мотиватором, та прикладом. Йому вдалося, а значить і я зможу. Я до ранку сиділа складаючи лендінг пейдж, та переглядаючи Behance. Опанувати Photoshop було складно, не все вдавалося одразу. Я плакала, але не відступала. Вдень "несла" свою сторінку на заняття, та боялася показати. Критика була і давалася важко. Проте саме вона призвела до хороших результатів у подальшому. Синдром відмінниці не дозволяв мені зробити щось погано, але я не займалася веб-дизайном до сих пір. Тоді мені викладач сказав важливу річ: "Не треба бути перфекціоністом. Краще просто взяти і зробити щось, ніж від страху налажати стати паралізованим і взагалі нічого не робити". І я робила, соромилася показувати перед усіма, але потроху ставало краще. Згодом я мала маленьке портфоліо, яким вперше в житті могла справді пишатися. Мене вразило, що навчання не просто випрацювало у мені нові скіли, воно допомогло почуватися впевненіше, завдяки своїм перемогам. Досі я пишаюся тим марафоном, що я здолала. Ми справді дуже виснажливо і багато працювали в академії. Треба було встигати вчити англійську, робити завдання, та багато супутньої інформації вивчати з інтернету. Мене захоплювала типографіка. Через декілька років ці знання цікавим чином допомогли мені в іншій сфері - я верстала міську газету. Знання Photoshop взагалі видалися безцінними, не перелічити кількість сферах в яких він був мені корисним. У навчанні в Академії мене більше всього вразила спрага дорослих людей до нового. Ми несамовито навчалися, та надихали один одного своїми результатами. Ми дружили з групою розробників на потоці, мали можливість спілкуватися з роботодавцями, та брали участь у міських IT конференціях. Про нас говорили усі, бо ми були перші. Я знайшла свою першу роботу ще під час курсу. Моєю замовницею стала дружина одного з студентів - розробників. Ми співпрацювали ще рік. То був чудовий досвід, коли хотілося творити, і навіть не у оплаті була річ. Хоча і перші гроші були надзвичайно приємними. Зараз я виїхала з Краматорська через війну і зрозуміла саме цінність професії в IT, яка може слідкувати з тобою будь де. Нажаль через власну несміливість я не ризикнула поїхати до міста, де веб-дизайнери були більш затребувані. Дуже шкодую про це. Заказ, коли знаходжуся в іншій країні, шукаю шляхи це виправити. І я впевнена, що навіть з тими знаннями, що я отримала раніше, зможу рухатися далі.

Перед початком навчання була у декреті, а до того працювала бухгалтером. Змінити вид діяльності та вийти на новий шлях бракувало повітря. Академія допомогла розправити крила. Потрібно було перелаштовувати, самоорганізувати себе під систему перевернутого уроку. Мені так потрібен був другий шанс. Обрала Project Management. Нажаль, зрозуміла, що вибрала не той, тож дуже хочу пройти Front-End курс. Проходила марафон і точно тепер розумію, що це те, чим би хотіла займатись.

Я отримав ступінь бакалавра по спеціальності "Системна інженерія". Трохи працював по спеціальності, але основним родом діяльності після закінчення універу було будівництво. Я працював маляром/ штукатуром майже 2 роки. Розумів, що фізична праця не приносить мені ніякого задоволення і вирішив щось змінити. Мені дуже сподобалась група, в якій я навчався. Крутий викладач і хороші одногрупники. До навчання я мав зовсім віддаленні уявлення про front- end, а після закінчення курсу я був впевненний, що готовий йти на співбесіду та працювати. Так і вийшло. Моя перша співбесіда пройшла успішно і мене запросили на роботу. Після випуску до того моменту пройшло пару місяців, тому що хотів трошки вдосконалити свої знання. До того ж, на момент пошуку роботи в моєму місті було достатньо мало вакансій, а робота в інших містах частіше була в офісі. Тобто я мав би переїхати в інше місто, що мені дуже не хотілось би. Тому я чекав вакансії саме в Житомирі і відгукувався на будь-яку.

Перед початком навчання я працювала бухгалтером у будівельній фірмі. Багато хто вважає цю професію нудною і складною, але в моєму уявленні вона видалася цікавою та пізнавальною. Пропрацювавши два роки я зрозуміла, що це не те, чим я хочу займатися, адже мені не вистачало креативності. Я почала шукати нову роботу, адже як говориться у відомій фразі: «Виберіть собі роботу до душі і вам не доведеться працювати жодного дня у своєму житті». Одного разу я подивилась відео на ютубі про дизайн та фронтенд, та зрозуміла що це те що мені потрібно. Я натрапила на сайт beetroot, дуже сподобався незвичайний та орігинальний дизайн сайту, з оригінальними малюнками. Сайт мені потрапив в серденько тож я вирішила піти на курсі фронтеду в 21 році, це було моє перше знайомство з beetroot academy. А також для меня було дуже важливо це те що в beetroot немає агресивної реклами. Мій досвід почався в 21 році с фронтенд курсів, було дуже цікаво, потім було дуже важко 😉 Почалось все з css та html, перша верстка елементів с веб сторінок, перша розмальована кнопка, перший лендінг пейдж на модулі. Це було дуже круто, цікаво та креативно, перша робота в команді коли ми робили лендінг в кінці модуля. Але потім при вивченні я зрозуміла що дуже важко, html та css давало мені більше свободи та креативу на веб сторінках, особливо при домашній роботі. Олексій Усанін, був вчителем по покликанню, дуже зрозуміло пояснював нам на уроках теорію та практику, у мене виходило, але важко. Так бітрут академія допомогла зрозуміти що дизайн більше подобається ніж програмування і дало поштовх до подальшого розвитку та переходу в дизайн. Вчителі в бітруті це майстри своєї кузні які завжди допоможуть та дадуть відповідь на питання, а якщо ні, то була дружня група в якій кожен один одному допомагав у чатику. Вчитель був для нас як одногрупник, тому й не було страху задати глупе питання. Також хочеться відзначити зручний внутрішній сайт для навчання – власну LMS.

Я обирала серед багатьох навчальних курсів, але саме Beetroot Academy привабила своїм дружнім вайбом та атмосферою взаємодопомоги. Коли я потрапила до групи курсу, впевнилася, що це група однодумців. До цього я працювала молодшим спеціалістом технічного відділу в сфері відновлюваної єнергетики (це моя спеціальність). Відчула, що мою діяльність можна автоматизувати та зацікавилась пайтоном. Раніше я проходила безоплатні курси самостійно, але на якомусь етапі зрозуміла, що мені це настільки цікаво, що хочу змінити основну діяльність. Як тільки пройшла відбір до Бітрут академії, одразу звільнилась з роботи та настроїлася на плідне навчання. Але війна внесла свої корективи... Хочу відзначити мого викладача та ментора Софію Оржеховську, яка допомагала группі навіть в свій вільний вихідний час, самостійно організовувала додаткові заняття та надавала цілодобову підтримку, щоб учні добре розібралися в темі. Навчання було складним і дуже насиченим матеріалом. Було важко опанувати всі теми в короткий час. Зараз пройшло вже більше ніж півроку з мого випуску, а я і досі розбираюся в темах курсу глибше і глибше. Але мені сподобалось, що курс охоплює різноманітні теми, всі з яких згадуються в сучасних вакансіях. Потрібно лише більше часу на їх вивчення.